Організація і планування галузі рослинництва на підприємстві

 

Також визначимо планову  урожайність на основі показника  середньозваженої урожайності  за останні 3 роки у таблиці 11.

Таблиця 11

Валовий збір і планова  урожайність сільськогосподарських  культур у СТОВ ім. Шевченка

Назва культур	Сума посівної площі за останні 3 роки,га	Валовий збір за останні 3 роки,ц	Середньозважена урожайність за останні 3 роки,ц/га	Планова урожайність,ц/га
Зернові та зернобобові
з них: пшениця озима	1220	46812	38,4	41,1
кукурудза	221	12623	57,1	61,1
ячмінь	726	19035	26,2	28,03
Технічні:
ріпак	374	8391	22,4	24
Всього	2588	Х	Х	Х

 

Отже, на основі середньозваженої урожайності за останні 3 роки (2008-2010рр..) було розраховано урожайність, яка  в плановому році становитиме  по озимій пшениці 41,1ц/га, кукурудзі  – 61,1ц/га,ячміню – 28,03ц/га, ріпаку – 24ц/га.

У процесі планування потреби  в добривах СТОВ ім. Шевченка застосовує розроблені науково-дослідними установами зональні, диференційовані за типами ґрунтів нормативи (норми внесення гною, азотних, фосфорних і калійних добрив на 1 га посівів для одержання врожаю в певних інтервалах, норми витрат добрив на одиницю продукції для культур, норми виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм сільськогосподарських культур). Ці норми мають задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, високу окупність використання добрив, забезпечити виробництво доброякісної продукції, розширене відтворення родючості ґрунту, запобігати шкідливій дії добрив на довкілля і якість продукції.

Визначимо кількість добрив, яку необхідно внести під запланований урожай у таблиці12.

Проаналізувавши дані таблиці  «Розрахунок норм добрив під запланований урожай» можна зробити висновок, що для того, щоб отримати 41,1 ц/га озимої пшениці підприємство повинно внести під посіви даної культури такі мінеральні добрива :  аміачної селітри 207,6 кг/га, суперфосфату – 25,8кг/га, каїніту – 154,8 кг/га.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 12

Розрахунок норм добрив під  запланований урожай

№ п/п	Показники	Ячмінь
		N	P2O2	K2O
1	Запланований урожай,ц/га	41,1	41,1	41,1
2	Винос поживних речовин на одержання зерна і відповідної  кількості соломи,кг	3,5	1,2	2,5
3	Винос поживних речовин урожаєм,кг	143,9	49,3	102,8
4	Вміст рухомих форм поживних речовин мг/100г грунту	10	8	10
5	Теж в пласті грунту 25 см,кг/га	360	288	360
6	Використання поживних речовин  з грунту,%	26	12	18
7	Буде використано поживних речовин з грунту урожаєм,кг/га	93,6	34,56	64,8
8	Внесено органічних добрив під попередник, т/га	20	20	20
9	Вміст поживних речовин в  органічних добривах,%	0,5	0,35	0,6
10	Внесено поживних речовин  з органічними добривами,кг/га	100	70	120
11	Використання поживних речовин  з органічних добрив на другий рік  внесення,%	15	20	10
12	Буде використано поживних речовин з органічних добрив на другий рік,кг	15	14	12
13	Всього буде використано  рослинами поживних речовин,кг/га	108,6	48,56	76,8
14	Необхідно внести поживних речовин,кг/га	35,3	0,74	26
15	Використання поживних речовин  з мінеральних добрив в перший рік внесення,%	50	15	40
16	Необхідно внести поживних речовин мінеральних добрив,кг/га	70,6	4,9	65
17	Вміст поживних речовин в  мінеральних добривах,%	34	19	42
18	Необхідно внести мінеральних  добрив для одержання урожаю,кг/га	207,6	25,8	154,8

 

2.1.3.Планування  розміру посівних площ, виробництва  продукції та її розподілу

Ефективність господарювання сільськогосподарських підприємств  в значній мірі залежить від набору культур, які вирощуються, та їх співвідношення тобто від структури посівних пощ.

Раціональна структура посівних площ повинна забезпечувати:

• виконання договірних зобов’язань щодо реалізації продукції;
• внутрішні потреби підприємства в продукції рослинництва;
• раціональне використання трудових ресурсів і засобів виробництва, особливо техніки;
• виробництво кормів для тваринництва в необхідних обсягах і якості з найменшими витратами;
• виконання вимог щодо чергування культур в сівозмінах відповідно до грунтово-кліматичних умов та спеціалізації підприємства.

Головним критерієм науково  обґрунтованої структури посівних площ є максимальний вихід продукції (в грошовій формі, в зернових одиницях або інших формах) з одиниці  площі при найменших витратах праці і коштів. Іншими критеріями можуть бути: прибуток з 1 га, окупність витрат, собівартість 1 ц кормопротеїнової одиниці тощо.

