Гендерные аспекты воспитания молодежи в ВУЗе

Таким чином, в експериментальній групі було використано методи активного навчання для формування і розвитку необхідних знань і умінь, як ключових компонентів ґендерної компетентності, що кращому засвоєнню навчального матеріалу студентами та активному прояву їх у ході навчально-виховних занять.

2.3 Аналіз результатів дослідження

Наприкінці експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент, у ході якого було  проаналізовано результат  експериментальної роботи.

На контрольному етапі експерименту нами були використані для вивчення пізнавальної активності студентів експериментальної та контрольної груп. Контрольний етап мав на меті перевірку змін рівня сформованості ґендерної компетентності студентів ЕГ після впровадження у навчально-виховний процес активних методів навчання, а також порівняння контрольної та експериментальної груп за критерієм – зниження впливу ґендерних стереотипів.

Критерій «формування ґендерної коптетентності» вивчався на констатувальному та контрольному етапі дослідженні за двома складовими: ґендерна ідентичність та сформованість поглядів на роль та статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві. Для порівняння обраних для експерименту академічних груп та оцінки їх за показником «мотивація досягнення успіху» використовувалася методика тест-опитувальник  С. Бем (Маскуліність-феміність). Для порівняння обраних студентських груп та оцінки їх за показником«сформованість поглядів на роль і статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві» використовувалася анкета власної розробки.

Вивчивши на контрольному етапіекспериментуучнів ЕГ та КГ за показником«ґендерна ідентичність »встановили, що у виборістудентівв ґендерній ідентичності не відбулося значних змін і показники залишилися майже такими, які були на константувальному  етапі. Розподіл виборів студентів за цим показникам на констатувальному та контрольному етапах експерименту занесено в таблиці2.3.

Таблиця 2.3

Порівняльна таблиця розподілу студентів експериментальної та контрольної груп за результатами виявлення ґендерної ідентичності студентів за методикою С. Бем (у відсотках)

Види ґендерної ідентичності	Констатувальний етап		Контрольнийетап
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Виражена феміність	20	33	17	33
Виражена маскуліність	20	20	18	20
Виражена андрогіність	34	27	40	27
Яскраво виражена феміність	20	20	19	20
Яскраво виражена маскуліність	6	0	6	0

 

Для зручнішого сприйняття аналітичного матеріалу, його було представлено у вигляді діаграми (рис. 2.2)

 

Рис. 2.2 Динаміка змін ґендерної ідентичності  у студентів КГ і ЕГ до і після формувального експерименту (у відсотках)

Якісний аналіз кількісних даних щодо визначення з ґендерною ідентичністю у студентів показав, що найбільш значущі зміни відбулися у показнику вираженої андрогіності ( у ЕГ з 34 % зріс до 40 %,). Дані показники свідчать про, те що певна кількість студентів все ж таки зрозуміли що якості, які є у їх характері не варто розподіляти  та проявляти у своїй поведінці, спираючись лише на те, що вони характеризуватимуть їх як представниць чи представників певної статі. Невеликих зрушень довелося домогтися і у зрушені показника вираження яскраво вираженої феміності ( у ЕГ з 20 % знизився до 17 %), що є гарним показником зниження тенденції прояву в своєму характері лише жіночих рис.

В ході подальшого проведення контрольного етапу експерименту та визначення показників сформованість поглядів на роль та статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві в обраних групах , з метою їх подальшого порівняння з показниками константувального етапу, дав наступні результати. Висвітлення і порівняння отриманих результатів зображено в наступній таблиці (таб. 2.4)

Таблиця 2.4

Порівняльна таблиця результатів визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів(у відсотках) (у відсотках)

Види поглядів	Костантувальний етап		Контрольний етап
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Прибічники патріархальних поглядів	27	27	20	25
Прибічники середини	20	40	24	37
Прибічники поглядів ґендерної рівності	53	33	56	38

 

