Організація і планування галузі рослинництва на підприємстві

Резерви другої групи пов’язані  з вдосконаленням використання наявного потенціалу, а саме впровадження передових технологій, поліпшення структури посівних площ, правильним комплектуванням агрегатів, вибором найкращих режимів їх роботи, внесенням в оптимальних співвідношеннях мінеральних добрив тощо.

Резерви третьої групи  пов’язані із зміною технології виробництва: доведенням до оптимальної норми внесення добрив, проведення меліоративних робіт, підвищенням природної родючості грунтів, впровадженням нової системи машин, сортозаміною та ін.

Ще одним методом зниження собівартості є аналіз структури  витрат.

Витрати підприємства поділяються на постійні (амортизація техніки і приміщень, заробітна плата постійних працівників, страхові платежі за посіви і майно рослинницьких галузей, загально виробничі витрати в галузях, ремонт приміщень, що використовуються у рослинництві) і змінні (вартість насіння, витрати на міндобрива й отрутохімікатів, на органічні добрива, паливо – мастильні матеріали, на технічний огляд і ремонт техніки, транспортні витрати на перевезення і доробку продукції).

Щоб визначити беззбитковий обсяг виробництва, за якого досягається нульова рентабельність необхідно визначити точки беззбитковості. Такий обсяг реалізації називають критичним, оскільки при його зменшенні підприємство починає зазнавати збитки. Водночас при збільшенні продажу над його критичним обсягом забезпечується прибутковість виробництва. Це дасть можливість визначити наскільки потрібно збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції, щоб одержати бажану суму прибутку та як вплине на його величину зміна витрат виробництва, що підлягають корегуванню.

Щодо зниження собівартості продукції рослинництва, то в СТОВ ім. Шевченка застосовують такі міри:

1. Використання нових, високо продуктивних гібридів насіння.
2. Застосування науково-обгрунтованої сівозміни.
3. Застосування новітньої техніки.
4. Удосконалення структури посівних площ.
5. Використання інтенсивної технології, без застосування ручної праці.

Розглянемо основні показники  розвитку галузі рослинництва СТОВ ім. Шевченка на перспективу у таблиці  20.

Таблиця 20

Основні показники розвитку галузі рослинництва на перспективу

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Площа посіву, га	400	566	483
Валовий збір, ц	10788	23262,6	17025,3
Реалізовано пшениці, ц	8178	15000	11589
Виручено, тис. грн.	631,7	960	795,9
Урожайність, ц/га	26,9	41,1	34
Ціна реалізації 1 ц продукції, грн.	77,2	64	70,6
Собівартість 1 ц продукції, грн.	81,8	49,7	65,8
Прибуток (збиток) на 1 ц продукції, грн.	-4,6	14,3	9,7

 

Отже, основна мета дослідження підвищення ефективності галузей рослинництва може бути досягнута, і є реальні можливості виведення господарства із збитків.

Висновки і  пропозиції

 

Отже, у соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства.

У курсовому проекті ми планували діяльність СТОВ ім. Шевченка щодо галузі рослинництва, також визначили основні заходи для підвищення урожайності, розкрили резерви та шляхи досягнень високих темпів підвищення продуктивності праці, зниження матеріально-фінансових і трудових витрат на одиницю продукції.

Господарство добре забезпечене фондом - в 2010 року площа сільсько-господарських угідь становила 1277 га.

СТОВ ім. Шевченка спеціалізується на зерно – ріпаковому виробництві з розвиненим молочно - м'ясним скотарством.

Підприємство планує освоєння земель під ріллю і багаторічні  насадження в розмірі 21 га з вартістю 1150 грн. на 1 га, тобто витрати становитимуть 24150 грн. та докорінне поліпшення сіножатей і пасовищ з обсягом робіт в 11 га та вартістю 9701 грн., тобто витрати становитимуть 10670 грн.

Також було розраховано урожайність, яка в плановому році становитиме по озимій пшениці 41,1ц/га, кукурудзі – 61,1ц/га,ячміню – 28,03ц/га, ріпаку – 24ц/га та загальну вартість насіння: озима пшениця – 98923,8 грн.; кукурудза – 4911,5 грн.; ячмінь – 108846 грн.; ріпак – 4303,6 грн.

