План

     Вступ

1. Можливі схеми ухилення від сплати податків через використання бартерних операцій.
2. Вплив Податкового Кодексу та інших законодавчо-нормативних актів на схеми ухилення від сплати податків через використання бартерних операцій.

Висновок

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Ухилення  вiд сплати податкiв стало своєрiдним каналом нелегального збагачення. Окремi суб’єкти пiдприємництва у своїй  дiяльностi використовують складнi схеми, що дають змогу зменшити або повнiстю виключити сплату податкiв, зборiв (обов’язкових платежiв).Злочиннi фiнансовi схеми ухилення вiд оподаткування, способи злочинної дiяльностi постiйно змiнюються та удосконалюються. Для пiдготовки до злочину та приховування його слiдiв злочинцями застосовуються рiзноманiтнi заходи, що полегшують скоєння ухилень вiд сплати податкiв та унеможливлюють їх виявлення податковими органами.

     Останнім  часом питання протиправних ухилень  від сплати податків        розглядаються найчастіше вузько, тобто  з точки зору боротьби із вже скоєними злочинами. Але для вирішення  проблеми ухилень від сплати податків потрібен більш широкий підхід з  позицій удосконалення правового  регулювання господарської діяльності. Відсутність комплексного підходу  до оцінки явища, що іменується як «протиправне ухилення від сплати податків» не дозволяє здійснити ефективні заходи щодо його усунення. Необхідна розробка реальних господарсько-правових бар’єрів для ухилень від сплати податків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Можливі схеми ухилення від  сплати податків через  використання бартерних  операцій.

 

   Одним із видів адміністративних та фінансових правопорушень в зовнішньоекономічній діяльності є правопорушення при  бартерних операціях.

   Бартерна  операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності як вказано у законі та відмічено окремими науковцями – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким оплата експортних (імпортних) поставок частково передбачена у натуральній формі між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формах.

   Правопорушення  при здійсненні бартерних операцій в зовнішньоекономічній діяльності аналогічні тим, що вчиняються при експортно-імпортних  операціях. Найбільш поширеним з  них є нерівноцінний обмін  товарами, заниження ціни на експорт  і завищення на імпорт, приховування валютної виручки та деякі інші.[9]

   Зустрічаються випадки в бартерних операціях, коли товари обмінюються за заниженими цінами, а оприбутковуються за завищеними цінами. Також трапляються непоодинокі випадки заниження митної вартості товару при перетині кордону. Таким чином відбувається часткове ухилення від сплати мита і податків. А при зловживаннях з заниженням експортованої продукції використовується і такий спосіб, як складання фіктивних актів на порчу (пошкодження, підмокання, загнивання тощо), виявлення дефектів, браку товару. Представник експортера „погоджується” з такими недоліками, на поставлену продукцію значно знижуються ціни. Виручена від таких зловживань валюта присвоюється правопорушниками.[7] 

   Поширеною є схема ухилення від сплати податків з використанням офшорних зон. На рис. 1. показано як переміщується прибуток національної фірми в офшорну  компанію. 

 Товар Товар

                              Гроші    Надлишок товару

     
 
 

   Рис. 1. Схема переміщується прибуток національної фірми в офшорну компанію.

   Використання  схем офшорних операцій, грунтується  на універсальному принципі податкового  законодавства, відповідно до якого  обов’язковому оподаткуванню підлягають ті прибутки, джерело яких знаходиться  на території певної держави. У тих  випадках, коли джерело прибутку знаходиться  за кордоном, то цей прибуток виключається зі сфери податкової відповідальності в цій юрисдикції. Здійснені таким  чином операції виводяться з оподаткування.[8]

   Суб'єкти підприємницької діяльності з метою  ухилення від сплати податків здійснюють товарообмінні операції. При цьому  має місце оформлення документів , необхідних для перевезення, збереження, відпустки продукції. Це можна представити матеріалами однієї кримінальної справи:

1. Приватний  підприємець здійснював фінансово-господарську  діяльність, не сплачував податки  і не представляв необхідну  фінансову звітність. Фактично  ПП проводив господарські операції (товарообмінні) і здійснював  розрахунки в наявній грошовій  формі. 

2. У  процесі оперативно-розшукових заходів  були встановлені факти постачання  нафтопродуктів на адресу приватного  підприємця, діяльність якого перевірялася. Збереження нафтопродуктів, за договором  збереження, здійснювалося на 3-х  нафтобазах.

3. Приватний  підприємець поставляв на адресу  сільгосппідприємству нафтопродукти,  оформляючи документально товарообмінні  операції.

4. Сільгосппідприємства  відвантажували на адресу частки  підприємця цукор і іншу сільгосппродукцію. 

5. Поставлена  продукція була реалізована за  готівку . Грошові засоби бухгалтерським  обліком оприбутковані не були. Перевірені фінансово-господарські  операції не знаходять відображення  в бухгалтерському обліку. Податкова  звітність у податкову інспекцію  не подавалась.

6. Аналіз документів і оперативної інформації дозволив встановити факти постачання нафтопродуктів на адресу частки підприємця і їхнього збереження на 3-х нафтобазах. Наступна їхня реалізація дозволила попередити факти ухилянь від сплати податків і частково відшкодувати причинений державі матеріальний збиток.

