Дослідження показників якості при виробництві меблів

Пропарка ведеться в пропарювальних котлах, насичених паром низького тиску – 0,2 – 0,5 гкс/см2 (105 ºС). Оптимальною кінцевою температурою нагрівання деревини на осі в момент гнуття є приблизно 100 0С.

Гнуття брусків, масивної деревини може здійснюватися наступним чином: в станках з холодними формами; в станках з обігрівом; з одночасним пресуванням. Гнуття без руйнування деревини можна проводити при визначеному відношенні товщини h бруска, що підлягає гнуттю до радіуса R вигину. Гнуття без використання шин можна здійснювати лише при великих радіусах гнуття при відношенні h/R=1/20 і використовується рідко, в основному для тонких рейок. При цьому способі не припускається наявність сучків на опуклій стороні деталей. Потім здійснюється сушіння для стабілізації форми заготовок.

Облицювання є особливим видом обробки чистових заготовок, оскільки в процесі облицювання створюється облагороджена поверхня та підвищується міцність деталей. Деталь, що підлягає облицюванню може бути  виготовлена з плити столярної, ДВП, ДСП, фанери клеєної, масивної деревини. Процес облицювання складається з наступних основних операцій: підготовки основи, підготовки облицювальних матеріалів та наклеювання облицювання на основу.

Підготовка основи включає в себе очистку від пилу, при необхідності шпатлювання або поро заповнення.

Наклеювання облицювального матеріалу на основу проводиться гарячим або холодним способами за допомогою клеїв на основі синтетичних смол або дисперсійних клеїв. При цьому в цеху повинні підтримуватися: температура не нижче 18 0С, відносна вологість не вище 65 %.

Облицювання деталей проводиться, як правило, з двох боків. При облицюванні масивних деталей в один шар напрям волокон облицювання зі шпону повинен збігатися з напрямком волокон основи. При облицюванні в два шари напрям волокон зовнішнього (лицьового) шару повинен збігатися з напрямком волокон основи.

Місця спряження ділянок при обробці шпонковим матеріалом повинні бути щільними у вигляді прямої волосяної нитки. Не припускається розходження і накладання кромок шпону, зміщення текстурного малюнка, відставання та зморшки клейкої смужки, зміщення “ зиг-заг ” нитки.

Доцільно розглянути технологію загальної обробки деталей меблевих виробів. Підготовка до обробки та безпосередньо сама обробка елементів та виробів меблів розділяється на наступні самостійні стадії: шліфування деревини;фарбування; ґрунтування; лакування; шліфування лакових покриттів; полірування лакових покриттів.

Поверхню деревини шліфують для зменшення нерівностей (шорсткості), викликаних її анатомічною будовою або механічною чи іншою обробкою.

Фарбування деревини застосовується для посилення природнього кольору деревини, надання їй кольору або однакового тону деталі або виробу. За глибиною проникнення  розчинів фарби в деревину фарбування може бути поверхневим або глибоким. При поверхневому фарбуванні деревина фарбується на глибину до 0,5 мм; глибоке фарбування може змінювати колір деревини.

Ґрунтування деревини і деревинних матеріалів застосовують для зниження витрат більш дорогих лаків та забезпечення більш міцного щеплення наступних видів покриття з деревиною.

Для створення на поверхні деревини і деревинних матеріалів захистно - декоративного покриття їх лакують. Виділяють такі види покриття: поліефірні, поліуретанові, мочевиноалкідні та нітроцелюлозні.

Вище ми охарактеризували підготовчі і завершальні операції обробки матеріалів та деталей з деревини. Кожна з них є важливою і безпосередньо впливає на якість наступної технологічної операції, а відповідно і на якість готового виробу. Проте необхідно зазначити, що з розвитком технології виробництва м’яких меблів частка деревинних матеріалів також поступово зменшується. Не дивлячись на сьогоденне домінування сировини натурального (деревини) походження,   сучасні конструкції меблів для сидіння і лежання все більше передбачають використання металевих та пластикових матеріалів.

Отже, після базових операцій підготовки і обробки деревинних матеріалів вирішальними процедурами виготовлення м’яких куточків є: виготовлення каркасу, виготовлення м’яких елементів,  збирання елементів конструкції і обробка вузлів  виробу.

Каркаси із деревинних матеріалів виготовляють з цільної деревини різних порід у вигляді брусків, рамок, коробок, зібраних між собою традиційними столярними з’єднаннями або за допомогою різноманітних металевих стяжок, болтових з’єднань і т.д. Крім того, каркаси можуть бути виготовлені з ДВП чи ДСП у поєднанні з брусковими елементами з деревини, а також з відходів деревини, спресованих із клейовими добавками та наповнювачами.