На попередньому етапі  визначення розмірів посівних площ сільськогосподарських культур у СТОВ ім. Шевченка обчислюють їх економічну оцінку(Додаток 1).

Для економічної оцінки культур, що вирощуються для виробництва  товарної продукції використовують систему показників:

1. урожай основної продукції, ц/га;
2. вартість валової продукції з 1га, грн..;
3. прибуток з 1 га, грн..;
4. собівартість 1 ц основної продукції, грн.;
5. затрати праці на 1 ц основної продукції, люд.год.;

Рівень ефективності кормових культур характеризують такі показники:

1. урожайність культур, ц/га;
2. вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць з 1 га посіву, ц;
3. затрати праці на виробництво 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць, люд. год.;
4. собівартість 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць, грн..

Перевагу надають показникові, що найповніше враховує умови діяльності СТОВ ім. Шевченка.

З даних таблиці в Додатку 1 видно, що по товарних культурах найбільш економічно вигідними є озима пшениця і кукурудза, прибутки на 1 га яких складають відповідно 1850,2 та 1622,3 грн. Серед кормових культур найнижчу собівартість 1 ц кормових – 24,2 грн. та кормопротеїнових одиниць – 28,7 має кукурудза і вона ж має найбільший вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га – 91,3 ц.

У ринкових умовах ефективність господарювання значною мірою залежить від обґрунтованого планування ринків збуту продукції, строків і цін реалізації. За наявності різних каналів реалізації, що спостерігається найчастіше, ефективність визначається щодо кожного з них і вибирається найбільш дохідний канал збуту.

На основі попередніх розрахунків і визначеної планової урожайності та валового збору продукції  рослинництва розрахуємо необхідні  потреби рослинницької продукції та розміри посівних площ сільськогосподарських культур  СТОВ ім. Шевченка (Додаток 2).

Проаналізувавши дані таблиці з Додатку 2видно, що для забезпечення потреби в продукції рослинництва підсумувавши всі канали вибуття продукції визначили, що необхідна кількість озимої пшениці в плановому році становить 22879 ц, кукурудзи – 17341 ц, ячменю – 11830 та ріпаку – 2864. Також за рахунок планової урожайності по кожній культурі визначили необхідну площу посіву для озимої пшениці 566 га, кукурудзи 283 га, ячменю 422 га та ріпаку 119 га.

Важливе значення для підвищення урожайності має застосування науково-обгрунтованих сівозмін, забезпечення такого чергування культур, при якому вони розміщувалися б після добрих попередників.

Сівозміна є важливим елементом системи землеробства, який включає визначені агротехнічні і організаційно-економічні міроприємства.

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур виходять із потреби в конкретних видах продукції рослинництва; конкурентоспроможності (ефективності) окремих культур; обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах.

Розрізняють три типи сівозмін:

-  польові (основні);

-  кормові;

-  спеціальні.

  На основі розміщення культур у сівозмінах, можна скласти розрахунок загальної посівної площі в СТОВ ім. Шевченка (табл.13).

Таблиця 13

Розрахунок загальної  посівної площі,га

Назва культур	Сівозміна			Поза сівозміною	Усього
	Польова №1	Польова №2	кормова
Пшениця озима	278	288	-	-	566
Кукурудза	150	133	-	-	283
Ячмінь	210	212	-	-	422
Ріпак	50	69	-	-	119

Отже, розрахунок загальної посівної площі на основі розміщення культур у сівозмінах, складений таким чином, щоб задовольнити потреби господдарства у різних видах продукції та забезпечити відповідність набору культур грунтово-кліматичним умовам даної зони і, зокрема, СТОВ ім. Шевченка.

На основі вище наведених  даних розрахуємо виробничу програму по рослинництву у СТОВ ім. Шевченка у таблиці 14.

Таблиця 14

Виробнича програма по рослинництву

Назва культури	Площа,га	Збір основної продукції,ц			Вартість валової продукції,грн.
		у початково-оприбуткованій масі		у масі після доробки	в порівнянних цінах
		з 1 га	всього	всього	1ц	всього
Зернові та зернобо-бові культури під урожай планового року - всього	1271	Х	52382,6	45795,5	Х	1882174
в т.ч.: пшениця	566	41,1	23262,6	22099,5	40,58	896797,7
кукурудза	283	61,1	17291,3	12103,9	35,88	434287,9
ячмінь	422	28,03	11828,7	11592,1	47,54	551088,4
Технічні культу-ри - всього	119	Х	2856	2284,8	Х	259484,7
в т.ч. ріпак	119	24	2856	2284,8	113,57	259484,7

 

Отже,дивлячись на дані таблиці, можна зробити висновок, що при  зборі зернових та зернобобових культур  у розмірі 45795,5 ц вартість валової  продукції становитиме 1882174 грн., а при зборі технічних культур – 2284,8 ц вартість валової продукції становитиме 259484,7 грн.