Організація і планування галузі рослинництва на підприємстві

 

ПЛАН

Вступ ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Організація та сучасний стан розвитку галузі рослинництва…………………………………………………………………………………. 6  

1.1.Природно-економічна характеристика СТОВ ім. Шевченка……………6

1.2. Спеціалізація СТОВ ім. Шевченка………………………………………...10   

1.3.Організація виробництва продукції рослинництва………………………. 14

1.4.Економічна ефективність  виробництва продукції рослинництва……….19  

Розділ 2. Планування розвитку галузі рослинництва у СТОВ ім. Шевченка26

2.1. Обґрунтування виробничої  програми  з рослинництва………………......26

2.1.1. Планування використання  земельних угідь……………………………..26

2.1.2. Планування урожайності сільськогосподарських культур у СТОВ ім. Шевченка……..................................................................................................29 

2.1.3. Планування розміру  посівних площ, виробництва продукції  та її розподіл…………………………………………………………………………………34  

2.2. Планування засобів виробництва у СТОВ ім. Шевченка………………...39

2.3. Планування трудових ресурсів…………………………………………….44

2.4. Планування собівартості та реалізації продукції рослинництва……….48

Розділ 3. Перспективи розвитку галузі рослинництва у СТОВ ім. Шевченка52

Висновки і пропозиції……………………………………………………….......55 

Список використаної літератури………………………………………………..57

Додатки

 

 

 

 

ВСТУП

У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає  особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів  харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства.

 Основні завдання сільського  господарства – забезпечити інтенсивний  розвиток і підвищення ефективності  всіх його галузей з метою  збільшення виробництва і поліпшення  якості продукції, більш повне  задоволення потреб населення  в продуктах харчування і промисловості  в сировині.

 Рослинництво – провідна  галузь виробництва сільськогосподарської  продукції, найважливіше джерело  продовольчих ресурсів людства,  основа його цивілізації. 

 Основна мета рослинництва  – створення оптимальних технологій (агроекологічних) передумов виробництва  необхідної кількості високоякісної  рослинницької продукції на базі  інтенсивного фотосинтезу в посівах польових культур при одночасному збереженні або підвищенні родючості ґрунту.

 Галузь рослинництва  має велике соціально-економічне значення:

-         забезпечення продуктами харчування  суспільство; 

-         забезпечення кормової бази тваринницьких  комплексів;

-         великий внесок в виробництво  ВВП і ВСП; 

-         соціально-економічний розвиток.

 Розвиток і зміцнення  рослинництва – важливе завдання. Рослинництво, як невід'ємна складова частина агропромислового комплексу безсумнівно відіграє важливу роль у структурі народного господарства. Від стану рослинництва прямо залежить рівень життя людей та процвітання держави.

 Розвиток рослинництва  має базуватись на основі раціоналізації, використання сільськогосподарських угідь, підвищення їх ефективності розробки і вироблення науково обґрунтованих ресурсозберігаючих, економічно стійких систем і екологічно високоефективних систем ведення сільського господарства, здійснення комплексу середовищно-формуючих, природоохоронних, агротехнічних, організаційно-господарських, технічних і економічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності та економічної ефективності використання аграрно-ресурсного потенціалу.

 Основним напрямом  розвитку рослинництва має бути  його індустріалізація, комплексна  механізація, інтенсифікація, спеціалізація,  агропромислова кооперація, горизонтальна і вертикальна кооперація, комбінування і комплектування, формування зональних і внутрішньо зональних комплексів та агропромислових формувань.

Застосовування принципово нових методів створення та рівноправного розвитку різних форм власності та господарювання, утвердження господаря землі та майна, підвищення зацікавленості працівників у високопродуктивній праці, сприятимуть насиченню споживчого ринку товарами та послугами, виробленою продукцією і сировиною до повного забезпечення ними потреб населення.

При вирощуванні сільськогосподарських культур, особливо важливого значення набувають питання ефективного та раціонального використання землі, техніки та інших матеріфальних і трудових ресурсів у рослинництві, вимагаючи принципово нових підходів до організації виробництва.

Мета курсового проекту: навчитися добре володіти принципами організації і планування виробництва, вивчити досягнення науково-технічного прогресу, основні напрямки впровадження інтенсивних технологій вирощування культур, заходів щодо постійного підвищення урожайності. Розкрити резерви і показати реальні шляхи досягнень високих темпів підвищення продуктивності праці, зниження матеріально-фінансових і трудових витрат на одиницю продукції і зростання рівня рентабельності для забезпечення самофінансування розміреного відтворення у заданих темпах на основі інтенсифікації та раціонального використання виробничого потенціалу пропорційного розвитку галузей.

Об’єктом даного курсового проекту  є СТОВ ім. Шевченка Іллінцівського району Вінницької області.

