Сучасний урок музичного мистецтва

      Всі предмети, що входять до навчального плану мають загальну мету: формування всебічно розвиненої, гармонійної особистості. Загальноосвітня школа не готує музиканта-професіонала.

      В основі побудови будь-якого шкільного  уроку – психолого-педагогічні  закономірності; враховуються вікові особливості учнів, що проявляються в своєрідності їх уваги, пам’яті, уяви. Урок музики будується з урахуванням  загальних закономірностей розвитку учнів, наприклад, за характером їх мислення, інтересів.

      Викладання  в школі будується на основі загальнодидактичних  принципів, що реалізуються по-різному, у відповідності з особливостями кожного предмету (виховуюче навчання, систематичність, науковість, доступність, емоційність, наочність – притаманні уроку музики як і будь-якому шкільному предметові).

      Поєднує музику з іншими предметами форма  організації уроку: клас має один і той самий склад учнів певної вікової категорії; обов’язковість уроку для всіх учнів, незалежно від їх інтересів та нахилів; тривалість уроку; подача нового, закріплення, повторення, перевірка засвоєння вивченого матеріалу.

      При наявності різних форм роботи (спів, слухання музики, музична грамота) урок повинен бути цілісним. Включення різних видів діяльності, їх зміст визначаються певною метою певного уроку, і в цьому, в їх спрямованості повинна здійснюватися цілісність уроку.

      Загальними  є і основні методи навчання: показ-пояснення, бесіда, створення проблемних ситуацій для виконання певних завдань тощо. 

2.3. Дидактичні вимоги  до уроку музичного  мистецтва та структура  уроку

Дидактичні  вимоги до уроку такі:

• чіткість навчальної мети;
• єдність навчальних та виховних завдань;
• правильний добір навчального матеріалу до кожного розділу уроку;
• підбір доцільних методів, прийомів і засобів при проведенні уроку;
• організаційна чіткість уроку;
• поєднання колективної, групової та індивідуальної форм робіт;
• організація загальної цілеспрямованості класу;
• виховання відповідальності кожного учня за виконання поставлених перед ним завдань;
• Змістовність, емоційність;
• різноманітність та гнучкість прийомів і методів роботи;
• вимогливість;
• продумана структура уроку – запорука успішної роботи та дисципліни учнів на уроці;
• обладнання уроку музики;
• облік успішності, поєднання різних форм обліку;
• продумані різноманітні форми домашніх завдань та їх оцінок вчителем;
• підготовка вчителя до уроку.

 

Структура уроку музики

Мета:

навчити;

розвивати;

виховувати. 

Хід уроку:

1. Організація  класу:

музичне вітання;

перевірка присутніх;

оголошення  теми уроку.

2. Розспівування:

вправа  на вироблення звуку, нотний приклад

робота  над двоголосним співом, нотний приклад

3. Подача  нового матеріалу:

розучування пісні;

вивчення  інтервалу (музична гра, вікторина  тощо);

слухання  музики;

гра на ДМІ;

творчі  завдання.

4. Закріплення  теми, матеріалу. Окремо закріплюється  вправа, інтервал, пісня. Фрагмент  слухання.

5. Оцінювання  праці учнів.

6. Домашнє  завдання (скласти, намалювати, створити, доспівати, придумати тощо). 

2.4. Типи уроків та особливості їх побудови

      В 70-х роках Д.Б. Кабалевський створив  принципово нову систему музичних занять. Яка знайшла своє відображення в  програмі з музики для ЗОШ. В основі програми лежить тематична єдність  – тематизм програми. Відповідно тематичної побудови в його програмі виділені і певні типи уроків музики:

• урок введення в тему;
• урок поглиблення теми;
• урок узагальнення;
• заключний урок-концерт.

      Д. Кабалевський стверджував: “Нехай вчитель  буде вільним від влади схеми, яка потребує від нього стандартного графіку проведення уроку”.

      Для сучасного уроку  характерними ознаками є:

• гуманітарний потенціал  і гуманізація  навчання;

• варіативність і  гнучкість структури  уроку;

• спрямованість уроку  на особистість учня;

• системний підхід до архітектури уроку  та процесу навчання;

• спрямованість уроку  на головне — генералізацію  навчання;

• повне засвоєння  нового матеріалу  на уроці;

• оптимізація форм роботи на уроці;

• економія часу в шкільному  навчанні.

      Сучасний  урок — це урок демократичного спрямування. Його необхідно проводити не так для учнів, як разом з ними, навчаємо не тільки словом, а й організованою справою.

      Традиційними  вимогами до сучасного уроку є  те, що на заняттях учні повинні наводити приклади із життя, робити порівняння, висновки, працювати з підручником, здійснювати експеримент, заносити дані до таблиць, виконувати вимірювання та розрахунки, складати конспект уроку, висувати гіпотези, звертатися до свого практичного досвіду.

      Більшість учителів дуже відповідально ставиться  до підготовки уроків. Кожен із них намагається урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до свого предмета, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.

Вчителі перебувають у постійному пошуку та їх діяльність спрямована на легалізацію принципу гуманізації, який утверджує людину як найвищу соціальну цінність. Критерієм нашої з вами фахової підготовки має стати рівень загальної культури та специфічні педагогічні характеристики: розуміння принципу природовідповідності, що враховує природні задатки дитини, закономірності її розвитку, добре володіння методикою, розуміння дитячої психології, опанування цілісного світобачення.

