Застосування методів прогнозування в розробці та прийнятті управлінських рішень

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2012 в 14:07, курсовая работа

Краткое описание

У класичному менеджменті вважається, що прогнозування — це метод, в якому використовуються як накопичений в минулому досвід, так і поточні припущення відносно майбутнього в цілях його визначення. Прогноз в управлінні являє собою розробку моделей розвитку керованого об'єкта..

Файлы: 1 файл

MIOKK.doc

— 198.10 Кб (Скачать)
fy">      Таблиця 2.19 - Узагальнені дані 

Показник Позначення План (базис) Факт (звіт) Відхилення (+, –)
абсолютне відносне, %
1 2 3 4 5 = 4 – 3 6 = 5/3×100
Обсяг товарної продукції, тис. грн. x 2793 3072 279 10
Відпрацьований  час, чол.-днів a 1280 1330 50 3,9
Обсяг виробітку одного середньооблікового робітника в день, тис. грн. b 2,1 2,4 0,3 14,3

     2.  Побудуємо модель результативного  показника (обсяг товарної продукції):

       x = ab.

       Х0 = тис. грн.;

       Х1 = тис. грн.;

     3. Використовуючи метод ланцюгової  підстановки, одержуємо 

         тис. грн.;

         тис. грн.;

         тис. грн.;

         тис. грн.;

         тис. грн.;

         тис. грн.

       4. Вирішуємо задачу методом різниць:

        тис. грн.;

         тис. грн.;

         тис.грн.

       5. Вирішуємо задачу інтегральним  методом:

        ;

        ;

       

       Таким чином, обсяг товарної продукції  збільшився на 279 тис. грн. На цей приріст вплинули два фактори:

  • збільшення відпрацьованого часу на 50 чол.-днів сприяло приросту обсягу випуску продукції на 60105 тис. грн.,
  • збільшення продуктивності праці середньооблікового працівника на 0,3 тис. грн. дало приріст обсягу випуску продукції на 399 тис. грн. (з розрахунку, проведеному методом ланцюгової підстановки й методом різниць).

       При використанні інтегрального методу не враховувалися особливості впливу кількісних і якісних факторів; дії  факторів вважалися рівноцінними, тому є відхилення в результатах розрахунків  по факторам у порівнянні з розрахунками, виконаними методом ланцюгових підстановок  і методом різниць. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ 
 

     З наведених розрахунків можна сказати, що підприємство працювало в 2009 році гірше ніж в 2010 і як вже відмічалося отримало чистий прибуток лише за рахунок списання заборгованості по бюджету та пені і штрафів по ній.

     З фінансово-економічного аналізу видно, що кошти на підприємстві збільшилися. Грошові кошти відносяться до високоліквідних активів підприємства з найменшим ризиком вкладення. Це позитивно впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства. Але з іншої сторони збільшення коштів свідчить про спад економічної активності на підприємстві. Крім цього, хоча кошти і високоліквідні, при значному рівні інфляції вони знецінюються . Інфляція за аналізований період була незначною.

     У цілому підприємство в 2010 році дістало  прибуток значить перебороло чорту  збитковості.

      Підвівши  підсумки, можна побачити, що зміна таких факторів як чисельність робітників і кількість робочих місць, обсяг і собівартість продукції та об’єми запасів продукції, для підприємства ВАТ «Харківський верстатобудівний завод», мали позитивні наслідки.

      Від’ємні показники, отримані при розрахунку собівартості продукції та надходження товарів, перекриваються за рахунок збільшення обсягу вироблення одного середньооблікового працівника та росту об’єму реалізації та цін на продукцію підприємства. 
 
 
 
 
 
 

      ВИСНОВКИ  І РЕКОМЕНДАЦІЇ 
 

      Підводячи підсумки можна сказати, що у сучасних умовах ринкової економіки, неможливо  здійснювати успішне керування  організацією, без ефективного прогнозування  її діяльності. Від того, на скільки прогнозування буде точним та своєчасним, а також відповідати поставленим проблемам, буде залежати, у кінцевому результаті, прибуток, який отримає організація.

      Для того, щоб ефект прогнозу був максимально  корисним, необхідно створення на великих та середніх підприємствах, так званих прогнозних відділів (для  малих підприємств створення  таких відділів буде нерентабельним). Але навіть без таких відділів обійтися без прогнозів неможливо. В цьому випадку прогноз має бути складений менеджером і в цьому процесі повинно задіювати спеціалістів.

      Стосовно  самих прогнозів, то вони мають бути реалістичними, тобто їх імовірність  повинна бути досить високою і  відповідати ресурсам підприємства.

      Так як прогнозування є окремою наукою, то доцільне ( в міру можливостей  підприємства) використання декількох  методів прогнозування, при вирішенні  якоїсь організаційної проблеми або розробки та прийнятті управлінських рішень. Це підвищить якість прогнозів і дозволить визначити, так звані, «підводні камені», які можуть бути непомічені при використанні лише одного методу прогнозування.

