Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Мая 2012 в 19:43, доклад
Метою дослідження є обґрунтування пропозицій прикладного характеру щодо зниження рівня безробіття в Луганській області.
Завданнями даного дослідження є:
- визначення економічних, соціальних, правових та політичних аспектів безробіття та його особливостей в Луганській області;
- виявлення факторів впливу на рівень безробіття та аналіз причин виникнення безробіття в Луганській області;
- розробка та обґрунтування доцільності пропозицій щодо зниження рівня безробіття з урахуванням економічного, соціального, правового та політичного аспектів.
Вступ
1. Економічна сутність поняття безробіття
2. Статистично-аналітичний огляд стану ринку праці в Луганській області
2.1. Загальний стан ринку праці Луганської області
2.2. Рівень безробіття в Луганській області
3. Пропозиції щодо зниження рівня безробіття в Луганській області.
Висновки
Список використаних джерел
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Київський національний економічний університет
імені
Вадима Гетьмана
Кафедра
управління персоналом та економіки
праці
Аналітична записка на тему:
«Рівень
безробіття в Луганській області»
Київ 2012
План
Вступ
1. Економічна сутність поняття безробіття
2. Статистично-аналітичний огляд стану ринку праці в Луганській області
2.1. Загальний стан ринку праці Луганської області
2.2. Рівень безробіття в Луганській області
3. Пропозиції щодо зниження рівня безробіття в Луганській області.
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність обраної теми полягає в необхідності вироблення адекватних сучасним умовам підходів до зниження рівня безробіття.
Метою дослідження є обґрунтування пропозицій прикладного характеру щодо зниження рівня безробіття в Луганській області.
Завданнями даного дослідження є:
- визначення економічних, соціальних, правових та політичних аспектів безробіття та його особливостей в Луганській області;
- виявлення факторів впливу на рівень безробіття та аналіз причин виникнення безробіття в Луганській області;
- розробка та обґрунтування доцільності пропозицій щодо зниження рівня безробіття з урахуванням економічного, соціального, правового та політичного аспектів.
Предметом
цього дослідження є
Об'єктом дослідження є рівень зайнятості в Луганській області.
У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті, методи економічних досліджень тощо.
1. Економічна сутність поняття безробіття
Сучасний
стан економіки України
Безробіття — складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас безробіття — це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.
Найпоширенішою в наш час є кейнсіанська теорія безробіття. Згідно з якою його причиною є недостатній сукупний попит на товари. Держава, підвищуючи доходи, або знижуючи податки, може збільшити в економіці суспільний попит, що зумовить зростання попиту на робочу силу, а це, в свою чергу, знизить рівень безробіття. Ще одна концепція безробіття (класичний підхід) не вбачає у безробітті серйозної економічної проблеми, оскільки причиною його вважає надто високу заробітну плату, а в умовах вільного ринку такий стан довго зберігатися не може. Дійовим заходом проти безробіття вважається зниження заробітної плати до рівня економічної рівноваги.
Безробіття зумовлене комплексом причин:
Розрізняють відкрите й приховане безробіття. Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення.
Можна виділити такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, інституціональне.
Фрикційне безробіття пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. Фрикційне безробіття означає, що існують постійний зв'язок між звільненням з однієї організації і
найманням працівників іншими організаціями, заміщення одних професій
іншими,
рух працівників з одних
В умовах ринкової економіки цей вид безробіття завжди існує. Одні змінюють роботу добровільно, інші — у зв'язку зі звільненням або втратою сезонної зайнятості. Дехто шукає роботу вперше. Таке безробіття може поєднуватися з рівновагою на ринку праці. Наприклад, в США наприкінці
80-х
років близько 49% безробітних
не працювали менше п'яти
Це свідчить про нормальний процес перерозподілу трудових ресурсів відповідно до потреб виробництва, а також про високу ефективність ринку
праці.
Виникнення структурного безробіття пов'язане зі структурними зрушеннями в економіці, закриттям застарілих підприємств і виробництв, скороченням випуску продукції у разі переорієнтації виробництва, закриття шкідливих підприємств.
