Розміщення лісомеліоративних насаджень на землях господарства

    Якщо  загальне випадання рослин у насадженні перевищує 15%, в найближчу весну або осінь підсаджують сіянці. Якщо ж воно менше, а по головній породі перевищує 20 %, то насадження доповнюють головною породою або тією, що її замінює.

    Догляд  за ґрунтом у молодих насадженнях, особливо в перші роки після садіння, є важливим заходом лісокультурних робіт. У посушливих районах через його відсутність або несвоєчасність проведення часто зумовлюють значне випадання саджанців і навіть загибель усього насадження.

    Догляд  за ґрунтом проводять у перші 4—5 років до повного змикання у  рядах і міжряддях. У міжряддях та на узбіччях закраїн ґрунт обробляють культиваторами. Щоб запобігти механічним пошкодженням корінців і стовбурів у рядках залишають зону шириною 30—40 см. Закраїни обробляють смугами шириною 110см, при дотриманні захисної зони шириною 20 см від крайнього ряду і поля.

    Для розпушення скелетних ґрунтів застосовують спеціальні культиватори та важкі дискові  борони. Якщо в насадженні деревні  та чагарникові породи змішані окремими рядами, ґрунт обробляють сідланням  рядів у двох сусідніх міжряддях.

    Глибину культивації протягом року поступово  зменшують від 12 до 6 см. Для кращого  нагромадження вологи останній раз  восени її проводять на глибину 16 см.

    На  ділянках крутих схилів, де трактор  не може переміщуватись, ґрунт урядах і міжряддях обробляють вручну сапками на глибину до 6—8 см. Перший обробіток провадять зразу ж після садіння, а наступні — залежно від появи бур'янів та ступеня ущільнення ґрунту. Після дощів, щоб уникнути утворення кірки, слід негайно розпушити ґрунт. 

    4.7. Технологія створення придорожніх захисних лісосмуг.

    На  даній території підготовку ґрунту для створення смуг можна провести слідуючим чином: культурна оранка, боронування, весною культивація. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  V. 

Економічна  ефективність полезахисних лісових смуг в  умовах господарства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     5.1. Економічна ефективність  полезахисного лісорозведення 

     Економічна  ефективність полезахисного лісорозведення оцінюється як ефективність допоміжних (на створення лісових смуг) капітальних вкладень у сільськогосподарське виробництво, спрямованих на підвищення продуктивності праці, збільшення виробництва продукції рослинництва, зниження її собівартості та збільшення доходів. Це диференціальна рента, яку одержують від додаткових капіталовкладень для підвищення продуктивності сільськогосподарських земель. Базується вона на захисті лісовими смугами частини врожаю від несприятливих умов, а в районах дії вітрової ерозії (пилових бур) і захист ґрунту від видування.

     Створення полезахисних лісових смуг пов'язане  з додатковими затратами: основними — на створення насаджень і зворотними — на збирання, доробку, перевезення додаткової продукції тощо. При цьому додаткові затрати, пов'язані з полезахисним лісорозведенням, в 2—З рази менші вартості приросту врожаю. У зв'язку з цим на полях, захищених лісовими смугами, собівартість продукції нижча, а прибуток і рентабельність рослинництва значно вищі.

     Одним із найважливіших показників економічної  ефективності капітальних вкладень є період окупності. Чим він менший, тим вища ефективність вкладень. Період окупності затрат на створення лісових смуг залежить насамперед від головної породи та грунтово-кліматичних умов, які визначають швидкість росту насаджень у висоту. За розрахунками Устиновської, затрати на створення лісових смуг з тополі на чорноземах звичайних скуповуються на п'ятий рік після садіння, а з дуба — на десятий. З цього часу лісові смуги починають давати прибуток. Він тим вищий, чим довговічніше насадження.

