Формування психологічної готовності старших дошкільнят до навчальної діяльності

При оцінці малюнка людини враховували:

- Наявність  основних частин: голови, очей, рота, носа, рук, ніг; 

- Наявність  другорядних деталей: пальців, шиї, волосся, взуття;

- Спосіб зображення  рук і ніг: однією рисою або  двома, так що видно форма  кінцівок.

Результати  тесту оцінювали в балах.

10-9 балів - є  голова, тулуб, кінцівки, шия. Голова  не більше тулуба. На голові  волосся (шапка), вуха, на обличчі очі, ніс, рот. Руки з п'ятьма пальцями. Є ознака чоловічого одягу. Малюнок зроблений безперервної лінією ("синтетичний", коли руки і ноги як би "випливають" з тулуба.

8-7 балів - у  порівнянні з описаним вище  можуть бути відсутні шия, волосся, один палець руки, але не має бути відсутня яка-небудь частина обличчя. Малюнок виконаний не "синтетичним способом". Намальована окремо голова і тулуб. До них "приліплені" руки і ноги.

6-5 балів - є  голова, тулуб, кінцівки. Руки, ноги  повинні бути намальовані двома лініями. Відсутні шия, волосся, одяг, пальці на руках, ступні на ногах.

4-3 бали - примітивний  малюнок голови з кінцівками, зображений на одній лінії.  За принципом "палиця, палиця - от і вийшов чоловічок".

1-2 бали - відсутність ясного зображення тулуба, кінцівок, голови та ніг. Каракулі.

Підводячи підсумки, ми знаходиться сумарне число балів з трьох завдань. Якщо сума балів дорівнює 3-6 балів - готовність до школи вище середньої, якщо сума 7-11 балів - середня зрілість, якщо 12-15 - готовність нижче норми, таких дітей необхідно заглиблено обстежити, оскільки серед них можуть бути розумово відсталі .

Результат тестового  випробування можна розглядати як підставу для висновку про шкільну зрілості і не можна інтерпретувати як шкільну незрілість (можливі випадки, коли здібні діти схематично малюють людини і тому отримують погані результати).

ІІІ етапом нашої роботи стала діагностика пізнавальної активності дитини методом складання оповідання за малюнком, тест  «Розкажи мені».

Адже, відомо, що пізнавальна активність дитини, схильність до творчого мислення — це важливий показник розвитку, він свідчить про ініціативність дитини, схильність до пошуку, самостійності, експериментування, уміння зацікавлюватись.

Кожній окремо дитині була дана інструкція, в якій ми пропонували дитині розповісти про ситуацію що відбувається на малюнку, що пов’язанні з навчанням (читання книги), грою з однолітками, ситуації в домашніх обставинах тощо. Попередивши, що тут немає гарних чи поганих відповідей, треба відповідати висловлюючи свою думку. Над відповіддю довго не роздумували.

На бланку для  відповідей зверху записали ім’я, прізвище і дату народження дитини. Та фіксували  характер відповіді дитини.

Під час розмови  ми сиділи поруч, а не навпроти дитини,  намагалися не підвищувати голос, не робити емоційних акцентів для того щоб дитина не звертала увагу лише на одну із частин запитання. Також відповідь оцінювали в балах.  Якщо дитина просто коментує що відбувається, оцінюється в 4 бали. Якщо при цьому фантазує про розмову та коментує своє емоційне ставлення – 5 балів. Якщо складає сюжетну лінію розповіді – 6 балів.

Проінтерпретувавши  результати тестування, ми діагностували  загальний емоційний стан дитини, пов’язаний з різноманітними з ситуаціями, в які дитина включена кожного дня, також рівень розвитку уяви, склад  активного запасу слів.

IV етап – дослідження емоційного ставлення старшого дошкільника до себе та своїх ровесників - тест «Дві хатки».

Уже в старшій  групі дитячого саду існують досить міцні виборчі відносини. Діти починають займати різне положення серед однолітків: одні більше популярні серед більшості дітей, а інших не обирають в друзі. Зазвичай переваги одних дітей перед іншими позв'язують із поняттям «лідерство». Однак більш правильно для даного віку говорити не про лідерство, а про привабливість або популярність таких дітей, що на відміну від лідерства не завжди пов'язана з рішенням групового завдання. Ступінь популярності дитини в групі ровесників має велике значення. Від того, як складаються відносини дошкільника в групі однолітків, залежить наступний шлях його особистісного, соціального та емоційного розвитку.

Для проведення тесту кожній дитині ми дали лист паперу, на якому ми намалювали на очах у дитини чорним і червоним олівцями два будиночки. Один з них побільше - червоного кольору, інший поменше - чорного кольору.

