Розміщення лісомеліоративних насаджень на землях господарства

     де  - площа полезахисних та стокорегулюючих лісосмуг дорівнює відповідно – 35,6 га та 15,7 га; - площа привододільного та присіткового земельних фондів, відповідно 1290,9 га та 236,4 га;

     Л_п = ×100% = ×100% =3,5% .

     Загальна  лісистість визначається за формулою:

     Л_заг.  = ×100%,

     де  - - площа захисних насаджень, - площа землекористування.

     Л_п =  ×100%  = 3,5% 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  ІV.

Технологія  створення лісонасаджень: обробіток  ґрунту, способи створення культур, догляд за ґрунтом до змикання насаджень  та їх охорона. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Технологія  створення лісонасаджень

    Лісові  смуги, як правило, створюють у жорстких кліматичних умовах, де майже завжди обмежуючим фактором для рослин є  нестача вологи. Через це при створенні  лісових смуг усі заходи проводять  у напряму найбільшого нагромадження та зберігання вологи в ґрунті. На незасмічених ділянках у Поліссі, Лісостепу та у північних районах Степу ґрунт під полезахисні смуги готують за системою зяблевої оранки. У степових районах та на засмічених ділянках Полісся й Лісостепу ґрунт обробляють за системою чорного пару з оранкою на глибину 27—З0 см, у зонах обмеженого або недостатнього зволоження — 35—40 см.

    При створенні лісових смуг на постійне місце найчастіше висаджують сіянці та живці (тополі, чагарникові верби, тамарикс тощо). Найкращим сезоном для висаджування є весна, коли земля досить зволожена, а температура повітря та ґрунту з кожним днем підвищується. Сіянці та живці можна висаджувати восени ,але в Степу осінь нерідко буває з посухою, що погіршує приживленість посадкового матеріалу і в наступному році відпад його збільшується. Для посадки лісових смуг використовують ті самі механізми (СЛ4-І, СЛН-І, ССН-І та ін.), які застосовують при створенні лісових культур.

    Лісові  смуги можна створювати посівом  жолудів, горіхів, крилаток ясеня, кленів, насіння акації, гледичії, яблуні, груші тощо. Тимчасом вирощування лісових смуг шляхом посіву насіння на постійне місце хоча і має переваги (такі насадження характеризуються більшою біологічною стійкістю, ніж при посадці на постійне місце сіянців, а тим більше саджанців), проте при створенні лісових смуг посівом необхідна ретельніша підготовка ґрунту; до того ж слід вчасно проводити догляд за ґрунтом у насадженнях. З огляду на викладене при створенні лісових смуг на постійне місце нерідко висіваються лише жолуді та горіхи.

    Після створення смуг технічне приймання  та доповнення посадок здійснюються у такий самий спосіб, як і після  створення лісових культур. Щоб  забезпечити енергійний ріст всіх деревних рослин, у смугах проводять розпушування ґрунту та знищення трав'яних рослин. Упертий рік здійснюють 3 - 4 механізованих доглядів, на другий — 3 - 2, на третій — 1 - 2ів наступні роки по два догляди. Розпушування ґрунту та знищення трав'яних рослин в рядах триває 2—3 роки. Після зімкнення гілок в рядах догляд припиняється. 

    4.1.Підготовка насіння та садивного матеріалу.

    Полезахисні лісові смуги створюють сіянцями, насінням та укоріненими живцями. Найбільш поширене створення лісових смуг—1—2-річними  сіянцями, вирощеними в спеціальних  розсадниках.

    Для забезпечення високої приживлюваності та доброго росту молодих насаджень використовують доброякісний садивний матеріал і насіння. Сіянці повинні відповідати вимогам першого та другого сорту за стандартом.

    Перевозять  садивний матеріал з розсадників  до місць садіння автомобілями, на дно кузова яких настилають шар вологої соломи чи моху товщиною 5—8 см, зверху похило ставлять сіянці або саджанці рядами. Коріння кожного ряду добре закутують таким самим вологим матеріалом. Зверху садивний матеріал прикривають брезентом або рогозою.

