Ефективні прийоми та методи розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами музично - дидактичних ігор

“Що звучить?” або “На чому граю”

Хід гри. Дітям пропонується впізнати на слух звучання того чи іншого інструмента.

І варіант. Діти просто називають інструмент, на якому звучала мелодія.

ІІ варіант. Дітям роздають декілька карточок (3-4). Вони визначають звучання інструмента і закривають фішкою другу половину карточки.

Матеріали: карточки (по кількості граючих), на одній стороні зображені музичні інструменти, друга половина порожня: фішки і дитячі музичні інструменти.

“Подумай і відгадай”

Хід гри. Дітям роздають по одній картинці. На фортепіано звучить мелодія: “Зайчики” Ю.Рожавської, “Ведмідь” В.Ребікова, “Горобчики” М.Красєва. Діти визначають мелодію і піднімають відповідну карточку.

Матеріал: каточки (по кількості граючих), на них зображені зайчик, ведмідь, пташка.

 

“Музичний м’яч”

Хід гри: Діти стоять колом. Під музику передають м’яч. Ведучий або говорить або краще співає:

Ти котись, веселий м’ячик,

Швидко, швидко по рядах.

Заспіває той, у кого

М’ячик спиниться в руках

(Можна співати на укр. нар. мелодію  “Я Лисичка, я сестричка”)

У кого зупинився м’яч, той співає будь-яку пісню, вивчену на заняттях, а потім стає ведучим.

Матеріал: М’яч.

“На оркестр”

Хід гри: З посилки (уявної) дістаються музичні інструменти. Діти обирають хто який хоче інструмент, після чого грають на них як їм хочеться.

Після цього пропонується послухати справжній оркестр.

Матеріал. Дитячі музичні іграшки, інструменти.

 

“Високі і низькі”

Хід гри. Під час марширування по колу уважно слухають музику. Коли звучать низькі звуки – діти присідають, а коли високі – марширують з піднятими вгору руками, а якщо в середньому регістрі, марширують, руки на поясі.

 

“Сонце – Хмара”

Хід гри. Мажор – це світло, сонце. Мінор – темрява, хмара. З однієї сторони причеплена хмара, з другої сонце. Якщо звучить музика мінорного характеру діти стають під хмарку, якщо мажорного – під сонце.

 

 

 

2.3. Методична рекомендації  щодо використання музично-дидактичних  ігор на музичних заняттях  з дітьми 6-го року життя

 

В старшій групі продовжується робота, розпочата в молодшій і середній групах. Для розвитку звуковисотного слуху використовуються ігри «Троє поросяток», «Бубонці». Для гри «Троє поросяток» потрібно виготовити будиночок, картинки. У віконечку будинку з'являється поросятко і співає: «Я Ниф-Ниф». Якщо дитина проспіває високо, то отримує маленьку картинку і закриває свою карту.   Наф-Наф   співає  нижче,   а  Нуф-Нуф  – найнижчим голосом. Проводяться подібно ігри: «В гостях у трьох ведмедів», «Здогадайся, хто співає», «Телефон».

При проведенні ігор рекомендується звертати увагу на те, щоб дитина слідкувала за показом дорослого, або інших дітей, проявляла ініціативу, вигадку, елементи творчості. Наприклад, в грі «Садівник» роздаються дітям картинки з зображенням квітів (троянда, ромашка, васильки, незабудки і т.д.), вибирають дитину-садівника, якому дали завдання вигадати мелодію на слова:

   «Садівником я народився

   І з квітками подружився 

   Збирав букет я недарма 

   Але тільки тут нема (ромашки)» 

Дитина, у якої ромашка, проспівує: «Я тут!». Ведучий-садівник впізнає по голосу, хто  співав, і забирає квітку у свій букет. Спочатку мелодії виходять нецікаві. Тоді музичний керівник сама проявляє ініціативу, пропонує декілька варіантів. Діти починають проявляти ініціативу, намагаються скласти уже свою мелодію. Їх підбадьорюють і хвалять.

