Формування психологічної готовності старших дошкільнят до навчальної діяльності

3. Розподіл майбутніх  першокласників по класах відповідно  до їх "зони найближчого розвитку", що дозволяє кожній дитині  розвиватися в оптимальному для неї режимі.

4. Відстрочка  на 1 рік початку навчання дітей,  не готових до шкільного навчання, що можливо тільки дітям шестирічного  віку.

Наведемо приклади методик, якими користуються при  психологічній діагностиці готовності дітей до навчання. Головні та найпоширеніші комплекси методик представленні у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Методи  психодіагностики дітей поступаючи в школу

Діагностичні  програми

Методики, тести

Вивчення стартового рівня першокласників

Пропонований  комплект методик фронтального вивчення дітей є складовою частиною різнопланової багатовимірної діагностики вивчення готовності дитини до школи. «Малювання бус» (дозволяє виявити кількість умов, які може утримати дитина в процесі діяльності при сприйнятті завдання на слух, здатність до самоконтролю), «Продовж візерунок» (дозволяє встановити рівень розвитку зорового аналізу, вміння утримувати зоровий образ, сприйнятий з дошки, і переносити його на робочий лист; виявити вміння встановлювати закономірність, здатність до самоконтролю і самонавчання), «Розфарбовування фігур» (виявлення вміння класифікувати наочний матеріал за самостійно знайденому основи), «Заселення будинку» (дозволяє виявити здатність дітей до розгляду ситуації з різних сторін, уміння переключатися з одного знайденого рішення на пошук іншого), «Розмітка» (діагностує особливості зорового аналізу, умінь планування і контролю в практичній діяльності), «Диктант» (допомагає діагностувати рівень розвитку фонетичного аналізу слів, а також здатності до перекладу звуків мови в знаки ), «Читання схем слів» (дозволяє виявити вміння здійснювати звуковий синтез і співвідносити письмовий код зі звуковим).

 

 

Продовження таблиці 2.1.

Діагностична  програма по визначенню психологічної  готовності дітей до шкільного навчання (Н. І. Гуткіна)	Методика по визначенню домінування пізнавального  чи ігрового мотиву, "Будиночок ", "Так і ні", "Чобітки", "Послідовність  подій", "Звукові хованки ".
Методика вивчення зрілості дітей, що йдуть у перший клас	Оцінений псіхосоцільной зрілості за тестовою бесіді, Імітація написаного тексту, Мислення і мова, Умовиводи
Діагностика мотиваційної сфери йдуть у перший клас	«Ставлення  дитини до навчання в школі» Завдання цієї методики - визначити вихідну  мотивацію навчання у дітей, що у  школу, тобто з'ясувати, чи є у них інтерес до навчання. Відношення дитини до навчання поряд з іншими психологічними ознаками готовності до навчання становить основу для висновку про те, чи готовий або не готовий дитина вчитися в шкіл.

Також користуються допоміжними тестами та методиками, для діагностики рівня пізнавальних вмінь, індивідуально-психологічних можливостей, рівня самооцінки поступаючи в школу, які часто проходять в ігрової формі (таблиця.2.2.)

 

 

Таблиця 2.2.

Методи  діагностики пізнавальних можливостей  майбутнього школяра

Діагностика мотиваційної сфери йдуть у перший клас	"Ставлення дитини до навчання в школі" Обери потрібне обличчя Страхи в будиночках Анкета визначення рівня тривожності дошкільника Анкета визначення рівня імпульсивності дошкільника Анкета визначення рівня агресивності дошкільника Графічний диктант Експериментальна бесіда з виявлення внутрішньої позиції школяра
Методи  діагностики сприймань	Чого не вистачає на цих малюнках? Дізнайся, хто це Зафарбуй фрукти Пиши кружечками
Методи  діагностики мислення і уяви	Обведи контур Знайди будиночок

Продовження таблиці 2.2.