    Для перевезення садивного матеріалу на великі відстані сіянці з добре зволоженим корінням упаковують у спеціальні тюки. Привезений садивний матеріал негайно розпаковують і прикопують тимчасово (до його висаджування) або на тривале зберігання (на зиму). Тимчасово садивний матеріал прикопують у смузі в декількох місцях. На зимове (тривале) зберігання його прикопують у канаву з однією похилою стінкою (під кутом до 45°) і другою прямовисною. Глибина канави З0—40 см, довжина—довільна. Похилу стінку роблять з боку пануючих вітрів. Укладають сіянці тонким шаром на похилу стінку канави і засипають їх вологою землею так, щоб на поверхні залишилась третя частина довжини сіянців. Насипану землю розрівнюють і ущільнюють уздовж ряду шаром товщиною 10—15 см. На ущільнену поверхню укладають другий ряд сіянців, який засипають землею і ущільнюють. Прикопані сіянці утеплюють очеретом, рогозою і обкопують канавками. Перед садінням сіянці відкопують, ретельно оглядають і сортують, відбраковуючи пошкоджені і підмерзлі. У відсортованих сіянців секатором або сокирою надрізають коріння, залишаючи їх довжиною до 22—25 см. 

    4.2. Строк і техніка садіння.

    Садіння лісових смуг проводять навесні  і восени, краще рано навесні. В  Лісостепових районах України потрібно висаджувати сіянці, особливо ранньою  весною, у кінці березня та на початку квітня,  бо при таких умовах можна досягти максимальної забезпечуваності вологою і меншої пошкодженості  сіянців (ніж при садінні в осінній період). Восени потрібно висаджувати сіянці при достатній вологості ґрунту після закінчення вегетації дерев, у лісостепових районах України приблизно з другої половини жовтня, а в степових — на 2— З тижні пізніше.

    Залежно від прийнятої схеми змішування порід та їх розміщення на площі  заздалегідь визначають необхідну  кількість посадочних (посівних) місць на 1 га.

    Садіння (сівбу) лісових смуг проводять в  основному лісосадильними машинами та сівалками ССН-1, СЛНУ-1 і СЖУ-1, в окремих випадках (доповнення, невеликий обсяг робіт) — вручну під меч Колесова або лопату. Сіянці після садіння оправляють.

    Під час садіння лісосмуг дотримуються таких вимог: коріння сіянців  добре ущільнюють ґрунтом так, щоб  воно не висмикувалось при легкому  потягуванні за стовбур; коріння  сіянців закопують у ґрунт  на всю глибину і не загинають; кореневі шийки сіянців при весняному садінні закопують нижче поверхні ґрунту на 2—3 см та на 3—5 см — при осінньому; посадочні (посівні) місця розміщують рівномірно. 

    4.3. Технологічні карти створення полезахисних смуг.

    Спеціалісти колгоспів, радгоспів, лісгоспзагів, лісомеліоративних станцій повинні бути обізнані не тільки з окремими операціями, з яких складається весь процес створення і вирощування полезахисних лісових смуг різного складу і будови, а й знати, які машини та знаряддя застосовують для цього, скільки коштів витрачається по видах робіт, а також які загальні витрати на вирощування 1 га лісової смуги. Ці дані можна знайти в розрахунково-технологічних картах, які розробляють під час проектування лісових смуг.

    Марки машин і знарядь та норми виробітку  з часом змінюються, тому технологічні карти періодично теж удосконалюють. Розрахунково-технологічні карти розробляють для всіх схем змішування деревних і чагарникових порід у різних грунтово-кліматичних умовах. Основні операції, зазначені в картах (підготовка ґрунту: лущення, зяблева оранка, боронування, культивації; підготовка садивного матеріалу; садіння саджанців або висів насіння; догляд за ґрунтом у створених смугах: боронування, культивації, осіннє глибоке розпушення міжрядь), мають загальний характер. Залежно від грунтово-кліматичних умов окремі види робіт змінюються, наприклад, глибина основної оранки ґрунту. Міняються також норми виробітку (на важких за механічним складом ґрунтах півдня і сходу держави вони менші, ніж у північних районах Лісостепу). Кількість і кратність доглядів за ґрунтом приблизні, їх уточнюють залежно від забур'яненості ґрунту та погодних умов. 

    4.4. Система догляду за ґрунтом

    З часу закладання полезахисних смуг до змикання крон дерев ґрунт слід підтримувати у чистому від бур'янів та розпушеному  стані. Для цього застосовують систему доглядів за ґрунтом, яка складається з суцільного боронування, культивацій міжрядь і розпушень урядах, застосування гербіцидів для знищення бур'янів у рядах дерев, осіннього глибокого розпушення ґрунту в міжряддях.

    Догляд за ґрунтом починають безпосередньо після садіння (посіву) лісових смуг. Перший раз розпушують його боронами з високими зубами. Кількість доглядів за ґрунтом залежить також від схем змішування деревних і чагарникових порід. Конкретні строки і кількість доглядів встановлюють залежно від стану ґрунту, інтенсивності росту та кількості бур'янів.

