Розміщення лісомеліоративних насаджень на землях господарства

 

    Також ефективність захисної дії полезахисних смуг залежить від деревних порід, які  створюють лісосмугу та від схеми  змішування порід при створенні смуг.

      Продувні лісосмуги рекомендують створювати в основному для районів з холодною та сніжною зимою, де при інших конструкціях смуг у них буде збиратися сніг.

    3.3. Добір порід.

    Добір порід слід проводити з цінних біологічно стійких і довговічних  порід, які успішно ростуть у даних лісорослинних умовах. В залежності від виду проектуємої лісосмуги вони будуть мати різну конструкцію, різні породи та схему змішування деревних порід у смугах

    Добір порід для створення лісомеліоративних  насаджень проводиться на основі аналізу ґрунтово-кліматичних умов господарства. 

    3.3.1. Добір деревних порід для полезахисних лісових смуг, схеми змішування, типи культур.

    Полезахисні лісові смуги повинні бути високорослими, довговічними і стійкими. Цього досягають  певним добором деревних і чагарникових порід та схемами їх змішування відповідно до біологічних властивостей дерев і грунтово-кліматичних умов. Зона захисної дії смуги залежить від її висоти, тому деревні породи, з яких формують перший ярус, у певних природних умовах повинні відзначатися високим ростом.

    Основою лісової смуги є головна деревна  порода, що в даних лісорослинних  умовах відзначається найбільшою висотою  та іншими лісомеліоративними властивостями і забезпечує вирощування та формування лісової смуги з високою захисною дією. Головною деревною породою запроектований – Дуб звичайний (Quercus robur L.) 

    Коротка характеристика –

    Дуба  звичайного.

    Добре росте на чорноземах типових, звичайних  і південних, сірі, світло- і темно  сірі. Він має середню  вибагливість до ґрунту, досить посухостійкий, зимостійкий.

    Це  дерево першої величини, довговічне, крона  щільна, в перші  роки кущиться, ріст і очищення від  гілок досить повільне, коренева система  стрижнева.

    Супутні або допоміжні деревні породи сприяють кращому росту головних порід, поліпшують захисні властивості лісосмуг і підвищують стійкість насаджень. Супутньої породою краще всього запроектувати Клен звичайний і Липу звичайну .

    Коротка характеристика –

    Клена звичайного

    Добре росте на чорноземах типових, звичайних і південних. Він вибагливий до ґрунту, зимостійкий, посухостійкий, витримує незначну солонцюватість

    Це  дерево другої величини, довговічний, крона щільна, вистовбурювання добре, швидкорослий. 
 

          Липи  звичайної

    Добре росте на чорноземах типових, звичайних і темно-сірі лісові ґрунти.. Вона вибаглива до ґрунту, добре росте на свіжих і вологих ґрунтах, зимостійка.

    Це  дерево першої-другої величини, довговічна, крона щільна, повільний ріст у перші роки, коренева система стрижнева.

    При створенні полезахисних лісосмуг використовують деревно- тіньовий тип культур. Завдяки такому типові культур при достатній ґрунтовій вологості можна без додаткових витрат отримати необхідну продувність.

    Вибір схеми змішування(див, додаток 2) Полезахисні  смуги створюють за певними схемами  змішування з урахуванням лісорослинних умов, місця садіння та біологічних властивостей деревних порід. В нашому випадку запроектований дубовий тип змішування. Дуб звичайний у змішаних насадженнях краще росте, біологічна стійкість його вища, ніж у чистих. Вводять його до лісосмуг рядково-ямковим способом з висівом по 2—3 жолуді в ямку або стрічковим — по 4—5 жолудів на 1 м рядка. Така помірна густота забезпечує біологічну стійкість його і у майбутньому звільняє господарство від зайвих рубок догляду, що мають місце при густій сівбі жолудів. Вводячи дуб у смугу сіянцями, їх розміщують у рядку на відстані 0,7—1 м.

    За  складом лісові смуги бувають  простими, що складаються з однієї деревної породи, і змішаними —  з декількох деревних або з  деревних і чагарникових порід. Полезахисні лісові смуги створюють здебільшого змішаними, які характеризуються кращим ростом і вищою біологічною стійкістю порівняно з простими за складом насадженнями.

    При складанні схем змішування лісових  смуг слід пам'ятати, що головна порода у змішаних насадженнях повинна займати не менше 50—60 % посадочних місць. Головні і допоміжні породи плануємо, як правило, чистими рядами.

    Запроектована ширина основних смуг 15 м, допоміжних – 12 м.

    Схема розміщення

    В основних лісосмугах 3,0 x 1,0м(див. додаток 1); в допоміжних 3,0 x 1,0 м. (див. додаток 2). Кількість рядів – 5(в основних), 4(в допоміжних).

    Створення полезахисних смуг проводимо садінням 2-З-х річними сіянцями дуба.

    Конструкції граничних лісосмуг, добір порід, типи культур, схеми змішування .Має такі ж показники, як і основна полезахисна лісосмуга.

 

    3.3.2. Конструкції стокорегулюючих лісосмуг, добір порід, типи культур, схеми змішування.  

    У сторегулюючих лісових смугах з  верхньої і нижньої сторони по одному ряду на узліссі займають чагарники, які чергуються в ряду з супутніми породами розміщуючи їх через одне посадкове місце.. Таке узлісся сприяє рівномірному роздробленню струмків води, зменшенню їх швидкості та посиленню кольматажу. Головні породи, як правило, розміщують чистими рядами. По боках кожного такого ряду розташовують по одному ряду підгінної породи з чагарниками.  Ряди розміщують через 2,0 м а посадкові місця у рядах — через 1,0 м.

