Безробіття серед молоді

Американська  модель орієнтується на розподіл низьких доходів за допомогою створення робочих місць, не вимагають високої продуктивності, для значної частини економічно активного населення. Безробіття формально зменшується, але з'являється ризик збільшення кількості людей з низькими доходами.

Японська  модель передбачає роботу для кожної людини, навіть якщо вона не дуже цікава й корисна. У цьому полягає причина низького безробіття в Японії й економії коштів  на соціальні витрати. Природно, така політика не могла б сприяти підвищенню  ефективності  економіки,  якби  не  такі  відомі  експортні галузі  Японії,  як  автомобілебудування,  сталеливарна  промисловість,  виробництво автомобільних запчастин і машинобудування.

За  словами  міністра  праці  та  соціального  забезпечення Китаю  Їнь Веймінь,  роль  держави у створенні робочих місць та  працевлаштуванні  потрібно  збільшити.  За  теперішніх  умов  найефективнішими  способами є створення умов  для розвитку  малого та середнього бізнесу. Підприємствам потрібно надавати  податкові пільги, кредити за низькими ставками і заохочувати до  розширення  штату  працівників.  Для  Китаю  з  населенням  у  понад 1  мільярд 300  млн.  людей,  проблема  безробіття як ніколи гостро постала в кінці минулого - на початку  цього року. Через  світову кризу та зниження попиту на товари  "Мade in China ",  вже  втратили  роботу  десятки  мільйонів  працездатних осіб.  А за  даними  Міністерства  праці,  цьогоріч  у  китайських  містах  треба  буде  працевлаштувати 24  млн.  осіб,  включно з випускниками навчальних закладів . [ 25, с.145 ]

Визначну роль у боротьбі з безробіттям відіграє Міжнародна організація праці (МОП) - спеціалізоване агентство системи ООН, яке ставить за мету просування принципів соціальної справедливості. Створена в 1919 році, МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій і рекомендацій, встановлюючи мінімальні стандарти в сфері основоположних трудових прав. 

Генеральний  директор  МОП  Хуан  Сомавіа  звернувся  до  учасників  Восьмої  Європейської  регіональної  зустрічі  Міжнародної  організації  праці (МОП)  підкресливши  шість  напрямів,  на  яких  повинні  зосередитися  уряди,  роботодавці,  працівники та МОП, а саме:

• забезпечення кредитних потоків та  стимулювання  попиту; 
• поширення  соціального  захисту  та  політики зайнятості, особливо стосовно найбільш уразливих груп; 
• підтримка  продуктивних  підприємств,  особливо  малих; 
• забезпечення  дотримання  та  просування  основоположних  принципів  та  прав  у  сфері  праці; 
• підтримка і збільшення  допомоги  задля розвитку  та  інших інвестиційних потоків до  уразливих країн .[38  ]

У березні 2010 р. Барак Обама  підписав закон щодо боротьби з безробіттям  в країні. Згідно з документом, витрати на стимулювання ринку зайнятості оцінюються в 17,6 млрд дол.

Новий закон припускає  використання таких інструментів, як:

• звільнення працедавців від сплати податку на заробітну плату нового персоналу компаній;
• податкові пільги при різних капіталовкладеннях підприємств, зокрема, при закупівлі устаткування.

Крім того, програма також  направлена на розвиток будівельного сектору і повинна сприяти  появі нових автодоріг і магістралей в США . 

Також президент США Барак  Обама підписав закон про надання допомоги малому та середньому підприємництву в країні. Закон передбачає, перш за все, створення спеціального урядового фонду в розмірі 30 мільярдів доларів, який буде використовуватися для розширення обсягів кредитування американськими банками малого та середнього бізнесу. Крім того, він дозволить полегшити податкове навантаження не тільки на малий, але і на великий бізнес, збільшить можливості першого у сфері найму нового персоналу за допомогою стимулювання створення робочих місць. На думку Барака Обами, нові заходи допоможуть забезпечити кредитами мільйони власників малого бізнесу та скоротити для них податки, абсолютно не збільшуючи при цьому дефіцит федерального бюджету, що досягнув у минулому році астрономічної суми в 1,4 трильйона доларів. "Це важливо, оскільки на частку малого бізнесу припадає основна частина робочих місць, що  створюються в країні, - заявив він. - Уряд не в змозі знайти заміну тим мільйонам робочих місць, які ми втратили під час рецесії, але він може створити умови, що дозволяють власникам малого бізнесу наймати більше людей на роботу за допомогою таких заходів, як податкові послаблення".[33]

Зменшення податків знижує рівень безробіття в США. Однак проаналізувавши  Стратегічний план на 2011-2016 р.р. Департаменту праці (U.S. Department of Labor  Strategic Plan Fiscal Years 2011-2016) можна сказати, що основною метою  Департаменту є не збільшення кількості  робочих місць, а забезпечення безпеки робочого місця.