Для кращого засвоєння та порівняння отриманих даних, результати дослідження були представлені у вигляді наступної діаграми (рис. 2.3)

 

Рис. 2.3 Динаміка змін поглядів на роль жінки і чоловіка у суспільстві і вплив ґендерних стереотипів у студентів КГ і ЕГ до і після формувального експерименту (у відсотках)

Як видно з результатів  зображених в таблиці та на діаграмі в експрементальній групі відбулися значні зміни  в пониженні прихильників патріархальних поглядів (з 27% до 20%), що свідчить про ефективність роботи щодо подолання ґендерних стереотипів у студентів. А підвищення відсоткового рівня в показнику прихильників поглядів ґендерної рівності ( з 53% до 56%) вказує не даремність і ефективність впровадження методів роботи, щодо формування ґендерної компетентності. І нехай ці показники ще не значні і серед студентів ще існує численна кількість тих, що розділяють погляди на роль і статус жінки та чоловіка відносно ґендерних стереотипів, але відсоток тих, хто думає інакше значно більше і він зростає. А це вказує на те, що заняття з формування ґендерної компетентності є важливими і ефективними, важливо те, що для такої роботи потрібно більше часу та застосування ширшого спектру соціально-педагогічних і педагогічних методик для досягнення більш значного результати, але й отриманні дані свідчать про те, що таку діяльність варто впроваджувати в навчально-виховний процес ВНЗ і займатися такою діяльністю не лише студентами спеціальності соціальної педагогіки, а й студентами – майбутніми спеціалістами в різних галузях педагогіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок до розділу 2.

У цілому, проведене експериментальне дослідження дає підстави для таких висновків:

Педагогічний експеримент було проведено у 2012 навчальному році на базі Харківської гуманітарно-педагогічної академії з метою виявлення рівня сформованості знань і умінь ґендерної компетентності у студентів-майбутніх соціальних педагогів у три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. Констатувальний етап мав на меті перевірку рівня сформованості ґендерної компетентності у студентів, а також порівняння контрольної та експериментальної груп за визначеними критеріями – ґендерна ідентичність студентів та погляди студентів на місце і статус жінки та чоловіка у сучасному суспільстві.

Костантувальний етап дослідження дозволяє зробити висновки про те, що в більшості студентів в процесі виявлення ґендерної ідентичності, високий рівень посідає ідентифікація якостей відносно феміності чи маскуліності (беручи і до уваги ярко вираженні види). З цього випливають показники наступного дослідження, які свідчать про високий вплив ґендерних стереотипів на свідомість студентів.

 Ми дійшли до висновку щодо важливості формування і розвитку знань і умінь ґендерної компетентності студентів-майбутніх соціальних педагогів шляхом впровадження у навчальний процес активних методів навчання.

На формувальному етапі експерименту відбувалася робота з експериментальною групою  щодо формування ґендерної компетентності у студентів через реалізацію комплексу навчальних занять. В контрольній групі проводилися традиційні для навчально-виховного процесу ВНЗ заняття, з використанням звичних дидактичних засобів.

На формувальному етапі дослідження проведено заняття зі студентами з впровадженням активних методів навчання у навчальний процес ВНЗ. У процесі реалізації експериментальної роботи у групі ЕГ використано широкий спектр дидактичних засобів стимулювання пізнавальної активності студентів. Серед яких бесіди з наочними зображеннями, практичних вправ «Дівчата-хлопці», «Особливості  статі», рефлексійних вправ, завдання «Як би я був президентом» і т.д.

