Форми соціальної роботи з прийомними сім'ями та прийомними дітьми

 Керівники закладів, із яких передаються діти, й  органи опіки та піклування  несуть відповідальність за достовірність  наданих у документах відомостей. 

2.2 Влаштування дитини 
 

 Підготовка дитини  є необхідним етапом процесу  влаштування у прийомну сім'ю.  Існують такі рівні підготовки  дитини: мотиваційний;емоційний; когнітивний;  поведінковий. 

 Підготовча робота  з дитиною, яка влаштовується  у прийомну сім'ю, проводиться  на всіх рівнях. Інтенсивність  роботи на тому чи іншому  рівні залежить від віку дитини. Чим молодша дитина, тим більше  значення має емоційний рівень  підготовки. Якщо дитина старшого  віку, на передній план виступає  когнітивний рівень (обміркування  та судження про ситуацію, що  склалася). [19, с. 60] Наприклад, робота  з мотиваційною складовою передбачає  бесіди психологів з дітьми  про їхні майбутні очікування. Ефективним засобом роботи на  цьому рівні є оформлення альбому,  у якому дитина "розповідає" про себе та майбутню сім'ю  у малюнках, фотокартках або в  інший спосіб. 

 Альбом про  себе можуть готувати діти  старше 3-х років. Він складається  переважно з малюнків, хоча за  бажанням дитини можна зробити  ліпку, аплікацію або записати  розповідь. Залежно від віку  дитини, її психічного стану зміст  альбому буде різний. Дитині можна  запропонувати (але ні в якому  разі не нав'язувати) тематику  малюнків. Наприклад, "Моя сім'я", "Моя мрія", "Улюблена іграшка", "Як я житиму у прийомній  сім'ї", "Моя прийомна сім'я"  тощо. [19, с.69] 

 Поведінковий  рівень підготовки передбачає  використання ігор для відображення  звичної поведінки дитини та  моделювання нової. У ранньому  віці (від 1 до З років) при  підготовці дитини доцільно використовувати  мову казок та символічного  опису ситуації. 

 Робота на когнітивному  рівні спрямована на відображення  історії життя дитини, щоб допомогти  їй зрозуміти минуле та сучасне.  Інтенсивність роботи на цьому  рівні особливо важлива для  дітей підліткового віку. 

 За допомогою  цих та інші методів дитина  звикає до того, що у неї  з'явиться сім'я. Це дозволяє  попередити небажані випадки  під час перебування у прийомній  сім'ї (втечі з сім'ї, невротизації  стосунків тощо). [20, с.64] 

 Рішення про  проведення першої зустрічі прийомних  батьків з дитиною приймається  після проведення взаємодобору. 

 Основна умова  успішного влаштування дитини  у прийомну сім'ю - наявність,  логічного контакту між прийомними  батьками та дитиною. Якщо при  першій зустрічі у прийомних  батьків виникають сумніви або  негативне сприйняття дитини, краще  відмовитися від подальших кроків  і не сподіватися на те, що  з часом щось зміниться. Завданням  соціального працівника є виявлення  таких сумнівів з метою їх  обговорення з прийомними батьками  та прийнятні рішення взяти  на виховання цю конкретну  дитину краще, коли батьки відмовляться  від влаштування конкретної дитини  на етапі першого знайомства, ніж після того, як дитина почне  звикати до них. 

 Організація знайомства  та входження дитини в сім'ю  має певні принципи та правила.  Термін від першого знайомства  прийомних батьків з дитиною  до повного її входження у  сім'ю може тривати від двох  тижнів до одного місяця. Контакт  батьків з дитиною налагоджується  ненав'язливо, поступово. Провести  першу зустріч дитини і прийомних  батьків допоможе альбом, підготовлений  дитиною на попередньому етапі.  Першу зустріч слід організувати  у невеликому приміщенні у  звичному для дитини місці.  Зустріч має тривати не більше 20 хвилин. Якщо вік дитини не  більше 3-4 років, то прийомні батьки  частіше за все не ініціюють  спілкування, ведуть себе пасивно,  спостерігають за поведінкою  дитини, намагаються її відчути. [20, с.98] 

 З кожною наступною  зустріччю час спілкування дитини  з батьками поступово збільшується, форми взаємодії розширюються (від  пасивного спостереження один  за одним через взаємодію з  предметами до активного спілкування). Сигналом до завершення зустрічі  є настання втоми у дитини. 

