Сучасний урок музичного мистецтва

                                                                                                    Максим Рильський

      Пісня – душа народу. Найвищим же виявом його патріотичних почуттів є пісні –  гімни. Саме такі твори стають музичними символами нації.

      В історії українського народу є чимало патріотичних пісень, що прославляють героїчне минуле України, багатовікові поривання до волі, національної єдності. Одним із таких творів став вірш Павла Платоновича Чубинського  «Ще не вмерла Україна». Твір було опубліковано 1863 року (він відкривав добірку поезій Т.Г.Шевченка і довгі роки поспіль сприймався для багатьох як вірш Великого Кобзаря). Але захисники царського режиму постійно тримали в полі зору діячів української культури. Їм було добре відомо, хто насправді був автором твору «Ще не вмерла Україна». У рапортах до поліції про його діяльність П.П.Чубинський фігурував як неблагонадійний. Він потрапив у заслання до Архангельської губернії; сім років був відірваний від рідної землі, зазнавши тяжкої долі полоненого.

      З моменту створення вірш П.П.Чубинського  почав своє існування і як пісня, що виконувалася на мотив сербського гімну. Найдосконаліше музичне втілення він знайшов у творчості  Михайла Михайловича Вербицького – талановитого композитора, одного з організаторів духовного й культурного життя на Західній Україні. Композитор тонко відчував дух і настрої громадськості. Саме цим пояснюється велика популярність його творів, насамперед пісні – хору «Ще не вмерла Україна», адже в ній органічно поєднуються піднесена, вольова музика з бойовим змістом поезії П.П.Чубинського. ця хорова пісня, в якій владно лунають мажорні закличні інтонації, увібрала в себе характерні риси українських історичних пісень.

      Історія створення М.М.Вербицьким музики до тексту «Ще не вмерла Україна» розкриває різні грані творчої діяльності композитора – хорової, інструментальної, театральної.  Так, наприклад, автограф цієї пісні, що знаходиться у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки, написаний для голосу й гітари, хоча всі відомості про виконання цієї пісні здебільшого пов’язані з її хоровою версією.

      Саме  як пісня-гімн, створена нібито на вірші  Т.Г.Шевченка, «Ще не вмерла Україна» прозвучала яскраво й потужно  як заключний номер концерту, присвяченого роковинам смерті Кобзаря. Це відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі. З того часу твір П.П.Чубинського – М.М.Вербицького почав активно входити до свідомості народу як символ патріотичних поривань і звершень.

      24 серпня 1991 року на церемонії затвердження  «Акту проголошення незалежності  України» в залі Верховної Ради було виконано національний гімн «Ще не вмерла Україна». Статусу Державного Гімну України ця пісня набула 6 березня 2003 року. У Статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику М.М.Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П.П.Чубинського. Конституція України затвердила статус пісні як офіційного державного музичного символу.

      Пропоную  послухати пісню  «Ще не вмерла Україна» в авторському   (4-куплетному) варіанті.

      Починаємо розучування пісні. Нам сьогодні треба вивчити щонайменше два куплети та приспів пісні. (Найбільше уваги під час розучування мелодії вимагають розспіви – їх точне виконання та осмислене фразування на ланцюговому диханні.)

ІІІ. «Молитва за Україну» М.Лисенка – слухання

      Поряд з твором «Ще не вмерла Україна» другим національним духовним гімном виступає Молитва за Україну –  «Боже великий єдиний». Її було створено видатним українським композитором Миколою Віталійовичем Лисенком на вірші відомого письменника і просвітителя Олександра Яковича Кониського як пісню для дитячого хору. Ця пісня була написана з приміткою композитора «Дитячий гімн». Автори «вкласти … хотіли передусім в «неложнії уста»дітей, від яких Всевишній най скоріше міг почути це благання» (так написано у передмові до видання твору, який згодом отримав назву «Молитва за Україну»).

      Ця  піднесена музика відразу вийшла  за межі релігійних пісне співів і  набула всеукраїнського значення. Відродження  пісні сьогодні є цілком природним, адже і поета, і композитора на її створення надихнула палка любов до Батьківщини, до рідного народу.

IV. Перевірка домашнього завдання

      «Реве та стогне Дніпр широкий…» Д.Крижанівського – слухання

      «Реве та стогне Дніпр широкий…»… Мільйони українців сприймають цю пісню як музичний символ нації. Образ Дніпра, який уособлює могутні сили народу, геніально оспіваний у поезії Т.Г.Шевченка. вірш неможливо уявити без мелодії, яку довгий час вважали народною. Насправді ж її автором є Данило Якович Крижанівський. Він створив мелодію, яка чудово відтворює велич Шевченківського вірша.

      Це  пісня-роздум, забарвлена в суворі тони. Водночас м’якість та плавність рухів  споріднюють її з ліричними українськими піснями. Ще однією з визначальних рис  цієї пісні є надзвичайна енергійність, притаманна пісням-гімнам. Широка співуча мелодія змальовує безкраї обрії Дніпрового простору й створює відчуття наполегливої рішучості, нездоланної могутності нашого народу.

