Проблеми оцінки споживчих властивостей та конкурентоспроможності спортивного одягу

      Розроблено  безліч систем показників якості одягу. Одяг звичайно розглядається в цілому, як предмет споживання і продукт промислового виробництва. Споживчі властивості речі і її технічні характеристики взаємозалежні й укладені в ознаках однієї форми. Однак техніко-економічні показники якості одягу визначають ступінь технічної досконалості конструкції, методи проектування і технології одягу з урахуванням витрат на її виробництво й експлуатацію і прямо не впливають на сприйняття зовнішнього вигляду моделі одягу, тому їх ураування актуальне на стадії планування виробництва виробів. Споживчий рівень якості є основним при проектуванні зовнішнього образу конкретного споживача, і тому структурна схема показників, що визначають якість візуального образу, являє собою ієрархію споживчих вимог до виробу. Серед п'яти класів показників (соціальні, функціональні, естетичні, ергономічні, експлуатаційні), що характеризують систему якості одягу в цілому, візуальна оцінка не дозволяє виявити ознаки соціальної приналежності індивіда і значимості виробу, експлуатаційні якості виробу. Ці показники не є властивостями проектованого виробу і вигляду з погляду візуалізації проектованого образа.

      Специфіка оцінки виробу з позиції візуалізації зовнішнього образа заснована на сукупному сприйнятті усієї візуально-доступної інформації про об'єкт, укладеної в матеріальних ознаках форми виробу, що є її носієм.

      В акті сприйняття й осмислення в контексті  визначених ситуацій і предметного  середовища відбувається зіставлення  оцінюваного об'єкта з загальнозначущими  ідеалами естетичної цінності. Тому на вищому рівні якість проектованого виробу оцінюється одним комплексним показником. Показники кожної підсистеми залежать від класових, групових і одиничних показників тих властивостей, які лежать на більш низьких рівнях ієрархії.

      Виходячи  з відповідності зовнішньому  вигляду споживача, споживчий рівень якості може бути представлений 3-ма класами показників, що визначають безпосередню суспільну й індивідуальну цінність виробу для людини-споживача: функціональними, естетичними, ергономічними. У свою чергу, споживчі вимоги містять у собі як вимоги відповідності зовнішнього образу нормам гармонізації, так і відповідність самого виробу визначеному рівню якості. Тому серед груп показників слід виділити комплекс груп, що визначають відповідність виробу зовнішньому вигляду споживача, інші групи в цілому визначають вимоги до зовнішнього вигляду виробу.

      Функціональні показники визначають ступінь відповідності  одягу основній цільовій  функції. Відповідність одягу основній цільової функції укладено в її практичній цінності, що залежить від умов вживання, конкретної життєвої ситуації. У зв'язку зі значними розходженнями в зовнішньому вигляді і психологічному складі людей різного віку, одяг того самого призначення необхідно проектувати з урахуванням усім властивим цим групам особливостей. До функціональних показників на 3-му рівні ієрархічної структурної схеми віднесені 2 групи показників, що характеризують відповідність психофізіологічним особливостям вікової групи і відповідність виробу основній цільовій функції.

      Моделювання переваг споживачів повинне враховувати  існування різних ситуацій споживання, тобто середовища функціонування виробу. Серед виробів одного виду особливо різні їхні зовнішні характеристики по приналежності визначеному сезону і призначенню. Показниками відповідності виробу основній цільовій функції є: відповідність виробу визначеному сезону, відповідність виробу ситуації споживання, відповідність виробу зручності використання в експлуатації.

      У свою чергу, показник відповідності психофізіологічним особливостям вікової групи представлений 2-ма складовими цілісного судження про окрему особистість: відповідність особливостям фізичного розвитку і відповідність особливостям психофізіологічного розвитку. Відповідність особливостям фізичного розвитку містить у собі: ріст, розмір, тип пропорцій, висоту і ширину плечей; відповідність особливостям психофізіологічного розвитку: умовну вікову групу, тип статури, колір волосся - тобто зовнішні, найбільш інформативні ознаки вікової приналежності.

      Естетичні показники займають особливе місце при оцінці якості одягу, особливо з позиції візуалізації проектованого образу. Рівень відповідності естетично значимих характеристик форми конкретного виробу визначеного виду прийнятим естетичним ідеалам і перевагам визначає міру його естетичної досконалості. Естетичні вимоги до промислових виробів - це вимоги естетичної доцільності форми виробу і її органічного взаємозв'язку з функціональним змістом виробу, а також вимоги художньої виразності, гармонії, стильової єдності із середовищем. Будучи одним із засобів втілення суспільних естетичних ідеалів своєї епохи, одяг проектується з урахуванням ведучого художнього стилю даної епохи і його приватного прояву - моди. Виходячи з цього, клас естетичних показників підрозділений на 3 групи показників 3-го рівня: відповідність зовнішнім даним споживача, відповідність композиційній досконалості організації виробу, відповідність виробу сучасному стилю і моді.

