Шпаргалка по "Охране труда"

Відповідає максимальній кількості  шкідливої речовини в одиниці  об'єму або маси, яка при щоденному  впливі протягом необмеженого часу не викликає будь-яких змін в організмі  людини і несприятливих спадкових  змін у потомства, а також не призводить до порушення нормального відтворення  основних ланок екологічної системи  природного об'єкта.

Як правило, ГДК розробляються  державними органами охорони здоров'я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29.  Що являють собою  ДНАОП?

Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони  праці (ДНАОП). Це — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових  для виконання.

Вимогам нормативних  актів з охорони праці мають  відповідати:

• умови праці на кожному робочому місці;
• безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання й інших засобів виробництва;
• стан засобів колективного та індивідуального захисту;
• санітарно-побутові умови.

Державні нормативні акти з охорони  праці залежно від сфери дії  поділяються на міжгалузеві та галузеві.

Міжгалузевий нормативний  акт про охорону праці — це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Галузевий нормативний  акт про охорону праці — це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.Повний перелік чинних нормативних документів з охорони праці в Україні наведено в «Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про охорону праці» , який діє з 1995 р. Він включає 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також 350 міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 Державних стандартів України (ДСТУ).Функцію головної організації з опрацювання ДНАОП виконує Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який входить до системи органів державного нагляду за охороною праці. У кожній галузі народного господарства визначається базова організація з опрацювання нормативних актів про охорону праці.Згідно із Законом України «Про охорону праці» (ст. 34) прийняття нових, перегляд і скасування державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці проводяться органами державного нагляду за охороною праці за участю інших державних органів. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

30.  Які нормативні  акти про охорону праці, що  діють у межах підприємств,  ви знаєте?

Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі нормативно-правових актів і затверджують власні нормативні акти з охорони праці, що діють в межах даного підприємства, установи, організації. Нормативні акти підприємства конкретизують вимоги нормативно-правових актів і не можуть містити вимоги з охорони праці менші або слабкіші ніж ті, що містяться в державних нормах.

Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження

Однією з функцій сучасної держави  є проведення соціальної політики, спрямованої на підвищення безпеки праці. Здійснення цієї функції неможливе без відповідного державного управління охороною праці. Стаття

Порушення вимог законодавчих та інших  нормативно-правових актів, передбачених вищезазначеними статтями КК України, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п‘яти років, або позбавленням волі на строк до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Контроль за станом охорони праці забезпечує дійове управління нею. Будь-яка система управління може надійно функціонувати лише при наявності повної, своєчасної і достовірної інформації про стан об‘єкта управління. Одержати таку інформацію про стан охорони праці, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління.

До основних форм контролю за станом охорони праці в рамках СУОП підприємства відносяться: оперативний контроль; відомчий контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; адміністративно-громадський багатоступеневий контроль. Крім цих видів контролю, існує відомчий контроль вищих господарських органів, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці, які будуть розглянуті окремо.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками. При цьому служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.

Адміністративно-громадський багатоступеневий контроль є однією з найкращих форм контролю за станом охорони праці, але можливість його ефективного функціонування обумовлена наявністю співробітництва та взаєморозуміння між роботодавцем та профспілками підприємства. Цей контроль проводиться на кількох (як правило – трьох) рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені — начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два - чотири рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі третьої ступені контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31.  До яких видів  відповідальності згідно з Законом  України «Про охорону праці» притягаються працівники, винні в порушенні охорони праці?

Згідно із Законом України «Про охорону праці» за порушення  законодавчих та інших нормативних актів про  охорону праці (розділ VIII) встановлені  різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачені відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність — це відповідальність пocaдових осіб і працівників перед органами державного нагляду, ЩО полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП, що передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших норматив них актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу НІ винних осіб у таких розмірах:

— на працівників — від 2 до 5 неоподатковуваних  мінімумі

доходів громадян;

— на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно  від форм власності, а також на громадян — власників підприємств  або уповноважених ними осіб —  від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян.

Контроль і нагляд за дотриманням  законодавчих та інших нормативних  актів з охорони праці, з безпеки  проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці.

Матеріальною  відповідальністю  передбачено відшкодування збитків,  заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей). які постраждали від нещасного випадку чи профзахворювання.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст. 135, 218, 219 і 220 Кримінальному і и кодексу України. Суб’єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, а також громадянин – власник підприємства чи уповноважена ним особа.

32.  Назвіть органи  державного управління охорони  праці, означте їх компетенцію  та повноваження.

Державне управління охороною праці  в Україні здійснюють Кабінет  Міністрів України, Департамент  державного нагляду за додержанням  законодавства про працю, міністерства та інші центральні органи державної  виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, місцеві Ради. 
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, визначає функції міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та порядок створення й використання державного, галузевих та реґіональних фондів охорони праці, затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища. 
Для реалізації цілісної системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення. 
Департамент реалізує державну політику в галузі охорони праці, здійснює державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці і при користуванні надрами. 
Постановою Кабінету Міністрів від 27 січня 1993 р. колишній Держгіртехнагляд перетворено в Державний комітет по нагляду за охороною праці. Зараз це Департамент державного нагляду за додержанням законодавства про працю в системі Міністерства праці та соціальної політики України, який включає управління політики охорони праці, управління організації наглядової діяльності, управління з методології перевірок правових питань праці. 
Міністерство праці та соціальної політики України здійснює державну експертизу умов праці, визначає порядок і здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативам з охорони праці, а також бере участь у розробці нормативних актів з охорони праці. 
Місцеві державні адміністрації виконують такі функції: 
·    забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; 
·    формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; 
·    здійснюють контроль за додержанням нормативних актів з охорони праці; 
·    створюють за необхідності фонди охорони праці. 
Розглядаючи державне управління охороною праці, слід звернути увагу на профспілковий і громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

33.  Дайте визначення  СУОП.