    Деревні породи з яких формуються лісонасадження по боротьбі з водною ерозією ґрунтів  повинні мати міцну та глибоку  кореневу систему, яка сприятиме переводу поверхневого стоку у підгрунтовий. Потрібно щоб ці породи могли рости на змитих ґрунтах, підвищували їх родючість, створювали пухку „лісову" підстилку.

    Вибір конструкції.

    Стокорегулюючі  лісосмуги проектуємо ажурної конструкції, тому що смуги такої конструкцією виконають свої функції (переведення поверхневого стоку у підгрунтовий та інш.) краще ніж; смуги з іншою конструкцією.

    Добір деревних і чагарникових порід.

    Головною  породою проектуємо дуб звичайний, супутньою клен звичайний, чагарник – ліщина звичайна.

    Вибір схеми змішування. Для стокорегулюючих  насаджень запроектованим є деревно - чагарниковий тип змішування. При створенні лісосмуги ми садимо чисті ряди головної породи, потім супутню породу з чагарником.

    Схема розміщення

      Ширина смуги 15 м(див. додаток  3). Створення смуг проводимо садінням 2 -З_х річними сіянцями дуба, а також живцями клена звичайного та ліщини звичайної. 

    3.3.3 Конструкції прияружних лісосмуг, добір порід, типи культур, схеми змішування.

    Прияружні лісові смуги створюють з метою зменшення згубної дії ерозійних процесів, поліпшення мікроклімату сусідніх територій. Ці смуги захищають береги балок та ярів від розмиву, поглинають воду, яка стікає по поверхні землі з ділянок, розташованих вище за схилом, затримують сніг, захищаючи його від видування. Ці функції смуги можуть виконувати, якщо конструкція їх буде щільною. Через це при їх створенні застосовують деревно-тіньовий тип змішання і формують багатоярусні насадження. У перших трьох рядах від яру розташовують посухостійкий кореневопаросткові чагарники, два ряда з яких чергуються з підгінними породами, в інших рядах посаджено головні та підгінні породи. У ряди підгінних порід вводять чагарники. На узліссі, з боку поля також розміщують в ряду чагарник і підгінні породи (але не кореневопаросткових), щоб запобігти заростанню сусідніх полів.

    прияружні смуги створюють у присітьовій  зоні вздовж балок та ярів на віддалі 3—5м від їх берега. Якщо ця частина  водозбору сильно промита ярами, лісові смуги розташовують вище від них. Для більшого протиерозійного ефекту нижче від смуги можна розмістити водозатримуючі або водовідвідні вали. Ширина смуги залежить від стану земель і становить 12,5—21,0 м.

    Вибір конструкції. Прияружні лісосмуги відносяться до протиерозійних насаджень - вони повинні мати щільну конструкцію. Завдяки щільній конструкції смуги майже повністю припиняють дію водної та вітрової ерозії

    Добір деревних і чагарникових порід. У смугу проектуємо головною породою дуб звичайний, супутньою - акація біла, чагарники —терен та глід.

    Вибір схеми змішування(див. додаток 4) Смуги  створюються за деревно-чагарниковим способом. 

    

4. Конструкція насаджень на відкосах ярів, добір порід, типи культур, схеми змішування.

    Призначення насаджень які проектуються на крутих схилах – зупинити подальший змив і розмив їх, покращити ґрунтові умови  і раціонально використовувати ці землі для вирощування ліса або лісоплодових насаджень.

    Лісові  насадження проектуються тут у вигляді  суцільних ділянок лісу або колков та куртин розміщених на тій частині відкосу який найбільше пошкоджений ерозією.

    При проектування лісонасаджень крутих схилах потрібно застосовувати мало вибагливі до ґрунту породи.

    На  схилах до 15º ґрунт під посадку  готовлять у вигляді стрічок(полос)  шириною 1,5-5,0 м. і більше. На більш крутих схилах ґрунт готують площадками 1×1 або 1×2 м. які чергуються з ділянками необробленого ґрунту, або висаджують  сіянці шуфри – ямки глибиною 25-30 см.

    Ширина  між рядами 3 м.(див. додаток 5).

    На  схилах 10-15º застосовують також „напашное террасирование” а на більш крутих горизонтальні тераси.

    За  для зменшення трудоємких доглядів за насадженнями сіянці висаджують густіше  ніж в полезахисних лісових смугах.

    В Лісостепу на слабо задернованих схилах добрі результати дає спосіб шпигування жолудів під дернину. В цьому випадку догляд за посівом не ведеться.

    Суцільне  заліснення голих та крутих відкосів ярів дуже складне і застосовується тільки у виключних випадках шляхом мікро терасування. На таких площах залісення можна вести густим посівом насіння акації білої, клена ясенелистого та терна.

      Час посіву – рання весна  по талому снігу або осінню.

    Норма висіву на 1га відкосу для акації білої – 3-4кг., клена ясенелистого – 20-30кг., терна – 70-80кг. 

    3.3.5. Конструкції придорожніх  лісосмуг, добір порід,  типи культур, схеми змішування.

    Смуга проектується алейного типу. Головна  порода - тополя чорна. Схема розміщення 3x3 м. (див. додаток 6). Створювати смугу  будемо живцями тополі чорної.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

    

6. Проектна  полезахисна та загальна лісистість господарства.

 

     Полезахисна лісистість визначається по формулі:

     Л_п = ×100 %,