Зазначимо, що м’які меблі, виготовлені з використанням пружинних блоків, більш еластичні, комфортабельні, вимагають менших витрат матеріалу, зменшують трудомісткість виробу. При використанні пружинних блоків скорочуються номенклатура та кількість металовиробів, настильних та прошивних матеріалів

Крім того, пружинні блоки дозволяють виготовляти м’які меблі нової конструкції без основи; в цьому випадку м’який елемент формується по пружинному блоку.

За конструктивними і технологічними особливостями можна виділити три процеси виготовлення м’яких елементів з використанням пружинних блоків:

- безперервного плетіння на основі; з конусних пружин, з’єднаних спіралями на основі;

- без основи.

Технологія виробництва м’яких куточків на ЗАТ ”Черкаська меблева фабрика” передбачає саме застосування схеми виготовлення м’яких елементів з використанням пружинних блоків без основи. При виготовленні меблів за цією технологічною схемою пружинний блок сам є основою для формування настильних шарів і бортів м’якого елементу, тому пружинні блоки з двох сторін по периметру обрамляють рамками з смугової сталі.

М’який елемент виготовляється в такій послідовності. Підготування пружинного блоку – його кладуть на робочий стіл  та оглядають з метою винайдення дефектів та перевірки розмірів. Винайдені дефекти виправляють вручну слюсарським інструментом; одночасно при необхідності виправляють розміри і форму блоку. Наступною операцією є покриття пружинного блоку тканиною. Блок може бути покритий тканиною, пошитою заздалегідь у вигляді чохла, або тканиною, розкроєною за розмірами блоку. Настильний шар розміщується на пружинному блоці і на деякий час прикріплюється до нього з обох сторін вручну шпагатом, кнопками або чимось іншим. Потім до прикріпленого шару з двох боків прикріплюють рулонну вовну. Другий шар з рулонної високоякісної вовни формують по пружинному блоку, але вже без прошивки бортів. У високоякісних виробах останній настильний шар пришивається вручну. Облицювальну тканину для покриття м’якого елементу шиють у вигляді чохла. Обов’язкова вимога при цьому – збереження малюнка тканини та прошивка без перекосів.

Виготовлення м’яких елементів без використання пружин та пружинних блоків. Меблі з такими м’якими елементами можуть бути виготовлені на жорсткій та еластичній основі або без них.

Технологія робіт з оббивки елементів конструкції може змінюватися в залежності від конструкції основи та настильного матеріалу, що застосовується. Сьогодні широко використовується технологія м’якого елементу при використанні синтетичних настильних матеріалів: поролону, губчастої гумки та гумованих матеріалів.

Використання поролону та губчастої гуми у виробництві меблів дало можливість створювати легкі економічні конструкції різних форм. Особливо змінилися конструкції меблів без використання пружин і пружинних блоків ( крісла, крісла-ліжка, кушетки і т.д.). З’явилася можливість виготовляти меблі зі знімними подушками невеликих розмірів, з металевими та пінополістерольними каркасами всіляких архітектурно-художніх форм та конструкцій.

Процес збирання м’яких куточків найбільш матеріально та трудомісткий. М’які елементи (спинки та сидіння) з’єднують між собою або за допомогою механізмів трансформації і фурнітури, або міцною тканиною.

Збирання виробів виконують в такій послідовності: готова спинка та сидіння розвертаються таким чином, щоб рамки основи знаходилися зверху, а м’яка їх частина знизу; на спинку та сидіння рамок встановлюються пластини механізму трансформації та закріплюють шурупами на обох сторонах виробу до рамок основи, з’єднуючи їх в одне ціле. Після монтажу перевіряють роботу механізму трансформації в положенні диван-ліжко. Потім до коробки основи в залежності від конструкції виробу прикріплюють роликові або шарові опори. Бокові щити болтами прикріплюють до поперечних царг коробки основи. Потім знову перевіряють роботу механізму трансформації. При цьому особливу увагу приділяють на  рівномірність величини зазору м’яких елементів між боковими щитами, які мають бути однаковими, забезпечуючи вільне пересування м’яких елементів по відношенню до бокових щитів. Спинки і сидіння тканиною з’єднуються скобами за допомогою пнемо-пістолету. М’які елементи куточків з’єднують між собою петлями або відкидними опорними вузлами, що використовується в положенні “ліжко”. У бокових щитах вибирають пази встановленої конфігурації, що дозволяють змінювати положення спинки. До нижньої частини спинки на шурупах прикріплюють металеві обойми зі штирями, що виступають. Спинка, переміщуючись штирями по пазах боковин, змінює своє положення. В місцях, де спинка повинна фіксувати своє положення, пази оснащуються металевими упорними пластинами, що прикріплюються до бокових щитів шурупами [3,20].

