Гендерные аспекты воспитания молодежи в ВУЗе

Для порівняння обраних для експерименту академічних груп та оцінки їх за показником «ґендерної ідентичності» у констатувальному експерименті використовувалася методика дослідження вираження феміності, маскуліності чи андрогіності (тест-опитувальник  С. Бем «Маскуліність-феміність») ( дивись додаток А).

Погляди студентів на роль та позиції жінки і чоловіка у сучасному суспільстві вказують на їх позицію відносно ґендерної рівності, а також рівень сформованих стереотипів, що заважають поглянути на ці позиції з іншого боку.

Для порівняння обраних студентських груп та оцінки їх за визначеним показником у констатувальному експерименті використовувалася методика виявлення основних поглядів на позицію жінки та чоловіка у суспільстві (власноруч розроблена анкета рівня сформованості поглядів на статус жінки і чоловіка у суспільстві) ( дивись додаток Б).

У ході проведення констатувального етапу експерименту,виявляючи ґендерну ідентичність студентів експериментальної та контрольної груп за методикою С. Бем були виявлені наступні показники феміності, андрогіності і маскуліності (табл. 2.1 ), які показали рівень домінування чи рівності тих чи інших якостей певної статі, характерної для них.

                                                                                     Таблиця 2.1

Результати виявлення ґендерної ідентичності студентів за методикою С. Бем (у відсотках)

Види ґендерної ідентичності	ЕГ	КГ
Виражена феміність	20	33
Виражена маскуліність	20	20
Виражена андрогіність	33	27
Яскраво виражена феміність	20	20
Яскраво виражена маскуліність	6	0

Визначено що 33% першокурсників ЕГ і 27% першокурсників КГ все ж таки домінує андрогіність, що вказує на високий рівень студентів у групі, що мають рівність якостей притаманних певній статі. Проте як бачимо на однаковому рівні 20 % першокурсників і в тій, і в іншій групі мають ярко виражену феміність, а отже це значить перевага якостей їх характеру більш схильна до жіночої статі. Такий показник є свідченням того, що ці студенти можуть піддаватися більшому впливу ґендерних стереотипів відносно жіночої статі. Але водночас з цим ми бачимо, що показник яроко вираженої маскулісності є дуже низьким і можна сказати, що майже відсутній.

З вище зазначених показників можемо зробити висновок про те, що в даній групі високим є показник адрогеної ідентичності, а це значить особистості більшості студентів чудово поєднують і компанують у собі різні якості, що притаманні та характеризують обидві статі. Такий рівень ґендерної ідентичності є найбільш актуальним і прийнятним у роботі соціального педагога, оскільки демонструє оточуючим і клієнтам, з якими в подальшому працюватимуть студенти-спеціалісти правильний приклад для формування їх власної ґендерної ідентичності.

Проте беручи загалом до уваги показний всієї групи з домінування яскраво вираженої феміності майже у третини першокурсників, як ЕГ та КГ групи можна сказати про те, що ці студенти більше можуть піддатися впливу ґендерним стереотипам, а значить будуть дотримуватися у житті ролі поведінки жінки притаманній патріархальному ладу та боятися втілювати власні бажання і ідеї у життя, спираючись на вже сформовані принципи поведінки жінки у суспільстві. Але ці показники можуть бути зумовлені і умовами виховання та життєвими обставинами в яких сформувалися подібні якості, характерні більше жіночій статі, тому аби перевірити реальний вплив стереотипів на свідомість студентів та визначити їх ставлення і погляди на місце жінки і чоловіка у суспільстві, ми пропонуємо звернутися до даних анкети. (табл. 2.2)

 

 

 

 

Таблиця 2.2

Результати визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів(у відсотках).

Види поглядів	ЕГ	КГ
Прибічники патріархальних поглядів	27	27
Прибічники нейтральних поглядів	20	40
Прибічники поглядів ґендерної рівності	53	33

 

На діаграмі (рис.2.1), ми можемо побачити наскільки висока і різнобічна  різниця показників поглядів студентів на  ролі жінки і чоловіка у суспільстві та на скільки високий вплив на них мають ґендерниі стереотипи.

 

Рис. 2.1 Показник  результатів визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів.

