Шпаргалка по "Охране труда"

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1.   Назвіть основні  етапи розвитку охорони праці.

За останні десятиріччя відбулися  масштабні зміни у характері  та умовах виробничої діяльності. Людина оволоділа атомною енергією, залучила у процес своєї діяльності всі оболонки Землі і навіть вийшла в Космос. У сучасному техногенному середовищі широко використовується нафта і газ як первинні енергоджерела, технологічні процеси з підвищеними параметрами тиску, високих та низьких температур, що не могло не призвести до появи критичних ризиків впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на організм людини та навколишнє середовище, загострюючи шляхи пошуку методів та засобів захисту від них.

Енергетична потужність машин та механізмів, висока швидкість їх робочих органів  та необхідність миттєвого реагування на перебіг виробничих подій не змогла не позначитись на показниках травматизму  та рівнях безпеки.

Пошуки ефективності різноманітних напрямів, форм і методів профілактики виробничого травматизму був започаткований у 1929 р. коли у ВНЗ почали вивчати курс під назвою «Техніка безпеки і охорона праці».

За подальші роки курс неодноразово змінював свою назву не змінюючи сутності вивчення наукових основ безпеки  і гігієни праці у сфері виробничої діяльності людини. Нині відповідно до стандарту освіти МОН курс має назву «Охорона праці» . Завдання охорони праці є зведення до мінімуму імовірності травматичного ушкодження або захворювання працюючих з одночасним забезпеченням комфортних умов праці при максимальній її продуктивності та ефективності.

Дисципліна «Охорона праці» тісно  пов’язана із загально технічними та спеціальними науками. Вона органічно і логічно синтезує здобутки цих наук, але окрім цього, має ясно виражену прикладну спрямованість, метою якої є вдосконалення існуючих умов праці шляхом розробки відповідних інженерних рішень, що стосується безпеки людини у сфері виробничої діяльності.

За ознаками впливу шкідливих і  небезпечних виробничих чинників на організм людини, заходів і засобів, що використовуються для захисту  від них курс «Охорона праці» у  структурному відношенні має 4 розділи:

- Правові та організаційні питання  охорони праці; 

- Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

- Техніка безпеки;

- Пожежна безпека; 

За такою структурою курс «Охорона праці» являє собою комплексну інженерно-технічну дисципліну, що базується на теоретичних  розрахунках, конструктивних рішеннях, експериментах, дослідженнях та спостереженнях. У зазначених розділах курсу в основному розглядаються загальні питання охорони праці відповідно до чинної законодавчої бази виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, що характеризують потенційні небезпеки переважної більшості об‘єктів промислової галузі.

2.   Розкрийте зміст  поняття «охорона праці».

Основи охорони  праці - нормативна дисципліна, яка  вивчається з метою  формування у  майбутніх фахівців з віщою освітою  необхідного  в їхній подальшій  професійній  діяльності рівня знань та умінь  з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни  праці, виробничої санітарії, техніки  безпеки та пожежної безпеки, визначеного  відповідними державними стандартами  освіти, а також активної позиції  щодо життя та здоров'я працівників  по відношенню до результатів виробничої діяльності.

Основна мета охорони праці:запобігання  травматизму та професійних захворювань;створення  безпечних і нешкідливих умов праці;збереження здоров’я та працездатності;підвищення продуктивності праці;попередження аварійних  ситуацій.

3.   У чому полягає  соціально-економічне значення охорони праці?

Розглянемо її три складові частини:

охорона праці як соціальне-політична дисципліна;

охорона праці як прикладна наукова  дисципліна;

охорона праці як нормативна дисципліна.

Перша складова за своєю суттю є  соціальною категорією; її проблеми займають гідне місце у працях вчених політиків та керівників різного рівня, опрацьованих і прийнятих за їхньою ініціативою документах, де подано зразок глибокого вивчення і вирішення питань, що мають безпосереднє відношення до охорони праці.

Розглядаючи другу складову частину  як прикладну наукову дисципліну зауважимо, що охорона праці виникла  на базі розробок учених.

Розглядаючи третій вимір і виходячи із загальних вимог про охорону праці як нормативної науки, міністерства й відомства розробляють конкретні заходи для оздоровчих і безпечних умов праці, для профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань. Ці заходи визначаються спеціальними правилами з техніки безпеки, санітарними нормами, будівельними нормами і правилами, виробничими інструкціями та іншими документами.

Завданнями охорони праці є  також:

-знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;

-запровадження норм гранично  допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості й небезпечності праці;

-розробка та планування заходів  з поліпшення умов праці;

-забезпечення безпеки виконання  робіт працівником;

-впровадження технічних засобів і заходів з боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

-розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.  Які права на  охорону праці має працівник  під час роботи на підприємстві?

Працівник має право відмовитися  від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для  його життя чи здоров'я або для  людей, які його оточують, або для  виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я  відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток. 

5.  Як законодавство  охороняє працю жінок і неповнолітніх?

ЗУ Про охорону праці

Стаття 10. Охорона праці жінок 

Забороняється застосування праці  жінок на важких роботах і на роботах  із шкідливими або небезпечними умовами  праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх 

Не допускається залучення неповнолітніх  до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

6.  Назвіть основні  причини нещасних випадків в  Україні.

Виділяють організаційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму.

До організаційних причин травматизму відносяться:

- незадовільне функціонування, недосконалість  або відсутність системи управління  охороною праці;

- недоліки під час навчання  безпечним прийомам праці;

- неякісна розробка, недосконалість  інструкцій з охорони праці  чи їх відсутність;

- відсутність у посадових інструкціях  функціональних обов’язків з питань охорони праці;

- порушення режиму праці та  відпочинку;

- невикористання засобів індивідуального  захисту через незабезпеченість  ними;

- виконання робіт з  несправними засобами колективного  захисту;

- залучення до роботи  працівників не за спеціальністю  (професією);

- порушення технологічного процесу;

- порушення вимог безпеки під  час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;

- порушення трудової і виробничої  дисципліни;

- незастосування засобів індивідуального  й колективного захисту (за  їх наявності);

- невиконання вимог інструкцій  з охорони праці.

До технічних причин травматизму належать:

- конструктивні недоліки, недосконалість  та недостатня надійність засобів  виробництва;

- конструктивні недоліки, недосконалість  і недостатня надійність транспортних  засобів;

- неякісна розробка або відсутність  проектної документації на будівництво,  реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;

- неякісне виконання будівельних  робіт;

- недосконалість, невідповідність  вимогам безпеки технологічного  процесу;

- незадовільний технічний  стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва,  транспортних засобів;

- незадовільний стан виробничого  середовища.

До психофізіологічних причин травматизму  відносяться:

- алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

- низька нервово-психічна стійкість;

- незадовільні фізичні дані  або стан здоров’я;

- незадовільний «психологічний»  клімат у колективі;

- інші причини.

 

 

 

 

 

7.  Назвіть основні  законодавчі акти з охорони  праці.

Законодавство України про охорону  праці ставновить систему взаємопов`язаних законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-професійних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров`я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавчими актами, що визначають основні положення з охорони  праці, є загальні закони України, а  також спеціальні законодавчі акти, які приймаються Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом з нагляду за охороною праці, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров`я.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони  праці є Конституція України, Кодекс законів про працю України  та Закони України «Про охорону праці», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ».

8.  Які права і компенсації  має працівник під час роботи  у важких та шкідливих умовах?

Відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Працедавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим і членам їх сімей додаткові виплати, відповідно до колективного або трудового договору. За працівниками, що втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна платня на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим колишньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.