Взаимодействие семьи и школы в эстэтическом воспитании подростка

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних  мов

Кафедра педагогіки

ВЗАЄМОДІЯ СІМ'Ї І ШКОЛИ В ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННІ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА

КУРСОВА РОБОТА 

    Виконавець:

    студентка 305-В групи

    гуманітарного факультету

    Любименко Ганна Юріївна 

    Науковий  керівник:

    Доктор  пед.наук

    Професор 

    Шевченко  Галіна Павлівна 
 

Горлівка  – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….........3

РОЗДІЛ І. ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ: ОСНОВНІ ТЕОРИТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ …………………………………………………………………..6

1. Сутність понять «естетичне виховання»………………………………....6
2. Структура естетичної культури підлітків……………………………….10
3. Урахування вікових та індивідуальних особливостей підлітків у естетичному вихованні…………………………………………………...12

РОЗДІЛ  ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТУ, ФОРМ І МЕТОДІВ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У СПІЛЬНІЙ РОБОТІ СІМ'Ї ТА ШКОЛИ………………15

2.1. Роль сім'ї в естетичному розвитку підлітка…………………………......15

2.2. Форми і методи взаємодії школи та сім'ї в естетичному вихованні підлітків…………………………………………………………………………..20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….27 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     На  сучасному етапі розвитку суспільства відбуваються значні зміни, як у соціально-економічній, так і культурній сферах життя України. У зв’язку з цим Державною національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття)” пріоритетними визначено гуманізацію та гуманітаризацію системи освіти, що має сприяти вихованню й розвитку духовної культури підростаючого покоління. У реалізації цієї мети значна роль належить естетичному вихованню, спрямованому на формування в особистості естетичної культури.

     У зв’язку з цим набувають важливого значення дослідження, які сприяють ефективному вирішенню завдань гуманітаризації освіти. Одним з напрямів таких досліджень є формування естетичного світосприйняття підлітків у процесі навчання. Формування естетичного світосприйняття як складової частини світогляду людини має забезпечити цілісний розвиток когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової сфер особистості підлітка.

       Поняття естетична культура розглядається багатьма вченими (Г.Апресян, О.Буров, І.Зязюн, М.Каган, А.Комарова, Г.Лабковська, В.Липський, В.Малахов, Н.Миропольська, М.Овсянников, Л.Печко, С.Раппопорт та ін.), які підкреслюють, що її формування пов’язане з розвитком естетичних творчих здібностей особистості. Останні сприяють перетворенню нею світу (природи й суспільного життя) “за законами краси”. Естетична культура реально виявляється в будь-якому вчинку людини, в її ставленні до довкілля.

     Загальні проблеми естетичного виховання розглянуто в працях В.Бутенка, І.Гончарова, М.Гончаренка, Л.Масол, С.Коновець, О.Рудницької, Г.Шевченко; проблеми формування естетичної культури особистості досліджено в працях Т.Аболіної, Д.Джоли, Н.Миропольської, Л.Печко, Г.Тарасенко, А.Щербо; проблеми формування естетичного ставлення до природи висвітлено в дослідженнях Н.Бутенко, С.Жупаніна.

     Для розкриття поняття „естетичне світосприйняття” актуальними є наукові праці, присвячені проблемі світоглядної свідомості та її компонентам (Є.Бистрицький, В.Іванов, С.Пролєєв, В.Табачковський, В.Шинкарук).

     Важливе значення для обґрунтування психологічних основ формування естетичного світосприйняття підлітків мають дослідження Л.Божович, Л.Виготського, С.Дерябо, О.Запорожця, І.Зязюна, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, Ж.Юзвак, В.Ясвіна

     Одним із найважливіших засобів формування естетичної культури особистості є мистецтво, яке відображає дійсність в художніх образах і перетворює зовнішні культурні цінності в морально-естетичні надбання людини.

     З метою формування у підлітків цілісної картини світу, уявлення про взаємозв’язок і взаємозалежність мистецьких і культурних явищ з’явились різні авторські програми (В.Біблер, З.Гельман, Л.Кондрацька, Л.Левчук, Л.Масол, Н.Миропольська, О.Оніщенко, Л.Предтеченська, З.Шевченко та ін.), розроблені для учнів ліцеїв, гімназій, спеціалізованих класів гуманітарно-естетичного профілю. Це пов’язане з тим, що саме в старшому шкільному віці виникає потреба естетичного й морального осмислення навколишньої дійсності. Інтенсивного характеру набувають пошуки власної програми життя, завдяки сприйняттю творів мистецтва відбувається кореляція між інтелектуально-пізнавальною та емоційно-чуттєвою сферами (Л.Божович, І.Кон та ін).

     У сучасній педагогічній науці й практиці існує певна суперечність між потребою в новому осмисленні значення естетичної культури для становлення особистості й традиційною недооцінкою ролі шкільних предметів гуманітарно-естетичного циклу. У шкільній практиці існує певна диспропорція: поряд із посиленою увагою до розвитку інтелекту недостатньо уваги приділяється вихованню культури почуттів. Спостерігається розрив між засвоєними знаннями, принципами й реальними вчинками школярів.

