Проблеми оцінки споживчих властивостей та конкурентоспроможності спортивного одягу

      Засіб перевірки — зразок-еталон на одяг, лінійка, рулетка, текстильна лупа.

      Ознака, що характеризує якість виробу, — відповідність вимогам нормативно-технічної документації.

      Методи  перевірки якості виробів по фізико-механічних і хімічних показниках із проведенням  лабораторних іспитів застосовують у випадку, якщо визначити характер дефекту органолептичним методом не представляється можливим.

      Перевірка якості тканин по фізико-механічних і  хімічних показниках передбачає проведення наступних основних іспитів у  лабораторних умовах

      - визначення складу сировини;

      - визначення поверхневої щільності;

      - визначення щільності по основі й утку;

      - механічні випробування — іспити на вплив механічних факторів (на стирання, на розрив);

      - хімічні випробування — на вплив спеціальних середовищ (лугів і кислот);

      - випробування на стійкість — іспити, проведені для контролю здатності виробу виконувати свої функції і зберігати значення параметрів у межах встановлених норм під час дії на нього визначених факторів (стійкість фарбування до сухого і мокрого тертя, дії поту, пранню, хімічному чищенню).

      Для перевірки якості виробів по фізико-механічних і хімічних показниках експерт відбирає зразки і оформляє їх за єдиною формою. Кількість зразків спортивних товарів, що відбираються, встановлюється в залежності від величини партії товару:

      від партії до 1000 одиниць — відбирається не менше трьох виробів;

      від партії понад 1000 одиниць — відбирається три вироби і додатково ще один виріб від кожних наступних початих 1000 одиниць.

      Для визначення міцності фарбування матеріалів виробів різного кольору в  партії товару добір зразків проводиться по кожному кольору окремо.

Розділ 3. Оцінка споживчих  властивостей спортивного  одягу фірми “Adidas” за матеріалами підприємства “Арго-торгівельна мережа”

3.1 Вплив сировинних  матеріалів на  формування споживчих  властивостей та  якості спортивного  одягу

      Якщо  говорити про фактори, які визначають споживчі властивості такого товару як спортивний одяг, то тут перше  місце безперечно належить такому фактору  як якість вихідної сировини, яка використовується при пошитті спортивного одягу, тобто якість тих матеріалів, з яких вироблено спортивний одяг.

      Існує величезна кількість різних тканин і матеріалів, і лише деякі з них підходять для виготовлення спортивного одягу для активних видів діяльності на відкритому повітрі. Безперечно, що в холодних/вологих умовах споживачу важливо, щоб одяг зберігав тепло тіла і не пропускав вологу. Для даних умов традиційним матеріалом є вовна. Навіть намокнувши, вона залишається досить теплою, не пропускає багато вологи до тіла, довго носиться, і, якщо вовна зроблена з високоякісної сировини (кашемір, вовна з північного узбережжя Австралії - така раніше використовувалася у виробах фірми Sears), не занадто колюча.

      Однак, вовна все ж таки колюча і при намоканні вона набуває неприємного запаху. І хоча вона значно краще бавовни, але все-таки промокає; мокра вовна стає важчою і холоднішою. Тому наступним кроком у виробництві вихідних матеріалів для спортивного одягу стало використання для натільної білизни матеріалів типу PolyPro. Поліпропілен використовувався тому, що він володіє гарними гідрофобними властивостями - у порівнянні з вовною він майже не всмоктує вологу; таким чином, поліпропілен залишається теплим і легким у вологих умовах. І оскільки плетиво подібної тканини дуже нещільне, її поверхня покрита мережею пор, через які вільно виділяються випари тіла. Недоліком поліпропілену є те, що він всмоктує запахи тіла, скачується (утворюються маленькі кульки на поверхні тканини) і оплавляється при сушінні в сушильній машині, викликаючи різкий запах паленої пластмаси. Тому поліестр, який менше скачується і володіє кращим опором до високої температури, замінив поліпропілен.

      Але навіть поліестр не забезпечує комфортних умов для шкіри в теплу погоду в порівнянні із сухою бавовною, оскільки волокна бавовни, на відміну від волокон поліестру, скручені з безлічі мікроволокон, що робить бавовну набагато більш м'якою і приємною; бавовна краще облягає тіло. Мікроволоконна будівля бавовни і її гідрофільність (здатність легко всмоктувати вологу) означає, що вона як ґніт всмоктує вологу, відводячи її від тіла, доти, доки бавовна не промокне наскрізь. Намокнувши, бавовна починає утримувати вологу біля тіла, і дозволяє уже вібраній рідини вільно циркулювати від шкіри до поверхні бавовни й у зворотному напрямку, діючи як тепловий насос. Це добре в теплу погоду, але погано в холодну. І тому зусилля технологів були спрямовані на те, щоб знайти матеріал, який такий же зручний як бавовна, але який можна використовувати як у теплу так і в холодну погоду, і який зберігає свою комфортність навіть при намоканні. Один зі способів домогтися цього - робити поліестр із дрібних мікроволокон (microfiber), на зразок тих, з яких утворена бавовна. Це дозволить матеріалу бути більш приємним на ощуп, краще облягати тіло і краще виглядати, і, у той же самий час, не всмоктувати багато води і не відводити тепло від тіла. Але усе ще залишається проблема потовиділення. Хоча поліестерні нитки і володіють паропроникненням, вони все-таки не такі гарні при відводі випарів від тіла, як бавовна. Якщо робити матеріал з високими гідрофільними властивостями, як у бавовни, і настільки ж маленьким розміром мікроволокна, у підсумку цей матеріал буде поводитися також як бавовна. З'ясувалося, що якщо покривати поліестерні волокна зверху різними матеріалами, можна створити таку поверхню, яка буде всмоктувати вологу від тіла, але оскільки волокна все-таки не настільки малі і не настільки гідрофільні, як бавовняні, дана тканина не буде накопичувати в собі багато вологи.