Методики  діагностики мови	Назви слова Розкажи за картинкою
Методики  діагностики уваги	Знайди і викресли Переплетені линії Цифрова таблиця
Методики  діагностики самооцінки	Який я? Сходинки Автопортрет Інтерпретація дитячого малюнка
Методики  діагностики індивідуально-типологічних особливостей	Визначення типу темпераменту

 

Методи діагностики  інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку. Рівень розвитку арифметичних умінь (тест В.Торосун); рівень розвитку механічної пам'яті (тест Д. Векслера); аналітико-синтетичні вміння («Прогресивні матриці Равена»); фонематичний слух і словниковий розвиток (тест В. Торосун); уміння встановлювати послідовність подій, рівень уваги (тест Д. Векслера); навченість (тест Т. Вітцлака); творча уява (тест Т.Вітцлака); розвиток креативних умінь.

Методи діагностики  мотиваційно-вольової готовність до навчання. Рівень мимовільності (методики Керна-Йєрасика та Д. Векслера); рівень довільності(ті самі методики); бажання відвідувати школу (методика «Так і ні»).

Методи діагностики  особистісно-психологічної готовності дітей до шкільного навчання. Форми мислення (тест Т. Вітцлака);основні уявлення про природні та соціальні явища (тест Т. Вітцлака);короткочасна пам'ять; саморегуляція; емоційний стан (коректурні проби) [3].

Результати  готовності дитини до навчання дозволяють:

• конкретно визначити спрямованість навчання;
• отримати дані для здійснення індивідуального підходу до дитини в навчально-виховному процесі;
• скомплектувати спеціалізовані та диференційовані класи.

Під час прийому  дитини до школи необхідно створити оптимальні, затишні, комфортні умови, які би сприяли спілкуванню з дитиною та батьками; варто подумати над розташуванням меблів у приміщенні приймальної комісії.

Модель «коло» є ідеальною формою для бесіди, в якій бере участь ціла група (дитина, члени комісії, батьки).

У залежності від  вибору тієї чи іншої концепції готовності дитини до шкільного навчання обираються основні її критерії та підбираються методики для їх діагностування. Але слід пам'ятати, що показниками готовності дитини до шкільного навчання виступає комплекс якостей і характеристик, які свідчать про досягнення в розвитку дитини. Ці показники слід розглядати як діагностичну основу навчальної, розвивальної та виховної діяльності вчителів уже в першому класі. За підсумками визначення готовності дитини до навчання у школі складаються картки, зразок яких дається в додатках до програми.

За підсумками діагностичного обстеження можливе  створення спецгрупи і класу  розвитку, у яких дитина зможе підготуватися  до початку систематичного навчання в школі. Так само створюються  групи корекції і розвитку по основних параметрах.

 

 

 

 

2.2. Експериментальне  дослідження гендерних особливостей психологічної готовності дітей до школи

Дослідження проводилося  в період з 1.03.2011 по 20.03.2011р. на базі дитячого садку № 139, м. Миколаїв.

У дослідженні  брали участь 20 дітей, 10 хлопчиків та 10 дівчаток, віком від 5 - 6 років.

Протягом двох неділь ми спостерігали за експериментальною групою  під час різних режимних моментів. Провели психологічну діагностику для перевірки готовності дітей до навчання.

Основною метою психологічного обстеження дитини прийомі до школи є виявлення його індивідуальних особливостей та діагностика рівня пізнавальних можливостей.

Виділяється три  аспекти шкільної зрілості: інтелектуальної, емоційної і соціальної. Під інтелектуальною  зрілістю розуміється диференційоване сприйняття, що включає фігури з фону, концентрацію уваги, аналітичне мислення, можливість запам'ятовування, уміння відтворювати зразки, а також розвиток таких рухів руки сенсомоторную координацію.

Емоційну зрілість розуміють як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливі завдання.

До соціальної зрілості відноситься потреба в  спілкуванні з однолітками й  уміння підпорядкувати своє поводження законам дитячих груп, а також  здатність виконати роль учня в ситуації шкільного навчання.

На підставі цих параметрів ми підібрали комплекс діагностичних методів метою дослідження якого є визначення рівня готовності дошкільнят до навчання у шкільному закладі та надати методичні рекомендації по впровадженню вправ з корекції та спостереження у навчальному процесі.