З допомогою ширми і персонажів лялькового театру, вчать дітей водити ляльок. Відразу починається гра. Таня, Вітя і Катя, взявши петрушку, матрьошку і Ваню, співають пісню М. Йорданського «Голубі санчата», а Аліна підіграє їм на металофоні. Навіть Андрій і Саша, звичайно малоактивні, відстукують ритмічні малюнки музичним молоточком або коробочками за ширмою, а діти, які стоять перед ширмою, відмічають ритм хлопками.

В ході гри складаються дружні відносини між дітьми, проявляються риси характеру. Разом з вихователем необхідно уважно слідкувати за грою і в випадку необхідності прийти на допомогу.

Діти часто затрудняються з вибором ведучого. Зазвичай окремі діти беруть на себе ролі організаторів. Інші – час грають на металофоні, нікому не поступаються. Тоді разом з дітьми можна ввести правило: ведучими будуть всі по черзі.

Часто хтось з дітей пропонує вибрати ведучого лічилкою, його думку підтримують. Дітям можна дати завдання: дома з батьками підібрати і запам'ятати лічилки, щоб застосовувати їх для вибору ведучого. На другий день, коли діти прийшли в зал на ранкову гімнастику, вони наперебій читали вивчені лічилки.

В старших групах діти повинні з допомогою музично-дидактичних ігор навчитися передавати прості ритмічні малюнки, порівнювати тембри голосів і інструментів, вслухаючись в звуки, розрізняти їх по висоті, проявляти творчість у співі та рухах.

В музично-дидактичних іграх особливо яскраво проявляють себе музично обдаровані діти, вони завжди бувають хорошими організаторами, відчувають, що мають змогу зацікавити, порадувати інших. У вільний від заняття час ці діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, беруть на себе головні ролі в них. Наприклад у грі «День народження», вихователь пропонує подарувати імениннику платівку з улюбленою піснею, придбаною в магазині. Від виконання ролі продавця залежить, візьмуть у нього цю платівку чи іншу захочуть, так як вимагається і чистота інтонуван-ня, і вміння дотримуватись відтінків в співі. Тому роль продавця бере на себе дитина, яка уміє чисто і виразно співати. Потім вирішують, що «продавати» можна не тільки платівки, а і музичні інструменти. Це дозволяє організувати гру «Оркестр», в якій діти вправлялись у розвитку тембрового і мелодійного слуху, музичної пам'яті.

Ведучий виходить за двері. Діти домовляються, який музичний інструмент будуть імітувати, яку пісню виконувати. Вибирають диригента. Ведучий заходить, діти імітують гру на скрипці, баяні або балалайці і наспівують знайомі пісні. Ведучий називає інструмент, пісню, композитора. З цим завданням вправляються навіть малоактивні діти.

Для розвитку пісенної творчості доцільно використовувати музичне лото «Склади пісеньку». Малюють на картинках-карточках по три   картинки,   на маленьких карточках-дублікатах зі зворотної сторони пишуть невеличкі забавлянки або віршики:

     Півник, півник –  молодець

     Золотий гребінець.  

     Коник мій, скік та скок                                                                                      

     Поскачи через місток.

Ведуча читає текст, а діти, у яких такі картинки, складають і проспі-вують свою мелодію на ці слова. Якщо мелодія виходить, ведучий віддає дублікат, якщо не виходить – залишає у себе. Пізніше, ускладнюючи гру, пропонують вигадати і слова.

Для розвитку самостійності та творчості в рухах використовують ігри «Що роблять діти», «Хто краще виконає танець». Роздають карточки, на яких діти танцюють, крокують, колишуть ляльку. Спочатку грають в цю гру на занятті під музику. Потім пропонують дошкільникам вигадати свої мелодії: танцювальну, маршову, колискову. Пізніше завдання ускладнюють. Пропонують вигадати і слова. «Саша, вигадай маршову мелодію, Наташа – танцювальну, Лена – колискову.» Для виконання завдання діти беруть в руки хусточку, прапорець, ляльку. Як продовження проведеної в групі гри «Хто краще вигадає танець», дають дітям завдання вигадати вдома веселі танцювальні рухи, щоб і з них на занятті скласти танець. Вранці в групі організовують змагання «Хто більше і краще вигадає рухів». Разом з вихователем необхідно підтримувати творчість дітей, вчити не копіювати товаришів, а згадувати свої танцювальні рухи.