      Відповідність виробу сучасному стилю і моді складають 3 наступних показники: відповідність силуетного рішення виробу, відповідність конструктивного рішення виробу, відповідність матеріалів виробу, що містять параметри виробу зіставлення з модним ідеалом.

      Наостанок відзначимо, що створюючи і поліпшуючи партнерські відносини з купівельними групами, компанія Adidas ставить перед собою 3 мети, які створюють гарантію витривалості для спортсменів і допомагають уникнути стресів під час занять спортом.

       Таблиця 3.2 

Характеристики  пріоритетності параметрів спортивного  одягу для різних груп споживачів

Розділ 4. Порівняльна характеристика споживчих властивостей одягу фірми “Adidas”, виявлення споживчих переваг та оцінка конкурентоспроможності

4.1 Порівняльна характеристика  товарного асортименту  спортивного одягу  фірми “Adidas” та “Reebok”.

      В цьому пункті дипломної роботи ми спочатку проаналізуємо асортимент спортивного одягу компаній “Adidas” та “Reebok”, представлений ними на українському ринку, а потім проаналізуємо асортимент продукції цих виробників, представлений в мережі магазинів ТОВ “Арго – торгівельна мережа”. В таблиці 4.1 представлена інформація про обсяги продажу окремих асортиментних груп спортивного одягу компаній “Adidas” та “Reebok” в 2003 році  та частка кожної з цих груп в структурі  продаж компаній.

Таблиця 4.1

Асортимент  спортивного одягу компаній “Adidas” та “Reebok”, представлений на українському ринку

      Аналізуючи  дані щодо  обсягів та структури продаж компаній “Adidas” та “Reebok” на українському ринку ми перш за все можемо відзначити, що позиції компанії “Adidas” на ринку є більш потужними і вона випереджає свого конкурента – компанію “Reebok”. Так, обсяги продажу спортивного одягу компанії “Adidas” на 2,8 млн грн або на 23,9% вище ніж у компанії “Reebok”. Аналізуючи дані щодо обсягів продажу спортивного одягу компаніями в розрізі окремих асортиментних груп ми можемо побачити, що компанія “Adidas” випереджає свого конкурента за обсягами продажу усіх асортиментних груп спортивних товарів, окрім групи, яка представлена штанами, шортами та бриджами (тут у компанії “Reebok” є певна перевага  в 330 тис грн або на 32,6%).

      Що  стосується структури асортименту  спортивного одягу компаній “Adidas” та “Reebok” (рис 4.1), то тут ми можемо побачити досить багато спільного: зокрема, основною асортиментною групою спортивних товарів у обох компаній є спортивні костюми, які забезпечують компанії “Adidas” 37,9% усіх продаж; компанії “Reebok”  - 32,1%.

Рис 4.1 Асортиментна структура спортивного одягу  компаній “Adidas” та “Reebok” на українському ринку

      По  друге ми можемо побачити, що у обох компаній другу позицію за обсягами продажу займає така асортиментна група  спортивного одягу як   футболки і майки, яка забезпечує “Adidasу” 23,9% продаж; “Reebokу” – 26,4% продаж.

      Далі  на діаграмах 4.2 та 4.3 ми покажемо місце компаній “Adidas” та “Reebok” на двох найбільш важливих для них сегментах українського ринку спортивного одягу – сегменті спортивних костюмів та сегменті футболок і майок.

Рис 4.2 Частка компаній “Adidas” та “Reebok” в сегменті спортивних костюмів

      Аналізуючи  динаміку частки основних компаній-виробників спортивного одягу в сегменті спортивних костюмів відзначимо, що  лідером  є компанія Nike – на її частку в 2003 році припадало 26,4%; основним конкурентом компанії Nike в цьому сегменті ринку є аналізована нами компанія Adidas – її частка ринку в 2003 році становила 24,3%. Зазначимо, що протягом останніх 3-х років компанія Nike та її основний конкурент Adidas розвивались однаково динамічно на українському ринку: за 3 роки Nike збільшила свою частку ринку на 2,2% а Adidas – на 2,1%. Зо стосується позицій компанії “Reebok” в сегменті спортивних костюмів, то за останні 3 роки компанія втратила 1,4% ринку, а тому її позиції не можна назвати досить міцними, хоча “Reebok” і продовжує залишатись одним з основних учасників ринку.

Рис 4.3  Частка компаній “Adidas” та “Reebok” в сегменті спортивних футболок та майок

      Що  стосується позицій компаній в такому сегменті ринку як спортивні футболки та майки, то тут можна сказати, що серед чотирьох основних учасників ринку компанія Reebok займає другу позицію (з часткою 24,4%), поступаючись компанії Adidas (частка ринку 25,8% в 2003 році) та  випереджаючи компанії Nike та Puma.

      Тепер, коли ми проаналізували асортимент спортивного одягу компаній “Adidas” та “Reebok” в цілому по українському ринку, проведемо його аналіз в мережі магазинів ТОВ “Арго”.

      Таблиця 4.2

Асортимент  спортивного одягу компаній “Adidas” та “Reebok” в магазинах мережі ТОВ “Арго” в 2002-2003 рр (за фактичною реалізацією)