Наприкінці експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент, у ході якого підведено підсумок експериментальної роботи. Данні контрольного дослідження свідчать про позитивні зміни, що відбулися у експериментальній групі, тоді як показник«поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів» у контрольній групі залишився майже без змін.   Проте відносно інших результатів дослідження відносно визначення «ґендерної ідентичності», то тут показники у обох групах залишилися майже без змін. Але з отриманих даних можна зробити висновок про, те що формування і розвиток знань і умінь ґендерної компетентності в умовах навчально-виховного процесу ВНЗ є вкрай важливим, оскільки ґендерні стереотипи, що зараз сформувалися у студентів можуть не лише негативно відбиватися у житті студентів, але й впливати на їх професійну діяльність, що може призвести до низького рівня професійної майстерності студентів – майбутніх соціальних педагогів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У цілому, проведений аналіз дає підстави для таких висновків:

1. В результаті вивчення і  аналізу наукової літератури  ми дійшли висновку, що ґендерне  виховання – це широкий і  багатогранний процес, що містить  у собі багато компонентів. Тому, щоб правильно побудувати його  потрібно докласти багато зусиль, взявши до уваги усі індивідуальні  і вікові особистості учасників, на яких він буде спрямований.

Особливості розвитку студентської молоді полягають у тому, що на цьому етапі йде вже вирішальний процес ідентичності своєї особистості, зокрема і ґендерної ідентичності, яка зараз і в подальшому визначатиме поведінку та особливості побудови  міжособистісних взаємин особистості з оточуючими, намітить для студента ролі і статус, до які він виконуватиме і до яких прагнутиме. Тому дуже важливо саме в цей період направити русло й думок та поглядів молоді в правильному напрямі, зокрема і в баченні ролі і статусі жінки і чоловіка в суспільстві, тобто допомогти подолати їм ґендерні стереотипи та сформувати знання і уміння, що сприятимуть досягненню мети побудови ґендерної рівності в нашому суспільстві.

2. Дослідивши літературні джерела  та оцінивши рівень сформованості  ґендерної компетентності студентів, ми дійшли наступних висновків, щодо особливостей формування  ґендерної компетентності студентів  у навчально-виховному процесі. Нашу  думку важливим завданням навчально-виховної  діяльності цих освітніх закладів  є формування та розвиток умінь  і знань, що є ключовими компонентами  ґендерної компетентності. Важливу  роль у цьому процесі має  посідати приклад і поведінка  викладачів вищих навчальних  закладів, які в своїх професіональній  майстерності мають на гідному  рівні володіти  основними компонентами  ґендерної компетентності аби  слугувати прикладом для наслідування  молоді та вчити їх будувати  міжособистісне спілкування на  основі ґендерних принципів рівності.

При дотриманні всіх необхідних рекомендацій можливо побудувати правильний навчально-виховний процес у ВНЗ, під час якого при взаємодії студентів і викладчів у будуть формуватися та проявлятися всі важливі компоненти ґендерної компетентності.

3. В ході проведення експерименту  по виявленню засобів, що допомогли  б сформувати знання і уміння  ґендерної компетентності у студентської  молоді, нами було розроблено  комплекс навчально-виховних занять, які потім було впроваджено  у ході аудиторних занять студентів. В процесі роботи зі студентами  було використано безліч активних  методів і засобів педагогічної  та соціально-педагогічної діяльності  з метою формування і розвитку  ґендерної компетентності, найбільш  ефективними з них виявилися  бесіди з елементами диспуту, а також практичні завдання, виконання  яких допомагало студентам краще  зрозуміти та засвоїти інформацію, що до них доносилася. По закінченню  проведення експерименту та проведення  контролюючого етапу, ми порівняли  отримані результати і побачили, що рівень студентів, що знаходилися  під впливом ґендерних стереотипів  з 25% знизився до 20%, а чисельність  прибічників, що розділяють з  нами погляди ґендерної рівності  з 53% збільшилась до 56%.

Таким чином ми можемо зробити висновок, що вибрані нами методі і засоби формування ґендерної компетентності є ефективними, але їх замало і потрібно розробляти більш значні комплекси з більшим набором методів і засобів роботи зі студентською молоддю, адже рівень впливу ґендерних стереотипів на них є ще достатньо високим

 

 

 

 

 

 

Додатки