Система управління охороною праці (СУОП) - частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню  нещасним випадкам та професійним захворюванням  на виробництві, а також небезпеки  для третіх осіб, що виникають у  процесі господарювання, і включає  в себе комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони  праці.

СУОП організовується таким  чином, щоб здійснювалось адекватне  та постійне управління з урахуванням  усіх факторів, що впливають на стан охорони праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але  при цьому, у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати  на них та усувати їх.

У Положенні про СУОП, а також  у посадових інструкціях та інструкціях з охорони праці визначаються загальні й конкретні обов’язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці.

В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП, необхідно передбачити  можливість впливу громадських об’єднань  працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповноважених найманими працівниками, профспілок тощо).

СУОП має містити документально  оформлену методику управління конфігурацією  системи, яка описує порядок дій  керівництва при виникненні необхідності змін у структурі та взаємозв’язків між її ланками. Управління конфігурацією охоплює визначення структури, облік стану та перевірку ефективності її роботи.

Для розробки і впровадження СУОП бажано створити координаційну раду за участі вищого керівництва, представників  служби охорони праці, профспілок або  осіб, уповноважених найманими працівниками.

34.  Служба охорони  праці на підприємстві, в організації;  її завдання та функції.

В основу СУОП підприємства повинна  бути покладена економіко-цільова  спрямованість функціонування й  комплексний підхід до вирішення  проблем охорони праці. Це виражається  в чіткому формулюванні цільових завдань як бажаний результат  діяльності та у розробці економічного механізму як способу, що забезпечує досягнення поставленої мети.

Комплексний підхід до розв'язання завдань  і проблем у галузі охорони  праці реалізується на основі принципів:

1. спрямованості системи управління  на реалізацію цільових завдань; 2. безумовного пріоритету професійної  та екологічної безпеки щодо  інших категорій господарської  діяльності, підкріпленої фінансовими  й матеріальними ресурсами;  3. масової участі всіх працівників  підприємства в забезпеченні  професійної та екологічної безпеки,  а також реалізації заходів  працеохоронного характеру й  управлінських впливів на всіх  рівнях і стадіях виробничих  і трудових процесів; 4.ненульового  ризику, тобто усвідомлення необхідності  підготовки виробництва й організації  дій на випадок нестандартної  (надзвичайної) ситуації; 5.соціальної  та економіко-цільової оцінки  наслідків припустимих дій і  рішень, які приймаються на основі  прогнозування ризику й усунення  джерел потенційної небезпеки; 6.достовірності,  повноти й оперативності зовнішньої  та внутрішньої інформації, доведення  її до кінцевої ланки всього  управлінського ланцюга по вертикалі  і горизонталі; 7. експрес-реагування  на інформацію, яка надходить:  оперативної оцінки й аналізу  ситуації, вироблення, прийняття та  виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення професійної та екологічної небезпеки, причин її виникнення;8. безперервності функціонування системи навчання, яка забезпечує достатню професійну компетентність менеджерів і працівників у галузі охорони праці та інженерної екології;

9.безперервності контролю (нагляду)  за дотриманням нормативних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях; 10.економічної мотивації й обопільної відповідальності всіх працівників (адміністрації, посадових осіб і робітників)— учасників трудових процесів на підприємстві — за створення і дотримання нормативних умов, забезпечення професійної та екологічної безпеки.

35.  Комісія з питань  охорони праці — мета створення,  завдання діяльності, права.

З метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні  будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу на підприємстві відповідно до статті 16 Закону “Про охорону праці” може створюватися комісія з питань охорони праці.

Комісія складається з представників  роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими  працівниками особи, спеціалістів з  безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується Держнаглядохоронпраці.

Рішення про доцільність створення комісії, її кількісний та персональний склад, строк повноважень приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням роботодавця, органу трудового колективу та профспілкового комітету. Загальні збори (конференція) затверджують Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке розробляється за участю сторін на основі Типового положення. Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від роботодавця та трудового колективу. До складу Комісії від роботодавця включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства, від трудового колективу — рекомендуються працівники усіх професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки (профспілок).

36.   Навчання та  види інструктажів з питань  охорони праці.

   Інструктажі з охорони  праці поділяються на вводний  і на робочому місці (первинний,  вторинний, позаплановий і цільовий).

Ввідний інструктаж – проводиться  з усіма особами, що приймаються  на роботу, прибули у відрядження  чи на практику і приймають безпосередньо  участь у роботі даного підпр. Інструктаж розробляється керівником підприємства чи службою з охорони праці. Фіксується в журналі.

Інструктаж на робочому місці. Всі  інструктажі проводяться керівником підрозділу.Працівник ознайомлюється зі своїм робочим місцем і інструктується з питань правильної експлуатації приладів та предметів, які знаходяться в  його робочій зоні.