 

 

Розділ 1. Організація  та сучасний стан розвитку галузі рослинництва

1.1.Природно-економічна характеристика СТОВ ім. Шевченка

     Центральна садиба господарства розташована в м. Іллінці Іллінецького району Вінницької області , а виробничі підрозділи у с. Борисівка. Господарство знаходиться на відстані 2 км. від районного центру м. Іллінці та 70 км. до обласного центру м. Вінниця. Поблизу населеного пункту знаходяться автомобільні дороги обласного значення , з твердим покриттям . Основними партнерами підприємства є ТОВ « Люстдорф» , що знаходиться на відстані 3 км.  Бабинський цукровий завод «Агро цукор» , що знаходиться на відстані  12 км  та  Іллінецький цукровий завод « Вінпромтех»    ,що  знаходиться на відставні 2 км , Вінницький м’ясокомбінат ,  що знаходиться на відстані  70 км . З цими підприємствами   СТОВ  ім..Шевченка має постійні зв’язки , вони забезпечують збут продукції  підприємства. Умови  реалізації  с/г  продукції різні : фірма  «Люстдорф»  проводить оплату по факту одержання продукції , цукрові  заводи працюють на умовах давальницької сировини.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

       Сільськогосподарське  товариство з обмеженою відповідальністю  ім. Шевченка розміщене у зоні  українського лісостепу.  Підприємство  зручно розташоване, тому що знаходиться на території із сприятливими природно - кліматичними умовами .  Середньорічна кількість опадів  в зоні розташування господарства  становить 504 мм з коливанням від 503 мм. до 540 мм.  Із  цієї суми  біля 70% опадів випадає в теплий період року. Середньорічна температура повітря становить +69* С , абсолютний максимум  + 38  С , мінімум – 33  С. Середня сума  ефективних температур за вегетаційний період -2004  Гідротермічний коефіцієнт 175.  Тривалість снігового покриву – 89 днів, при середній висоті -15 см. Переважаючі типи ґрунтів у господарстві – сірі опідзолені, чорноземи і опідзолені. В цілому  дані кліматичні умови є сприятливими для вирощування зернових , цукрових буряків.          

   Земля є головним засобом виробництва у сільському господарстві. Про склад і структуру земельних угідь СТОВ ім. Шевченка дізнаємось з таблиці 1.                                    

Таблиця 1

Склад і структура сільськогосподарських  угідь СТОВ ім. Шевченка

Угіддя	2008		2010		2010 у %      до 2008рр.., %
	Площа,га	%	Площа,га	%
Всього с/г угідь, га	1223,8	100	1277	100	104
В т. ч. рілля, га	1188,2	97,1	1242	97,2	105

 

Аналізуючи дані таблиці 1 можна сказати, що СТОВ ім. Шевченка добре забезпечене фондом. В 2010 року площа сільськогосподарських угідь становила 1277 га, тобто збільшилась на 4% в порівнянні з 2008 роком. Площа ріллі збільшилась і в 2010 році становила 1242 га.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості його трудовими ресурсами, рівномірного і раціонального їх використання.

Трудові ресурси як соціально-економічна категорія являють собою сукупність здатних до праці людей, які є носіями фізичних і духовних здібностей до праці, що використовуються у процесі створення матеріальних цінностей.

Про стан забезпечення і використання трудових ресурсів в СТОВ ім. Шевченка дізнаємось з таблиці 2.

Таблиця 2

Трудові ресурси та ефективність їх використання у СТОВ ім. Шевченка

Показник	2008	2009	2010	2010 у % до 2008рр.
Середньорічна чисельність  працівників,осіб	83	73	84	101
У т.ч. рослинництво	43	33	49	114
тваринництво	40	40	35	88

 

Проаналізувавши дані таблиці 2, можна  зробити висновок, що  СТОВ ім. Шевченка майже повністю забезпечене трудовими  ресурсами та їх використання здійснюється в повній мірі. Про це свідчить збільшення кількості працівників у 2010 році на 1% у порівнянні з 2008. При цьому у рослинництві чисельність збільшилась на 14%, а у тваринництві зменшилась на 12%.

Основний капітал — частина продуктивного капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару, переносить свою вартість на новий продукт частинами (у міру зношення). До основного капіталу відносять ту частину авансованого капіталу, яка втілюється в засобах праці (споруди, машини, устаткування, інструмент). Перенесена частина вартості основного капіталу створює амортизаційний фонд.

Основний капітал, що поряд  з іншими видами економічних ресурсів забезпечує виробничий процес, в ринкових умовах перетворюється на один з основних визначальних чинників ефективності господарювання. Від їх правильного формування, величини  і раціональної структури в значній мірі залежать темпи росту виробництва продукції і національного доходу країни. Визначаючи можливості підприємств щодо виготовлення продукції, основний капітал сприяє вирішенню різноманітних економічних завдань: наближенню виробництва до потреб попиту;  комплексній раціоналізації виробничої діяльності; економії матеріальних та трудових затрат у сфері виробництва.

Капіталовіддача показує  скільки виробляється готової продукції  на одиницю основного капіталу.

Капіталомісткість – обернений показник до капіталовіддачі.

Норму прибутку – обчислюється як виражене у відсотках відношення суми прибутку до суми авансованих у виробництво коштів. Норма прибутку є показником ефективності використання капіталу. Чим вища норма прибутку, тим ефективніше використовуються авансовані кошти.

Визначимо динаміку забезпеченості СТОВ ім. Шевченка основним капіталом у таблиці 3.

Таблиця 3

Динаміка забезпеченості СТОВ ім. Шевченка основним капіталом і його використання

Показник	2008	2009	2010	2010у %до 2008рр
Вартість основного капіталу, тис. грн.	1442	1062,8	1553	108
на 1 га с.-г. угідь	1,1	0,9	1,2	109
на 1 середньорічного працівника	17,4	14,6	18,5	106
Вартість валової продукції, тис.грн.	2262,8	1606,2	2316,7	102
Капіталовіддача, тис. грн..	1,6	1,3	1,5	94
Капіталомісткість продукції, тис. грн.	0,6	0,7	0,7	117
Норма прибутку, %	-3,1	-12,1	5,9	490