Девиантное поведение детей и подростков как социально-психологическая проблема

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Февраля 2012 в 00:49, дипломная работа

Краткое описание

Практичне значення дипломной роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна при розробці шкільної програми для старших класів загальноосвітньої школи, а також використати в роботі шкільного психолога для допомоги учням в складний період становлення особистості і для запобігання проявам девіації.

Оглавление

Вступ
Розділ 1. Характеристика місця проходження практики
1.1. Основні відомості про навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 5
1.2. Характеристика особливостей робочого місця і посадових обов’язків психолога школи.
Розділ 2. Девіантна поведінка як психологічна проблема
2.1 Стан досліджуваної проблеми в психологічній теорії
2.2. Фактори, які впливають на девіантну поведінку підлітків
2.3.Форми девіантної поведінки у підлітків
Розділ 3. Методичні засади психологічної діагностики схильності особистості до девіантної поведінки
3.1 Організація й методики дослідження проявів девіантної поведінки у старшокласників
3.2 Аналіз і інтерпретація результатів
2.3 Психологічні умови корекції девіантної поведінки
Висновки
Список використаної літератури:
Додатки

Файлы: 1 файл

ДИПЛОМ.doc

— 357.50 Кб (Скачать)

Вироблення правил. Ведучий пояснює, що для успішної роботи всієї групи необхідно встановити точні правила. Психолог записує запропоновані правила яскравим фломастером на великому аркуші паперу.

             

Гра «Я обираю здоров'я»

Дано два прислів'я:

•                      У здоровому тілі - здоровий дух. •

•                      Здоров'я дорожче за все.

Прислів'я розділено на окремі склади двох

кольорів за кількістю учасників. Учні повин­ні вибрати собі один колір, з частин зібрати прислів’я. Перемагає команда, яка збере ви­слів перша.

 

Гра «Країна»             

Уявіть, що ми потрапили в майбутнє: Ми прийшли в країну, де не дотримуються здо­рового способу життя, бо хтось навіть не знає про це, а хтось — не хоче цього робити. Да­вайте уточнимо поняття «здоровий спосіб життя» для дальшого нашого руху «Дорогою здоров'я».

 

Вправа «Дорога здоров'я»

Хто більше скаже слів про здоров'я. Завдання підгрупам: продовжити ряд слів, пов'язаних зі словом «здоров’я», не забува­ючи, що воно буває не тільки фізичне, але психологічне і соціальне.

Довідка: рецепт, режим, відпочинок, тем­пература ... (на аркуші «Дорога здоров'я»).

(Перемагає та команда, яка складе найдов­шу «Дорогу здоров’я».)

Всі дії команди ми відзначатимемо на квітках за допомогою метеликів двох кольорів, залежно від кольору команди: жовтим і блакитним.

 

 

 

Вправа «Перешкоди»

Отже, здоровий спосіб життя — це відсутність шкідливих звичок, перешкод на шляху до хорошої форми. Які саме бувають «пере­шкоди» — шкідливі звички?

Кожна команда отримує аркуш, на якому треба написати «перешкоди» для міцно­го здоров'я, тобто всі шкідливі звички. Хто найшвидше перерахує якнайповніший спи­сок шкідливих звичок — перемагає. Ведучий звертає увагу дітей на оформлення дошки: там є підказки для виконання цього завдання: вислови про здоровий спосіб життя, шкідливі звички.

 

Вправа «Міфи»

Дуже часто люди одержують неповну ін­формацію або не до кінця розуміють її. Спро­буємо розібратися в питаннях про шкідливі звички: МІФ - та інформація, яку я вам зараз запропоную, чи ІСТИНА.

Запитання: алкоголь — це стимулятор, його вживання бадьорить?

Відповідь: це міф, оскільки він спочатку порушує? (це депресант), а надалі притлумлює діяльність головного мозку.

Запитання: тютюн — наркотик?

Відповідь: це правда, оскільки нікотин, як будь-який наркотик, викликає звикання, і т.д.

Запитання: куріння заспокоює нерви?

Відповідь: це міф, оскільки компоненти тютюну (смоли, нікотин, дим і т.д.) не роз­слабляють, а просто «гальмують» найваж­ливіші ділянки центральної нервової системи. Звикнувши до сигарети, людина без неї вже розслабитися не може.

Запитання: наркотики класифікують на «легкі» і «важкі». Вважається, що «легкі» — нешкідливі для здоров'я.

Відповідь: це міф, таке розділення нарко­тиків передбачає, що вміст отрут на

1 г ваги в «легких» менший, ніж зміст отрут на 1 г у «важких». Але менша кількість токсину не відміняє процес труєння організму. Нако­пичення токсинів в організмі відбувається поволі і непомітно. У людини поступово по­гіршується пам'ять, розумові здібності, вона впадає в апатію, потім стає дратівливою і аг­ресивною.

 

Спорт пауза

Енергізатор «Шайба-гол-ура!»

Правила. Є дві команди. Ведучий по черзі піднімає одну, іншу руку, обидві разом. Одна рука — перша команда кричить «Шайба!», інша рука — друга команда кричить «Гол!», обидві — усі разом кричать «Ура!». Рухи пра­вою, лівою й обома руками треба чергувати. Яка команда найуважніша і найзгуртованіша при виконанні спорт паузи — зараз побачи­мо.

