Професиональное самоосознание будущих психологов

    Мотивом вибору професії психолога для студентів 1-го курсу були: зацікавленість у професії (79%), престиж професії (15%), матеріальні блага (6%); Для студентів ІІІ-го курсу - зацікавленість у професії (84%), престиж професії (8%), матеріальні блага (8%); для студентів У-го курсу: зацікавленість у професії (89%), престиж професії (11%). Тобто основними і головними мотивами якими вони керувалися при виборі своєї майбутньої професії студенти всіх курсів зазначили, що це були зацікавленість у професії та її престиж. Хоча студенти 1-го і ІІІ-го курсів виділили ще один мотив, яким вони керувалися при виборі професії, і цей мотив пов'язаний з матеріальним благом. Тобто вони вважають, що ця професія є не тільки цікавою та престижною, а й ще добре оплачуваною.

    При виборі своєї майбутньої професії студенти 1-го курсу більш всього орієнтувалися на: саму професію (63%), рівень освіти (26%), навчальний заклад (21%); студенти ІІІ-го курсу - професію (63%), конкретний навчальний заклад (21%), рівень освіти (16%); студенти У-го курсу навчання при виборі своєї професії орієнтувалися на: професію (75%), навчальний заклад (21%), рівень освіти (4%). Отже при виборі своєї майбутньої професії студенти всіх курсів орієнтувалися саме на професію, яку обирали, хоча є відмінності між студентами 1-го і студентами ІІІ-го та У-го курсів, а саме що при виборі професії студенти ІІІ-го і У-го ще орієнтувалися на конкретний навчальний заклад а вже потім на рівень освіти, а студенти 1-го курсу навпаки на рівень освіти, а вже потім на навчальний заклад. Це може означати, що раніше при виборі професії спершу обирали навчальний заклад, в якому будуть навчатися, а вже потім звертали увагу на рівень освіти, який отримають в навчальному закладі. На даний момент в першу чергу при виборі своєї професії більш всього звертають увагу на рівень освіти, ніж на навчальний заклад.

    Студенти 1-го курсу вважають що професія психолога  їх приваблює тому, що вона для них  є цікавою (94%), добре оплачується (6%); студенти III- го курсу - тому, що є  цікава (86%), добре оплачується (17%); студенти У-го курсу вважають, що професія психолога їх приваблює тому що є цікавою (96%)* Добре оплачується (4%). Отже, студенти всіх курсів навчання виділили два основні критерії за якими обирали свою майбутню професію, і головним таким критерієм вони назвали цікавість самої професії. Даний розподіл показує меншу ідеалізацію уявлень щодо оплати праці психолога студентами І і V курсів.

    Студентами  були виділені основні мотиви вступу на факультет психології. Для студентів  1-го курсу це — прагнення допомагати людям (82%), отримати вищу освіту (18%); для студентів ІІІ-го курсу - прагнення допомагати людям (90%), бажання стати кваліфікованим спеціалістом (10%); для студентів V-го курсу це - прагнення допомагати людям (65%), отримати вищу освіту (21%), самореалізуватися (7%), дізнатися нового (7%). Отже основним і однаковим мотивом вступу на факультет психології для студентів всіх курсів був мотив допомогти людям у вирішенні життєвих проблем. Також студенти 1-го та V-го курсів виділяють і такий мотив вступу на факультет як отримання вищої освіти. За даними відповідями можна константувати, що студенти всіх досліджуваних курсів пішли навчатися на психолога щоб в майбутньому приносити користь суспільству.

    Також студенти виділяють певні можливості, які відкриваються при виборі саме цієї професії та вказаного факультету. Для студентів 1-го курсу це: отримання професійної підготовки (85%), можливість навчатися недалеко від дому (15%); для студентів ІІІ-го курсу це - отримання професійної підготовки (63%), можливість навчатися недалеко від дому (19%), можливість навчатися на пільговій основі (18%); для студентів V-го курсу це: отримати професійну підготовку (68%), навчатися недалеко від дому (22%), можливість навчатися на пільговій основі (10%). Можна сказати, що основною можливістю при навчанні на професії психолога студенти всіх курсів зазначили можливість отримання професійної підготовки, а це є головним при здобутті своєї професії, що дасть змогу в майбутньому ^використовувати свої знання та допомагати у вирішенні проблем.

