Закон о защите прав потребителей.

7. Виробник (виконавець) зобов'язаний інформувати  споживача про можливий ризик  і про безпечне використання  продукції за допомогою прийнятих  загальновідомих у міжнародній  практиці позначень.  

Стаття 15. Право споживача  на інформацію про  продукцію  

1. Споживач  має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної  інформації про продукцію, що  забезпечує можливість її свідомого  і компетентного вибору. Інформація  повинна бути надана споживачеві  до придбання ним товару чи  замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.  

Інформація  про продукцію повинна містити:  

1) назву  товару, найменування або відтворення  знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;  

2) найменування  нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;  

3) дані  про основні властивості продукції,  а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік  використаної у процесі їх  виготовлення сировини, в тому  числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;  

4) відомості  про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;  

5) позначку  про наявність у її складі  генетично модифікованих компонентів;  

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;  

7) дату  виготовлення;  

8) відомості  про умови зберігання;  

9) гарантійні  зобов'язання виробника (виконавця);  

10) правила  та умови ефективного і безпечного  використання продукції;  

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;  

12) найменування  та місцезнаходження виробника  (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.  

Інформація  про послуги, пов'язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору.  

Стосовно  продукції, яка підлягає обов'язковій  сертифікації, споживачеві повинна  надаватись інформація про її сертифікацію.  

Стосовно  продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).  

Інформація  споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.  

2. Інформація, передбачена частиною першою  цієї статті, доводиться до відома  споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції,  на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.  

Інформація  про продукцію може бути розміщена  у місцях, де вона реалізується, а  також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.  

Продукти  харчування, упаковані або розфасовані  в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.  

3. Продавець  (виконавець), який реалізує продукцію,  повинен обов'язково зазначати  ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.  

Написи  щодо ціни реалізації продукції мають  бути чіткими і простими для розуміння.  

Ціна  продукції повинна включати в  себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.  

На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися  стартова ціна продажу відповідного товару.  

Ціна  товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки - за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару.  

У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання  або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо:  

1) змісту  та вартості пропозиції та  у разі пропонування товарів,  робіт або послуг за одну  ціну - ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо;  

2) умови  прийняття пропозиції, зокрема строку  її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості.  

4. Вживання  понять "знижка" або "зменшена  ціна" або будь-яких інших, аналогічних  за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:  

1) якщо  вони застосовуються до продукції,  яку безпосередньо реалізує суб'єкт  господарювання;  

2) якщо  такого роду знижка або зменшення  ціни застосовується протягом  визначеного та обмеженого періоду  часу;  

3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.  

5. Вживання  поняття "розпродаж" або  будь-яких інших, аналогічних  йому, дозволяється лише з додержанням  таких умов:  

1) якщо  здійснюється розпродаж усіх  товарів у межах певного місця  або чітко визначеної групи товарів;  

2) якщо  тривалість розпродажу обмежено  в часі;  

3) якщо  ціни товарів, що підлягають  розпродажу, є меншими від їх  звичайної ціни.  

6. Після  публічного повідомлення про  початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення  ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.  

7. У  разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:  

1) придбання  продукції, яка не має потрібних  споживачеві властивостей, - споживач  має право розірвати договір  і вимагати відшкодування завданих йому збитків;  

2) неможливість  використання придбаної продукції  за призначенням - споживач має  право вимагати надання у прийнятно  короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо  інформацію в обумовлений строк  не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;  

3) заподіяння  шкоди життю, здоров'ю або майну  споживача - споживач має право  пред'явити продавцю (виробнику,  виконавцю) вимоги, передбачені статтею  16 цього Закону, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.  

8. Збитки, завдані споживачеві недобросовісною  рекламою, підлягають відшкодуванню  винною особою у повному обсязі.  

Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від  виробника (імпортера) відповідної  інформації про товар.  

9. Під  час розгляду вимог споживача  про відшкодування збитків, завданих  недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.  

Стаття 16. Майнова відповідальність за шкоду, завдану  дефектною продукцією або продукцією неналежної якості  

1. Шкода,  завдана життю, здоров'ю або  майну споживача дефектною продукцією  або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному  обсязі, якщо законом не передбачено  більш високої міри відповідальності.  

2. Право  вимагати відшкодування завданої  шкоди визнається за кожним  потерпілим споживачем незалежно  від того, чи перебував він  у договірних відносинах з  виробником (виконавцем, продавцем). Таке  право зберігається протягом  установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено - протягом десяти років з дати введення в обіг такої продукції її виробником.  

При цьому  на такого споживача покладається обов'язок довести:  

1) наявність  шкоди;  

2) наявність  дефекту в продукції;  

3) наявність  причинно-наслідкового зв'язку між  такими шкодою та дефектом.  

Відповідальність, яка покладається на виробника (виконавця) відповідно до положень цього Закону, не залежить від дій або бездіяльності  інших осіб, які мають відношення до шкоди, що завдана дефектною продукцією або продукцією неналежної якості.  

3. Відповідальність  перед споживачем за шкоду,  зазначену в частині першій  цієї статті, несе сторона, яка  її завдала.  

4. Виробник (виконавець) несе відповідальність  за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно від рівня його наукових і технічних знань.  

5. Виробник (виконавець, продавець) звільняється  від відповідальності, якщо доведе, що:  

1) шкоду  завдано з вини самого споживача  внаслідок порушення ним встановлених  правил використання, зберігання  чи транспортування продукції або дії непереборної сили;  

2) не  вводив продукцію в обіг;  

3) дефект  у продукції виник внаслідок  додержання виробником вимог  законодавства або виконання  обов'язкових для нього приписів  органів державної влади.  

Стаття 17. Права споживача  у сфері торговельного та інших видів обслуговування  

1. За  всіма споживачами однаковою  мірою визнається право на  задоволення їх потреб у сфері  торговельного та інших видів  обслуговування. Встановлення будь-яких  переваг, застосування прямих  або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.  

2. Споживач  має право на вільний вибір  продукції у зручний для нього  час з урахуванням режиму роботи  продавця (виконавця).  

Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.  

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або  непотрібного йому асортименту.  

3. Продавець  (виконавець) зобов'язаний надати  споживачеві достовірну і доступну  інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.  

4. Споживач  має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги  та ціни продукції, що придбавається  (замовляється), демонстрацію безпечного  та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.  

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини  втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.