ЄС провів спеціальний  саміт у Празі присвячений  боротьбі з впливом економічної  кризи на робочі місця в Європі. На саміті було визначено десять кроків по боротьбі з безробіттям і створення нових робочих місць [31]:

1.Намагатися забезпечити  кожного робочим місцем, в поєднанні  з перепідготовкою та за підтримки  державного фінансування (у тому  числі з Європейського соціального  фонду).

2. Заохочення підприємництва і створення робочих місць, наприклад, шляхом зниження пов'язаних із заробітною платою витрат на робочу силу і надання гарантій;

3. Покращення ефективності  національних служб зайнятості  шляхом надання інтенсивного  консультування, навчання та пошуку  роботи в перші тижні безробіття, особливо для молодих безробітних. 

4. Підвищити якість навчання і стажування.

5. Сприяння більшій відкритості  ринків праці шляхом забезпечення  стимулів до праці, ефективної  активної політики на ринку  праці та модернізація системи  соціального захисту, що також призведе до більш повної інтеграції знедолених груп, включаючи інвалідів, низькокваліфікованих і мігрантів.

6. Покращення навичок на  всіх рівнях у навчанні, зокрема, надання всім випускникам шкіл необхідних знань, щоб знайти роботу.

7. Використання мобільності  робочої сили у відповідності  з попитом та пропозицією робочої сили.

8. Визначення можливостей  для працевлаштування, та покращити  навики прогнозування.

9. Надання сприяння безробітним  і молодим людям у відкритті  власного бізнесу, наприклад,  шляхом надання бізнес-навчання  та підтримки стартового капіталу, або шляхом зниження або усунення оподаткування.

10. Передбачати і управляти  реструктуризацією на основі взаємного навчання та обміну позитивним досвідом.

Також Європейською Комісією організований новій проект  «Молодь в русі» -, який спрямований на допомогу молодим людям в отриманні знання, навичок та досвіду , для отримання реального робочого місця .

В Давосі на Всесвітньому економічному форумі та в Брюсселі на першому  в 2012 році саміті Євросоюзу багато уваги  було приділено обговоренню проблеми безробіття серед молоді.

Крістін Лагард, директор-розпорядник  МВФ, зустрілася в Давосі з лідерами профспілок. На неофіційній зустрічі обговорювалося безробіття, в т.ч. і  серед молоді.

У Брюсселі європейські лідери ухвалили план допомоги молодим європейцям. Вони вирішили, що не пізніше ніж  через 4 місяці після закінчення школи  молоді люди повинні або влаштуватися на роботу, або вступити на підготовчі курси з іншої професії, або  продовжити навчатися далі. На це буде виділено 22 млрд євро з соціального  фонду ЄС.

Отже, у світі накопичений великий теоретичний і практичний досвід регулювання безробіття молоді та боротьби з ним. На сьогоднішній час існує чотири основні моделі державної політики зайнятості, які спрямовані на попередження безробіття: скандинавська, європейська, американська та японська. Визначну роль у боротьбі з безробіттям молоді відіграє Міжнародна організація праці (МОП), яка постійно організовує різноманітні форуми , з’їзди , зустрічі та засідання , на яких обговорюється стан безробіття у світі та шукаються нові та більш перспективні шляхи його подолання. 

5. ПРОБЛЕМИ ТА ЗАХОДИ , СПРЯМОВАНІ НА ЗНИЖЕННЯ БЕЗРОБІТТЯ МОЛОДІ В УКРАЇНІ

Політика сприяння молодіжній зайнятості є стратегічним напрямом молодіжної політики в більшості  розвинених країн. Вирішення проблеми працевлаштування молоді має велике значення з точки зору реалізації трудового потенціалу і є важливою умовою економічного зростання країни .