    На питання щодо ступеня усвідомлення вибору професії студенти 1-го курсу стверджують, що це - довготривале рішення (70%), спонтанний вибір (30%); для студентів ІІІ-го курсу це - довготривале рішення (58%), спонтанний вибір (42%); для студентів У-го курсу це: довготривале рішення (64%), спонтанний вибір (36%). Отже для студентів 1-го, ІІІ-го, V-го курсів навчання, які обрали психологію своєю майбутньою професією для них це довготривале і обдумане рішення.

   При вступні на спеціальність "Психологія" студенти 1-го курсу навчання небагато знали про свою професію (76%), цікавилися своєю майбутньою професією (24%); студенти ІІІ-го курсу мало знали про свою майбутню професію (87%) ,цікавилися нею (13%); студенти У-го курсу зазначають, що мало знали про свою майбутню професію (83%), цікавилися професією (17%). Отже можна сказати, що студенти 1-го курсу були більш проінформовані про ту професію, яку вони обирають, ніж студенти ІІІ-го та V-го курсів. Також студенти 1-го курсу проявили більший інтерес до своєї майбутньої професії.

   Отже  проаналізувавши дані анкети можемо зробити висновок, що основним джерелом інформації про майбутню професію є  засоби масової інформації, хоча люди які оточують також зробили невеликий  внесок при визначенні своєї майбутньої професії. Також при аналізі результатів ми відмітили той факт, що студенти ІІІ-го та У-го курсів навчання свою майбутню професію обирали під впливом батьків чи інших осіб, тобто їх рішення про вибір професії в більшості не було самостійним, а студенти 1-го курсу при виборі своєї майбутньої професії були більш незалежними, їх вибір в більшості був усвідомлений а не спонтанний.

   Аналізуючи  дані, що були отримані з опитувальника, що був Розроблений А. Донцовим та Г.Білокриловою можна сказати, що у  більшості респондентів домінуючими  виступили дві групи мотивів вступу на факультет психології : 1) прагнення допомогти людям та 2) прагнення вирішити особистні психологічні проблеми, забезпечити особистісний ріст та саморозвиток. Все це потребує спеціальних знань, які можна отримати навчаючись на спеціальність психолога. Характерно також і те, що такі мотиви спостерігалися у всіх респондентів незалежно від року навчання на факультету. Отже, надія на те, що володіння знаннями з психології є засобом, який допоможе у вирішенні як своїх проблем, так і проблем інших людей, таке уявлення відображає стереотипну масову свідомість по відношенню до психології.

   При відповіді на питання "Що таке психологія?" більшість студентів (62%) дали академічні відповіді назвавши психологію фундаментальною наукою, а не областю практичної діяльності по вирішенню певних проблем, хоча в майбутньому науковою діяльність планують займатися лише 10% респондентів, і більшість по закінченню факультету прагнуть працювати в прикладних психологічних центрах різного типу.

   Психолог  перш за все практик, такої думки дотримуються приблизно 66% респондентів, інші вважають, що психолог це вчений-дослідник. Хоча головним об'єктом вивчення та взаємодії такого спеціаліста є індивід. Враховуючи, що реалізація професійної діяльності потребує багато спілкування з іншими об'єктами взаємодії, тому більшість (приблизно 65%) студентів назвали комунікативність та компетентність основною рисою гарного психолога. 25% опитаних відмітили що психолог повинен мати високий інтелект та глибокі знання. 10% вважають, що у гарного психолога повинна бути добре розвинена самосвідомість та рефлексія.

