Сучасний урок музичного мистецтва

      Боротьбу  із царським самодержавством січове воїнство пов’язувало з надіями  на визволення України і здобуття нею державної самостійності  та збереження рідної мови і культури. 

…До зброї! До зброї, стрільці!

І рідну країну спасайте!

Повстаньте, як вірні козацькі сини,

Героями в хату вертайте!

                                                                       З вірша В.Вишиваного 

                                                                                 «До зброї!»

      Крім  участі у запеклих боях за незалежність України, січове стрілецтво з перших днів свого існування проводило  важливу культурно-просвітницьку  роботу серед населення, спрямовану на пробудження національної самосвідомості українського народу, почуття його національної гідності. У населених пунктах, куди спрямовувала їх військова доля, вони влаштовували концерти, вистави, організовували аматорські гуртки. Курси вивчення української мови, поширювали твори українських письменників та народні пісні.

      Перш  за все, їхньою зброєю у боротьбі за незалежність держави були Шевченкове слово, національно-патріотична пісня, українська книга – все, що мало служити справі національно-духовного  пробудження нації.

      У ті часи українська пісенна творчість  поповнилася новими творами – піснями січових стрільців, у яких знайшли живий відгук і відображення боротьба, світогляд і мета їхньої діяльності. Ці пісні користувалися великою популярністю серед свідомих українців, підносили дух і волю народу в тяжкі часи боротьби. Для січовиків писали пісні багато відомих митців, серед яких був Іван Франко. 

      (Показую  репродукцію фото  «І.Франко в гостях  у січових стрільців. 18 січня 1916р.»)

      Чимало  талановитих поетів і композиторів було і серед самих стрільців. Їхні пісні сповнені почуттям патріотизму, мають оригінальний настрій та колорит. Серед відомих стрілецьких пісень – «Ми йдемо в бій», «Гей, там, на горі Січ іде», «Як стрільці йшли з України» та інші.  Пригадайте, будь ласка, пісню М.Гайворонського «Йде січове військо», яку ми вивчали минулого року. Ця  пісня присвячена Українським січовим стрільцям, їх боротьбі за незалежність України. Давайте заспіваємо її.

Ой  у лузі червона  калина похилилася,

Чогось  наша славна Україна  зажурилася…

      Цей наспів можна почути на концертах, громадських зборах, урочистих святах та просто у побуті. Життя і людська воля зробили пісню народною, надали їй багато варіантів, різних емоційних відтінків і настроїв.

      Найпопулярнішою піснею Українських січових стрільців  була «Ой у лузі червона калина», створена на вірші Степана Чарнецького.

      Пісня «Ой у лузі червона калина»  – стрілецька за змістом і духом. Проте народилася вона поза стрілецьким  військом.

      Слова і мелодія пісні належать Степану Миколайовичу Чернецькому (1881 – 1944) – українському поету і театральному діячу, режисеру і художньому керівнику Руського народного театру у Львові.

      Саме  з театральної сцени, у виставі  «Сонце руїни» вперше прозвучала пісня  «Ой у лузі червона калина». Сталося  це у 1913 році, і відтоді вже пісня  ніколи не змовкала, хоча й була понад півсторіччя під забороною. Та хіба можна арештувати пісню?

      Сьогодні  цей твір звучить і в народному, і в професійному виконанні. Справжній  патріот відчує в ньому і тривогу  за долю своєї Вітчизни, і надію  на добрий врожай, тобто на благополуччя, добробут, і готовність захищати волю та незалежність рідного краю, прославивши його у віках.

      Не  випадково пісню «Ой у лузі червона калина» інколи вважають другим гімном вільної України.

      І сьогодні ми з вами вивчимо стрілецьку пісню «Ой у лузі червона калина».

      1.Ми  з вами послухали пісню. Яке  враження справила вона на  вас?

      2. Як ви вважаєте, чому пісня  «Ой у лузі червона калина»  має велике значення у духовному  житті українського народу?

      Розкажіть про характер твору, користуючись «Словничком мужньої музики».

 

      3. Давайте визначимо, які почуття,  настрої слід передати у співі. 

      Розгляньте репродукцію картини С.Васильківського «Козаки в степу».

      Чи  співзвучні її образи з образом пісні  «Ой у лузі червона калина».

      А зараз звернемо увагу на репродукцію  картини Михайла Дергуса «Дума  про козака Голоту».

      Як  ви вважаєте, чи близька картина до пісні «Ой у лузі червона калина» за змістом та емоційним забарвленням?

VI. «Український марш» О.Боровського – слухання

      «… Козацький похід розпочинали з музики. Сурмачі завжди рушали разом з військом на поле битви. Кожен полк мав свій оркестр.

      А як грали музики! Били в литаври так, що аж земля здригалася! А сурми підносили свій голос до самого неба!

      Музикантів  шанували і за талант, і за те, що добре володіли зброєю, мужньо витримували  жорстокі бої і важкі походи.

      Перед тим, як збиратися до походу, кошовий Війська Запорозького збирав козаків під гучну мелодію сурмачів і питав: «Хто за те, щоб іти на ворога, піднімай шапку!» Козаки піднімали шапки, а музики звуком литавр наповнювали повітря могутніми звуками, немовби серця козаків бухали на весь степ, стверджуючи готовність до походу…»

      Так розповідається про роль музики у  козацькому житті в історичних документах. Дійсно, музика, наче справжній боєць, допомагала здобувати перемогу.