 Процес встановлення  довірливих стосунків між батьками  і дитиною вимагає проведення  систематичних зустрічей в один  і той же час. 

 Батькам не  слід приносити на зустрічі  іграшки чи дорогі подарунки.  Важливо, щоб батьки давали  більше простору для ініціативи  дитини. Найважливіше при організації  і проведенні зустрічей, щоб  між дитиною і прийомними батьками  встановився контакт і взаєморозуміння  без будь-яких допоміжних матеріальних  засобів. 

 Після кількох  зустрічей можна організувати  спільну прогулянку прийомних  батьків і дитини по звичній  для неї території. Наступний  крок - відвідування дитиною місця  проживання прийомних батьків.  При першому візиті важливо  не перевантажувати дитину надмірною  кількістю знайомств, а тому  доцільно, щоб у помешканні були  присутні лише члени сім'ї. 

 Останній етап  перед переходом дитини у сім'ю  є її прощання з попереднім  місцем проживання. Дитина разом  з соціальним працівником збирає  свої іграшки й речі. Для процедури  прощання дитині має бути відведено  достатньо часу. Тому не варто  підганяти дитину, а надати їй  можливість завершити всі свої  справи і висловити почуття  до людей, яких залишає. Прийомні  батьки разом з дитиною від'їжджають  до нового помешкання. [20, с.85] 

 Роль соціальних  працівників в організації знайомства  прийомних батьків з дитиною  є визначальна. Соціальні працівники  з питань супроводу прийомної  дитини й прийомної сім'ї працюють  у команді, узгоджуючи свої  дії, а саме: 

- допомагають дитині  скласти альбом про себе і  своє життя; 

- допомагають батькам  разом з біологічними дітьми  скласти альбом про їхню сім'ю,  звички, сімейні традиції тощо; 

- проводять зустрічі  прийомних батьків з дитиною; 

- виявляють емоційні  прояви й реакції дитини та  прийомних батьків у процесі  знайомства; 

- складають та  узгоджують з батьками план  переходу дитини у прийомну  сім'ю; 

- надають психологічну  підтримку прийомним батькам  під час знайомства та налагодження  контактів з дитиною, а також  обговорюють особливості процесу  знайомства. [13, с.74] 

 Підготувати рідних  дітей до нової сімейної ситуації  можуть самі батьки. Бони мають  пояснити рідним дітям, які  зміни відбудуться, коли у їхню  сім'ю буде влаштована прийомна  дитина. До цього процесу залучається  й соціальний працівник. 

 Важливим елементом  підготовки дітей до влаштування  у їхню сім'ю прийомної дитини  є створення альбому про свою  сім'ю. У ньому діти відображають  свої сподівання щодо прийомної  дитини, розповідають про себе  і свої інтереси тощо.Якщо прийомну  дитину планується поселити в  одній кімнаті з кимось із  біологічних дітей, то корисно,  щоб біологічна дитина сама  упорядкувала місце для прийомної  дитини, підготувала речі для  неї. Це сприятиме встановленню  контакту й відкритості стосунків  між ними. [13, с.81] 

 Якщо біологічні  діти задають запитання про  прийомну сім'ю чи дитину, неодмінно  необхідно задовольнити їхню  цікавість. Дітям слід заздалегідь  надавати вичерпну інформацію, враховуючи  їхній вік та особливості. Потрібно  зробити все, щоб прихід прийомної  дитини був очікуваний. Несподівана  поява прийомної дитини може  налякати біологічних дітей і  викликати неприязнь. Дітям потрібно  пояснити, що прихід прийомної  дитини може зменшити увагу  батьків до них, але не батьківську  любов. Батьки повинні навчитися  підтверджувати турботливе ставлення  до рідних дітей своєю поведінкою. 
 
