Дослідження показників якості при виробництві меблів

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УЖГОРОДСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра товарознавства та комерційної діяльності

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Матеріалознавство та основи технологій виробництва товарів»

на тему: «Дослідження  показників якості при виробництві меблів»

 

 

 

 

 

Студента ІІ курсу ТКД групи

напряму підготовки товарознавство і торгівельне підприємництво

Юрочко Юрія Юрійовича

Науковий керівник:  к. т. н. Лоя В.Ю.

 

Національна шкала __________

 

Кількість балів: _____________ Оцінка: ЄКТС________

 

 

 

 

 

 

Ужгород – 2014

ЗМІСТ

№

ВСТУП …..…………………………………………………………………….…..3

РОЗДІЛ І. ВИВЧЕННЯ РИНКУ МЕБЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ………..5 1.1. Стан ринку меблів в Україні………………………………………………...5

1.2. Систематизація властивостей, що  визначають якість м’яких меблів…….8

1.3. Аналіз нормативних документів, що регламентують якість м’яких  меблів…………………………………………………………………………….12

1.4. Проблеми управління якістю  на сучасному етапі………………………..18

РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МЕБЛІВ………………………………………..............................21

2.1. Формування споживчих властивостей та якості м’яких куточків в технологічному   процесі їх виготовлення…………………………………..…21

2.2. Дослідження якості м’яких куточків………………………………………33

ВИСНОВКИ …………………….………………………………………………39

РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………..

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….……………………40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Темою моєї роботи є дослідження показників якості при виробництві меблів.

Мета роботи дослідити показники якості при виробництві меблів.

Об’єктом досліджень є показники якості меблів.

Меблі можуть багато розповісти про свого власника, про його внутрішній світ та естетичне освоєння дійсності.

І справді, меблі – одні з найважливіших товарів народного споживання. Вони відіграють велику роль в організації побуту, відпочинку та праці. Покращення якості та підвищення рівня споживних властивостей меблевих виробів – важливий фактор підвищення добробуту сучасного суспільства в цілому. По мірі насичення сучасного ринку побутовими меблями питання про підвищення їх якості набуває першочергового значення. Крім того, необхідно враховувати, що в умовах розширення міжнародної торгівлі і все більшої інтеграції України в світове співтовариство, вітчизняна продукція повинна бути конкурентоспроможною на світовому ринку. Навіть у побуті ми все частіше згадуємо поняття якості, надійності,  конкурентоспроможності та безпеки продукції, вимагаємо пред’явити сертифікати на продукцію, наполягаємо на дотриманні закону „Про захист прав споживачів” і т.д. Тому вже зараз із упевненістю можна казати: майбутнє, в якому вже нічого робити без якості, вже настало [2].

Головною рисою сучасного ринку товарів і послуг України є реальна істина – умови диктує споживач. Тому господарювання, спрямоване на довгострокову перспективу повинно чітко орієнтуватися на принципах „ невидимої руки ” і вміло реагувати на них. Усвідомлений факт – в умовах ринкової економіки жодні інвестиції не врятують промислове підприємство, якщо воно не зможе забезпечити визначений обсяг продажу і головне конкурентоспроможність власної продукції, основою якої є перш за все якість. Хоча окрім показників якості до конкурентоспроможності відносять і такі фактори, як ціна, строки поставки, гарантії,  сервісне обслуговування (що надає виробник) та ряд інших економічних і організаційних параметрів, все ж саме на її частку, за результатами спеціалізованих досліджень, припадає 70% вагомості серед усіх показників конкурентоспроможності. Цей фактор примушує українських товаровиробників змінити традиційне поверхневе ставлення до якості.

Управління якістю – основа досконалості, яка в свою чергу не має меж. Реалізація принципів управління якістю в повсякденній практиці здійснюється шляхом створення та впровадженням на підприємствах систем управління якістю (СУЯ). Можна говорити про те, що конкуренція фірм – це конкуренція їх систем управління якістю. Тому вдосконалення цих систем вважається одним із найважливіших напрямків підвищення конкурентоспроможності як окремих товарів, виробів, так і виробничих фірм і промислових об’єднань [2].

Варто відзначити, що з кожним роком підвищується технічний рівень вітчизняних меблевих підприємств. Автоматичні або напівавтоматичні лінії, високопродуктивні агрегати, що залучаються в технологічні процеси виробництва,  сприяють підвищенню продуктивності праці та якості кінцевого продукту. Наявність на вітчизняному ринку меблевих виробів, виготовлених із найсучасніших сировинних матеріалів та комплектуючих без перебільшення сприяють виходу на якісно новий рівень всієї галузі.

Підвищення попиту на меблеві вироби вітчизняного виробництва пояснюється появою сучасних наборів та окремих виробів прицільної якості, які не поступаються закордонним зразкам за показниками художньо-естетичного виконання та надійності.

Отже, враховуючи актуальність даної теми метою магістерської роботи є дослідження проблеми управління якістю при виробництві і реалізації, а також оцінка конкурентоспроможності м’яких куточків вітчизняного виробництва

 

 

РОЗДІЛ 1. ВИВЧЕННЯ РИНКУ МЕБЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

1.1. Стан ринку меблів в Україні.

