Розвивальний потенціал дидактичної гри у сучасній початковій школі

     Пропонуємо  також ігри для ознайомлення з навколишнім світом.

     «Новосілля  у Незнайка» [30]

     Дидактична  задача: закріплювати знання дітей про призначення меблів і предметів домашнього побуту.

     Обладнання: набори іграшкових меблів (або наочні картинки), лялька Незнайка, запрошувальні листівки.

     Зміст. Незнайко одержав нову квартиру. Діти розглядають обстановку і допомагають Незнайкові правильно розставити меблі в кухні, спальні, їдальні, називаючи кожний предмет і пояснюючи його призначення.

     «Що у нас є» [30]

     Дидактична  задача: закріплювати уміння класифікувати предмети за призначенням.

     Обладнання: набори наочних картинок (взуття, одяг, посуд, інструменти тощо), фішки.

     Зміст. Вчитель вимовляє узагальнююче слово, наприклад інструменти, діти вибирають з набору відповідні картинки (молоток, стамеску, шило і т. д.). Хто виконав завдання швидше за всіх, ставить картинки на поличку, називаючи інструменти, і одержує фішку. Вчитель пропонує інше узагальнююче слово.

     «Що для чого потрібне?» [30]

     Дидактична  задача: конкретизувати знання дітей про предмети особистої гігієни і предмети побуту; вправляти в описі предметів за опорними словами.

     Обладнання: предмети особистої гігієни і побуту (або наочні картинки).

     Зміст. Діти розглядають і називають речі особистого користування (зубну щітку, гребінець, мило, рушник, носова хустинка і т. д.). Потім про який-небудь предмет вчитель загадує загадку-опис.

     Далі  подані ігри для ознайомлення з навколишнім світом, відповідно до тем уроків, на яких їх можна використати.

     Тема. Про твій зовнішній вигляд [66].

     Мета. Формувати в учнів уміння стежити за своїм зовнішнім виглядом, викликати бажання бути охайними.

     Обладнання: лялька, одяг для неї, гребінець, вологі серветки, магнітофон, м’ячик.

     Ігровий задум. До нас у клас завітала Лялька-Нечепура. Допоможімо їй стати охайною.

     Правила гри. Під музичний супровід учні передають один одному м’яч, коли музика затихає, той, у кого .залишився м’яч підходить до ляльки і «допомагає» їй стати охайною. Розповідає, що потрібно зробити (розчесатися, переодягтися у чисте, вмитися) і сам виконує ті дії, які називає.

     Тема. Рід, рідня, родина [34].

     Мета. Формувати в учнів уміння ласкаво звертатися до членів своєї родини.

     Обладнання: зображення дитини.

     Ігровий задум. Петрик (Марійка) дуже любить свою родину, але не вміє звергатися до них так, щоб їм було приємно. Давайте навчимо його (її) говорити ласкаві слова.

     Правила гри. Клас поділено на три команди перша складає ласкаві слова про маму і тата, друга – про бабусю і сестру, третя – про дідуся та брата. Перемагає команда, яка складе найбільше ласкавих слів

     Тема. Праця батьків їхні професії [12].

     Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів про різноманітність професій та важливе значення кожної з них.

     Обладнання: паперові зірочки, картки із зображенням різних професій.

     Ігровий задум. До нас сьогодні прилітала фея і в декого на парті залишила чарівні сліди (зірочки). Вона попросила, щоб ці учні нагадали нам про професії, які ми розглядали сьогодні на уроці, а всі інші уважно слухатимуть, чи правильно виконується завдання феї.

     Правила гри. Учні, які отримали зірочки (їх непомітно підклав учитель), по черзі витягують картку з професією і розповідають усе, що знають про неї, інші учні можуть доповнювати

     Отже, ми розробили систему дидактичних  ігор, які можна використовувати на уроках в 1 класі. Ми подали змістову характеристику деяких ігор. Відповідна система ігор розроблялася з метою перевірки її ефективності у нашому експериментальному дослідженні, про яке ми описуємо у наступному параграфі. 

     2.3 Авторські пропозиції  та їх результативність 

     Вивчення  та узагальнення теоретичних основ  досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами у розділі 1 дипломної роботи та аналіз педагогічного досвіду у цій галузі (2.1. – 2.2.) дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження: пізнавальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною за умови оптимального застосування системи дидактичних ігор.

     Важливою  умовою підвищення ефективності навчального  процесу є використання розвивального  потенціалу дидактичної гри у  початковій школі, яка б допомагала здійснювати оптимальну навчально-пізнавальну  діяльність молодших школярів.

     Проведений  аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема використання дидактичної  гри завжди була актуальною як для  психолого-педагогічної науки, так  і для методик окремих навчальних предметів. Саме тому вона досліджувана психологами: Л. Виготським, Д. Ельконіним, А. Леонтьєвим, О. Дусавицьким та ін.; класиками зарубіжної педагогіки: Ф. Фребелем, М. Монтессорі, О. Декролі; відомими вітчизняними та російськими педагогами: К. Ушинським, В. Сухомлинським та ін.

     Вивчення  основних психолого-педагогічних та методичних проблем дидактичної гри на констатувальному етапі (2008-2009 рік) дослідження проводилося шляхом використання таких методів, як інтерв’ювання, бесіди, анкетування, спостереження та аналіз уроків.

