Закон о защите прав потребителей.

 
 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ  
 

Про захист прав споживачів  

Із змінами  і доповненнями, внесеними

Законами  України

від 15 грудня 1993 року N 3682-XII 

(Законом  України від 15 грудня 1993 року N 3682-XII  

цей Закон  викладено в новій редакції), 

від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, 

від 20 червня 1995 року N 230/95-ВР, 

від 18 червня 1997 року N 365/97-ВР, 

від 30 червня 1999 року N 783-XIV, 

від 24 травня 2001 року N 2438-III, 

від 15 листопада 2001 року N 2779-III, 

від 10 січня 2002 року N 2949-III, 

від 18 листопада 2003 року N 1252-IV, 

від 1 грудня 2005 року N 3161-IV

(Законом  України від 1 грудня 2005 року N 3161-IV

цей Закон  викладено у новій редакції)

(У  тексті Закону слова "службова  особа державного органу у  справах захисту прав споживачів", "господарюючий суб'єкт", "виготівник" у всіх відмінках замінено відповідно словами "службова особа спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів", "суб'єкт господарської діяльності", "виробник" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 10 січня 2002 року N 2949-III)

 
 

Цей Закон  регулює відносини між споживачами  товарів, робіт і послуг та виробниками  і продавцями товарів, виконавцями  робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.  

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ  
 

Стаття 1. Визначення термінів  

У цьому  Законі терміни вживаються в такому значенні:  

1) безпека  продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції;  

2) введення  продукції в обіг - дії суб'єкта  господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України;  

3) виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує  роботи або надає послуги;  

4) виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;  

5) гарантійний  строк - строк, протягом якого  виробник (продавець, виконавець  або будь-яка третя особа) бере  на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг;  

6) офісне  приміщення - будь-яке приміщення (будівля  тощо), в якому знаходиться суб'єкт  господарювання або його філія,  або його структурний підрозділ,  або представництво;  

7) договір  - усний чи письмовий правочин  між споживачем і продавцем  (виконавцем) про якість, терміни,  ціну та інші умови, за яких  реалізується продукція. Підтвердження  вчинення усного правочину оформляється  квитанцією, товарним чи касовим  чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ);  

8) договір,  укладений на відстані, - договір,  укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою  засобів дистанційного зв'язку;  

9) договір,  укладений поза торговельними  або офісними приміщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця;  

10) електронне  повідомлення - інформація, надана споживачу  через телекомунікаційні мережі, яка може бути у будь-який  спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;  

11) засоби  дистанційного зв'язку - телекомунікаційні  мережі, поштовий зв'язок, телебачення,  інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися  для укладення договорів на  відстані;  

12) істотний  недолік - недолік, який робить  неможливим чи недопустимим використання  товару відповідно до його  цільового призначення, виник  з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється  знову з незалежних від споживача  причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:  

а) він  взагалі не може бути усунутий;  

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;  

в) він  робить товар суттєво іншим, ніж  передбачено договором;  

13) належна  якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем;  

14) нечесна  підприємницька практика - будь-яка  підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції;  

15) недолік  - будь-яка невідповідність продукції  вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем);  

16) нормативний  документ - цей термін застосовується  у значенні, визначеному Законом  України "Про стандартизацію";  

17) послуга  - діяльність виконавця з надання  (передачі) споживачеві певного визначеного  договором матеріального чи нематеріального  блага, що здійснюється за індивідуальним  замовленням споживача для задоволення  його особистих потреб;  

18) продавець  - суб'єкт господарювання, який згідно  з договором реалізує споживачеві  товари або пропонує їх до  реалізації;  

19) продукція  - будь-які виріб (товар), робота  чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для  задоволення суспільних потреб;  

20) реалізація - діяльність суб'єктів господарювання  з продажу товарів (робіт, послуг);  

21) робота - діяльність виконавця, результатом  якої є виготовлення товару  або зміна його властивостей  за індивідуальним замовленням  споживача для задоволення його особистих потреб;  

22) споживач - фізична особа, яка придбаває,  замовляє, використовує або має  намір придбати чи замовити  продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з  підприємницькою діяльністю або  виконанням обов'язків найманого працівника;  

23) споживчий  кредит - кошти, що надаються кредитодавцем  (банком або іншою фінансовою  установою) споживачеві на придбання  продукції;  

24) строк  (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими  актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору;  

25) строк  служби - календарний строк використання  продукції за призначенням, починаючи  від введення в обіг чи після  ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку  та несе відповідальність за  істотні недоліки, що виникли з його вини;  

26) торговельне  приміщення - майновий комплекс, який  займає окрему споруду (офісне  приміщення) або який розміщено  у спеціально призначеній та  обладнаній для торгівлі споруді,  де суб'єкт господарювання здійснює  діяльність з реалізації товару;  

27) фальсифікована  продукція - продукція, виготовлена  з порушенням технології або  неправомірним використанням знака  для товарів та послуг, чи копіюванням  форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням  товару іншої особи.  

Стаття 2. Законодавство  про захист прав споживачів  

1. Законодавство  про захист прав споживачів  складається з цього Закону, Цивільного  кодексу України, Господарського  кодексу України та інших нормативно-правових  актів, що містять положення  про захист прав споживачів.  

Стаття 3. Міжнародні договори  

1. Якщо  міжнародним договором, згода  на обов'язковість якого надана  Верховною Радою України, встановлено  інші правила, ніж передбачені  законодавством України про захист  прав споживачів, застосовуються правила міжнародного договору.  

Розділ II

ПРАВА СПОЖИВАЧІВ ТА ЇХ ЗАХИСТ  
 

Стаття 4. Права та обов'язки споживачів  

1. Споживачі  під час придбання, замовлення  або використання продукції, яка  реалізується на території України,  для задоволення своїх особистих потреб мають право на:  

1) захист  своїх прав державою;  

2) належну  якість продукції та обслуговування;  

3) безпеку  продукції;  

4) необхідну,  доступну, достовірну та своєчасну  інформацію про продукцію, її  кількість, якість, асортимент, а  також про її виробника (виконавця, продавця);  

5) відшкодування  шкоди (збитків), завданих дефектною  чи фальсифікованою продукцією  або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної  (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною  для життя і здоров'я людей  продукцією у випадках, передбачених законодавством;  

6) звернення  до суду та інших уповноважених  органів державної влади за  захистом порушених прав;  

7) об'єднання  в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).  

2. Споживачі  також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.  

3. Споживачі  зобов'язані:  

1) перед  початком експлуатації товару  уважно ознайомитися з правилами  експлуатації, викладеними в наданій  виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;  

2) в  разі необхідності роз'яснення  умов та правил використання  товару - до початку використання  товару звернутися за роз'ясненнями  до продавця (виробника, виконавця)  або до іншої вказаної в  експлуатаційній документації особи,  що виконує їх функції;  

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;  

4) з  метою запобігання негативним  для споживача наслідкам використання  товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.  

Стаття 5. Захист прав споживачів  

1. Держава  забезпечує споживачам захист  їх прав, надає можливість вільного  вибору продукції, здобуття знань  і кваліфікації, необхідних для  прийняття самостійних рішень  під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.