Організація і планування галузі рослинництва на підприємстві

Формами планової документації сільськогосподарських підприємств  передбачено розрахунок потреби  й вартості насіння. Проте процес планування не зводиться тільки до цього. Важливо охопити весь комплекс питань, пов’язаних із сортооновленням, сортозаміною та виробництвом власного насіннєвого матеріалу.

Потребу в насінні планують, виходячи з посівних площ і вагових  норм його висіву. Ці норми враховують кількість зерен на 1 га, які забезпечують оптимальну густоту рослин, що залежить від сорту, строків і способу  посіву, якості насіння, ґрунту, попередників, забезпеченості поживними речовинами тощо. Умови можуть відрізнятись не лише у виробничих підрозділах, а  й на окремих ділянках земель, що зумовлює відповідне визначення норм висіву насіння.

Норму висіву зерен на 1 га визначають на підставі досвіду господарства за попередні роки й рекомендацій наукових закладів з урахуванням господарської придатності насіння.

У плані передбачають створення  в необхідних розмірах відновлювального страхового фонду насіння в розмірі 15 % загальної потреби насіння культур.

Потребу в насінні для  посівів під урожай планового  року, як правило, задовольняє продукція, вироблена в попередньому році, а потребу в насінні для посіву озимих культур покривають продукцією планового року. Крім того, передбачають придбання насіння для сортозаміни й сортооновлення.

Розглянемо планування потреби  та вартості насіння у плановому  році у СТОВ ім. Шевченка (Додаток 3).

Проаналізувавши дані таблиці  можна зробити висновок, що визначивши потребу в насінні та джерела її покриття, розрахували загальну вартість насіння: озима пшениця – 98923,8 грн.; кукурудза – 4911,5 грн.; ячмінь – 108846 грн.; ріпак – 4303,6 грн.

 

 

2.2. Планування  засобів виробництва у СТОВ  ім. Шевченка

Підвищення ефективності діяльності підприємства ґрунтується  на досягненнях науки і техніки, передового, вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні  означає безперервний процес розвитку науки і техніки; у ширшому  суттєво-змістовому значенні – це постійний  процес створення нових і вдосконалення  застосовуваних технологій, засобів  виробництва та кінцевої продукції  з використанням досягнень науки.

Планування організаційно-технічного розвитку СТОВ ім. Шевченка базується на наступних принципах:

• цілеспрямованість;
• високий науковий рівень;
• комплексність;
• безперервність.

Перший принцип означає, що план підприємства повинний бути направлений на досягнення високих кінцевих результатів, тобто на максимізацію прибутку в довгостроковій перспективі. Він зобов’язує концентрувати прибуток ресурсів на найважливіших інноваційних проектах.

Принцип високого наукового  рівня вимагає включати в план ті заходи, що відповідають сучасному  рівню розвитку науки і техніки  перевищують його, забезпечують різке підвищення ефективності виробництва.

Принцип комплексності означає  охоплення всіх підрозділів підприємства та всіх направлень розвитку науки і техніки, впровадження нових і підвищення якості випускаючих видів продукції, комплексної механізації та автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва, праці і управління та ін. Він передбачає узгодженість в часі та просторі всіх стадій процесу: науки-виробництва-збуту.

Принцип безперервності обумовлює  обов’язкове забезпечення стратегічних та поточних планів, їх взаємозв’язок.

Система планування організаційно-технічного розвитку на підприємстві включає комплекс різноманітних планів, які взаємодіють один з одним та спрямовані на здійснення за цілями, предметом, рівнями, змістом та періодом планування. Важливо виділити фактори, які визначають склад та зміст цього комплексу:

1. організаційна структура та профіль інноваційної діяльності підприємства;
2. склад інноваційних процесів, які здійснюються;
3. рівень кооперації при їх проведенні, масштаби та постійність інноваційної діяльності.

Основним завданням організаційно-технічного розвитку є забезпечення прискорення  впровадження перерахованих вище елементів  у діяльність СТОВ ім. Шевченка в рамках стратегічних та поточних планів. Комплексне планування розвитку і підвищення ефективності діяльності повинне знаходити висвітлення в плані організаційно-технічного розвитку підприємства, показниках ефективності виробництва та планах капітальних вкладень і капітального будівництва (інвестицій).

План технічного розвитку та організації виробництва повинний охоплювати наступні основні питання:

• створення й освоєння нових видів продукції та підвищення якості продукції, що випускається;
• впровадження прогресивної технології, механізації й автоматизації виробництва;
• вдосконалення планування, організації, контролю та управління в цілому;
• впровадження прогресивної організації праці;
• капітальний ремонт та модернізація основних засобів;
• заходи щодо економії сировини, матеріалів та всіх енергетичних ресурсів;
• науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
• основні техніко-економічні показники рівня виробництва та продукції, що випускається;
• соціальний розвиток підприємства.

Впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації  виробництва включає заходи щодо впровадження прогресивних технологічних процесів, нового високо-розвинутого устаткування, комплексної механізації й автоматизації виробництва, модернізації діючого устаткування.

Впровадження прогресивної організації праці включає заходи щодо вдосконалення поділу та кооперації праці, організації й обслуговуванню робочих місць, впровадженню передових методів та прийомів праці, вдосконалення нормування й оплати праці.

Вдосконалення планування, організації, контролю та управління в  цілому передбачає проведення комплексу заходів щодо вдосконалення проведення організації та управління. При цьому розробляються заходи, спрямовані на підвищення рівня концентрації та спеціалізації виробництва, вдосконалення організаційних структур, механізації та автоматизації управління на основі застосування комп’ютерних технологій, ЕОМ.