 
 
 

 РОЗДІЛ III. СОЦІАЛЬНИЙ  СУПРОВІД ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ ТА  ПРИЙОМНИХ ДІТЕЙ 

3.1 Підтримка прийомної  сім'ї 
 

 Як свідчать  наукові дослідження з психології, влаштування нерідних дітей у  прийомні сім'ї призводить до  появи нових проблем та ускладнень  у стосунках між членами родини. [5, с.201] Тому ефективне функціонування  прийомної сім'ї, відновлення  її виховного потенціалу вимагає  постійної підтримки. 

 Організація роботи  з підтримки функціонування прийомної  сім'ї має грунтуватися на засадах  неперервності, професійності, міжвідомчої  взаємодії та етапності. 

 На початковому  етапі функціонування прийомної  сім'ї здійснюється початкова  підтримка. Вона потрібна для  сприяння адаптації сім'ї і  прийомної дитини до нових  умов проживання, пошуку ефективних  способів взаємодії. Подальша  підтримка спрямована на розв'язання  проблем розвитку прийомної дитини  в різні періоди її становлення  чи проблем функціонування сім'ї,  які обмежують її можливості  в наданні опіки прийомній  дитині. 

 Процес надання  підтримки прийомним сім'ям здійснюється  шляхом соціального супроводу. 

 Учасниками супроводу  прийомних сімей є: представники  органів державної влади; соціальні  працівники; прийомні батьки та  їхні діти; прийомні діти;біологічні  батьки прийомних дітей, родичі; залучені спеціалісти; супервізор. 

 Учасники процесу  супроводу мають усвідомлювати,  що ефективність підтримки прийомних  сімей залежить від їхньої  узгодженої взаємодії. Для цього  важливо, щоб принципи взаємодії  основних учасників були відображені  в угоді про влаштування дитини  у прийомну сім'ю. [5, 211] На даний  час організацію та здійснення  соціального супроводу сімейних  форм опіки покладено на Центри  соціальних служб для молоді. 

 Важливими організаційними  заходами з підтримки прийомних  сімей та прийомних дітей є: 

- аналіз дотримання  державних гарантій прийомним  сім'ям та забезпечення прав  прийомних дітей; 

- щорічний огляд  функціонування сім'ї та розвитку  прийомної дитини; 

- організація заходів  щодо надання благодійної допомоги  прийомним сім'ям; 

- сприяння розвитку  груп взаємодопомоги прийомних  батьків (групи зустрічей). 

- організація навчання  членів прийомних сімей (наприклад,  проведення літньої школи для  прийомних сімей). [2, с.88] 

 Держава в особі  представників відповідних відділів  державної адміністрації гарантує  надання таких видів матеріальної  підтримки прийомним батькам  та забезпечення прав прийомних  дітей: 

- вчасних виплат  на утримання дітей в прийомних  сім'ях; 

- дотримання та  забезпечення особистісних й  матеріальних прав прийомних  дітей (оздоровлення, безкоштовний  проїзний квиток, забезпечення житлом, тощо); 

- організації супроводу  прийомних сімей тощо. 

 Соціальний супровід  прийомних дітей - вид соціальної  роботи, система комплексних заходів  для підтримки, реабілітації та  соціалізації прийомних дітей. [2, с.90] 

 Основний принцип  роботи соціального працівника, який здійснює супровід прийомних  дітей - індивідуальний підхід  до коленої дитини. Це сприятиме  повноцінній соціалізації, реабілітації/ збереженню її здоров'я тощо. 

 Визначальними  завданнями соціального супроводу  прийомних дітей є: 

- робота по забезпеченню  вікових потреб дітей; 

- здійснення реабілітаційних  заходів (медичних та оздоровчих, освітянських, соціальних та правових); 

- захист прав  прийомних дітей (майнових, житлових, особистісних); 

- підтримка контактів  дитини з її біологічними родичами; 

- залучення різних  видів додаткової допомоги для  прийомних дітей; 

- підготовка щорічного  звіту про стан та розвиток  дитини у прийомній сім'ї. [2, с.92] 

 Основними формами  роботи соціального працівника  щодо реалізації плану соціального  супроводу прийомних дітей є: 

- відвідування на  дому; 

- зустрічі, прогулянки  з прийомними дітьми: 

- підтримка телефонних  контактів (робота щотижневої  телефонної години); 

- консультування  прийомних дітей; 

- організація зустрічей  з біологічними родичами і  спостереження за перебігом цих  зустрічей;