Оцінюючі дані цієї діагностичної методики, то побачимо, що рівень патріархальний поглядів, тобто оцінка статусу жінки і чоловіка у суспільстві здійснюється у 27 %  студентів обох груп, що беруть участь констатувальному етапі здійснюється під впливом ґендерних стереотипів. Проте на високому рівні у 53% першокурсників ЕГ йде оцінка і становлення поглядів направлених на ґендерну рівність у всіх сферах життя і суспільства представників обох статей, в той час як лише 33% першокурсників КГ дотримуються такої думки. Високим є і рівень 40% молоді в КГ групі прибічників нейтральних поглядів розподілу прав і обов’язків жінки і чоловіка, але лише в окремих сферах життя, при цьому показники цього прибічнику поглядів серед першокурсників ЕГ значно менша 20% і дорівнює половині показника студентів КГ.

Отже, розібравшись в показниках методик констатувального етапу ми можемо зробити висновок про те, що більшість студентів цієї групи, які ввійшли як і в ЕГ так, і в КГ мають високий показник поглядів на рівність у правах і обов’язках обох статей у суспільстві та сформували у своєму характері якості, що допомагають їм будувати взаємовідносини один з одним, з представниками своєї та протилежної статі на рівних засадах. Але існують у цій групі і студенти, що мають високий рівень сформованих ґендерних стереотипів, що заважають їм сформувати необхідні знання та навички, що є основою ґендерної компетентності. Окрім цього, результати анкетування показали, що студенти мають низький рівень знань з основних понять ґендеру, які необхідні їм для більш глибшого розуміння проблеми ґендерної нерівності та важливості побудови умов для рівноцінного розвитку прав та бажань представників обох статей. Тому роблячи висновки з вище зазначених даних необхідною мірою є побудова в навально-виховному процесі Вузу необхідних умов та застосування спеціальних заходів, в ході яких студенти мали б змогу отримати необхідну інформацію та продовжувати розвивати та вдосконалювати на практиці вже необхідні набуті якості та навички, а також слід розробити систему методів роботи з викорінення свідомості студентів існуючих в них ґендерних стереотипів та побудови засад для формування необхідних навичок і умінь, що сприятимуть активному формуванню ґендерної компетентності, яка є особливо важливою в роботі соціального педагога як спеціаліста вищого рівня.

 

 

2.2 Впровадження комплексу навчальних  занять з формування ґендерної  компетентності

На формувальномуетапіекспериментубулапроведена робота з експериментальноюгрупоющодо формування і розвитку в студентів ґендерної компетентності – упровадженоактивніметоди і прийоминавчанняучнів. У контрольній групі  проводилися традиційні для навчально-виховного процесу ВНЗ заняття, з використанням звичних дидактичних засобів.

Розроблений в дослідженні  комплекс навчальних занять з формування ґендерної компетентності у майбутніх соціальних педагогів впроваджувався у навчально-виховний процес у комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академії» у ході звичайних академічних занять.

Впровадження активних методів та прийомів навчання студентів  відбувалося у межах звичайних аудиторних занять, якіскладалися з 4 годин, щовпроваджувалисялише в експериментальнійгрупі (один раз на тиждень), у контрольнійнавчаннявелосятрадиційно.

Основним завданням цих занять було розвиток і формування у студентів знань і умінь, які б становили головні компоненти ґендерної компетентності, подолання впливу ґендерних стереотипів на свідомість молоді та становлення в них активної позиції, щодо подолання проявів ґендерної дискримінації.

Впровадження активних методів навчання і виховання студентської молоді почалося з роз’яснення ним основних понять ґендеру, це проводилося у вигляді бесіди з використанням мультимедійних засобів на яких висвітлювалися основні терміни, з метою кращого наочного сприйняття їх студентами та глибшого їх розуміння і засвоєння. Перед кожним роз’ясненням певного терміну студентам пропонувалося пройти певну практичну вправу яка стимулювала і налаштовувала їх на подальшу роботу,  а також висвітлення власних думок та ідей.

Методики проведення дидактичного комплексу занять (активніметодинавчання  на заняттях зістудентами ( дивись додаток В і Г) ефективносприяли розумінню і сприйманню студентами основної інформації, що до них доносилася, стимулювали їх пізнавальну активність та наштовхували на необхідні роздуми. Використання розмаїття дидактичних засобів протягом занять було запорукою виникнення та закріплення у студентів інтересу до спілкування та спільної діяльності, вони мали нагоду проявити себе, краще узнати один одного, зацікавитися особистістю іншого.