      У порівнянні з бавовною, оброблені  подібним чином матеріали володіють  усе ще не достатнім всмоктувальним ефектом. Для поліпшення якостей матеріалу можна сполучити разом два різних типи волокон, у правильній послідовності, у результаті чого можна помістити гідрофільний матеріал на зовнішній поверхні тканини, і гідрофобний - на внутрішній (наприклад – матеріал DriClime)

      Деякі виробники наполягають на тому, що прості синтетичні волокна повністю не всмоктують вологу; вона вільно проходить крізь ці волокна завдяки диффузному випару, і, таким чином, лише двухлицеві (двоскладні) матеріали можуть забезпечити відвід вологи від тіла. Ми зовсім точно знаємо, що бавовна усмоктує вологу. Безумовно, мікроволокна з поліестру в цьому відношенні перевершують інші синтетичні волокна, можливо, завдяки високій здатності мікроволокна до всмоктування вологи, і найкращий з подібних матеріалів (по оцінках фахівців) - PowerDry фірми Malden Mills.

      Відзначимо, що однією з найбільш важливих вимог, які висуваються до тканин, що використовується в пошитті спортивного одягу – їхня водостійкість. Водостійкість тканини - характеристика матеріалів, що визначає захисні властивості виробу від вологи. Виміряється, у міліметрах висоти водяного стовпа. Величина показує, який тиск води може витримати тканина, не пропускаючи вологу усередину. Величина водостійкості стандартизована, як у вітчизняних Дст, так і в міжнародних стандартах. Існують спеціальні методики для її виміру. Технологій виготовлення водостійких тканин існує безліч. В основному, підвищена водостійкість тканини досягається нанесенням спеціального покриття на поліуретановій чи іншій основі. Також, до основної тканині можуть приклеюватися чи приварюватися мембранні матеріали, які пропускають повітря і водяний пар і не пропускають воду. Синтетична тканина без покриття і мембрани має водостійкість не більше 1000 мм водяного стовпа. (бавовняна - не більше 500).

      Далі  ми розглянемо характеристики основних матеріалів, що використовуються у  виробництві сучасного спортивного  одягу. Характеристику почнемо з  тканин, які складають основу спортивного одягу.

      Aerotex. Тканина Aerotex має унікальні властивості. Ця тканина по зовнішньому вигляду виглядає як бавовна, хоча складається з 100% поліаміду. При цьому тканина дуже міцна, не всмоктує вологу, швидко сохне, стійка до вигинів. Сполучення цих дійсно унікальних властивостей роблять цю тканину оптимальною для посилюючих елементів спортивного одягу.

      Air Mesh. Матеріал, що має об'ємну сітчасту структуру, яка забезпечує постійну циркуляцію повітря. Використовується, зокрема, для виготовлення набедрених поясів рюкзаків і як прокладка на спинки рюкзаків. Принцип дії: Основа матеріалу складається з маленьких осередків. На них знаходяться вертикально розташовані волокна, що забезпечують постійну відстань між внутрішнім і зовнішнім шарами матеріалу. У якості зовнішнього шару використовується тканина з більш великими осередками. Така конструкція сприяє безперешкодній циркуляції повітря. Властивості: завдяки унікальній конструкції тканина швидко сохне і забезпечує достатній доступ повітря на усіх фазах активної діяльності.

      Ceplex. Мембранний матеріал, що складається з 5 шарів різної фактури: міцного нейлону, 2-х шарів поліуретану, найтоншого покриття спеціального складу і захисної сітки. Зовнішній шар матеріалу витримує тиск мінімум 5000 мм водяного стовпа. З внутрішньої сторони мембрана захищена спеціальною сіткою від стирання. Принцип дії: плівка з великою кількістю мікропор, які займають до 80% площі поверхні, кожна пора - у 20 тисяч разів менше краплі дощу, але в 700 разів більше молекули води. За рахунок цього мембрана абсолютно непроникна для дощу, снігу, але не є перешкодою для потових випарів тіла. Властивості: вітро- і вологонепроникна, має здатність “дихати”.