2.2. Дослідження якості м’яких  куточків

Особливим видом контролю якості є випробування готової продукції. Це визначення або дослідження однієї або кількох характеристик виробу під дією сукупності фізичних, хімічних та експлуатаційних факторів та умов. Дослідження якості м’яких куточків доцільно розпочинати із вивчення нормативної документації та систематизації найважливіших показників якості даного виду виробів (див. пункт 1.2 та 1.3).

На ЗАТ „Черкаська меблева фабрика” функціонує випробувальна лабораторія, в якій проводяться періодичні типові дослідження м’яких куточків з метою визначення якості готових виробів, аналізу можливих дефектів та подальшої розробки заходів щодо їх попередження. Лабораторія обладнана стендами для випробування меблів на міцність і довговічність, для випробування м’яких елементів на остаточну деформацію, для випробування меблів на стійкість та іншими засобами технічного контролю. Методологія проведення дослідження якості куточків наведена у пункті 2.2.

Необхідно надати детальну товарознавчу характеристику зразків, що досліджувалися у випробувальній лабораторії ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”  з метою подальшого визначення конкурентоспроможності (див. пункт 4.2) продукції власного виробництва.

Отже, базовим зразком виступає м’який куточок „Мрія” виготовлений на ЗАТ „ Черкаська меблева фабрика ” з механізмом трансформації в положення „ лежачи ” (див. дод. А). Габаритні розміри 2500х1800 мм. Категорія м’якості – І. Є відділ для зберігання білизни. Матеріал основи - соснові бруски закріплені шиповим, гвинтовим та клейовим методами спряження, а також столярні плити ДВП та ДСП. Деревинний матеріал зовнішнього декорування – бук. М'який елемент виготовлений з використанням пружинного блоку та настильних матеріалів натурального (рулонна вовна) та синтетичного (рулонний ватин та поролон) походження. Облицювальним матеріалом є велюр світло-сірого кольору з фантазійним квітковим орнаментом.  Роздрібна ціна м’якого куточка – 1890 грн.

Іншими зразками, що досліджувалися у випробувальній лабораторії ЗАТ „Черкаська меблева фабрика”, виступають м’який куточок „Болеро” (І категорія м’якості) виробництва смілянської фабрики м’яких меблів „ЛІВС” та імпортний м’який куточок „Вісла” (ІІ категорія м’якості), виготовлений у м. Краків (Польща). Механізм трансформації обох представлених зразків – типовий „євро книжка” (висувається наполовину сидіння та опускається спинка). Каркаси м’яких куточків виготовлені з деревини (сосна та бук). М’який елемент „Болеро” виготовлений з використанням пружинного блоку та синтетичних наповнювачів – пінополеуретану та холлофайберу (екологічно безпечний і нетоксичний наповнювач, пустотіле силіконове волокно, одиничний елемент якого має вигляд спіральної пружини. Ці одиничні елементи, сплітаючись між собою, створюють потужну пружну структуру, що дозволяє волокну, на відміну від інших матеріалів, швидко відновлювати свою форму. Характеристиками цього матеріалу – є м’якість, легкість, об’ємність і вологостійкість. Цей матеріал не вбирає стороннього запаху і є анти-алергеном). Оббивний матеріал – шиніл (стійкий до стирання) темно-синього кольору. Розміри моделі – 2700х1800 мм. Ціна виробу – 2050 грн. Зразок представлений фірмовим магазином мережі „ЛІВС” в м. Черкаси, вул.. Смілянська, 56. М’який куточок „Вісла” представлений роздрібним підприємством „Будинок меблів”, що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна 162. Оббивним матеріалом є темно-коричнева жакардова тканина. М’який елемент виготовлений з використанням пружинного блоку та синтетичних набивних матеріалів. Габаритні розміри куточку 2500х1800 мм. Ціна 2150 грн.

Всі запропоновані зразки володіють подібними товарознавчими характеристиками ( матеріали виробництва, технічно-конструкторські рішення та цінова позиція) і виготовленні відповідно до вимог, передбачених нормативними документами. Зазначаємо, що на вироби ЗАТ „Черкаська меблева фабрика представлені висновки санітарно-гігієнічної експертизи,  отримані в результаті проходження процедури державної санітарно-епідеміологічної експертизи на вітчизняну продукцію в головному сан епідерм управлінні Міністерства охорони здоров'я України – тому вироби визнані нешкідливими та допускаються до реалізації у роздрібній торговельній мережі та застосування за призначенням (Див. дод. В).