В самому початку заняття перш за все було використано методи бесіди з учнями, в ході якої їм розповідалося про основні компоненти, що входять до розуміння поняття «ґендер». Всі найголовніші терміни, що потрібні були для вивчення та засвоєння студентами були представленні у вигляді презентації для їх кращого розуміння.  Як вже зазначалось перед кожним роз’ясненням певного терміну молоді надавалося на виконання певне практичне завдання, метою якого було пов’язати пояснення наукового терміну з практичним життям, тим самим сформувавши підґрунтя для його кращого розуміння.

Широко використовувалися у ході занять і вправи з саморефлексії, що слугували  засобом навіювання і самовивчення власної свідомості, пошуком для знаходження правильних рішень та поглядів на ті чи певні питання, з якими їм доводилося стикатися у процесі обговорення ключових моментів занять. Окрім цього така форма роботи сприяла допомозі у подоланні ґендерних стереотипів, що сформувалися на протязі виховання шляхом повернення свідомості у той період її розвитку коли ще вони не мали на неї такого значного впливу.

Особливим методом роботи зі студентською молоддю послугували організації диспутів, в ході яких представники обох статей мали змогу висловити свої думки і бачення певної життєвої ситуації, це сприяло тому, що юнаки і дівчата мали змогу послухати і спробувати зрозуміти зміст поглядів, як жінок, так і чоловіків, навчитися прислуховуватися до них, а отже і мати змогу знаходити шляхи вирішення проблем чи конфліктів разом.

З метою вивчення впливу ґендерних стереотипів на свідомість студентів були використані дві практичні гри «Хлопчики і дівчатка» та «Особливості статі» в ході яких і проявлялися вже сформовані погляди на те якими мають бути особистість жінки і чоловіка. Після виконання цих вправ також було колективне обговорення отриманих результатів, у ході яких до студентів було донесено не вірність сформованих у них думок та роз’яснення у чому саме це проявляється, а також можливі наслідки того, до чого може призвести подібне бачення і поведінка відносно старих принципів на погляди роль і статус чоловіка і жінки у суспільстві.

Найбільш цікавим завданням для юнаків та дівчат було назвати відомих жінок з історії, які внесли вклад в розвиток нашої цивілізації, а також назвати ті, якості які б студенти хотіли розвинути у собі спираючись на особистість цих відомих історичних постатей. Це завдання мало на меті продемонструвати молоді, що жінки на рівні з чоловіками, навіть на дивлячись на різницю у фізичному і біологічному плані, на тогочасні закони про те, що жінка має реалізовувати себе лише як жінка і мати змогли піти на перекір їм та досягти власних цілей і мрій. Обговорюючи подібні моменти, ми хотіли змусити дівчат зрозуміти, що не слід боятися досягати власних мрій та цілей, що жінки можуть проявляти себе в різних сферах життя на рівні з чоловіками, проте в нашій країна ще не створено тих умов, в яких би жінка могла себе вільно реалізовувати в силу своїх особливостей і вирішення цієї проблеми є одним із ключових завдань ґендеру.

Найбільшого резонансу і суперечок в нас зі студентами викликало обговорення  сфер дискримінації жінки та чоловіка. Після перерахування цих сфер життя більшість студентів не погодилося зі мною і сказало, що на цих рівнях в нашій країні домінує повне гармонійне співвіднесення. Таке бачення ситуації, вкотре продемонструвало мені, що деякі ґендерні стереотипи  міцно залишають триматися у їх свідомості і що для їх викорінення замало проведених з ними занять. Для цього потрібен більш комплексний і глибший підхід над розробкою якого ще потрібно працювати.

Найбільш важким завданням для студентської молоді виявилося практичне завдання «Яки б я став президентом», в ході цього практичного методу молодь мала запропонувати ідеї і шляхи вирішення ґендерної проблеми у нашій країні. Такий метод роботи допоміг студентам активувати вже набуті знання, продемонструвати логіку і ерудованість. Треба сказати, що деякі ідеї були дуже оригінальні та непередбачувані, але майже всі студенти непогано впоралися з поставленим завданням.

На останньому, 4 занятті, була проведена підсумковагра «Свічка». Мета якоїбулапроаналізуватиусіминулізаняття-щобулохорошого, поганого, чизмінилосяставлення до даноїпроблеми, як можназмінитиситуаціютощо.