   Також студенти назвали основні характеристики типового психолога, до них увійшли: активність, комунікативність, оптимізм, відкритість, душевність. Можна з упевненість сказати, що такий психологічний портрет професійного психолога відображає стереотипні уявлення про таких спеціалістів. Вміння встановлювати та підтримувати контакти з людьми, наполегливість, емоційна стабільність - такий на думку самих майбутніх психологів облік психолога.

    Уявлення  про зовнішній вигляд психолога  було в деякій мірі тереотипним. За оцінками всіх респондентів, це невисока, з приємною зовнішністю людина, завжди з усмішкою та охайно одягнена, може також бути в окулярах. Більшість студентів вважають, що це може бути як чоловік, так і жінка, з приємною зовнішністю, бажано зрілого віку, зрілість на перший погляд, характеристика віку, але вона є показником життєвого досвіду, який необхідний для встановлення довірливі контакти з оточуючими. Отже не тільки у масовій , але й і у професійній свідомості психолог - це психотерапевт, що своїм зовнішнім виглядом лікує психологічні недуги. Про це також свідчить і образ обличчя типового психолога, що спільний для всіх груп респондентів. Воно може бути життєрадісним, милим, приємним для спілкування, хоча при цьому обличчя повинно бути вольовим та суровим, що викликає повагу своїм образом спеціаліста.

   Таким чином, аналіз уявлень про психолога  як суб'єкта професійної діяльності дає можливість зробити висновок, що по-перше, ці уявлення є стереотипізованими, про що свідчить високий рівень схожості відповідей респондентів про мотивацію діяльності психолога та його професійно важливих якостей, по-друге зміст таких стереотипів відображає образ психолога, що склався в масовій свідомості людей де в першу чергу психолог постає як спеціаліст, що може допомогти у вирішенні індивідуальних психологічних проблем.

   Також не можна стверджувати, що такий  образ абсолютно не співпадає  з реальною практикою діяльності психолога і тими уявленнями, які склалися в процесі навчання. Разом з тим очевидно, що із такого образу психолога вибрані ті риси і характеристики, що пов'язані з дослідженнями об'єктом яких може бути і не окрема людина, а група людей і суспільство в цілому. Тому, якщо враховувати, що функція психолога - пояснення (інтерпретація), прогнозування та оптимізація психологічних феноменів, то можна прийти до висновку, що в професійній свідомості студентів більш за все відображена _пцше одна з таких функцій, пов'язана із спробою впливу на об'єкт вивчення перш за все окремої людини.

   Була виявлена значуща різниця (р<0,05) у відповідях при дослідженні уявлень про психологію як сферу професійної діяльності у студентів різних курсів. На питання "Яка проблематика є найбільш актуальною в сучасній психології?" студенти V-го курсу зазначили, що ця проблематика буде торкатися проблеми взаєморозуміння між людьми (58%), студенти ІV-го курсу - проблема взаємовідносин між людьми (56%), студенти 1-го курсу - проблема комп'ютерної залежності (37%) (Додаток ).

   На  питання "Яка проблематика буде через 10 років?" студенти різних курсів навчання дали наступні відповіді: студенти V-го курсу зазначили що ця проблема буде торкатися взаєморозуміння між підлітками та дорослими (59%), студенти ІІІ-го курсу - проблеми наркотичної та алкогольної залежності (59%),студенти 1-го курсу - не визначили майбутньої проблематики (32%). Хоча й студенти всіх курсів навчання називали й схожі проблеми, такі як: проблема шкільної адаптації, проблема взаєморозуміння в сім'ї, проблема дитячої агресії.

   Проаналізувавши дані опитувальнику можна зробити  висновок, що структура професійних  уявлень психологів є двухкомпонентною і включає в себе: 1) уявлення про  суб'єкта професійної діяльності, в  тому числі мотивацію заняття  психологією, професійно важливі якості спеціаліста психолога, його зовнішній вигляд; 2) уявлення про зміст діяльності психолога. Також можна сказати, що основні елементи професійно- психологічної картини світу виникають в початковий період професійного самовизначення особистості і майже не змінюються в процесі подальшої професійної соціалізації.