      Coolmax. Принцип дії: Завдяки тому, що волокна мають не круглу, а чотирьохканальну структуру, площа поверхні цих волокон на 20% більше, ніж круглих. Це приводить до поліпшення їхнього капілярного ефекту. Така структура швидше і краще транспортує випари тіла на зовнішню сторону одягу, де вони висихають. Властивості: одяг з Coolmax сохне в два рази швидше одягу зі звичайної бавовни. Крім того, одяг з цієї тканини відмінно вентилюється, легкий, не всмоктує запахи і на 50% м'якше бавовни.

      Cordura.  Знаменита своєю унікальною міцністю при невеликій вазі. Cordura виткана з нейлонових ниток різної товщини. Міцність матеріалу міняється в широких межах у залежності від кількості елементарних ниток, використаних у плетиві. Існує також тканина Cordura Plus, у якій використовуються подвоєні елементарні нитки. Властивості: одна з найбільш міцних тканин, практично не піддана стиранню і зносу; легка, гнучка, має красивий зовнішній вигляд.

      Fleece.  Синтетична вовна з поліестру (Polyester). Синтетичні волокна, на відміну від натуральних, абсолютно не всмоктують вологу, але проводять її. Крім того, вони легкі, міцні, функціональні і добре тримають тепло завдяки великій кількості повітря, яке міститься в так званих "повітряних камерах". Виробництво флісу, полягає в тім, що готову синтетичну тканину розкладають на рівній поверхні і за допомогою спеціальних валиків із дрібними гострими гачками порушують безперервність поверхневого шару. Мільярди отриманих у такий спосіб мікрониток формують поверхню, яка  і визначає унікальні ізоляційні властивості флісу. Після основного процесу випливають операції, які впливають на зовнішній вигляд і міцність флісу. У залежності від бажання споживача можна одержати фліс більш грубий чи більш м'який. Він так само може бути одно чи двостороннім. Однобічний фліс звичайно використовується для шиття білизни і сорочок, двосторонній - для більш теплого спортивного одягу. На останній стадії фліс попадає в гідрофільну обробку, у результаті якої підвищуються його захисні властивості. Роботи зі створення нових видів флісу продовжуються. На сьогодні існує кілька варіантів його виробництва. Наприклад, волокна зав'язуються, продуваються і т.д. Ціль – створити фліс з підвищеним відношенням теплоізоляції до ваги. Властивості: теплий, при малій вазі, добре “дихає”, набагато міцніше натуральних тканин, еластичний, довго зберігає форму, не вимагає спеціального догляду. Одяг із флісу ізолює тіло не тільки від холоду, але і від тепла.

      Gore-Tex. Принцип дії: Покриття складається з декількох компонентів: перший полімер – це плівка з великою кількістю мікропор, які, якщо їх з'єднати між собою, займають до 80% площі поверхні. На одному квадратному дюймі міститься біля дев'яти мільярдів мікропор. Кожна пора - у 20 тисяч разів менше краплі дощу, але в 700 разів більше молекули води. За рахунок цього мембрана Gore-Tex абсолютно непроникна (витримує до 80000 мм водяного стовпа) для дощу і сніги, але не є перешкодою для потових випарів тіла. Другий полімер - oleophobic. Він допускає вихід парів води, але перешкоджає проходженню жирів, солей і косметики, що, забиваючи пори першого полімеру, могли б зіпсувати його водонепроникність. Мембрани дуже тонкі і легко можуть бути ушкоджені. Тому їх завжди захищають зовнішнім і підкладковим шарами. Більшість мембранних матеріалів Gore-Tex мають одну з 4 структур:

      a) Outer layer чи 2 layer laminate: мембрана Gore-Tex ламінується  на внутрішню сторону зовнішнього  шару, який вибирається виходячи з передбачуваної області застосування матеріалу. З внутрішньої сторони мембрана захищається підкладкою.

      b) The 3 layer laminate: усі три шари –  зовнішній, мембрана і внутрішній - ламінуються разом. Тканина виходить  більш тверда, більш груба, гірше “дихаюча”, але більш міцна. Таку тканину використовують тільки в спеціальних випадках для пошиття особливо функціонального спортивного одягу. На ощуп вона також менш приємна.

      c) Z-Liner: Мембрана наноситься на тонкий  матеріал-носій, що міститься вільно між зовнішнім і підкладковим шарами. Достоїнства очевидні: вибір зовнішнього і внутрішнього матеріалів може визначатися, як функціональністю, так і модою; зберігаються всі достоїнства мембрани. Z-Liner використовується там, де приємний зовнішній вигляд виробу відіграє не меншу роль, чим його функціональність.

      d) Goretex Light Construction: мембрана ламінується  на внутрішній шар підкладки,  а зовнішній шар вільно провисає  над нею. Вибір зовнішнього  шару в цьому випадку нічим  не обмежений, а матеріал виходить дуже легким, при збереженні мембранних властивостей.

      Крім  основних тканин, якісні характеристики спортивного одягу також залежать від якості мембрани.  Мембрана - це або найтонша плівка, яка ламінована (приварена чи приклеєна за особливою  технологією) до верхньої тканини, або спеціальне просочення, жорстко нанесене на тканину гарячим способом при виробництві. З внутрішньої сторони плівка чи просочення може бути захищена ще одним шаром тканини.