      Також, для покращення якості прогнозу, необхідно  покращити якість інформації,  яка  використовується при його розробці. Ця інформація, в першу чергу, має  володіти такими властивостями, як достовірність, повнота, своєчасність і точність.

     Також необхідно враховувати попередні  помилки у вирішенні  певної проблеми, якщо такі були, при схожих умовах функціонування аналогічних організацій. І, при певному корегуванні, приймати рішення. Тому вчитися приймати рішення потрібно ще в процесі навчання, а не тоді, коли від керівника вже залежить доля підприємства. Приймаючи рішення, потрібно усвідомлювати, що керівник розпоряджається не тільки своєю долею, але і долями працюючих у нього людей.

      Щодо  ВАТ «Харківський верстатобудівний завод», то головним завданням, що стоїть перед колективом заводу, є підвищення ділової активності, подальша стабілізація роботи підприємства, поліпшення фінансового становища, збереження і збільшення кадрового і виробничого потенціалу, нарощування виробництва верстатної продукції, послуг по капремонту устаткування.

      Для поліпшення фінансового становища підприємства необхідно зменшити дебіторську і кредиторську заборгованість, ліквідувати заборгованість бюджету, пенсійному фонду і зарплаті.

      Збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, особливо експортної, є єдиним стабільним джерелом одержання прямих грошових надходжень, так необхідних для забезпечення фінансової стабільності підприємства.

      Основними споживачами продукції є організації усіх форм власності України. Основна маса продукції реалізується в центральній і східній частинах України й у меншій мірі в її західній частині.

      Розширення ринків збуту при обмеженні митних бар'єрів за рахунок реалізації продукції в Росії, особливо, у її найближчих областях мало б позитивні наслідки для фінансового стану ВАТ «Харвест».

      Щоб зберегти попит на продукцію підприємства, підвищити її конкурентоздатність, розширити ринки збуту, доцільно було б:

  • підвищити якість і дизайн продукції, що випускається;
  • відновити номенклатуру продукції, що випускається та має стійкий попит, із прийнятним рівнем цін;
  • забезпечити технічне переозброєння діючого, розробити нові високоефективні технології;
  • удосконалити механізм управління підприємством і освоїти нові форми роботи зі споживачам.

      Задля зростання виробництва доцільно було б провести роботи з поліпшенню умов праці і техніки безпеки - подальше введення в експлуатацію системи опалення виробничих і допоміжних цехів, поточний ремонт устаткування.

      Також, корисними були б  такі заходи, для поліпшення становища підприємства, як  створення більш ефективної служби маркетингу. Від її діяльності залежить обсяг продажів. Стратегія розвитку даної функції повинна бути всебічною і передбачати нарощування потенціалу кожного елемента системи управління у функціональному розрізі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

  1. Шатун В. Т. Основи менеджменту – К: МДГУ ім. Петра Могили, 2006. – 376 с.
  2. Владимирова Л. П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка / Л.П. Владимирова. — М.: « Дашков и К », 2004. – 398 с.
  3. Доморадзька Г.С. Прогнозування і макроекономічне планування. — Львів: Магнолія-2006, 2007. – 211 с.
  4. Глівенко С. В.  Економічне прогнозування. – Суми: Університетська книга, 2001. – 207 с.
  5. Цигічко В. Н. Основи прогнозування систем. - М.: Фінанси і статистика, 1986. – 133 с.
  6. Воронкова В. Г.  Планування та прогнозування в умовах ринку — К.: ВД «Професіонал», 2006. – 608 с.
  7. Ерохина Л. И. Предприятия в сфере сервиса.  Управление прогнозними процесами (теорія и практика) — М.: Флинта, 2005. – 248 с.
  8. Макаренко Т.І.  Моделювання та прогнозування маркетингу  — К.: ЦНЛ, 2005. – 328 с.
  9. Воронкова В. Г.,  Ажажа М. А. Види, типи, методи, принципи прогнозування в умовах бізнесу// Планування та прогнозування в умовах ринку – К.: ВД « Професіонал», 2006. – 507 с.
  10. Охріменко А. Г., Основи менеджменту – К.: ЦНЛ, 2006. – 130 с.
  11. Грабовський Б. Є., Економічне прогнозування і планування – К.: ЦУЛ, 2003. – 188 с.
  12. Василенко В.О. Теорія та практика розробки управлінських рішень. – К.: ЦУЛ, 2003. – 532 с.
  13. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения: Учеб. - 2-е изд. - М.: Дело, 2001. - 392 с.
  14. Бабічев М.П.  Організація управління персоналом підприємства. – К.: КНЕУ, 2004. – 92 с.
  15. Балабанова Л.В.  Організація праці менеджера. – К.: Професіонал, 2007. – 446 с.
  16. Горбачук В.М.  Фінансові рішення. – К.:  Альтерпрес, 2003.– 176 с.
  17. Закон України "Про акціонерні товариства" // Урядовий кур'єр. – 2008. – №202.

Информация о работе Застосування методів прогнозування в розробці та прийнятті управлінських рішень