    У засмічених бур'янами лісових смугах міжрядний обробіток здійснюють незалежно від їх віку.

    У сприятливих умовах Лісостепу та північного Степу міжряддя полезахисних смуг можна займати просапними культурами — картоплею, баштанними, кукурудзою.

    Механізований догляд за ґрунтом у рядах здійснюють при необхідності аж до змикання крон дерев. Для знищення бур'янів у рядах  можна застосовувати гербіциди, рекомендовані Державною комісією по хімічних засобах боротьби з хворобами рослин і бур'янами у сільському господарстві. У системі догляду за ґрунтом важливу роль відіграє осіннє розпушення ґрунту в міжряддях на глибину 18—25 см. Його проводять протягом 3—5 років (після садіння лісосмуг до змикання крон). При цьому ширину обробітку ґрунту в міру розростання крон дерев поступово звужують, а глибину зменшують.

    Під час догляду за ґрунтом у полезахисних смугах треба дотримуватися таких  вимог: при обробітку ґрунту для  запобігання механічним пошкодженням саджанців деревних порід між рядами і знаряддям залишають захисну зону шириною до 20 см; протягом вегетаційного періоду глибину культивацій у міжряддях змінюють: у Поліссі та  Лісостепу від 8 см (перша культивація) до 14 см (остання культивація), у Степу —від 14—16 см (перша) до 8 см (остання); одночасно з міжряддями обробляють і закраїни лісосмуг; догляд за ґрунтом у рядах проводять одночасно з культивацією і закінчують після змикання крон у рядах; при культиваціях і осінніх обробітках міжрядь змінюють напрям руху тракторів із знаряддям, щоб запобігти утворенню небажаного мікрорельєфу ґрунту в лісосмугах (борозен в міжряддях і валків урядах дерев). 

    4.5 Технологія створення  полезахисних, граничних  лісосмуг

      Підготовку ґрунту для створення цих видів лісосмуг будемо проводити по системі зяблевого обробітку ґрунту. Система зяблевого обробітку ґрунту вибрана у зв'язку з невеликою ступінню забур'яненості площі.

    Культурна оранка проводиться на глибину 27-30 см. 

    4.6.Технологія  створення протиерозійних лісових насаджень.

    Площі, які підлягають меліорації за своєю  топографією, ґрунтовими і гідрологічними умовами, ступенем еродованості дуже складні. Вони потребують спеціальної підготовки для освоєння: зарегулювання поверхневого стоку на водозборі; очищення площі від великого каміння, окремих дерев, чагарників; планування поверхні схилів; прокладання доріг та стежок, виположування крутих схилів та берегів; висипання укосів до повного засипання ярів; закріплення ярів гідротехнічними спорудами.

    Підготовка посадочних місць.   Різноманітні рельєфні форми еродованих при сіткових схилів, берегів балок, річок об'єднують у певні категорії лісомеліоративної площі (ЛМП). Основою для цього є крутість і ступінь розчленування схилів і берегів ерозійними розмивами. У межах категорії виділяють під категорії.

    На  основі досліджень та узагальнення виробничого  досвіту для під категорій  ЛМП рекомендується конкретна технологія обробітку грунту під протиерозійні  насадження.

    Територія на якій ми плануємо розмістити водорегулюючі, прибалкові насадження відноситься до I^в категорії ЛМП. У межах площ першої категорії зустрічаються ділянки зрізною змитістю і скелетністю ґрунту та різним підґрунтям. Враховуючи це на цих ділянках під категорії А ґрунт готують за системою „ чорного " та зяблевого обробітку ґрунту.

    Для створення протиерозійних насаджень використовують 1 -2 річні сіянці, які відповідають вимогам стандарту. Перед садінням садивний матеріал сортують, видаляючи уражені хворобами та механічно пошкоджені рослини. Довгі корінці підрізають до 20—25 см. Однорічними сіянцями садять абрикос, аличу, ліщину, маслинку, скумпію, черешню, черемху. Дуб та деякі інші породи висаджують дворічними сіянцями. Залежно від категорії площ і способів підготовки посадочних місць сіянці висаджують лісосадильними машинами (ССН-1, СЛНУ-1) або вручну під лопату чи меч.

    У кожному випадку перевіряють  якість садіння. Його вважають правильним, якщо сіянці тримаються в ґрунті міцно, коріння не загнуте і щільно затиснуте  на належну глибину, шийка кореня знаходиться на 2—2,5 см нижче від поверхні ґрунту, рослини в рядках розміщені на встановлених інтервалах, змішування порід додержано, ряди насадження прямолінійні, а міжряддя мають задану ширину.