Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 13:30, отчет по практике
Цілями виробничої практики є закріплення та практичне застосування отриманих в період навчання теоретичних знань з питань економіки та управління, організації виробництва і праці на підприємстві, отримання практичного досвіду роботи в колективі, формування професійних навичок. Головна мета практики - систематизація і розширення теоретичних знань, розвиток уміння застосовувати їх при вирішенні конкретних економічних, організаційних та управлінських завдань.
Також головний бухгалтер та його помічник забезпечує законність, своєчасність та правильність оформлення документів. Складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, робіт (послуг).
Розрахунки по заробітній
платі. Правильне нарахування
і перерахування податків і
зборів у державний,
Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань. Витрачанням фонду оплати праці. Встановленням посадових окладів працівникам підприємства. Проведенням інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів. Організовує проведення перевірок організації бухгалтерського обліку та звітності, а також документальних ревізій у структурних підрозділах підприємства. Бере участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення втрат і непродуктивних витрат. Вживає заходів з попередження нестач, незаконного витрачання грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового та господарського законодавства.
До обов’язків касира входить: 1) здійснює операції з приймання, обліку, видачі та зберігання грошових коштів і цінних паперів з обов'язковим дотриманням правил, що забезпечують їх збереження; 2) оформляє документи і отримує відповідно до встановленого порядку грошові кошти та цінні папери в установах банку для виплати робітникам і службовцям заробітної плати, премій, оплати відряджень і інших витрат; 3) веде на основі прибуткових і витратних документів касову книгу; 4) звіряє фактичну наявність грошових сум і цінних паперів з книжковим залишком; 5) складає описи старих купюр, а також відповідні документи для їх передачі до установ банку з метою заміни на нові; 6) складає касову звітність; 7) дбайливо відноситься до довіреним йому цінностям; 8) вживає всіх заходів для забезпечення збереження ввірених йому грошових коштів та цінних паперів і запобігання шкоди; 9) своєчасно повідомляє головному бухгалтеру про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому цінностей; 10) ніде, ніколи і ні в якій мірі не розголошує відомі йому дані про операції зі зберігання цінностей, їх відправки, перевезення, охорони, сигналізації, а також службових дорученнях по касі; 11) виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.
Головними обов’язками агронома є наступне:
Інженер підприємства розробляє документацію, що відображає склад і технічний стан будівель і споруд виробничого та цивільного призначення, які підлягають державному нагляду. Здійснює систематичний контроль за внесенням до документацію коригувань, пов'язаних з фактичними змінами в наявності, місцезнаходження, склад, технічний стан будівель і споруд. Виробляє оцінку вартості будівель і споруд для цілей державного обліку, оподаткування, справляння державного мита та інших державних цілей. Бере участь в прийомі нововведених будівель і споруд, а також у розслідуванні аварій і нещасних випадків, пов'язаних з технічним станом будівель та споруд. Проводить обстеження, технічний огляд будівель і споруд, їх планову зйомку і лінійні виміри за допомогою геодезичних і вимірювальних приладів, готує за їх результатами графічні і пояснюють матеріали. Веде журнали польових робіт. Складає акти про технічний стан та оцінки вартості будівель і споруд. Здійснює облік будівель та споруд, веде реєстри об'єктів обліку, а також складає встановлену статистичну звітність. Формує інвентарні справи на об'єкти обліку. Складає технічні паспорти, готує їх для зберігання в архіві.
Також інженер здійснює роботи з впровадження комплексної автоматизації та механізації виробничих процесів, що сприяють підвищенню технічного рівня виробництва, продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції, забезпеченню сприятливих умов праці та її безпеки. Аналізує ефективність застосовуваних засобів механізації та автоматизації, показники їх використання, готує пропозиції щодо усунення виявлених недоліків, зміни конструкцій або окремих складальних одиниць на більш досконалі. Вживає заходів щодо забезпечення надійності і безперебійної роботи.
Далі ми розглянемо організацію роботи економічного відділу. До економічного відділу відносяться директор, головний бухгалтер, помічник бухгалтера та касир. ТОВ «РССП» володіє трьома комп’ютерами моделі Pentium II (Intel (R) Celeron), які розташовані в бухгалтерії – 2, та 1 – у директора. Також в кабінеті бухгалтерії є в наявності струменевий принтер, ксерокс. Матеріально-відповідальними особами, за якими закріплені комп'ютери та принтери, є головний бухгалтер.
Досвід роботи на ПЕОМ був
придбаний в ході своєї практичної
діяльності. Слід зазначити, що ступінь
володіння комп'ютерною
У своїй роботі бухгалтера використовують загальне програмне забезпечення (DOS, Windows) і прикладне (MS Office). Спеціалізоване програмне забезпечення не використовується.
Наявні комп'ютери не підключені до локальної мережі, до глобальної мережі Internet. Також ТОВ «РССП» немає персонального WEB-сайту, E-mail. У штаті працівників підприємства також не передбачено наявність інженера-програміста. Але обслуговування комп'ютерів проводиться своїми силами. Хоча в разі виникнення серйозних порушень в роботі комп'ютерів обслуговування повинна проводити фірма-постачальник, згідно талону гарантійного обслуговування, або ж будуть використовуватися послуги сторонніх комп'ютерних організацій. За весь період експлуатації комп'ютерної техніки серйозних збоїв в роботі ПК не виникало, тому не виникало потреби у використанні таких послуг. Аналізуючи рівень комп'ютерного забезпечення бухгалтерії підприємства, можна сказати, що він знаходиться на досить середньму рівні. Відсутність спеціалізованого комп'ютерного забезпечення, наприклад, таких як «1С», «Парус», значно знижує рівень обробки бухгалтерської інформації, а сама праця працівника бухгалтерії є трудомістким і довгим.
