До повноважень
опікунської ради відноситься:
- прийняття рішення
про схвалення або відмову
кандидатам у прийомні батьки,
на підставі висновку комісії
фахівців та наданих документів;
- узгодження взаємодобору
дітей та прийомних батьків,
наприклад, віку та кількості
дітей;
- вирішення часових
меж дії схвалення;
- перегляд схвалення,
коли існують певні занепокоєння
або причини;
- погодження процедури
щорічного огляду прийомних сімей.[12,
с.48]
До функцій
опікунської ради щодо сімейних
форм виховання повинні також
входити:
- узгодження щодо
спеціальних влаштувань;
- щорічний огляд
стану справ опіки та розвитку
дітей у прийомних сім'ях;
- розгляд різних
питань, що стосуються справи, наприклад,
заяв від прийомних батьків
з різних питань.[12, с.50]
Органи державної
влади і місцевого самоврядування
визначають склад опікунської
ради і порядок її діяльності,
щоб найкраще сприяти ефективному
виконанню завдань, які на неї
покладені.
До складу опікунської
ради можуть входити представники
громадськості. Опікунська рада
повинна мати узгоджений порядок
залучення спеціалістів з метою
пояснення окремих аспектів процесу
оцінки, схвалення тощо, за необхідності.
Усі члени опікунської
ради повинні пройти відповідну
підготовку щодо сімейних форм
державної опіки, отримати письмову
інформацію, що описує їхню роль
і відповідальність.
Члени опікунської
ради знайомляться з матеріалами
про потенційних прийомних батьків
і дітей за тиждень до засідання.
[20, с. 37]
Під час засідання
опікунської ради соціальний
працівник коротко падає інформацію
про кандидатіву прийомні батьки
та відповідає на запитання.
Потім запрошуються кандидати.
У випадку, коли до прийомної
сім'ї влаштовується дитина старша
10 років, її присутність на
засіданні обов'язкова.
Про прийняте
рішення опікунська рада офіційно
повідомляє кандидатів у прийомні
батьки. Рішення може бутитаким:
- сім'я затверджується;
- сім'я затверджується
з влаштуванням до неї дитини;
- сім'я не затверджується.
Юридичне оформлення
прийомної сім'ї здійснюється у
два кроки:
1. Надання сім'ї
статусу прийомної.
2. Передача прийомній
сім'ї дитини, яка потребує державного
влаштування.
На етапі схвалення
кандидатів у прийомні батьки
проводиться юридичне оформлення
прийомної сім'ї. Прийомна сім'я
створюється рішенням районної,
районної у м. Києві та Севастополі
держадміністрації, виконавчим комітетом
міської ради (міст республіканського,
Автономної Республіки Крим і міст
обласного значення) на підставі заяви
подружжя, яке виявило бажання утворити
прийомну сім'ю (згідно п. 5 Положення про
прийомну сім'ю).[12, с.76]
Розпорядження адміністрації
може бути:
1. Про надання
сім'ї статусу прийомної.
2. Про надання
статусу прийомної сім'ї та
передачу на виховання та спільне
проживання конкретної дитини
у разі, коли завершений етап
взаємо добору. [12, с.77]
Кандидати у
прийомні батьки отримують статус
"прийомних" після розгляду
їх кандидатур на опікунській
раді та прийняття розпорядження
районної адміністрації про надання
статусу. Одночасно з наданням
прийомній сім'ї юридичного статусу
може прийматися рішення про
передачу у прийомну сім'ю дитини
на виховання та спільне проживання
.
На підставі
розпорядження голови райдержадміністрації
(міськвиконкому) про надання сім'ї
статусу прийомної та передачу
дитини на виховання і спільне
проживання складається і підписується
угода про передачу у прийомну
сім'ю дитини (дітей) на виховання
та спільне проживання. Після
підписання угоди розпочинається
фінансове утримання прийомної
дитини у сім'ї.
