Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 23:43, курсовая работа
Проблема психологічної готовності до школи останнім часом стала дуже популярною серед дослідників різних спеціальностей. Психологи, педагоги, фізіологи вивчають і обґрунтовують критерії готовності до шкільного навчання, сперечаються про вік, з якого найдоцільніше починати навчання дітей в школі, та за гендерними особливостями дітей дошкільного віку.
Бурхливий інтерес до вказаної проблеми виник в нашій країні в результаті переходу на навчання з шести років, психологічно-педагогічних проблем, що виникли при навчанні шестирічок.
При спільному виховання хлопчиків і дівчаток дуже важливою педагогічної завданням є подолання роз'єднаності між ними і організація спільних ігор, в процесі яких діти могли б діяти спільно, але згідно з гендерними особливостями. Хлопчики беруть на себе чоловічі ролі, а дівчатка - жіночі. Аналогічним чином може бути побудована і театралізована діяльність.
Особливої уваги з боку педагогів вимагають проблеми, пов'язані з організацією предметно-просторової середовища.
Загальновідомо, що середовище є одним з основних засобів розвитку особистості дитини, джерелом його індивідуальних знань та соціального досвіду. Предметно-просторова середа не тільки забезпечує різні види активності дошкільнят (фізичної, ігровий, розумової і т.п.), але і є основою його самостійної діяльності з урахуванням гендерних особливостей. Роль дорослого в даному випадку полягає в тому, щоб відкрити перед хлопчиками та дівчатками весь спектр можливостей середовища і направити їх зусилля на використання окремих елементів її з урахуванням гендерних та індивідуальних особливостей та потреб кожної дитини.
ВИСНОВКИ
Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективу однолітків.
Під інтелектуальною готовністю розуміється розвиток розумових процесів - здатність узагальнювати, порівнювати об'єкти, класифікувати їх, виділяти істотні ознаки, робити висновки. У дитини повинна бути визначена широта представлень, у тому числі образних і моральних, відповідний мовний розвиток, пізнавальний активність.
Під особистісною готовністю розуміється наявність розвитої навчальної мотивації, навичок спілкування і спільної діяльності. У дитини повинна бути досягнута порівняно гарна емоційна і вольова стійкість, на тлі якої можливе розвиток і протікання навчальної діяльності.
Несформованість одного з компонентів шкільної готовності є не сприятливим варіантом розвитку і веде до утруднень в адаптації до школи: у навчальній і соціально-психологічній сфері.
Гендерні відмінності
цих трьох компонентів
- пізнавальних
здібностей і пізнавальних
- сприйняття навколишнього світу;
- темпів, стратегії
переробки і засвоєння інформац
- у переважній
формування різних видів
- в організації уваги;
- у рівні активації емоцій у процесі навчання;
- у рівнях адаптивних можливостей організму і психіки.
Все це впливає на якість, стиль навчання, емоційно-вольову сфери особистості, а значить і психологічну готовність до навчання в школі
Врахування гендерних особливостей хлопчиків і дівчаток є невід'ємною частиною роботи з навчання і виховання дітей.. Врахування гендерних особливостей дозволить підвищити результативність навчально-виховної роботи в школі.
У теоретичній частині роботи розкрито основні аспекти готовності дітей дошкільного віку до школи, висвітлено специфіку гендерних відмінностей дітей дошкільного віку.
В практичній частині, ми підібрали ряд методик для діагностики готовності дошкільнят до навчальної діяльності, дали психолого-педагогічні рекомендації батькам та вихователям для попередження та вирішення проблем майбутніх школярів, експериментально дослідили рівнь психологічної готовності дошкільнят до навчальної діяльності та провели порівняльну характеристику пізнавальної та ємоційно-вольової сфери по гендерним відмінностям.
На підставі наших досліджень можна зробити висновок про дискримінацію в психологічної готовності до навчання в школі хлопчиків і дівчаток. Хлопчики краще і швидше виконують нестандартні завдання, а дівчатка - однотипні; хлопчики мають яскраво вираженою здатністю до пошукового поведінки, тоді як дівчаткам необхідна упорядкована інформація, розмірений темп подачі матеріалу. Увага у хлопчиків більш нестійке в продовження періоду врабатываемости, у дівчаток цей період більш короткий період; продуктивної роботи у хлопців настає пізніше, ніж у дівчаток. Хлопчики воліють високий темп подачі матеріалу. Широкий спектр різноманітною, нестандартно поданої інформації стимулює їх діяльність. Різноманітність і постійне оновлення пропонованих для вирішення завдань сприяє активізації їх розумової діяльності. Велика кількість нестандартних, логічних завдань підвищує мотивацію навчання.
Для дівчаток характерний розмірений темп занять. Достатня кількість повторень необхідно для якісного засвоєння. Дозування обсягу і різноманітності нової інформації стимулює пізнавальну діяльність. Велика кількість типових завдань, що полегшують маніпулювання новими знаннями покращує мотивацію навчання.
В кваліфікаційній роботі бакалавра вирішено такі задачі:
На підставі наших теоретичних та експерементальних досліджень можна зробити висновок що різниця психологічної готовності до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку залежить від гендерних особливостей, що і підтверджує нашу гіпотезу.
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Волков Б.С., Волкова Н.В. Детская психология: Логические схемы. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2002.
Информация о работе Формування психологічної готовності старших дошкільнят до навчальної діяльності