Найбільш влучно охарактеризувати стан справ на сучасному українському ринку м’яких меблів допоможе словосполучення „спокійний розвиток”. Причому, що важливо, – це справді розвиток, який видно неозброєним оком, судячи хоча б про кількість нових салонів м’яких меблів. Ще одна зовнішня ознака розвитку – поява нових виробників. Серед них присутні як новачки меблевої справи, так і відомі торговці, які вирішили збільшити ряди фабрикантів. За неповними даними Держкомстату (було враховано лише обсяги великих підприємств, з річним обсягом виготовлення продукції від $200 тис.) у 2004 році було виготовлено 274480 крісел, 12760 диванів та кушеток та майже 58000 диванів-ліжок. До того ж, за даними Мінпром політики (див. рис.1.1.), частка саме м’яких меблів складає домінуючі 30% від загального обсягу попиту на меблі для житлових приміщень. Подібні факти переконливо говорять на користь „інвестиційної” привабливості вітчизняного меблевого ринку [5].

 

Рис. 1.1. Сегментування попиту на меблі для житлових приміщень.

 

Характеристика „спокійний”, говорить про те, що за попередні роки спостерігалися неквапливі тенденції розвитку. Так, у 2003 році обсяг ринку становив майже $67 млн. (за роздрібними цінами) або приблизно 130-140 тисяч комплектів (диван плюс два крісла). Наприкінці 2004, за оцінками національних операторів, вже $75 млн. , що перевищує показник попереднього року на 12%. Рівень продажу м’яких меблів лишається стабільним протягом трьох років, що говорить про стійкість та стабільність попиту, змінюється лише співвідношення “вітчизняний/імпортний товар”. Причому даному показнику властива тенденція прогресивного збільшення, що говорить про неодмінне домінування “українських” меблів у структурі продажу на вітчизняному ринку. Так, у 1999 році на частку меблевих виробів вітчизняного виробництва припадало до 60% загального обсягу продажу, а сьогодні вже 80%. Оскільки стрімко розвивається збутова мережа українських виробників, розширився асортимент, підвищився професійний рівень торговців.

Імпортерам недорогих меблів з кожним роком складніше конкурувати з реалізаторами вітчизняної продукції. Не виключено, що “під імпортерами” залишаться лише елітарні меблі, які скоріше відносяться до предметів розкоші , ніж до предметів побуту. А в грошовому покажчику вони будуть забезпечувати не більше 5% від загального обсягу реалізації м’яких меблів на вітчизняному ринку [4].

Значним чином на закріплення позицій вітчизняних виробників м'яких меблів впливало державне  регулювання , яке цілеспрямовано захищало інтереси внутрішніх операторів ринку. Так, наприклад, до січня 2000 року пільгові ставки ввізного мита становили 40% митної вартості товару. Але згідно постанови КМУ №40 від 15.01.2000 року ставки знижено до 25%. Можливо, зважаючи на те, що позиції вітчизняних виробників вже досить міцні. На сьогоднішній день пільгова ставка становить 15% митної вартості, а повна – 30%.

Звернувшись до цінової структури продажу попередніх періодів слід відзначити, що понад 60% складають меблі середнього цінового сегменту. Найбільшим попитом користуються розкладні дивани у ціновій позиції 1300-2000 грн. Також це можна пов'язати із рівнем розвитку роздрібної мережі, оскільки реалізовувати товар по середній ціні, на відміну від дешевої та елітної продукції, можна у будь-якому типі торговельної точки – на ринку,  у магазині, фірмовому чи спеціалізованому.

Характеризуючи напрямки збутової діяльності необхідно відзначити, що головні фігуранти меблевого ринку України акцентують увагу на розвитку мережі фірмових магазинів та на формуванні маркетингових комунікацій зі споживачем. Зросла питома частка рекламних витрат у інвестиційному бюджеті підприємств. Залюбки виробники використовують рекламу в друкованих виданнях та на транспорті. Більше реклами з’явилося на телебаченні. Найбільш ефективним рекламним засобом виробники м’яких меблів вважають саме зовнішню рекламу, причому не рекламні щити в центрі міст, а безпосередньо привабливо оформлені вітрини салонів. Спеціалісти формують думку про нові методи просування продукції рекомендаційним шляхом, оскільки довіра до відгуків друзів і знайомих у споживачів на порядок вищій, ніж до найдорожчого креативного рекламного звернення. До того ж далекоглядні підприємства значну увагу приділяють зміцненню зв’язків із клієнтом. Все частіше зустрічаємо наявність VIP-клубів, накопичувальних бонусних систем та дисконтних карток. Найбільш цікавим методом „приручання покупця” є по життєве обслуговування, що здійснюється у вигляді заміни оббивного матеріалу та здійснення сервісного обслуговування на замовлення клієнта.