Та прокоментували дитині: «Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку».

Особливу увага  варто звернути на тих дітей, які  основну масу однолітків відправляють у чорний будиночок, залишаючись на самоті або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, емоційно нестабільні, тривожні, нетовариські діти або конфліктні, які встигли посваритися майже з усіма. З великою ймовірністю можна сказати, що таких дітей очікують труднощі в спілкуванні з однокласниками в школі.

З іншого боку, якщо дитина не відчуває складнощів у  спілкуванні с однолітками, та її товариство є бажаним для багатьох інших дітей, то це свідчить про те, що емоційна готовність дитини до навчання у школі на достатньому рівні. Адже прийшовши у перший клас діти повинні будуть налагоджувати контакти з новим оточенням - своїми однокласниками. Відповідно, можна прогнозувати, що діти, які не мали проблем в емоційному спілкуванні у дошкільному закладі, не будуть їх мати і у школі.

 

 

2.3. Аналіз  результатів проведенної роботи

Використання  методів діагностики рівня готовності до школи, за всіма складовими, дозволило  виявити рівень шкільної зрілості визначити  інтелектуальний розвиток дитини, вміння наслідувати зразку і здатність до зосередженості, концентрації уваги (тест А.Керна -Я.Йєрарсика), діагностували пізнавальну активність дитини методом складання оповідання за малюнком, тест  «Розкажи мені», дослідили емоційного ставлення старшого дошкільника до себе та своїх ровесників - тест «Дві хатки».

За методикою  діагностики рівня готовності до школи, дозволило виявити рівень шкільної зрілості визначити інтелектуальний  розвиток дитини, вміння наслідувати  зразку і здатність до зосередженості, концентрації уваги за допомогою  тесту А.Керна -Я.Йєрарсика, були виявленні певні результати, котрі ми зобразили на рисунку 2.1.

Рис.2.1. Результати тесту А.Керна -Я.Йєрарсика

Як бачимо, 55% дітей мають вище середнього рівень готовності до школи, їх змальовану фразу можна прочитати. Букви не більш ніж в 2 рази більше зразка. Літери утворюють три слова. Рядок відхилена від прямої лінії не більш ніж на 30 °. Намальовані точки, точне відтворення зразка а не гуртки. Малюнок чоловіка зроблений безперервної лінією. Є голова, тулуб, кінцівки, шия. Голова не більше тулуба. На голові волосся, вуха, на обличчі очі, ніс, рот. Руки з п'ятьма пальцями. Є ознака чоловічого одягу.

35% дітей з  середнім рівнем готовності до  школи, їхні літери розділені на дві групи по величині близькі до зразка. Копіювання точок, число і розташування відповідає заданим зразком. Є відхилення не більше трьох точок від заданого . В рисунку чоловіка присутні голова, тулуб, кінцівки. Руки, ноги намальовані двома лініями. Відсутні по одній, дві частини тіла, часто шия, волосся, одяг, пальці на руках, ступні на ногах.

10% дітей мають  низький рівень готовності до  школи. В їхній змальованій  фразі можна прочитати не менше  4 літери, за розміром більші ніж за зразком. В копіюванні точок кількість не  відповідає зразку (проте їх не більше 15 і менше 7). Малюнок чоловіка зображений  за принципом "палиця, палиця - от і вийшов чоловічок". Примітивний малюнок голови з кінцівками, зображений на одній лінії.

При якісному аналізі  малюків, та за данними спостереженнями за хлопчиками та дівчятками, ми встановили деякі особливості. Хлопчики часто відволікалися, на нашу думку причина цього – однотипний характер тесту. Також хлопчики мають не стійку увагу та більш продовженний період впрацьованності в матеріал, у дівчаток цей період короткий. Хлопчики воліють високий темп подачі матеріалу, тому з завданням впорались скоріше ніж дівчатка. Дівчатка старанно, з розміренним темпом виконували завдання, і впоралися краще.

 

 

 

При аналізі  тесту «Розкажи мені», що використовувалась  для діагностики пізнавальної активності дитини, методом складання оповідання за малюнком, ми звертали увагу на характер розповіді дитини, чи немає агресивних тенденцій, чи прояву страху. Також з розповіді дошкільника можна зробити висновок про її актину уяву, схильності до пошуку, ініціативності, експериментування, уміння зацікавлюватись. Отримані дані ми перевели в бали, та зобразили за допомогою діаграми 2.2.