Структурне безробіття відрізняється від фрикційного передусім тим, що працівники, які втратили роботу в одних секторах економіки, не можуть
бути використані на тих робочих місцях, які пропонуються в інших секторах. Окрім того, структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер. Причиною структурного безробіття є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними. У структурному безробітті можна виокремити технологічне й конверсійне безробіття.
Технологічне безробіття пов'язане з переходом до нової техніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва, що (супроводжується вивільненням робочої сили і найманням праців принципово нових спеціальностей та кваліфікації.
Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть коливатися від незначних до великих.
Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво тощо).
Циклічне — це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коливаються разом з коливаннями циклу ділової кон'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення.
Інституціональне безробіття — це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної
плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці. Високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівнянними із сумами виплат за соціальними програмами. Це також знижує пропозицію робочої сили).
2. Статистично-аналітичний огляд стану ринку праці в Луганській області
2.1. Загальний стан ринку праці Луганської області
У період з 2001 по 2009 роки кількість економічно активного населення збільшилась на 8,7 тис. осіб: кількість зайнятого населення збільшилась на 60,5 тис. осіб; кількість безробітних зменшилась на 51,8 тис. осіб. За цей період кількість економічно неактивного населення зменшилась на 141,4 тис. осіб. У 2009 році 62,09 % населення складало економічно активне населення та 37,91 % – економічно неактивне населення. Із 1 144,0 тис. економічно активного населення 88,81 % складали зайняті та 11,19 % – безробітні.
Інтенсивність структурних зрушень у структурі розподілу населення за економічною активністю і показали, що в період з 2001 –2009 роки структурні зрушення у населенні за економічною актиністю відбулись несуттєві.
У 2009 році економічно активне населення на 47,01 % складали жінки та на 52,99 % – чоловіки; економічно неактивне населення: на 62,77 % складали жінки та на 32,23 % – чоловіки. З а місцем проживання економічно активне населення Луганскої області на 83,72 % складало міське населення
та на 16,28 % – сільське населення. Економічно неактивне населення переважно складається із міського населення – на 92,43 % та лише на 7,57% із сільського населення.
Найбільша кількість населення зайнята у промисловості та у торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку; діяльності готелів і ресторанів – відповідно 26,95 %, або 288 тис. осіб, та 24,93 %, або 266,5 тис. осіб, найменша кількість населення залучена у фінансовій діяльності та операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та надання послуг підприємцям – відповідно 1,33 %, або 14,2 тис. осіб, та 3,51 %, або 37,5 тис. осіб. Найбільша кількість найманих працівників підприємств, установ та організацій залучено у промисловості та освіті – відповідно 41,2 % та 10,0 %; найменша у фінансовій діяльності – 2,0 % , у сільському господарстві, промисливості, лісовому господарстві – 4,2 % та будівництві – 4,2 %.
2.2. Рівень безробіття в Луганській області
Спеціалізація
на галузях важкої промисловості, що
історично склалася, освітня та міграційна
політика радянської держави, спрямована
на забезпечення Донбасу кадрами
інженерно-технічних
У масштабах України Луганська область належить до регіонів, добре забезпечених трудовими ресурсами. За станом на 01.01.2009 р. чисельність вікової категорії 15-70 років склала 1808,7 тис. чіл. або 77,7 % від всієї чисельності населення регіону.
Загальна чисельність економічно активного населення (відповідно до підходу МОП, це зайняті і безробітні, тобто всі, хто забезпечує пропозицію на ринку праці) у Луганській області складає за станом на 2009 р. 1111, 6 тис. осіб, з них зайнятих – 1026,2 тис. осіб. (92,3 %), безробітних – 85,4 тис. осіб. (7,7 %). Чисельність економічно неактивного населення – 697,1 тис. осіб. або 38,5% від загальної чисельності людей вікової групи 15-70 років.
Таблиця 1
Розподіл населення Луганської області за економічною активністю (на 01.01.2009 р.)
Групи населення | Тис. осіб | Частка
в чисе-
льності насе- лення, % |
Усе населення | 2331,8 | 100,0 |
у т.ч. вікова група 15-70 | 1808,7 | 77,7 |
у т.ч. економічно активне населення, | 1111,6 | 61,5 |
з них зайняті | 1026,2 | 92,3 |
безробітні | 85,4 | 7,7 |
економічно не активне населення | 697,1 | 38,5 |