Професиональное самоосознание будущих психологов

    Зміст:

    Вступ

    Аналіз  отриманих результатів………………………………………………………….

    Висновки  до другого розділу………………………………………………………………..

    Висновки……………………………………………………………………………………………

    Список  літератури……………………………………………………………………………..

    Додатки……………………………………………………………………………………………..

 

Зміст:

Вступ

  2.2Аналіз отриманих результатів………………………………………………………………………………………………………………………….

Висновки до другого  розділу………………………………………………………………………………………………………………………………….

       Висновки………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

      Список літератури……………………………………………………………………………………………………………………………………………………

       Додатки…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………… 

 

     

Вступ

    Актуальність теми в сучасній системі освіти завдання підготовки професіоналів для основних сфер діяльності людини набувають особливої актуальності. В умовах сьогодення все більш вагомими стають такі поняття, _як саморозвиток, самосвідомість, самовизначення. У зв'язку з цим відбуваються кардинальні зміни у просторі педагогічної діяльності, та зокрема, в процесі підготовки майбутніх психологів.

    Ринкова економіка передбачає наявність  спеціалістів, які здатні ефективно  вирішувати проблеми планування й реалізації власної кар'єри. У зв'язку з цим виникає необхідність формування в молодого покоління активного й творчого ставлення до проблем самоорганізації, самовизначення й самореалізації. Тому одним з пріоритетних завдань системи освіти України на сьогодні є професійне самовизначення молоді.

    Особливості сучасної соціально-економічної ситуації в Україні і в світі ускладнюють процес професійного самовизначення та вимагають від майбутнього фахівця вміння її аналізувати, розробляти варіанти свого професійного шляху, планувати його етапи, зіставляти професійні вимоги та свої здібності, ставити мету щодо професійної кар'єри та визначати засоби її досягнення. Необхідність виживання змушує зрадити своє покликання та обрати таку професію, оволодіння якою принесе більші матеріальні можливості. Тобто існує сильна мотивація оволодіння "прибутковою" професією, але часто у молодої людини немає необхідних для цього особистісних якостей. Спостерігається також протиріччя між мотивацією вибору професії та можливістю оволодіти нею (елементарний брак коштів на навчання).

    Розвиток  демократизації та гуманізації в системі освіти потребує постійного удосконалення процесу становлення спеціаліста. Проблема підготовки практичних психологів набула особливого значення в зв'язку із великим соціальним замовленням на дану спеціальність та різними формами їх підготовки. І тому стає необхідним дослідити психологічний аналіз особливостей самовизначення практичного психолога, яке відбувається безпосередньо при навчанні у вузі.

    Професійна  діяльність, яка базується на суспільному  та особистісному досвіді, передбачає глибокі перебудови смислових структур особистості, структур особистісного досвіду. Особливого значення дана проблема набуває для професій, пов'язаних системою відношень "людина-людина", адже в даному випадку формування професійних особливостей людини залежить в більшій мірі від особливостей самої професії. Таке положення по-особливому звучить, коли ми говоримо про особистість практичного психолога. Отже, вивчення смислової сфери особистості майбутнього спеціаліста є актуальним не тільки з боку кваліфікаційного оцінювання, але й з боку особистісного розвитку спеціаліста.

    Дослідженнями проблематики професійного самовизначення, розробками проблеми вибору професії, професійного самовизначення індивіда в психології займались Л. Божович [5], О. Вітковська [9], Є. Головаха [11], І. Дубровіна [14], Є. Клімов [17], Н. Пряжніков [27,28,29], В. Чебишева [39]. їхні праці присвячені розробці як теоретичних аспектів процесу самовизначення (поняття, структура), так і практичним.

    В сучасній психологічній науці останнім часом досліджується професійне становлення саме психологів, яке представлено у дослідженнях Н. Бачманової [4], Ж. Вірної [7,8], А. Самойлової [32,33], Є. Сапогової [34], У. Стасюк [35], Н. Чепелєвої [40,41].

  Об'єкт  дослідження - професійне самовизначення.

    Предмет дослідження - особливості професійного самовизначення студентів-психологів.

    Мета - виявлення психологічних особливостей професійного самовизначення та уявлень про професійну діяльність у студентів-психологів різних курсів навчання.

    Гіпотеза: протягом навчання відбуваються зміни в структурі професійної самосвідомості студентів-психологів: формується спрямованість особистості "на людей", уявлення про професію та себе як майбутнього спеціаліста стають менш ідеалізованими та більш структурованими.

    Завданнями роботи стало наступне:

1. проаналізувати феномен професійного самовизначення;
2. дослідити мотиви професійного вибору студентів-психологів;
3. виявити особливості спрямованості особистості на різних курсах навчання;
4. емпірично виявити особливості уявлень про професію психолога та себе як майбутнього спеціаліста на різних етапах навчання;
5. сформувати на основі отриманих результатів висновки.

   Робота  складається зі вступу, теоретичного та одного емпіричного розділів, списку літератури (44 найменування) та додатків (7). Основний зміст роботи викладений на 55 сторінках.

 

Розділ І. Психологічні основи професійного самовизначення

    1.1. Поняття, зміст  та психологічний  аналіз професійного  самовизначення

    Вибір професії - одне з найважливіших  стратегічних рішень у житті людини і складна комплексна проблема. Це складний акт самовизначення - свідомого вибору суб'єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв'язання тих чи інших життєвих проблем. За методами вирішення та за змістом робота з професійного самовизначення молоді - це соціально-економічна, медико-фізіологічна та психолого- педагогічна проблема, а за сферою впливу - соціальна, результати якої відображаються і на економічному рівні. Процес самовизначення завершується досягненням стабільного становища у тій чи іншій сфері соціального життя й формуванням відповідних переконань, принципів, ціннісних орієнтацій та мотивації.