Рис. 2.2. Результати тесту «Розкажи мені»

 

У 75% дітей високий  рівень розвитку активної уяви, вони творчо підійшли до виконання тесту, з захоплення розповідали цілі сюжетні лінії, фантазують та коментують події що відбуваються на малюнку, без прояву агресивності та страху. 25% дітей, з зацікавленістю відповідали на запитання, спробували фантазували, але їхня сюжетна лінію була одноманітна, без емоційного забарвлення, розповідь була схожа на коментування подій. Це дало можливість зробити висновки, що вони не зацікавленні в самостійному вирішенні завдань, безініціативні, їхня активна уява на середньому рівні.

При окремому дослідженні результатів хлопчиків та дівчаток ми виявили наступні характерерні відмінності. Дана методика допомогла продемонструвати знатність хлопчиків до пошукової поведінки, тоді як дівчаткам необхідна упорядкована інформація, розмірений темп подачі матеріалу. Хлопчики воліють високим темп подачі матеріалу, тому з цим нестандартним завданням, впоралися швидше. Широкий спектр різноманітною, нестандартно поданої інформації стимулює їх діяльність. Різноманітність і постійне оновлення пропонованих для вирішення завдань сприяє активізації їх розумової діяльності. Велика кількість нестандартних, логічних завдань підвищує зацікавленність в навчання. Але у дівчаток більш розвиненна емоційна уява, у хлопчиків – конктетна та раціанальна.

Тест «Дві хатки» - один з варіантів соціометрії для виявлення дітей з проблемами спілкування з ровесниками (в контексті нашого дослідження це емоційні порушення у спілкуванні).

Саме в цьому  дослідженні діти проявили найбільшу  активність та зацікавленість. Вони з  захоплення розповідали, кого з друзів запросять на день народження, чим будуть займатися, будинок який вони малювали вам відкриті двері, там було тепло та затишно, це говорить про їх позитивний емоційний настрій, дружелюбність та відкритість.

Проінтерпретувавши  результати методики, ми були приємно здивованні. З 20 дітей тільки одна дитина була обрана до чорного будиночку 4 рази. Звернувши на неї необхідної уваги, ми констатували, що хлопчик тривожний, боязливий, не любить ділитися своїми речами, не дружелюбний, подобається на самоті займатися улюбленими справами (рахує, малює, читає). З педагогом та батьками дитини ми провели бесіду, та дали рекомендації, щодо подолання страхів, зниження рівня тривожності та подолання негативного стану дошкільника.

Спостерігаючи за дітьми в ході дослідження, ми простежили різницю в особистісних якостях, дівчата більш активні та емоційно відкриті, дружелюбні, хлопчики скуті та замкнуті, пасивні. Хлопчики продемонствували характер воїна та власника. Вони дуже прискіпливі у виборі друзів. Коментували кожен вибір, особливо тих осіб якими не підтримувалися дружні стосунки. Дружелюбність хлопчиків має дуже вибірковий характер. Хлопчики більш агресивні та схильні до лідерства. Дівчата проявили господарський характер, емоціно коментували подробиці, розподіляли ролі та давали завдання.

Проаналізувавши результати дослідження ми виявили деякі особливості в пізнавальній та ємоційній сфері дошкільнят, що залежить від гендерних відмінносте, які впривають на рівень психологічної готовності до навчальної діяльності. Отримані дані внесли до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Гендерні  особливості пізнавальної діяльності дошкільнят

	Гендерні відмінності
	Хлопчики	Дівчата
Мислення (домінуючий тип)	Домінуючий  тип наочно-образний, але рівень розвитку нижчий ніж у дівчат. Хлопчики краще  і швидше виконують нестандартні завдання, мають яскраво вираженою здатністю до пошукового поведінки	Наочно-образне мислення Дівчаткам необхідна упорядкована інформація,краще виконують однотипні завдання.
Уява	Образи уяви оригінальні, але повязані з минулом досвідом. Процес уявлення без ємоційного забагарвлення.	Уява ємоційно насичена. Образи уяви виникають за допомогою читання тексту.

 

Продовження таблиці 2.3.

Увага	Увага у хлопчиків більш нестійка, довгий період впрацьованності; продуктивної роботи у настає пізніше. Хлопчики воліють високим темп подачі матеріалу.	Увага характеризується стійкістю та вибірковістю. Для дівчаток характерний розмірений темп занять. Достатня кількість повторень необхідно для якісного засвоєння.
Ємоційно-вольова  сфера	Мають достатній  рівень довільної регуляції ємоцій. Але хлопчики більш чуттеві та тривожні, та терпеливі та наполегливі.	Воля проявляється в енергійності, наполегливості, витриці, та високим рівнем пізнавальної активності. Почуття впевненності та захищенності у дівчаток більш розвинине. Витримка, організованість, дисципліна, почуття відповідальності у дівчаток вище, ніж у хлопчиків.