Приємно відзначати той факт, що значні зусилля провідні меблеві підприємства спрямовують на  підвищення професійного рівня працівників. Позитивно, що це стосується представників виробничої і збутової сфери. В програму „кваліфікаційного озброєння” входять такі „дисципліни ”, як місія компанії, асортимент, технологія виробництва, властивості, характеристики, детальна характеристика постачальників та гуртових замовників і т.д.   

Але не можна не відзначити той факт, що, незважаючи на підвищення темпів вітчизняного виробництва і відповідно обсягів продажу, лишаються невирішеними певні проблеми. Головною з яких є здійснення поставок сировинних ресурсів з-за меж України, що не може не відбиватися на собівартості готового виробу. Щорічно на вітчизняні меблеві підприємства поставляється імпортованої сировини і матеріалів на суму понад $35 млн.

Провідні аналітики стверджують, що за період 2005 та 2006 років обсяг ринку м’яких меблів збільшиться на 8-10%. Причому продовжиться розвиток фірмових мереж, збільшиться частка вітчизняного продукту та суттєво зменшиться проміжок часу між появою модних новинок у Європі та їх появою в Україні[9].

1.2. Систематизація властивостей, що визначають якість м’яких меблів.

Найголовнішими класифікаційними ознаками м’яких меблів є функціональне призначення (для сидіння, для лежання) та наявність м’якого елементу (від І до IV категорії м’якості). Відповідно до м’яких меблів ставиться ряд вимог, виконання яких забезпечує задоволення конкретних споживацьких потреб згідно до їх призначення. Ці вимоги стосуються дотримання показників якості, що регламентує нормативна документація, та оцінки якості виробів за об’єктивними технічними, економічними та органолептичними властивостями, що об’єднуються у такі групи:

- архітектурно-художні (естетичні);

- економічність (ціна виробу, ціна споживання;

- комфортабельність та ергономічність (функціональне вирішення виробу);

- сучасність конструкції (конструктивні, техніко-економічні);

- рівень виробничого виконання (відповідність вимогам ДСТУ 16371 – 84);

- рівень стандартизації та уніфікації конструкції (наявність стандартних та уніфікованих елементів);

- безпечність (екологічність та гігієнічність);

- надійність, довговічність та ремонтопридатність.

Естетичні властивості м’яких меблів встановлюються шляхом аналізу дизайнерського рішення певного виробу та його відповідності сучасним запитам моди та стилю інтер’єру. Під час проектування меблі завжди оцінюють з двох сторін – споживної і виробничої. Ці дві оцінки властивостей можуть не збігатися. Майстерність конструктора і полягає в тому, щоб знайти оптимальний варіант, який би задовольнив обидві сторони. Комплекс вимог споживчого характеру, зумовлений потребою людей в меблях і поєднав утилітарну та естетичну функції.

Поняття прекрасного , красивого має дві сторони:

- об’єктивну, яка існує незалежно від нашої оцінки;

- суб’єктивну, яка залежить від того середовища, в якому перебуває людина, від її смаку, рівня естетичного сприйняття і розвитку.

При проектуванні меблів досягають створення гарного виробу і саме проектування визначає естетичну цінність виробу. А красу виробу завжди визначають за його властивостями:

1) Зовнішньою  формою 

     Властивості форми такі:

• Геометрична (куля, куб, паралелепіпед і т.д., або також спряжіння тіл).

     Форма завжди межує з її  сприйняттям.

• Сприйняття форми залежить від :

     а) розташування у просторі;

     б) величини;

     в) маси (поверхневої щільності матеріалу);

     г) розмірів форми; тут масу розглядають  як сприйняття її важкості  або   легкості;

    д) вигляду;

    е) щільності (фактури) заповнення, яка  визначає характер будови поверхні 

       (гладенький, нерівний, матовий, ворсистий);

    є) а також форма буває симетричною  і асиметричною.

2) Пропорційним  рішенням, тобто співвідношення  розмірів його елементів. Мірою  гармонійності форм виступає пропорція “Золоте січення” (епоха Ренесансу ХV – XVI ст.). Пропорція “Золоте січення” – це розміщення листків на гілці, насіння в соняшнику, лусок в шипшині. В числах пропорція “Золоте січення” виражається відношенням великого відрізку А до меншого Б, як їх сум до великого відрізку.

Пропорція є засобом художньої композиції.

Композиція – це побудова, розміщення, взаємозв’язок основних елементів і частин художнього витвору в певній системі та послідовності. Важливою якістю композиції є гармонія.  Гармонія виражається в узгодженні та поєднанні багатьох складових частин виробу. Ритм – це послідовне чергування спів вимірних елементів (наприклад дверей на фасаді шафної стінки). Завдання ритму – підкреслити статистику або динаміку виробу, виявити характер співпідпорядкованості елементів, визначаючи головне у звучанні. Ритм сприяє виразності, чіткості та строгості художнього виробу.

3) Колір  і текстура – це важливий  художньо-естетичний засіб вирішення  виробу. Доцільно аналізувати гармонійне  поєднання кольору фурнітури  та оббивного матеріалу.

Ергономічні властивості в свою чергу розв’язують питання функціонального вирішення виробу та враховують антропометричні властивості цільового споживача: