Способи ухилення від сплати податків

Способи ухилення від сплати податків

Вступ.

Податкова система  являється одним із найважливіших  елементів економіки України.

Українська  податкова система формується в  складний для країни період переходу від адміністративно-командної економіки  до економіки ринкового типу, супроводжуючись кризовими явищами практично у всіх сферах суспільного життя. За таких умов широкого поширення набувають порушення податкового законодавства.

Низький рівень правосвідомості “нових” підприємцiв  у поєднанні з надто високими податковими ставками криміналізували виробництво, торгівлю та інші сфери господарської діяльності. Щоб уникнути оподаткування, деякі підприємці вишукують прогалини в чинних законодавчих актах, замість безготівкових розрахунків впроваджують готівкові, відкривають по декілька гривневих і валютних рахунків, вдаються до інших хитрощів.

Сьогодні керівники  багатьох комерційних структур знають особливості, за якими підприємства звільняються від податків. Тому в  їхніх статутах часто зазначаються такі види діяльності, як виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, ремонтно-будівельні роботи, роботи з благоустрою та ін. Фактично ж вони займаються торгівельно-закупівельною та посередницькою діяльністю, ухиляючись від сплати податків.

Більш того в  статутах багатьох зареєстрованих малих підприємств, фірм відсутні дані про їх місцезнаходження, не передбачається відповідальність засновників та інших осіб по заборгованості. Використовуючи ці обставини, керівники таких підприємств займаються господарською діяльністю, щоб не сплачувати податки, просто зникають.

Однак прийняття  і дія великої кількості законодавчих актів, що регулюють відносини у  сфері оподаткування, часті їх зміни, неоднозначність тлумачення їхніх  норм створюють значні перешкоди  в практичній діяльності як для суб'єктів оподаткування, так і для органів контролю. До того ж недостатній рівень підготовленості значної частини працівників державних податкових адміністрацій та органів внутрішніх справ не дає можливості вести активну боротьбу із зловживанням у сфері оподаткування.

Актуальність  розробки даної проблеми випливає із необхідності вироблення комплексу  правових, організаційно-управлінських  та інших заходів, спрямованих на виявлення і попередження правопорушень  у сфері оподаткування, які повинні  проводитися тільки в рамках чинного законодавства і ні в якому разі не обмежувати або порушувати права і законні інтереси платників податків.

Актуальність  проблеми боротьби зі злочинністю у  сфері оподаткування обумовлюється  тим, що, як свідчить практика боротьби з цими злочинами, в державі спостерігається тенденція росту і підвищення їх суспільної небезпеки. Крім того, на динамічність процесів, які відбуваються в економіці країни, значною мірою впливають об'єктивні і суб'єктивні обставини, які сприяють вчиненню злочинів у цій сфері, що безумовно відбивається на заходах щодо їх попередження.

Стаття 1482 КК України. Ухилення від сплати податків,

зборів, інших  обов'язкових платежів.

(Нова редакція  Закону від 5 лютого 1997 р. №44/97 ВР).

Частина 1.

Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, вчинене посадовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, або фізичною особою, якщо ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -

карається виправними роботами на строк до двох років, або  позбавленням права займати певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або штрафом  у розмірі до трьохсот неоподаткованих  мінімумів доходів громадян.

Частина 2.

Ті ж діяння, вчинені за попереднім зговором групою осіб, або якщо вони призвели до ненадходження  до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років з  позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна чи без такої, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Частина 3.

Діяння, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна та позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

Примітка:

Під значним  розміром коштів слід розуміти суми податку, збору чи іншого обов'язкового платежу, які в сто i бiльше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян;

Під великим  розміром коштів слід розуміти суми податку, збору чи іншого обов'язкового платежу, які в двісті п'ятдесят і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян;

Під особливо великим  розміром коштів слід розуміти суми податку, збору чи іншого обов'язкового платежу, які в тисячу і більше разів  перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян. Статтею 1482 Кримінальний кодекс України доповнено 26 січня 1993 року, в редакції Законів №3889-12 від 28 січня 1994 року і №44/97-ВР від 5 лютого 1997р.

При розслідуванні  і судовому розгляді справ про  ухилення від сплати податків необхідно точно встановити, який Закон діяв в період, коли мало місце ухилення від сплати податків. Якщо, наприклад, ухилення від сплати податків мало місце в період дії як одного, так і іншого Закону, суми несплачених податків треба вираховувати окремо за період, в якому діяв той чи інший Закон.

Суть податкових злочинів полягає в неправомірному приховуванні прибутків (доходів)від  оподаткування. Такі злочини дають  можливість отримати різноманітні майнові  вигоди по вiдношенню до тих, хто податки сплачує повністю, і скоюються керівниками підприємств і фірм різноманітних форм власності – державної, акціонерної, приватної.

Співучасниками, як правило, являються головні, старші або просто бухгалтери. При цьому  не має великого значення, хто в дійсності консультував керівника по фінансово-економічним і податковим питанням. Головне – хто підписував документи про величини прибутку (доходу) і розміру податку, який підлягав сплаті. Вказане положення актуальне тому, що найчастіше роль бухгалтерів виконують підставні особи: члени сімей керівників, родичі, рядові співробітники.

Реально ж бухгалтерські  функції виконує “людина зі сторони” – спеціаліст.

Основними способами  дій при приховуванні прибутків  від оподаткування виступають:

[1] завищення  в первинних документах даних про матеріальні затрати:

1.1. внесення  в затрати матеріалів замовника;

1.2. складання  підложних документів по списанню  матеріалів на виробництво;

1.3. внесення  в авансові звіти фіктивних  командировочних витрат;

1.4. включення  підставних осіб в платіжні відомості на отримання заробітної плати;

1.5. часткова  зміна (матеріальний підлог, дописки  суми в сторону збільшення) в  відомостях на отримання заробітної  плати;

1.6. завищення  в накладних документах цін  на прийнятий товар. 

