Рівень безробіття в Луганській області

      Незважаючи  на депопуляцію, що триває, чисельність  зайнятого населення в Луганській області протягом 2000 – 2008 рр. (до початку фінансово-економічної кризи) збільшувалася (рис. 1).

      Досягнутий  в 2009 р. рівень зайнятості населення  складає в Луганській області 56,7 %, що майже відповідає загальноукраїнському показнику (57,7 %). Перехід до ринкових умов господарювання,  ліквідація багатьох підприємств (нерентабельних,  таких,  що втратили актуальність у зв'язку з конверсією ВПК, у вугільній промисловості – що вичерпали ресурси й т. ін.), поява об'єктів ринкової інфраструктури,  розвиток сфери соціальних послуг (особливо – освітніх) зумовили зміни в структурі зайнятості населення регіону (рис. 2). Сутність цих змін зводиться до істотногозменшення частки зайнятих у промисловості (з 36,5 % у 2001 р. до 25,5 % у 2009 р.) на користь нематеріальної сфери, частка зайнятих у якій зросла (з 40,1 % у 2001 р. до 50,7 % у 2009 р.). На жаль, позитивна динаміка сфери послуг забезпечується, головним чином, збільшенням зайнятості в торгівлі, ніж у галузях, типових для моделі постіндустріального („інформаційного”) суспільства. 

      Рівень  безробіття в Луганській області  складає відповідно до методології МОП 7,7 % (2009 р.), що не є високим показником в масштабі України (8,8 %). Характерно те, що показник рівня безробіття в міських поселеннях є більшим, ніж у сільській місцевості (8,2 і 5,1 %), а серед чоловіків – більшим, ніж серед жінок (9,2 і 6,1 %). У вікових категоріях працездатного населення перше місце за рівнем безробіття посідає вікова група 15-29 років (12,3 %). Збереженню високого рівня молодіжного безробіття в Луганській області сприяє сформований високий рівень зазіхань молоді, підкріплений послугами сфери освіти (який, разом з тим, не забезпечується конкурентоздатними робочими місцями), а також структурна невідповідність пропозиції і попиту. Стабільний попит на робочі професії в різних видах економічної діяльності часто поєднується з його відсутністю на професіоналів, фахівців і клерків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      3. Пропозиції щодо  зниження рівня безробіття в Луганській області

      Скоротити природний рівень безробіття можливо шляхом забезпечення сегментування ринку праці. Процес сегментування обумовлює виділення сегментів, а не механічний розподіл ринку на групи.

      Під сегментуванням ринку праці слід розуміти систематизований (цілеспрямований, послідовний, спланований) процес розподілу ринку в залежності від пропозиції та попиту на робочу силу на окремі групи (сегменти), які однаково реагують на один й той же спонукальний мотив зайнятості.

      Цілеспрямованість процесу сегментування обумовлена його спрямованістю на покращення стану  на ринку праці. Послідовність обумовлена необхідністю її проведення за встановленими  етапами, з використанням системи  моделей та методів. Спланованість  сегментування обумовлена необхідністю використання комплексу матеріально-технічних  та людських ресурсів. Процес сегментування  базується на послідовному аналізі  та використанні підходів, моделей  та методів отриманих в ході маркетингових  досліджень задля формування ефективної сітки сегментування ринку.

      Об’єктами сегментування на ринку праці  є роботодавці, які утворюють  попит на робочу силу та наймані  працівники, які формують пропозицію на даному ринку.

      Сегментування ринку з позицій найманих робітників дозволяє сформувати уяву про кількісні  та якісні характеристики робочої сили, а коли об’єктом сегментування на ринку праці виступають роботодавці, це дозволяє їм оцінити свої потреби  та найкращим чином до них адаптуватися.

      Також потрібно провадити збалансовану інвестиційну та податкову політику, що стимулюватиме більш повне використання наявних та створення нових робочих місць, розвиток малого та середнього бізнесу, капіталовкладення в галузі народного господарства. 

      Висновки

      Отже, структура зайнятості населення в Луганській області характеризується високою часткою первинного сектору, представленого здебільшого вугільною промисловістю, з важкими умовами праці, а також – низькою часткою бюджетних галузей. Застаріла структура економіки не дозволяє ефективно використовувати робочу силу, зокрема, такі її категорії, як „молодь”, „жінки”. Регіону катастрофічно бракує конкурентноздатних робочих місць.  Спеціалізуючись на виробництві продукції з низькою доданою вартістю, Луганська область, таким чином, створює робочі місця в тих країнах і регіонах, у які вивозиться вугілля, метал, прокат. Значна частка економічно активного населення змушена переходити в неформальний та тіньовий сектори економіки, а також – вдаватися до міграції за межірегіону. Окремою проблемою є відносно низький рівень освіти працюючого населення, що гальмує будь-які спроби спрямувати регіон на інноваційний шлях розвитку.

Список  використаних джерел:

1. Праця // Статистичний бюлетень за січень-липень 2009 року, № 2. – С. 9-91.
2. Концепція загальнодержавної програми зайнятості населення на 2009-2011 роки. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.minpraci.gov.ua.
3. Осовська Г. В. Управління трудовими ресурсами : навч. посібн. / Г. В. Осовська, О. В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2003.  – 224 с. 2.
4. Ринок праці України у 2005 році : Аналітично-статистичний збірник.  – К. : Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики, 2006.  – 184 с.
5. Економічна активність населення Луганської області у 2008 році : статистичний збірник / за ред. Т. П. Браги. – Луганськ : Вид. Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Луганській області, 2009. – 21 с.