Якість продукції. Показники якості

В разі внесення змін до конструкції (складу) продукції або технології її виготовлення, що можуть вплинути на показники, які підтвердженні під час сертифікації, заявник зобов’язаний попередньо сповісти про це в орган, який надав ліцензію. Орган з сертифікації продукції приймає рішення про необхідність проведення нових випробувань або оцінки стану виробництва продукції [13, 45].

У випадку, якщо норми, встановленні стандартом на показник, підтверджений  під час сертифікації, змінені  на більш жорсткі, то питання про  припинення дії кожної наданої ліцензії вирішує орган з сертифікації продукції за погодженням з Держстандартом України.

• Вибір механізмів сертифікації

На практиці дуже часто  виникає питання, який з механізмів сертифікації кращий – продукції  чи систем якості? Зарубіжний досвід показує, що кожний з них доцільний на своєму місці. Є певні галузі, де висока технологія розвивається такими прискореними темпами, що нелегко розробити вичерпний стандарт на продукцію, який можна було б використовувати в схемі сертифікації продукції, тому в цьому випадку зростає роль сертифікації системи якості.

З іншої сторони, оскільки купують  продукцію, а не систему якості, то її сертифікація не відіграє важливої ролі в тих галузях, де можуть бути розроблені стандарти на продукцію, які звичайно відповідають багатьом інтересам незалежно від того, на що вони поширюються. Особливо це стосується масового виробництва.

У багатьох випадках перевага може бути віддана механізму сертифікації системи якості, після чого може бути введений в дію механізм сертифікації продукції.

Це зв’язане  з тим, що система якості оцінюється в обох випадках, і додаткові вимоги, які  накладає механізм сертифікації системи  якості, будуть встановлюватись і впроваджуватись таким же чином, як і вимоги придатних специфічних стандартів на продукцію, як цього вимагає процедура її сертифікації. Порівняння основних етапів сертифікації систем якості і продукції подані в табл.1 (Додаток 1.1).

Переваги одного механізму  над іншим, а також їх недоліки можливо оцінити тільки щодо соціально-економічних  і технологічних ситуацій, які існують для постачальників у жодній країні, і щодо кінцевої мети постачальника. Але варто відзначити, що в більшості промислово розвинутих країн перевага надається сертифікації систем якості.

• Державний нагляд за якістю

Національним органом, що проводить і координує роботу по забезпеченню її функціонування, є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України).

До органів державної  служби стандартизації і сертифікації в Україні відносяться:

Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України);

Український науково-дослідний  інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ);

Державний науково-дослідний  інститут ”Система” (ДНДІ ”Система”);

Український державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (УкрЦСМ);

Український навчально-науковий центр із стандартизації, метрології та якості продукції;

Технічні комітети зі стандартизації (ТК);

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації.

Держстандарт  України був створений Постановою Кабінету Міністрів України №293 від 23.09.1991 р. на базі Українського республіканського управління Держстандарту СРСР. Він є національним органом зі стандартизації, створює державну систему стандартизації в країні і керує всіма роботами з стандартизації, методології та сертифікації.

На УкрНДІССІ покладена  розробка науково-технічних і економічних  основ стандартизації, перспективних  планів комплексної стандартизації сировини, матеріалів, півфабрикатів і готових виробів, стандартів на єдині методи продукції. Він виконує експертизу стандартів перед їх затвердженням, проводить порівняльний аналіз рівня стандартизації в Україні і зарубіжних країнах, надає інформацію з стандартизації всім зацікавленим організаціям [13, 178].

На ДНДІ “Система”  покладена розробка основоположних стандартів.

На УкрЦСМ покладено  здійснення всієї централізованої  інформації організацій і підприємств  про чинні стандарти, технічні умови  і іншу нормативну документацію, а також забезпечення їх цією документацією. Центр здійснює реєстрацію стандартів та іншої нормативної документації з стандартизації державного і галузевого значення, підготовку кадрів, підвищення їх кваліфікації та видання нормативних документів зі стандартизації.

На Український навчально  науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції покладена  підготовку кадрів і підвищення їх кваліфікації.

Технічні  комітети зі стандартизації створюються за рішенням Держстандарту України для організації та забезпечення розроблення, розгляду, експертизи, погодження і підготовки до затвердження державних стандартів України, інших нормативних документів зі стандартизації, а також проведення робіт з регіональної і міжнародної стандартизації.

До роботи в технічних комітетах залучаються на добровільних засадах уповноваженні представники заінтересованих підприємств, установ та організацій замовників (споживачів), розробників, виробників продукції, органів і організацій з стандартизації, метрології, сертифікації, товариств (спілок) споживачів, науково-технічних та інженерних товариств, інших громадських організацій, провідні вчені та фахівці. На сьогодні в Україні 120 технічних комітетів.

1.3. Результативність і шляхи підвищення якості продукції.

Певна кількість продукції кращої якості (вищого технічного рівня) здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та ж або навіть більша кількість гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому.

Поліпшення якості продукції  є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить; що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв’язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується.

Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці  справляє неабиякий вплив на прискорення  темпів певних напрямків науково-технічного прогресу. Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших  технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих виробництв, роботехнічних комплексів тощо. Не потребує особливих доказів безпосередній вплив більш надійної техніки та якісних конструкційних матеріалів на ефективне використання основних і оборотних фондів підприємств, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів.

Зрештою високоякісна продукція  повніше і дешевше задовольняє  різноманітний попит населення  на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньо економічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища [10, 301].

Неухильне зростання ефективності виробництва на кожному підприємстві за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів. Останні за своїм змістом та цілеспрямованістю можна об’єднати у три взаємопов’язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.

Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості і процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все це втілюється в реальний вибір за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне підвищення якості виробу. Це широко продемонстровано в Японії і на Заході на всьому діапазоні промислових товарів масового виробництва: комп’ютери побутова електроніка і побутові прилади. За останні десятиліття якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість впала.

Акцент на якість веде до зменшення продуктивності. Думка, що якість може бути отримана тільки за рахунок кількості – широко розповсюджена серед керівників виробництва помилка. Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого виробу. У цій ситуації більш жорсткі вимоги контролю призводили до відбраковки більшої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним. В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розроблення і виготовлення. Тому дефектні вироби, перш за все, не виробляються. Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить як правило, до більш високої продуктивності[1, 78].

На якість впливає структура праці робочої сили. Виробники звертають вину за низьку якість своїх виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці своїх працівників. Більш глибокий аналіз цього питання показує, що працівники можуть нести відповідальність тільки в тому випадку, якщо керівництво забезпечило:

• всебічне навчання операторів обладнання;
• працівників детальними інструкціями щодо роботи;
• засобами для перевірки або оцінювання результатів дій цих робітників;
• засобами для регулювання обладнання або процесу у випадку, якщо результат являється незадовільним.

Правдива оцінка виробників скоріше всього покаже, що їх керівництво  нездатне забезпечити ці дуже важливі  вихідні умови на більшості робочих  місць. І замість того, щоб шукати винних працівників, компаніям необхідно  вивчити слабкі місця своїх систем управління[17, 234].

Сувора перевірка  якості. Контроль був першим офіційним механізмом управління якістю на початку цього століття, і більшість виробників досі впевнені, що якість може бути поліпшена за допомогою суворого контролю. Слід відмітити, що перевірка може привести тільки до відокремлення якісних виробів від неякісних. Сама по собі вона не може поліпшити якість виготовленої продукції. Щоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням, диспетчеризацією і транспортуванням.

Фактично, управління якістю повинно охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників. Важливо зрозуміти вимоги споживачів і мати точний зворотний зв’язок, який дає інформацію про їхнє сприйняття виробів, які вони отримують.

Принцип системного підходу  до аналізу ефективності підвищення якості продукції означає, що економічний  ефект повинен визначатися щодо кінцевого готового продукту , а також у взаємозв’язку з усіма технічними рішеннями, які забезпечують застосування та обслуговування цього кінцевого продукту. Реалізація системного підходу при визначенні річного економічного ефекту підвищення якості вимагає науково обґрунтованих напрямків удосконалення продукції, аналізу експлуатаційних систем.

На основі вище сказаного  можна зробити висновок, що економічна оцінка підвищення якості продукції вимагає зіставлення витрат ефектів, які виявляють як комплекс заходів організаційно-технічного характеру та заходів по удосконаленню управління: економічного, організаційного, соціального та виховного характеру. Рішення цієї задачі можливо тільки при визначенні необхідності підвищення якості конкретного виду продукції для того, щоб це підвищення було оптимальним, повністю задовольняло потреби суспільства і не носило  у собі надмірну якість.

Таким чином, цей розділ присвячено методичним аспектам оцінки якості продукції. В ньому розглянуто систему показників якості, за допомогою якого здійснюється оцінювання будь-яких властивостей і станів продукції, наведені формули, які використовують для контролю якості. Методи оцінювання якості продукції, які викладені у пункті 1.2., дають можливість покращити механізм оцінки якості і правильно оцінити зміну якості продукції. В цьому підрозділі я виклала методичні підходи до економічної оцінки ефективності підвищення якості продукції. Варто зазначити, що в даному випадку кість виступає однією з найголовніших складових успішної роботи підприємства, тому з підвищення зростання прибутку окремих об’єктів господарювання і держави в цілому.

II. Аналіз якості продукції на прикладі підприємства ТЗОВ «РОМАН»

2.1. Загальна  характеристика підприємства

     ТЗОВ «Прилуцький завод «Роман» (с.Дуліби, Львівська обл.)  є єдиним в Україні і одним із нечисленних в Європі підприємством, яке спеціалізується на виготовленні штучних колагенових оболонок для використання у виробництві ковбасних виробів, сосисок та інших харчових продуктів.

      Підприємством випускаються різні види оболонок діаметром від 13 до 75 мм для варених, варено-копчених, напівкопчених,  сирокопчених,  сиров’ялених ковбас, сосисок і сардельок. Виконується нанесення кольорового (до п'яти кольорів) флексодруку на білкову ковбасну оболонку.