Закон о защите прав потребителей.

9) звертатися  з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій.  

При задоволенні  такого позову суд зобов'язує порушника  довести рішення суду у встановлений ним строк через засоби масової інформації або іншим способом до відома споживачів.  

Рішення суду, що набрало законної сили, про  визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця  протиправними щодо невизначеного  кола споживачів є обов'язковим для суду, що розглядає позов споживача щодо цивільно-правових наслідків їх дій з питань, чи мали місце ці дії і чи були здійснені вони цими особами;  

10) відповідно  до законодавства захищати у  суді права споживачів, які не  є членами громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів);  

11) звертатися  до правоохоронних органів та  органів виконавчої влади про  притягнення до відповідальності  осіб, винних у випуску та реалізації  продукції неналежної якості;  

12) інформувати  громадськість про права споживачів;  

13) сприяти  розвитку міжнародного співробітництва  у сфері захисту прав та  інтересів споживачів.  

Розділ IV

ДІЯЛЬНІСТЬ  ОРГАНІВ ВЛАДИ  У СФЕРІ ЗАХИСТУ  ПРАВ СПОЖИВАЧІВ  
 

Стаття 26. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав та інтересів споживачів і його територіальних органів  

1. Спеціально  уповноважений центральний орган  виконавчої влади у сфері захисту  прав споживачів та його територіальні  органи в Автономній Республіці  Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:  

1) давати  суб'єктам господарювання обов'язкові  для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;  

2) перевіряти  у суб'єктів господарювання сфери  торгівлі і послуг, у тому числі  ресторанного господарства, якість  продукції, додержання обов'язкових  вимог щодо безпеки продукції,  а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.  

Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;  

3) відбирати  у суб'єктів господарювання сфери  торгівлі і послуг, у тому числі  ресторанного господарства, зразки  товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів,  комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;  

4) проводити  контрольні перевірки правильності  розрахунків із споживачами за  реалізовану продукцію. У разі  неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;  

5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;  

6) припиняти  відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;  

7) забороняти  суб'єктам господарювання реалізацію  споживачам продукції:  

а) на яку  відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;  

б) на яку  в нормативно-правових актах та нормативних  документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони  навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);  

в) ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну  якість;  

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;  

ґ) яка  є фальсифікованою;  

8) приймати  рішення про:  

а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;  

б) тимчасове  припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;  

9) опломбовувати  у порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні  та інші приміщення суб'єктів  господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;  

10) подавати  до суду позови щодо захисту  прав споживачів;  

11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства;  

12) накладати  на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні  стягнення.  

Справи  про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або його територіальних органів;  

13) накладати  на суб'єктів господарювання сфери  торгівлі і послуг, у тому числі  ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.  

2. Результати  перевірок суб'єктів господарювання  службовими особами спеціально  уповноваженого центрального органу  виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.  

Стаття 27. Повноваження інших  органів виконавчої влади щодо захисту  прав споживачів  

1. Інші  органи виконавчої влади здійснюють  державний захист прав споживачів у межах своєї компетенції, визначеної законодавством.  

Стаття 28. Повноваження органів  місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів  

1. Органи  місцевого самоврядування з метою  захисту прав споживачів мають  право створювати при їх виконавчих  органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі:  

1) розглядати  звернення споживачів, консультувати  їх з питань захисту прав  споживачів;  

2) аналізувати  договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) із  споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують права споживачів;  

3) у  разі виявлення продукції неналежної  якості, фальсифікованої, небезпечної  для життя, здоров'я, майна споживачів  і навколишнього природного середовища  терміново повідомляти про це  відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою продукції;  

4) у  разі виявлення фактів реалізації  продукції, яка не супроводжується  необхідною, доступною, достовірною,  своєчасною інформацією та відповідними документами, або продукції з простроченим строком придатності - тимчасово зупиняти реалізацію продукції до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти її реалізацію;  

5) готувати  подання до органу, який видав  дозвіл на провадження відповідного виду діяльності, для вирішення питання про тимчасове зупинення його дії чи про дострокове анулювання у разі систематичного порушення прав споживачів;  

6) подавати  до суду позови щодо захисту  прав споживачів.  

Стаття 29. Обов'язки і відповідальність службових осіб органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів  

1. Службові  особи органів виконавчої влади,  які здійснюють захист прав  споживачів, зобов'язані суворо додержуватися  вимог законодавства. За невиконання або неналежне виконання обов'язків службові особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.  

Стаття 30. Розгляд скарг  на рішення органів  виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, їх службових  осіб, а також на дії таких осіб  

1. Скарги  на рішення органів виконавчої  влади, що здійснюють захист  прав споживачів, їх службових  осіб, а також на дії таких  осіб розглядаються в порядку,  визначеному законодавством.  

2. Подання  скарги не зупиняє виконання  рішення органу виконавчої влади, що здійснює захист прав споживачів, його службових осіб, а також дій таких осіб.  

Стаття 31. Відносини органів  виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, з правоохоронними  органами  

1. Працівники  правоохоронних органів надають  службовим особам органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав споживачів, допомогу у виконанні ними службових обов'язків та припиняють незаконні дії фізичних осіб, які перешкоджають виконанню покладених на них функцій.  

Стаття 32. Правовий захист службових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів  

1. Службова  особа спеціально уповноваженого  органу виконавчої влади у  сфері захисту прав споживачів  при виконанні своїх службових обов'язків перебуває під захистом закону.  

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна службової особи  спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів і членів її сім'ї від  злочинних посягань та інших протиправних дій.  

2. Усі  службові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів підлягають державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету.  

Порядок та умови страхування службової  особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів встановлюються Кабінетом Міністрів України.  

3. Образа  службової особи спеціально уповноваженого  органу виконавчої влади у  сфері захисту прав споживачів, а також опір, погроза, насильство  та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на неї завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.  

У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися  у зв'язку з виконанням службових  обов'язків, службова особа спеціально уповноваженого органу виконавчої влади  у сфері захисту прав споживачів одержує компенсацію в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати працездатності, а в разі її загибелі із зазначеної причини сім'ї загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.