Переймаючи досвід боротьби з безробіттям у світі, необхідно створити комплекс заходів проти молодіжного безробіття в Україні :

• повинно бути добре обґрунтоване трудове законодавство щодо молоді, потрібні зміни в працевлаштуванні взагалі;
• необхідно встановити тісний зв'язок «ВНЗ - ринок праці»;
• діяльність служб зайнятості повинна бути краще налагодженою;
• при наборі випускників шкіл в ВНЗ необхідно враховувати майбутні тенденції на ринку праці, щоб майбутні спеціалісти були затребуваними;
• обов’язковою є практика хоча б найбільш перспективних студентів на підприємствах, що є потенційними роботодавцями;
• вкрай необхідно розробити ефективний механізм захисту населення в умовах зростання безробіття шляхом прийняття антикризового законопроекту, спрямованого на мінімізацію наслідків світової фінансової кризи у сфері зайнятості населення та загальнообов‘язкового державного соціального страхування;
• сприяти забезпеченню ефективної зайнятості молоді шляхом залучення інвестицій до впровадження громадських робіт – центральні та місцеві органи виконавчої влади;
• створити дієву систему професійної орієнтації незайнятого населення і молоді, яка навчається або закінчила навчання у навчальних закладах різних рівнів акредитації, зокрема шляхом професійної орієнтації населення та створення сучасної інформаційної бази, проведення всебічної роботи щодо популяризації робітничих професій тощо.

Для поліпшення становища  молодіжної зайнятості сприятимуть:

• розробка і прийняття спеціального Закону «Про гнучкі і нестандартні організаційні форми зайнятості», що передбачав би широке використання гнучких графіків робочого часу і закріплював умови дії тимчасових і сезонних контрактів;
• внесення змін до Закону України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю», з метою встановлення критерієм надання роботодавцям дотації, передбаченої цим Законом, прийняття на роботу молоді з окремих груп, найменш конкурентоспроможних на ринку праці;
• розробка Міністерством освіти і науки спільно з Міністерством праці і соціальної політики рекомендацій для вищих навчальних і професійно-технічних закладів щодо створення спеціальних умов для здобуття освіти студентами, що офіційно працевлаштовані за майбутньою спеціальністю, у вигляді поновлення системи індивідуальних графіків навчання;
• внесення змін до статті 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», з метою забезпечення гарантованого проходження співбесіди молодого спеціаліста з роботодавцем у разі відповідності випускника навчального закладу більшості вимог до кандидата на посаду.

Для посилення ефективності державної політики зайнятості і  подолання молодіжного безробіття в  Україні потрібно включити[16]:

1. пільгове оподатковування підприємств та матеріальне заохочування підприємців, що приймають на роботу молодих фахівців. Проблема працевлаштування молоді полягає сьогодні не тільки у відсутності робочих місць, а й у нездатності держави, роботодавців та самих молодих спеціалістів знайти спільну мову. Роботодавці бажають відразу мати відданого професіонала, який був би готовий працювати за середню зарплату 12 годин на день без вихідних. Натомість молоді спеціалісти бажають здебільшого протилежного. Збалансувати цей очевидний конфлікт інтересів має насамперед держава. Пільгове кредитування – вагомий інструмент державного регулювання. На правах пільгового оподатковування повинні здійснювати свою діяльність підприємства, де від 20 до 40% (орієнтовно) працюючих складають випускники навчальних закладів усіх рівнів акредитації, що не мають досвіду роботи. Така міра буде сприяти працевлаштуванню найменш привабливої для роботодавців частини робочої сили, прийом якої на роботу пов’язаний з додатковими витратами на навчання. У випадку пільгового оподатковування ці витрати будуть компенсовані низькими податковими відрахуваннями;
2. полегшення переходу від навчального закладу до роботи. У цьому зв’язку варто вжити заходів:

• щодо удосконалення якості і структури освіти, зробити її адекватною вимогам до робочої сили на сучасному ринку праці. Недостатня прив’язка програм підготовки до потреб виробництва, падіння престижу професій науково-технічного напряму, надмірне розширення платної освіти в умовах кризи вітчизняного виробництва закладають серйозну проблему структурної невідповідності майбутнього попиту і пропозиції робочої сили в професійно-кваліфікаційному розрізі;

• щодо забезпечення більшої адаптаційної здатності молодих людей до технологічних і економічних змін. Навчання кадрів є одним з головних засобів боротьби зі структурним безробіттям, формування передумов для росту мобільності кадрів, скорочення періоду між втратою та отриманням роботи. Вирішення цієї проблеми знаходиться у площині законодавчого та колективно-договірного врегулювання відповідальність роботодавця за належний рівень кваліфікації найманої робочої сили та запровадження механізму стимулювання як роботодавців так і найманих працівників підвищувати рівень кваліфікації та здобувати нові професії;
• щодо попередження молодіжного безробіття. Необхідно завчасно в середньостроковій перспективі (до 5 років) розрахувати потребу в працівниках за галузями економіки. Це дозволить уникнути диспропорцій між попитом та пропозицією робочої сили в подальшому.