Таким чином, музично-ритмічна діяльність дітей проходить більш успішно, якщо навчання елементам танцювального руху поєднується з музично-дидактичними іграми, з виконанням творчих завдань.

Музично-дидактичні ігри розвивають у дітей власну творчість, сприяють більш цікавому і змістовному проведенню дозвілля, виховують любов до музики.

 

Висновки до другого розділу

Музика займає перше місце в структурі людських художніх смаків випереджуючи інші види мистецтва. Вона виступає як самостійний вид, або є компонентом багатьох інших синтетичних видів мистецтв, формує середовище, створює унікальні умови для людського  суспільства сприймати прекрасне в житті й  мистецтві, допомагає людині стати чуйною, впливає на всі риси її психіки – уяву, почуття, мислення, волю, здібності.

Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному й гармонійному розвитку особистості.

Музично-дидактична гра є засобом і методом музичного розвитку дітей дошкільного віку. Вона сприяє вихованню у дітей доброзичливості, чемності, етикету; розвиває музичні здібності дітей дошкільного віку; допомагає  дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти певні особливості музики. Їх застосування дає змогу провести його більш змістовно. В музично-дидактичній грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку  музичних здібностей: музично-ритмічних рухів, музично-слухових уявлень, музичної пам`яті, музичного сприйняття тощо. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер.

Рівень музичного розвитку дітей дошкільного віку значно підвищиться, якщо в процесі музичного виховання використовувати музично-дидактичні ігри, що потребують створення  відповідних психолого-педагогічних умов:

• виховувати у дітей емоційну відгукуваність на музику;
• систематично використовувати музично-дидактичні ігри в процесі музичного розвитку дошкільників;
• враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей дошкільного віку.

 

Висновки

У процесі дослідження розвитку музичних здібностей у дітей дошкіль-ного віку, ми звернули увагу на проблему низького рівня музикальності, особливо репродуктивного її компоненту, незважаючи на сенситивність даного віку до музичної діяльності.

Вивчення можливостей розвитку музичних здібностей у психолого-педагогічній практиці може відбуватися за врахування наступних умов:

• активізація емоційного відгуку дитини на музику;
• забезпечення перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей;
• підвищення пізнавального інтересу до музичних занять;
• організація взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності;
• розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики;
• розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

З однієї сторони, необхідно врахувати і активізувати взаємозв'язок перцептивного та репродуктивного компонентів музичних здібностей. Паралельно слід переглянути принципи, методи і можливості вокального виховання в їх розвитку, а також використання національної музичної спадщини в процесі музичного виховання.

Основне значення музично-дидактичних ігор – формувати у дітей музичні здібності в доступній ігровій формі, допомогти їм розібратись в співвідношенні звуків за висотою, розвивати в них чуття ритму, тембровий і динамічний слух, прагнення до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звуку.

Музично-дидактичні ігри допомагають дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними.

 

Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в такому випадку вони стають своєрідним збудником бажання дітей співати, слухати музику і танцювати.

Разом з набуттям спеціальних музичних знань, у них формуються риси особистості, і в першу чергу згрупованості, відповідальності.

Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.

В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання.

Мета кожного музичного заняття у дошкільному закладі - привити любов до музики, розвивати музичні здібності. Слід пам'ятати, що крім цього у процесі музичного виховання здійснюється естетичний, інтелектуальний розвиток, розвиток сприймання, пам'яті, уваги, уяви, мовлення, мислення, моральних якостей, також музична діяльність впливає на фізіологічний розвиток дитини, причому, залежно від прийомів, методів і способів навчання цей вплив може бути як позитивний, так і негативний. Тож завдання музичного керівника постійно контролювати реакцію дитини на музичні впливи, яка проявляється перш за все в емоційному плані.

Музичному вихованню в дитячих закладах відводиться досить значне місце, але часто воно носить непродуктивний характер. На це є ряд причин: соціально-економічних, пов'язаних з рівнем кваліфікації вихователів та музичних керівників, навчально-методичним забезпеченням, матеріально-технічною базою та інші.

 

 

Список використаної літератури: