Якість продукції. Показники якості

Міністерство освіти, культури і науки України

НУ «Львівська політехніка»

Кафедра менеджменту організацій

 

 

 

 

Розрахункова робота

із дисципліни “Менеджмент якості”

на тему:  „Якість продукції. Показники якості”

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Виконала:

                                                                                               студ.  гр.Мор-42

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів-2011

 

Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………………..…….3

Розділ I. Теоретичне обґрунтування оцінки якості продукції …………..…..5

1.1Сутність якості продукції, показники її виміру та методи

визначення рівня якості продукції ……………………………………...……5

1.2.  Методи забезпечення якості ……………………………………………14

1.3. Результативність і шляхи підвищення якості продукції ……………21

II. Аналіз якості продукції на прикладі підприємства                                        ТЗОВ Прилуцький завод «Роман» ………..……………………………….25

2.1. Загальна  характеристика підприємства ………………………….…..25

2.1. Визначення  якості продукції  ТЗОВ «Роман»………………………27

Висновки ……………………………………………………………………….…33

Cписок використаної літератури …………………………………………….…35

Додатки

 

 

 

 

Вступ

Секрет успіху будь-якого підприємства - у максимальному задоволенні потреб споживача. Останній, в свою чергу, хоче отримати якісний, а значить безпечний товар. Сучасна насиченість ринків сприяла тому, що споживач одержав можливість вибору і тепер він не просто бажає, а вимагає якості. Забезпечення високої якості продукції перетворилося на першочерговий напрямок соціально-економічного розвитку більшості підприємств і, загалом, країн світу. ХХІ століття поступово стає століттям якості в усіх її проявах: якості продукції і послуг, якості праці, якості навколишнього середовища і, в цілому, якості життя.

Важливим це є і для України, економіка якої лише розпочала свій розвиток у ринковому напрямкові. Прагнення нашої держави інтегруватися в європейські і світові економічні структури, завоювати свою частку міжнародного споживчого ринку вимагає від українських підприємств досягнення високих показників якості їхньої продукції, яка б змогла достойно конкурувати з продукцією іноземних виробників. Тільки продукція належної якості може бути конкурентоздатною.

Масове виробництво продукції  високої якості є одним з критеріїв  розвитку суспільства, показником рівня економічного розвитку держави; підвищення якості є основою підвищення ефективності економіки країни, продуктивності суспільної праці, збільшення прибутку організацій, зниження матеріаломісткості й енергомісткості продукції. Крім того, підвищення якості, що тісно пов’язане із зростанням темпів науково-технічного прогресу, неможливе без удосконалення менеджменту підприємств, в тому числі удосконалення системи якості, стандартизації, метрологічного забезпечення, маркетингової діяльності тощо.

З огляду на актуальність даної проблеми для економіки України я вирішила дослідити її у своїй розрахунковій роботі на тему „Якість продукції. Показники якості”.

             Мета роботи - розкрити сутність якості продукції та її показників, висвітлити особливості визначення рівня якості продукції, її забезпечення і контролю.

Завданнями дослідження є:

• дати загальну характеристику та проаналізувати якість продукції конкретного підприємства;
• показати значення високої якості продукції підприємства для забезпечення його конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Об’єктом  дослідження є ТЗОВ «Роман».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Теоретичне обґрунтування оцінки якості продукції.

1.1. Сутність якості продукції, показники її виміру та методи визначення рівня якості продукції.

У Міжнародному стандарті ІСО 8402 наводиться таке визначення якості: "Якість - сукупність характеристик об'єкту, що стосуються його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби". У визначенні "якість" містяться два терміни, що вимагають пояснення. Це терміни "потреба"  і "об'єкт". Оскільки існує безліч визначень цих термінів, то обрано було ті визначення, які ми вважаємо найбільш інформативними і логічно обґрунтованими.

Потреби виникають із незадоволеності вимог будь-якого споживача (в тому числі суспільства), необхідних для його нормальної життєдіяльності, і спрямовані на усунення цієї незадоволеності.

Ринок орієнтований не просто на задоволення потреб споживачів, а на задоволення платоспроможного попиту, що випливає з його потреб. У визначенні якості поняття потреб є вихідним. Їхні характеристики повинні відповідати характеристикам якості об'єкта і бути не гірше характеристик, визначених стандартами.

Об'єкт − те, що може бути індивідуально описане і розглянуте. Об'єктом може бути, наприклад, діяльність чи процес, продукція, організація, система чи окрема особа, а також будь-яка комбінація з них.

Якість продукції оцінюється на основі кількісного виміру визначальних її властивостей. Сучасна наука і  практика виробили систему кількісної оцінки властивостей продукції, що і дають показники якості. Широко поширена класифікація властивостей предметів (товарів) за наступними групами, що дають відповідні показники якості:

• показники призначення товару;
• показники надійності;
• показники технологічності;
• показники стандартизації й уніфікації;
• ергономічні показники;
• естетичні показники;
• показники транспортабельності;
• патентно-правові показники;
• екологічні показники;
• показники безпеки.

Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції за призначенням й обумовлюють область застосування продукції. Для продукції виробничо-технічного призначення основним може служити показник продуктивності. Даний показник дозволяє визначити, який обсяг продукції може бути випущений за допомогою оцінюваної продукції чи який обсяг виробничих послуг може бути зроблений за визначений проміжок часу.

Надійність товару − складна властивість якості, що залежить від безвідмовності, ремонтопригодності, зберігаємості, властивостей і довговічності товару. В залежності від особливостей оцінюваної продукції для характеристики надійності можуть використову ТЗОВися як усі чотири, так і деякі з цих показників.

Безвідмовність − властивість надійності товару зберігати працездатність у плині деякого наробітку в годинах без вимушених перерв. До показників безвідмовності відносяться імовірність безвідмовної роботи, середній наробіток до першого відмовлення, наробіток на відмовлення, гарантійний наробіток. Безвідмовність − властивість об'єкта безупинно зберігати працездатний стан у плині деякого часу чи деякого наробітку. Безвідмовність властива об'єкту в кожному з режимів його експлуатації. Саме ця властивість складає головний зміст поняття надійності.

Ремонтопригодність − властивість об'єкта, що полягає в пристосуванні до попередження причин виникнення відмовлень, ушкоджень і підтримці і відновленню працездатного стану шляхом проведення технічного обслуговування і ремонтів.

Ремонтопригодність об'єкта оцінюється коефіцієнтом готовності (технічного використання), що визначається за формулою:

Кт=То/(То+Тв),

де То − середній наробіток на відмовлення відновлюваного об'єкта, в годинах, Тв − середній час відновлення  об'єкта після відмовлення, в годинах.

Довговічність − властивість об'єкта зберігати працездатний стан до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. Довговічність характеризує властивість надійності з позиції граничної тривалості збереження працездатності об'єкта з урахуванням перерв у роботі. Збереження працездатності об'єкта в межах терміну служби чи терміну до першого капітального ремонту залежить не тільки від режиму й організаційно-технічних умов роботи, заходів відбудовного характеру, проведених у цей час, але також здатності зберігати ці властивості в часі.

До показників довговічності об'єкта відносять нормативний термін служби (термін збереження), термін служби до першого капітального ремонту, гама- процентний ресурс, тобто наробіток, у плині якої об'єкт не досягне  граничного стану з заданою імовірністю, а також інші показники.

Показники технологічності характеризують ефективність конструкторсько-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні і ремонті продукції саме за допомогою технологічності забезпечується масовість випуску продукції, раціональний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні й експлуатації продукції.

До основних показників технологічності  конструкцій відносяться наступні: коефіцієнт меж проектної уніфікації (запозичення) компонентів конструкцій; коефіцієнт уніфікації компонентів технологічних процесів; питома вага деталей з механічною обробкою; коефіцієнт прогресивності технологічних процесів. 

Ці показники безпосередньо  впливають на масу виробу, коефіцієнт використання матеріалів, трудомісткість технологічної підготовки виробництва, власного виробництва, підготовки до функціонування, технічного обслуговування і відновлення об'єкта, витрати по стадіях життєвого циклу.

Показники стандартизації й уніфікації − це насиченість продукції стандартними, уніфікованими й оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації

У порівнянні з іншими виробами. Усі  деталі виробу поділяються на стандартні, уніфіковані й оригінальні. Чим  вище відсоток стандартних і уніфікованих деталей, тим краще як для виготовлювача продукції, так і для споживача.

До показників стандартизації й  уніфікації відносяться наступні:

• коефіцієнт стандартизації об'єкта:

Кст.=Нст /Н,

де Нст- кількість типорозмірів, що випускаються за стандартами,

Н - загальна кількість типорозмірів складових частин об'єкта.

• коефіцієнт повторюваності складових частин об'єкта:

Кп.=п /Н,

де п- загальна кількість складових  частин об'єкта.

Також розраховуються й аналізуються коефіцієнти повторюваності й уніфікації по конструктивним елементам: розміри, радіуси, діаметри, різьблення, фаски, матеріали, покриття, термообробка, фарбування, потужність і інші елементи.

Ергономічні показники відбивають взаємодію людини з виробом, його відповідність гігієнічним, фізіологічним, антропометричним, і психологічним властивостям людини, що виявляється при користуванні виробом. До таких показників можна віднести, наприклад, зусилля, необхідні для керування трактором, розташування ручки в холодильника, кондиціонер у кабіні баштового крана чи розташування керма у велосипеда, освітленість, температура, вологість, шум, вібрація, концентрація чадного газу і водяних пар у продуктах згоряння.

Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виконання, стабільність товарного виду виробу.

Конструювання сучасних виробів повинне  вестися з дотриманням ряду естетичних вимог, що пред'являються до них у  зв'язку зі зростаючими запитами споживачів, що бажають принести у свій побут красу навколишніх виробів, жити і працювати в красивих, світлих, чистих приміщеннях, користатися зручним устаткуванням, що має приємний зовнішній вигляд.

В основі естетичних вимог лежать умови раціональної композиції виробу, найважливішими з який є відповідність форм проектованої конструкції її службовому призначенню й умовам її майбутньої експлуатації, гармонійне сполучення форми виробу і технологічного змісту виконуваної ним роботи, вираження характерної для виробу основної властивості (ваговитість, потужність, легкість, динамічність), дотримання гармонійності, розмірних пропорцій.

Показники транспортабельності  виражають пристосованість продукції для транспортування.

Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції і є істотним чинником при визначенні конкурентноздатності. При визначенні патентно-правових показників варто враховувати у виробах нові технічні рішення, а також рішення, захищені патентами в країні, наявність реєстрації промислового зразка і товарного знаку, як у країні-виробнику, так і в країнах передбачуваного експорту.