Згідно з Положенням
про прийомну сім'ю, фінансування
утримання дітей в прийомній
сім'ї гарантоване державою. Щомісяця
виділяються кошти на харчування
прийомних дітей, виходячи з
натуральних норм його забезпечення,
придбання для них одягу, взуття,
медикаментів, предметів особистої
гігієни, іграшок, книжок, інвентарю
та обладнання, на проведення
культурно-масової роботи, а також
кошти на оплату комунальних
послуг за нормами і тарифами,
що діють у даній місцевості,
пропорційно до кількості прийомних
дітей. [12, с.79]
РОЗДІЛ II. ВЛАШТУВАННЯ
ДІТЕЙ У ПРИЙОМНУ СІМ'Ю
2.1 Процес взаємодобору
Соціальний працівник
повинен налагоджувати співпрацю
з усіма установами, закладами
та службами району, які можуть
надати достовірну інформацію
про дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування. Така
співпраця забезпечує оперативність
виявлення та своєчасність надання
цільової допомоги,
Виявлення дітей-кандидатів
у прийомну сім'ю є одним
з напрямків роботи соціальної
служби, що займається питаннями
підготовки до створення прийомних
сімей та їх соціального супроводу.
[17, с.44]
Діти позбавлені
батьківського піклування можуть
перебувати:-у лікарнях;-будинках
дитини;-притулках;-інтернатних закладах
та дитячих будинках для дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського
піклування;-дитячих будинках змішаного
типу;-власних біологічних сімях,
умови виховання в яких не
сприяють повноцінному розвитку
дитини (асоціальні сім'ї);-на вулиці
(діти вулиці).
При виявленні
інформації про дитину, яка потребує
державної опіки, соціальний працівник
заповнює картку, яка містить
первинну інформацію про дитину,
що дозволяє визначити статус
дитини та вид допомоги, якої
вона потребує.
При заповненні
картки слід з'ясувати:
1. Первинний облік
дітей, позбавлених батьківського
піклування. Це означає виявлення
територіально-адміністративного походження
дитини за місцем останньої
реєстрації біологічних батьків.
2. Причину бездоглядності
або неможливості подальшого
перебування дитини у біологічній
сім'ї чи родичів.
Питання про
влаштування дитини у прийомну
сім'ю як форму державної опіки
узгоджується з органами опіки
та піклування районної державної
адміністрації (міськвиконкому). При
з'ясуванні можливості влаштування
до прийомної сім'ї, соціальний
працівник проводить оцінку стану
розвитку дитини, яка потребує
влаштування. [5, с.173]
Перебування дітей
у складних умовах, нехтування
їхніми потребами протягом тривалого
часу створює загрозу для їх
розвитку й адаптації у прийомних
сім'ях. Досвід проживання дітей
у важких життєвих умовах зовнішньо
може не проявлятися, проте слід пам'ятати
про його можливі негативні наслідки.
Для кожної
дитини, яка влаштовується у прийомну
сім'ю, існують чинники ризику,
що ускладнюють її адаптацію
до нових умов життя. Умовно
їх можна поділити на дві
групи: І група - чинники, що
пов'язані з біологічною сім'єю
прийомної дитини та умовами
її попереднього проживання; II група
- чинники, пов'язані з особливостями
психічного розвитку самої дитини,
отриманими внаслідок втрати
опіки з боку біологічних батьків.
[5, с.185]
Опираючись на
встановлені ризики дитини, соціальний
працівник визначає ресурси, якими
повинні володіти прийомні батьки.
Ресурси прийомної сім'ї - це
запаси, засоби, можливості, які будуть
задіяні з приходом до неї
прийомної дитини. Це означає,
що прийомна сім'я повинна мати
такі характеристики, які б уможливлювали
позитивне вирішення питань щодо
кожного встановленого ризику
дитини. Ресурс прийомної сім'ї
поділяється на три основні
складові: матеріальний, соціальний, психологічний.
Матеріальна складова
забезпечує відповідний економічний
та матеріальний стан сім'ї,
соціальна - вказує на характеристики
її соціальної інтеграції. Психологічна
включає знання про розвиток
даної категорії дітей, павички
та уміння взаємодії з ними,
емоційне прийняття та розуміння
особливих станів таких дітей,
навички виходу із важких емоційних
переживань тощо. Тож, якщо прийомні
батьки мали досвід подібних
переживань і знайшли конструктивне
їх вирішення, тоді можна передбачити,
що вони з більшою готовністю
зможуть допомогти прийомній
дитини знайти вихід із травмуючої
ситуації. Встановлені чинники ризику
розвитку дитини вказують на
необхідні якісні та кількісні
характеристики "ресурсу" родини,
яка вирішила взяти прийомну
дитину.