 

Вправа «Перехрестя»

Ситуація. Сашко пропонує Миколці за­мість уроків піти пограти на ігрових автома­тах. Іти в школу або йти грати?

Варіанти:

1._________________________________________________________________

2._________________________________________________________________

Оцінка:

Варіант 1__________________________________________________________

 

«+»

« — »

1

 

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

 

 

 

 

Варіант 2__________________________________________________________

«+»

« — »

1

 

 

2

 

 

3

 

 

4

 

 

5

 

 

 

Ухвалення рішення: ____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Ведучий говорить про те, що навіть у такій грі учням доводилося постійно обирати: виконувати команду чи ні. Людина вирішує на кожному кроці. Психолог розбирає одну з ситуацій, виділяючи основні етапи ухвалень рішень. Наприклад, виконувати або не виконувати домашнє завдання. Які можуть бути варіанти? Два: виконувати, не виконувати.

Виділення, придумування можливих варіантів — перший етап ухвалення рішення. Другий:— оцінка кожної з версій, перш за все, її наслідків, реальності, пов'язаного з нею ризику. Наприклад, якщо ухвалили рішення «не виконувати», то можемо виділити позитивний результат — не треба докладати зусиль, залишиться багато вільного часу, і негативний наслідок: буде важче розібратися новому матеріалі, все одно пізніше доведеться вивчати цей урок. Потім оцінюють наслідки другого варіанту—«виконувати» (позитивні й негативні).

Третій етап — на основі порівняння оцінок кожного з варіантів здійснюється вибір і ухвалюється остаточний вибір.

Процес ухвалення рішень складає три етапи:

1.      Придумування можливих варіантів.

2.      Оцінка кожного з варіантів, його позитивних і негативних наслідків, реальності і т. д.

3.      Вибір, ухвалення остаточного рішення.

Ведучий роздає опис ситуацій, що вимагають здійснення вибору. Кожна підгрупа повинна придумати свої варіанти, оцінити наслідки і зробити вибір. Потім представник від підгрупи розказують про версії, оцінки ухвалені підсумкові рішення. Наприклад:

Ситуація 1. Сашко пропонує Миколці замість уроків піти пограти на ігрових автоматах. Йти в школу або ні?

Ситуація 2. Старший приятель пригощає Миколу пивом. Що робити?

Висновок. Перед багатьма людьми рано чи пізно встає питання про те, чи варто вживати (пробувати) спиртні напої. Тому, щоб ухвали­ти рішення, треба знати про наслідки їхнього вживання.

 

Вправа «Уряд»

Ми проклали «дорогу здоров'я».

Тепер давайте спробуємо з вами самі створити профілактичну програму.

Уряд країни готовий реалізувати ваші пропозиції. Що б ви могли за­пропонувати?

Для того, щоб ми з вами могли придумати таку програму, я пропо­ную вам провести «мозковий штурм» по командах. Спочатку без жодної критики пропонуйте будь-що, навіть найабсурдніше і записуйте де на аркуші «Профілактична програма».

Коли варіантів набереться достатньо багато, виберете кращі, враховуючи при цьому реальні умови цієї уявної країни. Класифікуйте пропозиції, що залишилися, так:

•                      інформаційні заходи,

•                      заходи подолання шкідливих звичок,

•                      заходи підтримки ти?, хто веде здоровий спосіб життя і т.д.

 

Запитання для моделі профілактичної програми:

1.                    У якому віці потрібно починати про­філактичну роботу ?

2.                    Чи корисна залякувальна інформація? Якщо так, то якою мірою?

3.                    Чи потрібно контролювати роботу творців реклами?

4.                    Чи потрібні телепередачі і фільми, при­свячені здоров'ю?

5.                    Чи потрібна науково-популярна літера­тура про здоровий спосіб життя?

6.                    Чи повинні медики допомагати тим, хто хоче відмовитися від шкідливих звичок?

7.                    Чи потрібні адміністративні за­ходи для боротьби за здоровий спосіб життя?

 

Рефлексія

Кожен учасник вибирає символ і кріпить його на фініші:

знак оклику — все знаю, спо­добалося;

знак питання — є питання;

три крапки — чекаю продов­ження.

 

Завершальне слово ведучого

Нагородження «Свідоцтво про ус­пішне проходження навчання на тренінгу «Я вибираю здоров'я. Відповідальна поведін­ка».

Пам'ятки «Врятуй себе сам. Умій відмо­вити»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Девіантна поведінка найчастіше спричиняється складною взаємодією об’єктивних та суб’єктивних чинників, причому до об’єктивних належать як особливості мікросередовища (способу життя, найближчого оточення тощо), так і зміст та умови професійної діяльності. Останнє стосується переважно професій типу “людина - людина” і знаходиться в прямій залежності від їхньої психологічної напруженості.

З огляду на високий рівень девіантної поведінки як школярів так і дорослих є всі підстави вважати, що вивчення причин девіантної поведінки, її діагностика, обґрунтування адекватних способів впливу є проблемою не тільки теоретичною, але і прикладною.

Розробка теоретичних засад і практичних науково обґрунтованих пропозицій щодо психодіагностики до девіантної поведінки.

Надала характеристику психологічних причин та умов девіантної поведінки особи.

Обґрунтувала основні напрями, процедуру і методики діагностики схильності особи до девіантної поведінки.

Информация о работе Девиантное поведение детей и подростков как социально-психологическая проблема