     Встановити  і попередити факти ухилянь від  сплати податків сприяв аналіз наступних  документів:

1) відвантаження  нафтопродуктів на адресу приватного  підприємця;

2) розміщення  на збереження нафтопродуктів  на 3-х нафтобазах;

3) транспортування  нафтопродуктів від постачальника  на нафтобази й адресу сільгосппідприємств; 

4) бартерні  операції між приватним підприємцем  і сільгосппідприємствами;

5) факти  відвантаження цукру й інших  сільгоспродуктів на адресу підприємця.

2. Вплив Податкового Кодексу та інших законодавчо-нормативних актів на схеми ухилення від сплати податків через використання бартерних операцій.

 

   Податковий  кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, тому не встановлює умов або обмежень щодо здійснення бартерних операцій.

   Здійснення  бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності встановлено ЗУ від 23.12.1998 № 351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» та Постановою КМУ від 29.04.1999 № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності». Бартерні операції урегульовані відповідними нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV та  Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.

   Суб’єкт підприємницької діяльності в Україні, які здійснюють бартерні (товарообмінні) операції, сплачують податок на додану вартість, який визначається виходячи з митної вартості продукції (робіт, послуг), що експортується по цих операціях, крім операцій пов’язаних з придбанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, та придбанням енергоносіїв, що використовуються для виробничих потреб в Україні.

     Схеми ухилення від сплати податків з використанням  офшорних зон в новому Податковому  кодексі України у статті 161. Спеціальні правила, охарактеризовані правила розрахунків за товари (роботи, послуги), а також склад витрат і доходів від здійснених операцій в обшорних зонах.

   У   разі   укладення   договорів,   які   передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що  мають  офшорний  статус,  чи  при здійсненні розрахунків  з ними або через їх банківські рахунки.

     Суми   податку  на  прибуток,  отриманий  з  іноземних джерел,  що  сплачені  суб'єктами  господарювання   за   кордоном, зараховуються  під  час  сплати ними податку в Україні.  Розмір  зарахованих  сум  податку  з  іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає  сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

       Не  підлягають  зарахуванню  у  зменшення   податкових зобов'язань такі податки,  сплачені в інших країнах: податок на капітал/майно та приріст капіталу;  поштові податки; податки на реалізацію; інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків  чи  оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

     Зарахування  сплачених  за митним кордоном України  сум податку здійснюється за  умови  подання  письмового  підтвердження  податкового  органу іншої держави  щодо факту сплати такого податку  та  за  наявності чинного  міжнародного  договору   України   про  уникнення подвійного оподаткування  доходів.[1] 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

     Дедалі  більшого значення в українському економічному просторі набуває проблема ухилення від сплати податків. Останнім часом  це навіть стало нормою поведінки  багатьох суб'єктів господарської  діяльності. Адже, в підсумку, вони отримують  кошти для ведення бізнесу  і неформального вирішення нагальних  виробничих і соціальних проблем  у специфічних для України  умовах нерозвинутості демократичних  інститутів і розквіту корупції. Разом  з тим це приводить до розвитку ряду негативних тенденцій в економіці  і соціальній сфері: порушення правил чесної конкуренції, росту корупції, недостатнього фінансування суспільного  сектору господарства, відтоку капіталів  за кордон тощо. Президент, парламент, уряд і регіональні органи влади  постійно підкреслюють необхідність боротьби з цим явищем, розробляють заходи, спрямовані на зменшення його масштабів, які, однак, не завжди приводять до належних результатів.

     Отже, в суспільній свідомості податкові  платежі ототожнюються з платежами, які і запроваджуються без  згоди більшості платників (оскільки парламент не репрезентує інтереси всіх груп виборців), і сплачуються  в примусовому порядку. Це стає підґрунтям для анти фіскальної поведінки платників, породжуючи бажання зменшити податкові  зобов'язання або взагалі ухилитися  від їх виконання. І чим менш досконалими  є демократичні інститути в державі, тим більш масовою стає така поведінка.

Список  використаних джерел

1. Проект  Податкового кодексу України  від 02.12.2010 р. № 2755-VI 14.05.2002 р.
2. Цивільний кодекс України. – К.: Кодекси України, 2002. – 148 с.
3. Постанова КМУ від 29.04.1999 № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».
4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ.
5. Господарський кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.
6. Дятленко Н.М. Ухилення від сплати податків: господарсько-правовий аналіз // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2000. – №3(4). – С. 121-129.
7. Воронкова О. Способи ухилення від оподаткування та шляхи протидії податковим правопорушенням в Україні // Науковий вісник Академії ДПС України. 2002. № 3. С. 96–103.
8. Квасов С. А. Роль офшорних зон у формуванні звільнених від оподаткування доходів // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. / НДЕІ Міністерства економіки України. – К.: НДЕІ. – 2002, –Вип. 17– С.133–135.
9. Економіка податкової політики / Пер. з англ.; За ред. Майкла П. Дівері. – М.: Інформ.-видав. буд. «Фінанси». – 2001. – 328 с.
10. Сухов Ю.М. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: проблеми відмежування від суміжних злочинів та кваліфікації за сукупністю: Дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2000.
11. Білостоцька В.О. Податкове навантаження в Україні // Фінанси України. – 2002. – № 12. – С. 75–81