В ході формуючого експерименту ми застосували ряд  психодіагностичних методик, зокрема  метод спостереження за діяльністю дітей, провели бесіду на тему: «Чи  любиш ти навчатися?»,  тест шкільної зрілості А.Керна -Я.Йїрарсика, методика діагностика пізнавальної активності дошкільника «Розкажи мені», з метою діагностики емоційного ставлення старшого дошкільника до себе та своїх ровесників, була використана методика «Дві хатки».

Робота проводилася  в декілька етапів:

І етап, знайомство з дітьми, котре допомогло  налагодити контакт з дошкільнятами, з’ясувати  їхні бажання, хто чим полюбляє займатися, що подобається тощо. Знайомство з  дітьми ми провели у вигляді бесіди з елементами гри.

Обговорюючи тему «Чи любиш ти навчатися?» діти активно приймали учать, захопливе розповідали про себе, та про майбутнє навчання у школі. Деякі діти говорили що їм більше подобається малювати, бігати та гратися, але більша половина дітей розповідали, що їм до вподоби читати, рахувати писати. Але всі діти з радістю чекають на момент вступу до школи.

На ІІ етапі  з метою діагностики шкільної зрілості ми провели тест А.Керна -Я.Йєрарсика.

За допомогою цього тесту в загальних рисах можна визначити інтелектуальний розвиток дитини, вміння наслідувати зразку і здатність до зосередженості, концентрації уваги.

Методика складається  з трьох завдань:

1. Написання письмових букв за зразком.

2. Написання групи точок за зразком.

3. Малювання  чоловічої фігури по пам’яті.

А. Копіювання фрази "Їй дано чай"

 Кожній окремо дитині ми дали аркуш паперу та олівець та інструкцію: "Подивися, тут щось написано. Спробуй написати так само гарненько."

Більшість дітей, ще не вміють писати, їм пропонували скопіювати фразу "Їй дано чай", написану письмовими (!) буквами.

Результати  тесту оцінювали в балах.

 

 

10 балів - змальовані  фразу можна прочитати. Букви  не більш ніж в 2 рази більше  зразка. Літери утворюють три  слова. Рядок відхилена від  прямої лінії не більш ніж  на 30 °. 

8-9 балів - пропозицію  можна прочитати. Літери по величині близькі до зразка. Їх стрункість не обов'язкова.

7-6 балів - літери  розділені не менш ніж на  дві групи. Можна прочитати  хоча б 4 літери.

5-4 бали - на зразки  схожі не менше 2 літер. Вся  група має вигляд листа. 

3-2 бали - каракулі.

Б. Написання  групи точок за зразком.

Дитині видали бланк із зображенням групи точок. Відстань між точками по вертикалі і горизонталі -1 см, діаметр точок - 2 мм. Та запропонували намалювати точки такі ж як там та показали де.

Результати  тесту оцінювали в балах

10-9 балів - точне  відтворення зразка. Намальовані  точки, а не гуртки. Будь-які  незначні відхилення однієї або  декількох точок від рядка  або колонки допускаються. Може  бути будь-яке зменшення фігури, збільшення ж можливе не більше  ніж удвічі.

8-7 балів - число  і розташування точок відповідає  заданим зразком. Відхилення не  більше трьох точок від заданого  положення можна не враховувати.  Припустимо зображення гуртків  замість крапок.

6-5 балів - малюнок  у цілому відповідає зразку, що  не більш ніж удвічі перевищуючи його за величиною в довжину і в ширину. Кількість точок не обов'язково відповідає зразку (проте їх не повинно бути більше 20 і менше 7). Відхилення від заданого положення не враховується.

4-3 бали - контур  малюнка не відповідає зразку, хоча й складається з окремих точок. Розміри зразка і число точок не враховуються зовсім.

1-2 бали - каракулі.

В. Малювання  чоловічої фігури по пам’яті.

Запропонували дитині намалювати якогось чоловіка (дядька). Ніяких пояснень, допомоги, зауважень з приводу помилок або вказівок при цьому не давали. На будь-яке питання дитини відповідали: "Малюй так, як ти вмієш". Підбадьорювали.