Більшість сільськогосподарських підприємств при визначенні потреби в управлінських кадрах до останніх часів застосовували « Рекомендації з штатної чисельності та нормативів на оплату праці керівників, спеціалістів та обслуговуючого персоналу », розроблену ще Всесоюзним науково-дослідним інститутом планування і нормативів (адаптовані до умов України і введені у дію з 1.01.1987 р.). Відповідно до цих Рекомендацій потреба у спеціалістах визначалася для сільськогосподарським підприємств України за критеріями, визначеними для окремих видів управлінської діяльності. При цьому всі підприємства класифікувалися за категоріями (групами) у відповідності з фондом оплати праці. У відповідності з цим структура типових штатів і штатних нормативів включала 15 категорій управлінського персоналу. Слід зазначити, що даними Рекомендаціями були визначені чіткі нормативи для визначення потреби у спеціалістах в залежності від нормувальних факторів (агрономів – від умовної збиральної площі, зоотехніків – від умовного поголів’я, економістів – від плану реалізації продукції та ін.). Позитивним моментом цих нормативів було і те, що сільськогосподарським підприємствам, за умов ефективного їх функціонування (зростання обсягів виробництва, питомої ваги чистого прибутку у у валовому доході), надавалося право формувати структуру та чисельність управлінських кадрів, змінювати посадові оклади відповідно до ефективності їх праці.
Однак Рекомендації мали директивний характер і передбачали жорсткий контроль за підприємствами у дотриманні цих норм і були розраховані переважно на великі товарні господарства з державною (колективною) формою власності.
Результати вищевикладеної
методичної концепції з визначення
зайнятості у керівників середньої
ланки і спеціалістів дали можливість
зробити ряд висновків і
Так як наше підприємство є дуже маленьким по розмірам, площа його сільськогосподарських угідь складає лише 1152 га, то воно організувало виробничу діяльність за галузевим принципом побудови структури управління. Для цього підприємства немає потреби в такій посаді, як заступник або помічник керівника. Для загальногосподарського керівництва нормувальними факторами є кількість середньорічних працівників та обсяг реалізації продукції. Потреба у спеціалістах з бухгалтерського обліку визначається, як кількістю працюючих, так і обсягами реалізації продукції. Крім того в сучасних умовах сфера обліку, аудиту, економічного контролю перенесена на консультаційний рівень з наданням відповідних послуг.
Соціальна структура кадрів характеризує трудовий колектив як сукупність суспільних груп, класифікованих за статтю, віком, освітою, стажу роботи, сімейного стану, мотивації та відношенню до роботи, наявності власності, рівнем життя.
Статева структура організації - процентне співвідношення чоловіків і жінок - є ще одним традиційно відслідковується показником статистики людських ресурсів. Традиційно практична користь цього показника була обмежена тими випадками, коли за законодавством жінки користуються певними пільгами, як то: додаткова компенсація або укорочений робочий день. Сьогодні багато західні корпорації прагнуть продемонструвати, що надають рівні можливості незалежно від статі, віку та раси. У зв'язку з цим нерідко відслідковується такі параметри, як відсоток жінок на керівних позиціях, знову-таки з точки зору динаміки цього показника. Можна рекомендувати пробну практику і українським підприємствам.
Співвідношення чоловіків і жінок на ТОВ «РССП» показано на малюнку 1.
Мал. 1 Співвідношення по статевому показнику за 2009 – 2011 рр.
Розглянувши графік ми бачимо, що у 2010 та 2011 роках однакова кількість і чоловіків, і жінок. А ось у 2009 році порівняно з 2010 та 2011 роками на одного чоловіка було більше.
Таблица 2
Вікова структура підприємства
Вік персонала |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
від 20 до 30 років |
0 |
1 |
1 |
від 31 до 40 років |
2 |
3 |
3 |
від 41 до 50 років |
3 |
2 |
2 |
від 51 до 60 років |
1 |
0 |
0 |
Розглянувши показники за віком можна зробити висновок, що на підприємстві в основному збільшуються молоді фахівці. Фахівців з віковою категорією від 20 до 30 років збільшилася на 1 людину, в категорії від 31 до 40 років теж на одну особу. Вже протьогом двох років на підприємстві немає людей віком від 51 до 60 років.
Важливим показником стабільності робочої сили і відданості співробітників організації є показник тривалості роботи на підприємстві (стаж). Для стажу середній показник має великий сенс, ніж для вікової структури, однак і в цьому випадку краще використовувати метод угрупування.
Структура персоналу досліджуваного підприємства за тривалістю роботи в ТОВ «РССП» за 2009-2011 роки наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
Структура кадрів підприємства за стажем роботи за 2009 - 2011 роки
Стаж роботи |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
Відх. (%) 2011до 2009 |
Відх. (%) 2011 до 2010 |
1-3 роки |
0 |
1 |
1 |
100 |
0 |
3-5 років |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
5-10 років |
4 |
3 |
3 |
-25 |
0 |
Більше 10 років |
2 |
2 |
2 |
0 |
0 |
Аналогічно віковій структурі підприємства аналізується склад робочої сили за рівнем отриманої освіти (таблиця 4).