Капітальний ремонт та модернізація основних засобів планується з метою їхнього ефективного використання на основі прийнятої періодичності ремонту, відомостей дефектів та відповідних змін з урахуванням нормативів ремонтно-експлуатаційних витрат і наявних джерел фінансування.

Заходи щодо економії сировини, матеріалів, палива, енергії досягаються як у результаті освоєння нових, менш матеріаломістких видів продукції, так і в результаті впровадження прогресивної технології виробництва.

Основні техніко-економічні показники рівня виробництва  та продукції, що випускається, відбивають рівень продукції, стан знарядь праці, ступінь досконалості застосовуваної технології, рівень механізації й  автоматизації виробництва та ефективність заходів плану технічного розвитку.

Планування організаційно-технічного розвитку підприємства проводиться в декілька етапів:

• перший етап – визначаються головні завдання підприємства на плановий період, проводиться комплексний аналіз технічного й організаційного рівня виробництва й економічних показників, уточнюються ресурси, які характеризують технічний розвиток;
• другий етап – виходячи з вивчення досвіду інших підприємств, результатів кінцевих науково-дослідних робіт та першого етапу, виявляються можливості розширення впровадження основних напрямів науково-технічного прогресу: вдосконалення технології та продукції, яка випускається, застосування нових технологічних процесів й прогресивних матеріалів, механізація й автоматизація виробництва та ін. На цьому етапі визначається кількісні завдання підрозділами підприємства по технічному й організаційному розвитку;
• третій етап – проводяться інженерні та економічні розрахунки, організовуються конкурси та огляди пропозицій працівників підприємства, проводиться відбір і техніко-економічна оцінка заходів;
• на заключному етапі плани підприємства та його підрозділів взаємопов’язуються, документально оформляються, затверджуються й доводяться до виконання.

Визначимо обсяг механізованих  робіт та потребу в тракторах  і комбайнах для СТОВ ім. Шевченка у таблиці 15.

Отже, використавши площі  посівів культур та нормативний  показник щільності механізованих  робіт, визначили обсяг механізованих  робіт по озимій пшениці 3962 ет.га, кукурудзі 3169,6 ет.га, ячменю 2743 ет.га, ріпаку 1487,5 ет. Га. Загальний обсяг механізованих робіт  при вирощувані продукції рослинництва у СТОВ ім. Шевченка становить 11362,1 ет.га.

 

 

 

Таблиця 15

Визначення обсягу механізованих  робіт та потреби в тракторах  і комбайнах

Назва сільськогосподарських культур	Площа посіву,га	Щільність механізованих робіт згідно прийнятої технології вирощування с/г культур, ет.га/га	Обсяг механізованих робіт, ет. га
Озима пшениця	566	7	3962
Кукурудза	283	11,2	3169,6
Ячмінь	422	6,5	2743
Ріпак	119	12,5	1487,5
Усього	1390	Х	11362,1

 

Маючи розрахований обсяг  механізованих робіт, можна обчислити  необхідну кількість тракторів та комбайнів для їх виконання.

На основі даних з попередної таблиці розрахуємо потребу в тракторах та самохідних комбайнах для СТОВ ім. Шевченка на плановий рік у таблиці 16.

Таблиця 16

Розрахунок потреби в  тракторах та самохідних комбайнах

Назви та марки машин	Річний обсяг робіт,ет.га, га	Річний нормативний виробіток  на 1 машину, ум.га, га	Необхідна кількість машин, шт.
Трактори:
Т-150К	2840,5	2805	1
ДТ-75М	2386	1705	1
МТЗ-82	4544,8	1314	4
Т-25А	1590,7	270	6
Усього	11362,1	Х	12
Комбайни:
Дон-1500	1390	250	6
Усього	1390	Х	6

У СТОВ ім. Шевченка проводять  детальних розрахунок потреби машинно-тракторного парку в паливі та мастильних матеріалах ( таб. 17).

Таблиця 17

Визначення потреби та вартості палива і мастильних матеріалів

Назви та марки машин	Річний обсяг робіт, ет.га, га	Нормативи витрат палива,кг/ет.га, кг/га	Витрати палива всього, ц	Комплек сні ціни  1 ц  пального, грн.	Вартість паливо-мастильних матеріалів, тис.грн.
Трактори:
Т-150К	2840,5	17,0	482,9	980	473,2
ДТ-75М	2386	14,5	345,9	980	338,9
МТЗ-82	4544,8	17,0	772,6	980	757,1
Т-25А	1590,7	14,5	230,7	980	226,1
Усього	11362,1	Х	1832,1	Х	1795,3
Комбайни:
Дон-1500	1390	10	139	980	136,2
Усього	1390	Х	139	Х	136,2

 

Отже,  розрахувавши потребу  в паливно-мастильних матеріалах такох  визначили їх загальну вартість: для  тракторів 1795,3 тис.грн., для комбайнів  – 136,2 тис.грн.

2.3. Планування трудових ресурсів

Сутність управління трудовими  ресурсами, включаючи найманих робітників, роботодавців і інших власників організації полягає у встановленні організаційно-економічних, соціально-психологічних і правових відносин суб'єкта й об'єкта управління. В основі цих відносин лежать принципи, методи і форми впливу на інтереси, поводження і діяльність працівників із метою максимального використання їх.

Ефективне функціонування персоналу  передбачає наявність чітко сформульованої та обґрунтованої кадрової політики.