   Також проаналізувавши дані авторської анкети та опитувальника, можна зробити висновок, що у 25% опитуваних прослідковується зв'язок між Мотивом вибору професії та повторним навчанням за такою спеціальність як психологія. Ті студенти, які пішли навчатися на спеціальність психологія не зі свого власного бажання чи просто хотіли отримати вищу освіту не хотіли б знову навчатися на психолога. Можна припустити, що для них психологія в майбутньому не буде основною діяльністю, хоча знання які вони здобудуть протягом навчання у вузі будуть корисними у їхньому житті.

  Так як важливим чинником і однією із складових  професійного самовизначення студентів є образ майбутньої професії ми прослідкували за допомогою міні-твору динаміку уявлень студентів-психологів про свою майбутню професію. При аналізі міні-твору були виділені категорії які частіш за все зустрічалися у творах.

  Студентами  1-го курсу були виділені наступні категорії: допомагати людям у вирішенні проблем (42%), відкрити власний консультативний кабінет (36%), працювати за спеціальністю (33%), працювати з сімейними парами (24%), стати професіоналом в області психології (15%), займатися консультативною практикою (15%), працювати в дитячому садку (15%), займатися науковою роботою (12%), працювати психотерапевтом (9%), працювати в міліції (9%), працювати в різних областях психології (6%), займатися корекційною роботою, працювати за межами України (6%), працювати в соціальній сфері (3%), працювати в школі (3%).

  Отже, у студентів 1-го курсу на початковому етапі навчання починає формуватися уявлення про те, де вони в подальшому будуть працювати та чим вони будуть займатися після закінчення вузу, в якій сфері і з яким контингентом працювати. Можна сказати, що уявлення про свою майбутню професію в них є більш ідеалізованим ніж реалістичним, і це скоріш за все повязане з малим досвідом навчання.

  Для студентів ІІІ-го курсу характерними були такі категорії як: стати спеціалістом в галузі психології та працювати  за професією (32%), надавати Допомогу людям різних категорій (29%), відкрити свій власний кабінет (26%), займатися консультативною роботою (16%), працювати в різних властях психології (13%), працювати у дитячому садку (13%), стати успішним психологом та отримати визнання (13%), працювати в школі (11%), працювати з молоддю (11%), надавати допомогу школярам (11%), займайся науковою роботою (11%), допомагати сім'ям (8%), праця у вищих навчальних закладах (5%), допомагати дітям-сиротам (5%), працювати за межами України (5%), працювати в службі по справах неповнолітніх (3%), працювати в соціальних службах (3%). Студенти ІІІ-го курсу більше визначили той контингент осіб з якими хочуть працювати і чим хочуть займатися ніж студенти 1-го курсу, у них краще розвинене уявлення про себе як майбутнього спеціаліста, про те чим саме вони хочуть займатися в майбутньому. В процесі навчання вони більш ознайомлюються з роботою психолога, що дозволяє їм отримати більш реалістичне уявлення про дану професію.

  Студентами  У-го курсу були виділені такі категорії: стати спеціалістом в області  психології (48%), мати власний кабінет (28%), працювати психологом в школі (24%), мати роботу що добре оплачується (17%), допомагати людям у вирішенні проблем (17%), займатися консультативною роботою (14%), займатися науковою роботою (14%), бути дитячим психологом (14%), проводити тренінгові заняття (10%), працювати в престижній фірмі (10%), займатися психотерапевтичною практикою (7%), працювати за межами України (7%), відкрити свій центр психологічної допомоги (5%). Можна сказати що у студентів У-го курсу уявлення про себе як суб'єкта професійної діяльності є сформованим, і це скоріш за все пояснюється тим, що вони навчаються довше, в них краще сформовані професійні уміння та навички, вони мають кращі уявлення про зміст своєї Діяльності, її об'єкт та мету. Вони можуть реально оцінити свої можливості піти працювати за спеціальністю і тому допускають можливість відкриття власної справи.