      «Україна» Т.Петриненка – слухання

      Лірико-патріотична  тема є провідною у творчості Тараса Петриненка, талановитого українського композитора-пісняра, патріота своєї країни. Пісня «Україна», один з найвідоміших його творів, стала сучасним музичним символом України. У ній втілено образ палкої любові до Батьківщини. Широко ллється чудова співуча мелодія, сповнена ніжності й урочистості.

V. Узагальнення

      Якщо  ми з вами зустрінемо свій ранок  разом з Національним радіо України, то зможемо почути мелодії згаданих творів. І як починає свій ранок  країна, так і ми присвячуємо сьогоднішню зустріч головним музичним символам нашої держави.

       Які музичні  символи визначає для себе ваша родина?

VI. Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Звернути особливу увагу на музику патріотичного змісту

VII. Вихід у супроводі звучання «Молитви за Україну» М.Лисенка 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Урок  № 9 

Тема: І прадіди в  струнах бандури  живуть

Слухання  «Думи про трьох братів Самарських». Знаки альтерації. Бемоль. Вивчення пісні «Ой у лузі червона калина» муз. Г.Труха, сл. С.Чарнецького 

Мета: показати учням та допомогти їм усвідомити важливу роль музичного мистецтва у боротьбі за незалежність України. На прикладі пісні січових стрільців «Ой у лузі червона калина» підкреслити позитивну роль музики як носія ідеї боротьби за добро, щастя, справедливість. Формувати вокально-хорові навички під час виконання маршової пісні. Розвивати інтерес до історії українського народу та до музики, пов’язаної з нею. Виховувати почуття патріотизму, кращі моральні якості особистості. 

План  уроку:

1. Вхід у супроводі звучання фрагмента V симфонії Л.Бетховена
2. Перевірка домашнього завдання
3. Знаки альтерації. Бемоль
4. «Весняна пісня» Й.С.Баха – виконання
5. «Ой у лузі червона калина» (Українська народна пісня) – слухання, розучування
6. «Український марш» О.Боровського – слухання
7. Слухання «Думи про трьох братів Самарських»
8. Узагальнення
9. Домашнє завдання – слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Звернути особливу увагу на музику патріотичного змісту
10. Вихід у супроводі звучання української народної пісні «Ой у лузі червона калина»

 

Хід уроку 

І. Учні входять до класу  у супроводі звучання фрагмента V симфонії Л.Бетховена

                                                                                     Епіграф уроку: 

                                                                                      Наша дума, наша пісня

                                                                             Не вмре, не загине.

                                                                                        От де, люде, наша слава,

                                                                      Слава України!

                                                                                                        Тарас Шевченко

                                                                           Образотворчий епіграф:

                                      Репродукції картин:

                                                                С.Васильківський  «Козаки в степу»

                                                                   М.Дерегус «Дума про козака Голоту» 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

      Слухаємо  розповіді дітей про почуття, втілені в музиці, яку вони слухали  за власним вибором.

ІІІ. Знаки альтерації. Бемоль

      Зі  знаками альтерації ви вже знайомі. У пісні «Ой у лузі червона калина» біля скрипкового ключа є знак бемоль. Це ключовий знак. Усередині нотного тексту стоять дієз і бекар – зустрічні знаки, котрі діють лише в даному такті.

      Бемоль  – це знак альтерації, який вказує на те, що звук потрібно понизити на півтону.  

IV. «Весняна пісня» Й.С.Баха – виконання

      Завершуємо  вокально-хорову роботу над розучуванням «Весняної пісні» Й.С.Баха і виконуємо  її.

      Зверніть  увагу який світлий, життєстверджуючий  образ цього твору,  він визначає потяг до світла, радості і щастя як мету всього людства і кожної людини зокрема. Пригадайте симфонію Л.Бетховена, що зустріла нас сьогодні на початку уроку, головною ідеєю якої є устремління до світла і щастя.

V. «Ой у лузі червона калина» (Українська народна пісня) – слухання, розучування

      Боротьба  за щастя і незалежність українського народу, що тривала у його багатовіковій  історії, знайшла своє втілення у  багатьох творах професійного і народного  музичного мистецтва.  
 

      Давайте зараз пригадаємо твори, в яких відображена ця тема.

      («Гей, там на горі Січ іде», «Їхав  козак за Дунай», «Засвіт встали  козаченьки»)

Що поєднує  їх зміст і музичну мову? Чим  схожі і чим відрізняються  настрій та характер цих народних творів?

      Здобуття  Україною незалежності було давньою мрією і метою усіх справжніх патріотів нашої держави. Із західноукраїнських земель на початку ХХ ст. вийшли мужні борці за волю і незалежність народу – Українські січові стрільці. За своєю назвою і метою вони стали правонаступниками справи козацького лицарства – Запорозького січового стрілецтва – боротьби за народження самостійної української держави.

      До  когорти січових стрільців увійшли  гімназисти і студенти, вчителі і  художники, юристи, поети, композитори, робітники та селяни – люди, які  своїм життям і працею збагатили національний духовний набуток.