В плановому році СТОВ ім. Шевченка потрібно 1 трактор марки  Т-150К, 1 ДТ-75М, 4 МТЗ-82, 6 Т-25А та 6 комбайнів  Дон-1500 та паливно-мастильні матеріали  в загальній вартості: для тракторів 1795,3 тис.грн., для комбайнів – 136,2 тис.грн.

Також визначили необхідну  кількість механізаторів для  процесу виробництва озимої пшениці– 7 чоловік.

Собівартість 1 ц зерна  в плановому році становитиме  49,7 грн., собівартість 1 ц зерновідходів – 24,9 грн., собівартість 1 ц соломи – 3,7 грн.

Розрахувавши обсяги продажу, середні ціни та фінансові результати діяльності підприємства, ми побачили, що виробництво озимої пшениці в плановому році є прибутковим 885,4 тис. грн., при цьому виручка від реалізації становить 960 тис. грн, собівартість продукції 745,5 тис. грн, а реалізаційна ціна одиниці продукції 64 грн.

Визначили шляхи зниження собівартості продукції рослинництва, зокрема ячменю, для СТОВ ім. Шевченка – це використання нових, високо продуктивних гібридів насіння, застосування науково-обгрунтованої  сівозміни, новітньої техніки, удосконалення  структури посівних площ, використання інтенсивної технології, без застосування ручної праці.

А тому, якщо господарство буде дотримуватись цих шляхів,  то в плановому році в нього є можливості отримувати прибутки від виробництва продукції рослинництва, в тому числі ячменю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Закон Україн «Про підприємництво в Україні»,1999 р.
2. Земельний кодекс України,2002 р.
3. Закон України «Про інноваційну діяльність»,2002 р.
4. Аврамчук О.Ф.,Балан В.В. Оплата праців сільськогосподарському виробництві – К.: «Агропромпраця».  – 464с.
5. Андрійчув В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник 2-ге вид., допов. і перероб. – К.:КНЕУ,2002. -624с.
6. Батіг А. І. Планування та організація діяльності аграрного підприємства: Посібник / За ред. А. І. Батіга. – К.: Аграрна освіта, 2003. – 425с.
7. Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. – Київ. КДТЕУ. – 2000.
8. Економіка аграрного підприємства: Підручник для екон. і техн. спеціальностей ВНЗ / С. І. Михайлов, В. В. Ярова, Г. В. Заєць та ін.; За ред.. С. І. Михайлова. – К.: Укр. Центр духов. Культури, 2004. – 396с.
9. Єрмаков О.Ю. Організація сільськогосподарського виробництва. Навч. мет. Посібник. Друге видання, доп. І перероб. – К.:НЕУ,2007. – 266с.
10. Ільчук М.М., Іщенко Т.Д. Підприємництво і агробізнес. Підручник. –- К.: «Вища освіта». – 2006. – 640 с.
11. Луцишин Л.М. Планування діяльності підприємства: Навчально – методичний посібник. 2 – ге видання, доповнене і перероблене. – Івано – Франківськ: ІМЕ „Галицька Академія”, 2006. – 248с.
12. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник . – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 352с.
13. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств: Затв. Наказом Міністерства аграрної політики України 18.05.2001 р., № 132.
14. Нелеп В. М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник. – 2-ге вид., перероб. та доповнене. – К.: КНЕУ, 2004. – 495с.
15. «Організація аграрного виробництва і бізнесу». Підручник. За ред. проф. Азізова С.П., – К.: «Фенікс», 2006 р., 788 с.
16. Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах. Підручник/За ред. Л.Я.Зрібняка. – К.:Урожай,2004. – 32с.
17. Організація і планування сільськогосподарського виробництва/За ред. Л.Я.Зрібняка, М.М.Ільчука. – Вінниця: «Нова книга»,2008. – 455с.
18. Підприємницька діяльність та агробізнес. Підручник/За ред. М.М.Ільчука, Т.Д.Іщенко. – К.: Вища освіта,2006. – 543с.