     Педагогічні проблеми виховання естетичної культури підлітків, а отже старшокласників є закономірним відтворенням протиріч між вимогами суспільства й реальним станом культурного рівня молоді, між ідеалом естетично культурної людини й недостатньо дієвим механізмом сучасного навчально-виховного процесу в середніх освітніх закладах.

     Разом з тим, у практиці викладання різних дисциплін ще недостатньо уваги приділяється використанню їх естетико-гуманітарного потенціалу для формування естетичного світосприйняття, зокрема в підлітковому віці. Тому, як результат, у світогляді учнів не пов’язані науковий та смислоціннісний аспект картини світу, не формується естетичне світосприйняття, виявляється низький рівень творчої активності. Ця суперечність обумовлює необхідність пошуку форм і методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання.

     Соціально-педагогічна  значущість і актуальність проблеми, відсутність чітко накреслених  шляхів її вирішення в загальноосвітніх закладах на сучасному етапі розвитку суспільства, а також її важливе  значення для теорії й практики виховання  зумовили вибір теми курсової роботи: «Взаємодія сім'ї та школи в естетичному вихованні підлітків».

     Мета  курсової роботи – полягає в теоретичному обґрунтуванні співпраці школи  та сім’ї у естетичному вихованні  підлітків.

     Об’єкт  дослідження – процес спільної роботи сім’ї і школи у естетичному  вихованні підлітків.

Предмет дослідження  – форми і методи взаємозв’язку  школи та сім’ї у естетичному  вихованні підлітків. 

РОЗДІЛ I

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ: ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Сутнiсть поняття «естетичне виховання».

Естетична культура особистості – це сформована на основі власного життєвого досвіду  та шляхом естетичного виховання  з боку суспільства здатність  людини розпізнавати й переживати прекрасне  й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне в мистецтві  й навколишній дійсності, керуватися виробленими культурою естетичними  цінностями у своїй практичній діяльності, створювати красу навколо себе й  долати недосконалість світу.

Показником естетичної культури особистості є розвиненість її інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфер, що досягається засвоєнням естетичного  досвіду людства та його подальшим  розвитком як засобом власного самовизначення. Складовими естетичної свідомості, що становить ядро естетичної культури особистості, вчені визначають естетичне  сприйняття, почуття, смаки, оцінки, потреби  та естетичний ідеал, формування яких є метою естетичного виховання.

Одним з дійових засобів гармонійного розвитку людини є естетичне виховання, яке відіграє важливу роль у формуванні не тільки естетичного ставлення людини до навколишньої дійсності, але й духовно-моральних якостей.

Необхідність естетичного виховання в процесі навчання підкреслювали видатні педагоги. Так, К. Д. Ушинський зазначав, що "кожен навчальний предмет так чи інакше містить естетичний елемент, передачу якого учням повинен мати на увазі вчитель". [3, 119] В. О. Сухомлинський переконливо твердив: «...Без емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини» Краса й жива думка так само органічно поєднані, як сонце і квіти". [1, 43]

На важливість естетичного виховання наголошували і в творах інших педагогів та шкільних нормативних документах, що активізувало педагогічну думку в цій галузі. Педагоги шукали резерви, здатні поліпшити викладання в школі не тільки предметів естетичного циклу, але й праці, оскільки до її складу входять також різні види художньої праці. Навчаючись робити речі не просто корисні, але й красиві, школярі глибоко осягають значення естетичного начала в житті людини. Важливо, щоб ті види праці, які доступні і необхідні дітям - прості роботи з шиття, столярства, будь-якого виконавства поєднувалися з художньою творчістю і давали можливість проявитися дитячому смаку в посильній творчості.

Важливою складовою  всебічного гармонійного розвитку особистості  є естетичне виховання. Естетичне виховання - складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Методологічною  засадою естетичного виховання є етика - наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.

У процесі естетичного  виховання формуються естетична  свідомість і поведінка школяра. Естетична свідомість - форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах. [4, 93]

У процесі естетичного  виховання важливо навчити старшокласників  розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи  прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому потрібно, щоб підлітки вміли  розрізняти справді красиве і  потворне.

Під час естетичного  сприймання виникають певні емоції. Завдання виховання - створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери підлітків. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.

Поряд із розвитком  естетичного сприймання, прищепленням естетичних смаків у процесі естетичного  виховання в старшокласників  формують естетичне ставлення до навколишньої дійсності. Людина повинна  не лише милуватися красою природи  чи пам'ятками культури, а й берегти  і захищати їх.

Важливе значення має виховання у підлітків естетики поведінки - акуратності в одязі, красивої постави і манер, уміння триматися невимушено, природно, культурно й естетично виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов'язані з моральністю особистості учня.

В естетичному  вихованні підлітків використовують різні джерела:

а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження  картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в підлітка розвивається не лише сприйняття, а  й фантазія: він мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери;

б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву  сферу людини, на її поведінку;

в) художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово  як засіб вираження в літературному  творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література - важливий засіб розвитку інтелекту старшокласників;

г) театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують  у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю);

ґ) поведінка  і діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні  стати предметом обговорення  з естетичних позицій;

д) природа: її краса  в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які  мають місце в живій і неживій  природі;