Після того, як
соціальний працівник визначив
основні характеристики "ідеальних"
прийомних батьків для конкретної
дитини, він порівнює їх із
оцінкою реальних прийомних батьків.
Взаємодобір є процесом пошуку
найкращого варіанту влаштування
дитини до прийомної сім'ї.
Соціальному працівникові потрібно
знати, що процес здійснення
взаємодобору прийомних батьків
та прийомної дитини потребує
від нього професійних знань,
кваліфікаційних умінь і навичок.
Для найкращого
забезпечення функціонування прийомної
сім'ї соціальний працівник із
супроводу має ще раз переглянути
оцінку сім'ї на предмет наявності
у неї додаткових засобів, спроможних
забезпечити її стійкість у
непередбачених ситуаціях. Такі
характеристики сім'ї називаються
резервними. [20, с.37] Це означає додаткові
ресурси прийомної сім'ї, які
не будуть безпосередньо задіяні
при створенні прийомної сім'ї,
проте вони можуть сприяти
підтримці здорового функціонування
сім'ї та відновленню її виховного
потенціалу. Резерви прийомної сім'ї
потрібно визначати та враховувати
для забезпечення стабільності
життєдіяльності прийомної сім'ї
та надання опіки дитині. Відсутність
резерву у сім'ї може призвести до її швидкого
виснаження і до невиконання покладених
на неї завдань.
Після встановлення
ресурсу сім'ї для влаштування
до неї конкретної дитини, соціальному
працівнику треба визначити її
резерв. Це дасть змогу йому
Оцінити баланс та резерв сім'ї,
із врахуванням чинників ризику
розвитку та адаптації дитини,
для подолання труднощів, які
можуть виникнути в сім'ї з
приходом нового члена.
Всі питання
взаємодобору важливо відкрито
обговорювати із подружжям та
старшими дітьми.
У процесі взаємодобору
прийомні батьки мають також
отримати максимальний обсяг
інформації про дитину: вік дитини;
стать; національність; релігійні
погляди; історія життя; стан
здоров'я; рівень розвитку; причина
бездоглядності; інформація про
біологічних батьків та родичів,
їхній соціальний статус; інформація
про житло і майно, що належить
дитині; характер дитини; шкідливі
звички; коло інтересів, духовні
потреби. [20, с.41]
Враховуючи цю
інформацію, батьки приймають остаточне
рішення про влаштування конкретної
дитини у свою сім'ю.
Дані про дитину,
яка потребує батьківського піклування
заносяться до реєстраційної
картки. Для влаштування дитини
у прийомну сім'ю готуються
такі документи :
- свідоцтво про
народження дитини;
- медична довідка
про стан здоров'я або витяг
з історії розвитку дитини;
- довідка (атестат)
про освіту або висновок про
рівень розвитку, наданий психолого
- медико-педагогічною консультацією;
- документи про
батьків або осіб, які їх замінюють
(копія свідоцтва про смерть, вирок
або рішення суду, довідка про
хворобу, розшук батьків або
інші документи, що підтверджують
відсутність батьків або неможливість
виховання ними своїх дітей);
- довідка про
наявність та місцезнаходження
братів, сестер чи інших близьких
родичів дитини;
- опис майна, що
належить дитині, житлової площі
та відомості про осіб, які
відповідають за його збереження;
- пенсійна книжка
на дітей, які одержують пенсію,
копія рішення суду про стягнення
аліментів. [12, с. 87]
У разі, якщо
деякі із зазначених документів
на дітей відсутні (окрім свідоцтва
про народження або документа,
що його замінює), дитина може
бути оформлена у прийомну
сім'ю, а органи опіки та
піклування протягом трьох місяців
зобов'язані вжити відповідних
заходів щодо оформлення повного
пакету документів на дитину.