    Вибір професії - це досить складний та іноді  тривалий мотиваційний процес, адже від  правильного вибору професії найбільшою мірою залежить задоволення людини власним життям.

    Істотним  критерієм правильного вибору професії є відповідність схильностей  і здібностей людини тим вимогам, які ця професія пред'являє працівнику. Така відповідність буде тим оптимальнішою, чим сильніша гармонія між схильностями і здібностями молодої людини.

    Управління  вибором професії здійснюється через  процес професійного самовизначення, який безпосередньо детермінований інтересами та схильностями юнацтва, його самооцінкою та рівнем домагань, ідеалами та ціннісними орієнтаціями, емоційними настановами і рівнем розвитку вольових якостей.

    Важливою  передумовою успішного професійного самовизначення є також сформованість  в особистості професійно-важливих якостей - окремих психічних, психологічних і фізичних властивостей, які відповідають вимогам певної професії і сприяють успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомого вибору професії передбачає активне формування таких психологічних якостей як здібності, інтереси, ціннісні орієнтації, прагнення, професійні плани, ідеали, переконання [35].

    Під професійним самовизначенням у  психології розуміють самопізнання та об'єктивну оцінку особою власних  індивідуальних особливостей, зіставлення  своїх професійно-важливих якостей  і можливостей з вимогами, необхідними  для оволодіння конкретною професією. Це процес прийняття особистістю рішення щодо вибору майбутньої трудової діяльності (вибір професії, професійного навчального закладу, місця працевлаштування) [24].

    Професійне  самовизначення полягає в усвідомленні особистістю себе як суб'єкта конкретної професійної діяльності і передбачає:

1. самооцінку людиною власних індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста;
2. усвідомлення своєї ролі в системі соціальних відносин і своєї відповідальності за успішне виконання діяльності та реалізацію своїх здібностей;
3. саморегуляцію поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети [9].

    Професійне  самовизначення - |це багатомірний процес, який можна розглядати з різних точок зору:

    -як серію задач, що суспільство ставить перед особистістю, яка формується, і які дана особистість повинна вирішити за певний період часу;

    - як процес поетапного прийняття  рішень, за допомогою яких індивід  формує баланс між своїми побажаннями  та нахилами, з одного боку, і потребами суспільства - з іншого;

    - як процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність.

    Структурним компонентом професійного самовизначення є наявність професійного плану — обґрунтоване уявлення про вибрану сферу трудової діяльності, про способи оволодіння майбутньою професією і перспективи професійного зростання. Професійний план - це складова життєвого плану - уявлення людини про бажаний спосіб життя, тобто про соціальний, професійний, сімейний статус, а також про шляхи і способи його досягнення.

    Теоретичні  аспекти проблеми професійного самовизначення аналізуються в працях Б.Ананьєва [22], Л.Божович [5], І.Дубровіної [14], Є.Клімова [17], А.Петровського [22], С.Рубінштейна [22], В.Чебишева [39] та багатьох інших.

    В працях С.Рубінштейна та Б.Ананьєва проблема самовизначення розглядалась у зв'язку з дослідженням життєвого  шляху людини. С.Рубінштейн вказував, що проблема самовизначення не може бути вирішена окремо від проблеми взаємовідносин людини з навколишнім світом, і тому ставлення людини до самої себе є ключовим моментом в розумінні феномену самовизначення, і значною мірою залежить від її ставлення до оточуючих і оточуючих до неї [22].

    Психологічна  природа самовизначення розкривається  в роботах ЛБожович. По-перше, вона вказує, що потреба у самовизначенні виникає на певному етапі життя - на межі старшого підліткового віку і ранньої юності, - і обґрунтовує необхідність виникнення цієї потреби логікою особистісного й соціального розвитку підлітка. По-друге, потреба у самовизначенні розглядається як потреба у формуванні певної смислової системи, в якій об'єднуються уявлення про світ і самого себе, формування цієї смислової системи передбачає пошук відповіді на одвічну проблему смислу свого особистісного існування; по-третє, самовизначення нерозривно повязане з такою важливою характеристикою старшого підліткового віку та раннього

юнацького віку, як спрямування у майбутнє; і, по-четверте, самовизначення передбачає вибір професії [24].

   І.Дубровіна вносить уточнення в проблему самовизначення як центрального моменту раннього юнацького віку. Результати досліджень дозволяють їй стверджувати, що основним психологічним новоутворенням раннього юнацького віку слід вважати не самовизначення як таке (особисте, професіональне, ширше — життєве), а психологічну готовність до самовизначення, яка передбачає:

   а) сформованість на високому рівні психологічних структур, в першу чергу самосвідомості;

   б) розвиненість потреб, які забезпечують змістовну наповненість особистості, серед яких центральне місце посідають моральні засади, ціннісні орієнтації і тимчасові перспективи;

   в) становлення чинників індивідуальності, як результату розвитку і усвідомлення своїх здібностей та інтересів кожним старшокласником [14].

   Н.Пряжніков  сутністю професійного самовизначення вважає професійне і усвідомлене віднайдення смислів роботи, що виконується, і всієї життєдіяльності в конкретній культурно-історичній ситуації [27] . Головна мета професійного самовизначення - поступове формування внутрішньої готовності до усвідомленої і самостійної побудови, корекції і реалізації перспектив власного розвитку (професійного), готовності самостійно знаходити особистісно значущі смисли в конкретній професійній діяльності [29].