     Крім  періоду окупності, економічну ефективність лісових смуг можна характеризувати і такими показниками, як обсяг валової продукції на 1 тис. крб. основних засобів виробництва, зниження собівартості продукції, прибуток від лісових смуг тощо. Прибуток від лісових смуг, або агролісомеліоративний доход, можна розрахувати на 1 га лісових смуг і на 100 га захищених ними орних угідь. Розрахунок на 1 га лісових смуг можна зробити за один, ряд років і за все життя насаджень.

     Обсяг додаткової продукції визначають множенням площі основних сільськогосподарських культур під захистом насаджень на відповідний приріст урожаю.

     Грошову оцінку додаткового врожаю зернових і технічних культур (соняшника, цукрових буряків та ін.) проводять  за діючими зональними закупочними  цінами. Кормові культури (силос, трави, коренеплоди, баштани, сіно та ін.) перераховують у кормові одиниці і оцінюють їх за Ціною, встановленою на овес

       Усі дані для визначення затрат  на виробництво додаткової продукції  беруть з бухгалтерського звіту,  кошторисних розрахунків або з технологічних карт вирощування культур.

     Затрати (капіталовкладення) на створення лісових  смуг вираховують за фактичними витратами.

     Визначення  економічної ефективності полезахисних лісових смуг дає можливість визначити  частку їх участі у виробництві продукції рослинництва, їх значення в економіці КСП і ТОВ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  VI. 

Організація праці 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Лісомеліоративне  виробництво здійснює створення  різних видів захисних лісонасаджень. В зв'язку з великими технічними та соціальна економічними змінами, які відбуваються у виробництві, формою організації трудових процесів є групове використання техніки на мобільних польових роботах у вигляді комплексних механізованих бригад. Встановлюють такі основні напрямки організації праці на лісомеліоративних роботах:

     - організація первинних трудових  колективів — ланок, бригад  та отрядів; найбільш раціональна  розстановка працівників на основі  вдосконалення розділу на кооперації  праці;

     - розробка та впровадження раціональних внутрішньо змінних режимів праці та відпочинку;

     -   вдосконалення організації робочих  місць;

          - забезпечення безпечних умов  праці та нормальних санітарно  гігієнічних умов на робочих  місцях;

     -   покращення системи нормування праці в зв’язку з вдосконаленням технології процесів лісовирощування, комплексної механізації та раціоналізації трудових процесів;

     -   використання найбільш дійових  форм морального та матеріального  стимулювання праці;

     -   виробниче навчання працівників, підвищення їх кваліфікації.

     При виконанні лісомеліоративних робіт  заключається підрядний договір, який передбачає порядок закладки та вирощування  захисних лісонасаджень та розрахунки за виконання роботи. Для виконання  меліоративних робіт своїми силами сільськогосподарські підприємства організують спеціальні бригади, керує якими агролісомеліоратор. Ця бригада забезпечується необхідними технічними засобами для виконання роботи.

     Агролісомеліоративна  ланка після спеціальної підготовки виконує всі роботи по закладанню та вирощуванню всіх лісових насаджень у господарстві. Кількісний склад ланки визначається об'ємом робіт та витратами на створення 1 га лісомеліоративних насаджень. При цьому слід враховувати, що в період найбільшого навантаження на лісомеліоративні роботи можна залучати робочих з інших ланок, а у період найбільшого об'єму робіт пов'язаних з веденням сільського господарства, робочі ланки можуть використовуватися на них. Восени проводять інвентаризацію лісосмуг - для визначення приживлюваності живців та визначення стану смуги.

     Роботи  по захисному лісорозведенню приймає  в натурі агроном господарства з  обов'язковим складанням акта прийомки робот по підготовці ґрунту, акту технічного прийому робот по посадці. Для  обліку лісних насаджень та мір догляду, які проводяться ведуть «Книгу захисних лісних насаджень». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Схема № 1

Схема змішування порід  для полезахисних основних лісосмуг

 
Конструкція - продувна Тип культур//и — деревно-тіньовий

 

 

Додаток З

Схема № 2

Схема змішування порід для полезахисних допоміжних лісосмуг

 
Конструкція - продувна Тип культури — деревно-тіньовий