      З тих часів багато музичних творів дійшли до нас завдяки своїй «бойовій славі». Невипадково старовинні традиції козацьких музик живуть у віках і надихають на творчість сучасних композиторів і виконавців.

      1. Розкажіть про роль музики  у житті козацького війська.

      2. Пригадайте музичні твори, пов’язані  з тематикою козацької слави.

      3. Наспівайте мелодії відомих вам  козацьких похідних пісень.

      Починаючи з кінця XVIII – початку XIX століття, особливого розвитку набула в українському музичному побуті інструментальна музика. Це були твори для окремих інструментів, невеликих ансамблів та оркестрів. Основу творів складали традиції народно – пісенної творчості. По наш час українська інструментальна музика невпинно розвивається – розширюється її образний зміст, збагачуються та оновлюються виражальні засоби, урізноманітнюються її жанри.

      Олександр Кирилович Боровський (Зноско – Боровський) (1889 – 1968) – талановитий піаніст і педагог, композитор та музикознавець ХХ століття.

      Більша  частина його життя пройшла за кордоном. О.Боровський викладав у Бостонському університеті, виступав з концертами у багатьох країнах світу.

      Спогади про рідну землю вилилися у  музику, в якій звучать українські національні мотиви.

      Як  і в більшості національних композиторів, його різнопланова творчість характерна використанням народно-пісенних джерел. Серед його творів – балет «Акпамик», симфонічна, інструментальна, камерна, хорова музика.

      Послухайте  «Український марш» Олександра Боровського  як зразок яскравої, національно натхненної музики інструментального жанру.

1. Опишіть характер маршу. Чи є в музиці знайомі тобі інтонації?
2.  Які почуття, настрої ви відчуваєте у цьому творі?

VII. Слухання «Думи про трьох братів Самарських»

      Про події, що відбуваються в усіх куточках земної кулі, ми дізнаємось із газет, радіо, телебачення та Інтернету. Важливо, що цю інформацію ми можемо не лише почути, а й побачити. Усе видається дуже простим і звичним.

      Але так було не завжди. У давнину, коли не було ні газетних видань, а тим  паче радіо, телебачення чи Інтернету, про всі події люди дізнавались  лише за допомогою слова. Найправдивішими вважали кобзарів. Вони у своїх оповідних солоспівах доносили інформацію до міських і сільських громад найвіддаленіших куточків України. Народ шанував і поважав кобзарів. Найкращими вважалися ті, які своїм співом зворушували душу, примушували задумуватись.

      Завдяки  кобзарському мистецтву і мистецтву  слова ми дізнаємось про визвольну  боротьбу українського народу, його побут, героїзм та вчинки окремих людей, їхнє життя і т.д.

      Відомі  зразки кобзарського мистецтва: «Запорізький марш», записаний бандуристом Євгеном Адамцевичем; думи «Про трьох братів Самарських», «Проводи козака», «Козак Голота», «Втеча братів з Азова», «Про Марусю Богуславку»; українські народні пісні: «З-під темного лісу, з-під зеленого гаю», «Про Морозенка» та інші.

      Прослухайте «Думу про трьох братів Самарських».

VIII. Узагальнення

      Отже, ми з вами визначили, що музичне мистецтво  відіграє важливу роль у втіленні патріотичних почуттів людини.

ІХ. Домашнє завдання – слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Звернути особливу увагу на музику патріотичного змісту

Х. Вихід у супроводі  звучання української  народної пісні «Ой  у лузі червона  калина» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Урок  № 9                                                                                        ______________

Тема: Джаз

Мета: познайомити учнів з історією джазової музики та найвідомішими її напрямами, представниками і творами. На прикладах творчої діяльності Л.Армстронга, гурту «Beatles», Л. і Ж.Колодуб (Е.Фіцджералд, А.Козлова, гурту «Арсенал»), підкреслити важливу роль музики в житті людей. Пояснити учням визначення термінів спірічуел, блюз, регтайм, джаз. Закріпити визначення понять легка (розважальна) музика, каденція, мюзикл, сюїта. Формувати вокально-хорові навички, зокрема навички кантиленного співу і почуття ритму. Розвивати інтерес до джазової музики. Виховувати естетичний смак учнів у царині легкої музики. 

План  уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні «Yesterday» («Вчора») Дж.Леннона і П.Маккартні.
2. Перевірка домашнього завдання
3. «Молитва» (спірічуел), «Блюз Західної околиці» Л.Армстронга, фрагменти сюїти з мюзиклу «Пригоди на Міссісіпі» Л. і Ж.Колодуб (або «Hello, Dolli» («Привіт, Доллі») Д.Хермана (у виконанні Е.Фіцджералд) і «Ностальгія» А.Козлова (у виконанні гурту «Арсенал») – слухання.
4. «Yesterday» («Вчора») Дж.Леннона і П.Маккартні – розучування.
5. Узагальнення.
6. Домашнє завдання – слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. По можливості звернути увагу на джазову музику.
7. Вихід у супроводі звучання пісні «Yesterday» («Вчора») Дж.Леннона і П.Маккартні.

 
 

Хід уроку

І. Вхід у супроводі  звучання пісні «Yesterday» («Вчора») Дж.Леннона і П.Маккартні.