     Анкетуванням  було обстежено 2 групи респондентів:

     1) учні 1-2 класів середніх загальноосвітніх  шкіл (учні Тернопільської спеціалізованої  початкової школи з поглибленим  вивченням іноземної мови (26) та  СЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 м.  Тернополя (24);

     2) друга група – вчителі початкової  ланки освіти (15).

     Кожній  з груп надавались анкети із запитаннями  стосовно використання у навчально-виховному  процесі дидактичної гри (див. Додаток Г).

     Потрібно  зауважити, що завданнями опитування були: 1) з’ясувати розуміння суті проблеми використання дидактичної гри у школі; 2) з’ясувати ставлення до цього методу з боку учнів та педагогів; 3) визначення недоліків і можливих шляхів вдосконалення ігрової діяльності на уроках у початкових класах.

     Отримані  результати показали, що у 43 % учнів вже є сформований пізнавальний інтерес, та наступні відповіді на запитання показали, що лише незначна кількість школярів (7 %) визначає для себе пріоритетними сам процес навчання, здобуття знань, розширення кругозору (25 % опитаних учнів). Більшість (75 %) працює на результат, на можливість використання своїх знань в майбутньому дорослому житті (в цьому вбачається певний вплив дорослих).

     Абсолютна більшість опитуваних дітей (98 %) продемонструвала цікавість до уроків, що насичені іграми.

     Серед уроків, на яких найчастіше граються діти, вони назвали фізичну культуру (80 %), музику (60 %), художню працю (30 %), математику, українську мову та ознайомлення з навколишнім світом разом (15 %). Така відповідь свідчить про низький рівень використання саме дидактичних ігор вчителями в навчально-виховному процесі.

     При відповіді на 4 питання анкети учні були одностайними, – гра справді  сприяє їх кращому розумінню навчального  матеріалу (86 % опитаних). Разом з тим, аналізуючи малюнки дітей (відповідь на 5 питання), можна сказати, що їм цікаві дидактичні ігри, вони воліли б в них грати на уроках української мови, природничо-математичного циклу.

     Анкетування вчителів засвідчило низький рівень використання ними дидактичних ігор (лише 10 % респондентів використовують ігри 1-2 рази на урок, а більшість вчителів – 65 % використовують дидактичну гру лише кілька разів на тиждень). На нашу думку, причиною таких відповідей є і те, що багато вчителів не до кінця розуміють саме поняття дидактичної гри.

     Як  показали відповіді на 3 питання, вчителі  найчастіше використовують дидактичну гру на уроках математики (88 % опитаних). Причин цього, на нашу думку, є кілька: відповідність підручників сучасним формам роботи, різноманітність засобів навчання тощо.

     Серед джерел пошуку дидактичних ігор педагоги найбільше називають додаткову методичну літературу (81 %). Лише кілька респондентів називали підручники та посібники, або казали, що придумують ігри самотужки.

     Для покращення ігрової діяльності на уроках вчителі пропонували:

• забезпечення шкіл необхідним дидактичним та практичним матеріалом;
• зменшення навантаження на учнів програмовим матеріалом;
• узагальнення та систематизація досвіду використання ігор в навчанні.

     Відвідування  та аналіз уроків, а також опитування вчителів стосовно проблеми використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі з метою формування пізнавального інтересу (аналіз масового педагогічного досвіду) виявило наступні аспекти проблеми:

• неналежний рівень використання дидактичних ігор;
• недостатня обізнаність у проблемі;
• формалізм у проведенні дидактичних ігор на уроках.

     На  формувальному етапі дослідження (2008-2009 навчальний рік) нами була розроблена і експериментально перевірялася система дидактичних ігор, яка сприяє активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх особистості і вивчалася їх ефективність. Основні елементи розробленої експериментальної системи дидактичних ігор представлені у параграфі 2.2. нашої дипломної роботи.

     Особливої уваги з точки зору пізнавальної діяльності викликають етапи уроку, на яких могла б використовуватись дидактична гра: повідомлення теми, мети та завдань уроку (мотивація навчання); вивчення нового матеріалу (первинне сприймання, усвідомлення та осмислення); закріплення вивченого матеріалу; узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок.

     В результаті відвідування і аналізу уроків нами були сформульовані закономірності використання дидактичних ігор на різних етапах уроку, які узагальнено у таблиці 1. 

     Таблиця 1.

     Узагальнені закономірності використання дидактичних  ігор на різних етапах уроку

     

     «+»  – використання дидактичної гри. 

     Пропонуємо  своє бачення використання дидактичних  ігор відповідно вищенаведеної таблиці. Звертаємо особливу увагу на продуктивний характер ігор.

     Зокрема, під час організації класу  до уроку пропонуємо використання таких  ігор: «Уважні долоньки», «Потяг», «Упізнай по голосу».

     На  етапі мотивації (повідомлення теми, мети та завдань уроку) дидактичні ігри використовуються не просто так, а з огляду на те, що на цьому етапі виховуються потреби та особистісно-значущі мотиви. З огляду на це рекомендуємо використовувати наступні ігри: «Хто що почує?», «Хто уважніший».