[2] завищення в документах обліку даних про матеріальні затрати:

2.1. включення  пропонуючих витрат в витрати  звітного періоду;

2.2. включення  в вартість малоцінних і предметів,  які швидко зношуються вартості  основних засобів;

[3] завищення  в звіті про фінансові результати даних про матеріальні затрати;

[4] заниження  в первинних документах даних  про виручку:

4.1. заниження  кількості куплених товарів;

4.2. заниження  ціни реалізації товарів;

4.3. оплата товаром  (“чорний бартер”);

[5] заниження  в документах обліку відомостей про виручку:

5.1. утримання  нереальних торгових місць;

5.2. зменшення  величини доходів за здачу  в оренду основних засобів  виробництва;

5.3. покупка і  реалізація товарно-матеріальних  цінностей за готівковий розрахунок (“чорний нал”);

[6] заниження  в звітних документах відомостей про виручку:

6.1. занижене  відображення виручки в головній  книзі і балансі;

6.2. занижене  відображення виручки в звіті  про фінансові результати

[7] заниження  оподаткованого прибутку:

7.1. створення  незареєстрованого підприємства (наприклад, на базі ліквідованого);

7.2. завищення  витрат на оплату праці;

7.3. завищення  чисельності працюючих;

7.4. безпідставне (незаконне) отримання податкових  пільг;

[8] приховування прибутку  за зговором з керівниками  інших підприємств, які користуються  пільгами по оподаткуванню:

8.1. фіктивна здача в  оренду основних засобів підприємствам,  які користуються податковими  пільгами;

8.2. перечислення прибутку  на підприємство, яке має податкові  пільги.

Способи ухилення від сплати обов'язкових платежів можуть бути різноманітними і залежати від виду як несплачуваного податку, збору, іншого обов'язкового платежу, так і від самого платника.

Згідно із ст. 1482 (редакція Закону від 28 січня 1994р. №3889-12) способами  ухилення від сплати податків є:

неподання податкових декларацій та розрахунків;

приховування (заниження) об'єктів  оподаткування.

Неподання податкової декларації та розрахунків виражається в  неподанні до податкової інспекції  у встановлений строк декларації про доходи суб'єкта підприємницької  діяльності , а також декларації про сплату інших податків з метою ухилення від сплати податків. Неподання податкової декларації є одночасно і приховуванням об'єкта оподаткування.

Можуть бути також випадки, коли ухилення від сплати обов'язкових  платежів сталось тоді, коли в особи не було умислу на несплату їх. У цьому разі вона може бути притягнута лише до адміністративної відповідальності за невчасне подання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою обов'язкових платежів. Так, відповідно до ст.20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку, котрі не подали або не вчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку на кожний випадок порушення. Для всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів відповідними нормативними актами визначено термін сплати їх. З моменту закінчення визначених термінів настають наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

Заниження об'єктів оподаткування  – це декларування суми прибутку меншої, ніж та, яку було отримано на справді. Заниження прибутку, яке може виражатись у частковому чи повному невключенні  в суму оподаткованого прибутку (доходу) коштів, отриманих від виконання робіт , надання послуг тощо.

Наприклад, підприємство за виконану роботу отримує оплату частково в безготівковому порядку, а частково – готівкою, але отриману готівку не оприбутковує, тим самим зменшуючи розмір валового доходу, який підлягає оподаткуванню.

Заниження прибутку може здійснюватись шляхом завищення  розмірів сум, на які зменшується оподаткований балансовий прибуток, наприклад, шляхом завищення вартості матеріальних затрат, які відносяться до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), завищення витрат на службові відрядження, представницькі цілі, сторожову охорону, тримання і обслуговування технічних засобів управління тощо.

Приховування  об'єктів оподаткування – це невідображення у відповідних звітних документах, які подаються до податкових органів, будь-яких об'єктів оподаткування, зменшення  бази, що підлягає оподаткуванню, неправильне її обчислення, заниження податкової ставки тощо.

Наприклад, суб'єкт  підприємницької діяльності приховав факти наявності у нього транспортних засобів чи інших самохідних машин  і механізмів і тим самим ухилився від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів щодо легкових автомобілів.

Приховування  об'єктів оподаткування може поєднуватись із посадовим підлогом. Наприклад, посадова особа подала неправдиві відомості  про те, що на підприємстві працює стільки то працівників, які відносяться до категорії 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що було підставою для звільнення від сплати внесків від витрат на оплату праці цих працівників до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення згідно зі ст.23 Закону “Про державний бюджет України на 1995р.”

Аналізований  злочин буде закінченим з моменту  закінчення терміну, в який мали бути сплачені податок, збір, інший обов'язковий платіж. Наприклад, громадяни повинні подати до Державної податкової адміністрації декларацію про доходи до 1 березня наступного року після закінчення календарного року. Якщо громадянин не робить цього, його бездіяльність за наявності у нього умислу ухилитись від сплати прибуткового податку утворює закінчений склад розглядуваного злочину.

Відповідно  до п. 18.4 ст. 18 Закону України “Про оподаткування  прибутку підприємств” у разі приховування (заниження) суми податку платниками сплачується сума донарахованого податку і штрафу у двократному розмірі тієї ж суми, а у разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою штраф сплачується у п'ятикратному розмірі.

За скоєння  ухилень від сплати податків (ст. 1482 КК) передбачені наступні види відповідальності:

Частина 1 ст. 1482 КК:

виправні роботи на строк до двох років;

позбавлення права  займати певні посади або займатися  певною діяльністю на строк до трьох  років;