      Отже, сучасний урок — це перш за все урок, на якому створено реальні умови  для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості  учня, що дозволяє досягти високих  результатів у навчанні.

      Методистами України, провідними вчителями музики були запропоновані і розроблені різноманітні, цікаві, корисні та демократичні типи уроків:

• урок вікторина;
• урок-оркестр;
• урок-конкурс;
• урок-подорож;
• урок-“круглий стіл”;
• урок-самопізнання;
• урок-картинна галерея;
• урок-КВД тощо.

      Кожний  з цих уроків має свою мету, специфіку та методичну основу.

      Наприклад: урок-вікторина, урок-концерт проводяться  в кінці півріччя з метою підсумувати  знання учнів.

      Урок-подорож  вибудовується на відображенні в  музиці картин природи (“Подорож по морях  та океанах”, “Подорож по Україні” і ін.).

      Урок “Круглий стіл” – це передусім – слухання музики і бесіда про неї.

      Кожний урок музики також має свою специфіку. При цьому головна мета одних – допомогти оволодіти певними засобами діяльності, інших – розвинути творчу уяву, здібності. Деякі з уроків підводять до глибоких роздумів про музику, а інші просто настроюють на веселий лад.

      Рекомендовані типи уроків музики різнопланові. Запропонована  типологія уроків не суперечить тій, що розроблена в дидактиці. Вчитель  завжди усвідомлює головне дидактичне завдання уроку: чи то повторення музичного матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і навичок, засвоєння нових понять, закономірностей або ж прагнення до реалізації декількох дидактичних завдань, що має місце в комбінованому уроці...

      Важливо відмітити, що проведені нетрадиційно уроки музики стимулюють творчість як вчителя, так і його вихованців, створюють сприятливі умови для співробітництва учнів між собою і разом з учителем.

      Традиційними  ще є і такі типи уроків:

• Організаційний;
• Комбінований;
• Домінантний (переважає один із видів музичної діяльності: спів, слухання, МРР, гра на ДМІ, творчі завдання).
• Контрольно-перевіряючий;
• Комплексний;
• Урок-інтерв’ю;
• Урок-захист;
• Телеурок з використанням учбових програм;
• Тематичний;
• Підсумковий, заключний.

 
 

      Опишемо декілька нетрадиційних типів уроків.

      Сьогодні, коли перебудовується традиційна система  загальної освіти і кожна школа шукає своє “обличчя”, дуже важливо в гонитві за модними напрямами у навчанні (типу “школа економіки та менеджменту”) не втратити головне – людину, особистість, яка не тільки має знання у галузі економіки і техніки, а й здатна розуміти і відчувати прекрасне, а це означає розуміти і співпереживати іншим людям. Кожний шкільний предмет має, як уже згадувалося, свою специфіку. Головним завданням одних – озброїти учнів науковими знаннями, інших – допомогти оволодіти певними способами діяльності.

      А є предмет – основна мета якого  визначається в дидактиці як “формування  досвіду емоційно-цінних відносин”. Це предмет – музика.

      Вчителі і керівники шкіл ставляться до цього предмету по-різному – залежно від своєї компетентності та рівня педагогічної культури. Вважають часто цей предмет легким і другорядним. Так вважають і більшість батьків учнів.

      Таке  поціновування музики виховує в  наших дітей однобічне розуміння музики, при якому вона сприймається лише як розвага. В шкільній практиці ми спостерігаємо і цілком протилежне явище, тобто і адміністрація школи і вчителі ставляться до уроку музики як до серйозної наукової дисципліни, де від учителя музики вимагається точне дотримання навчальної програми.

      Однак, професійно грамотно визначаючись щодо музики, як шкільного предмета, не слід впадати у крайнощі. З одного боку музика, як вид мистецтва, надто різнопланова, щоб служити лише розвагою, бо крім розважальної функції, їй властиві і пізнавальна, і виховна, комунікативна, гедоністична – всі  вони “присутні” на уроці. А найголовніше те, що музика є науковою дисципліною, бо готують з учнів музикознавців – теоретиків.

      Як  же проводити уроки музики, що вони були різноплановими, цікавими, корисними і цілком демократичними?

      Урок-вікторина, - проводиться в кінці чверті з  метою підсумувати відомості  про вже відомі учнями музичні  твори. Прослухавши той чи інший  твір, учні визначають його назву, композитора. А хтось може продемонструвати й інші знання про цю музику: на яких інструментах вона виконується, в якій формі написана тощо (крокус-марш). Цей урок можна провести і з метою перевірки музичної ерудиції учнів.

      Скажімо, якщо вони, прослухавши музику, зможуть визначити назву народних танців, значить розуміють їх характерні особливості. Коли учні відсувають забруднення у правильній відповіді, вчитель, застосовуючи метод порівняння, допомагає їм зрозуміти і засвоїти подібність і відмінність прослуханих танців (доцільно чергувати грамзапис і “живе” виконання учителем)

      Умови вікторини розробляються спільно  всім класом. Клас поділяється на кілька команд: по рядах, або хлопчики –  дівчатка. Визначається кількість очок, одержаних за правильну відповідь, доповнення і таке інше.

      Для запису очок на дошці та спостереження  за швидкістю реакції учнів від  кожної команди обирається по одному асистенту, які допомагають вчителеві. Згадані варіанти уроку – вікторини  базуються на слуханні музики. Такий  урок можна застосувати і в процесі співу.