НТД – як об’єкт управління

   Более принципиальные изменения произошли в когнитивном плане. Почти все общественные науки начали переход на общепринятую в мире методологию исследований. А экономические науки, кроме изменения методологии исследований, вынужденные были изменить и сам объект исследований - планово-централизованную экономику на рыночную.

   Второй  этап характеризуется также коренными экономическими изменениями в научной сфере, которые произошли вследствие глубокого спада производства. Либерализация цен в торговли, потеря государственного контроля над субъектами экономической деятельности при почти полном сохранении государственной собственности, нарушение налаженных десятилетиями хозяйственных связей между производственниками новых стран стимулировали неистовое возрастание Инфляции и дефицит денежных платежей. Появилась новая, противоположная минувшему этапу, тенденция в экономике - возрастающее уменьшение выработанного валового внутреннего продукта. Следствием этого стало углубление дефицита государственного бюджета. Тем не менее уменьшение объемов государственного бюджета и ВВП сопровождалось еще большим сокращением тех частей, которые выделялись на финансовую поддержку науки. Так, часть ВВП, которая распределялась в эту область в 1998 году, снизилась в сравнении с 1990 г. почти в 4 раза и составляла 0,8%.

  Сокращение финансирования науки привело к изменению структуры затрат на научные исследования. Тенденция наращивания затрат на материальное и информационное обеспечение, которая доминировала на первом этапе, то есть до 1990 г., изменилась на противоположную. Стараясь сохранить научные коллективы и предотвратить "утечку мозгов", руководители научных учреждений уменьшали затраты на проведение научно-исследовательского процесса, командировки, информационное обеспечение, приобретение оборудования и т.п.. Тем не менее сохранение кадров в условиях почти полного сокращение затрат на приобретение необходимых для проведения исследовательского процесса оборудования и материалов стало постепенно приводить к фактическому прекращению научной деятельности. В науке постепенно определилась тенденция не оплаты  работы и ее результатов, а присутствия на рабочем месте. В то же время вне науки появились новые сферы деятельности, более привлекательные для многих научных работников по смыслу и в особенности по уровню заработной платы. Поэтому на втором этапе состоялся наибольший отток кадров из науки. В частности, в 1992 году наука утратила шестую часть научных работников.

   Тем не менее не только физическое сокращение численности научных кадров было следствием трансформации отечественной  научной системы. В этот период фактически состоялся почти полный разрыв связей науки с производством, который сказался в многоразовом уменьшении количества непосредственных заказов на выполнение НИОКР от предприятий. В этих условиях государство превратилось у основного заказчика на выполнение НИОКР. Значительный объем научных исследований, в том числе прикладных исследований и разработок, которые безусловно имеют коммерческий характер, начали выполняться за счет бюджетных средств. Еще одним отрицательным следствием дефицита средств стало свертывание межотраслевой кооперации и разрыв связей между научными учреждениями, которые раньше совместно выполняли комплексные исследования.

   Третий  этап начался в конце 1993 г. Он характеризуется углублением тех изменений, которые происходили на втором этапе. Особенностью этого этапа является значительное возрастание инфраструктур их затрат, связанных в первую очередь с необходимостью удержания в рабочем состоянии помещений, поддержание в них рациональной температуры, освещения, оплаты за услуги связи, почты и т.п. Это привело к появлению угрозы прекращения существования целого ряда институтов. В первую очередь это касалось наиболее больших институтов, а также тех научных учреждений, которые традиционно имели в основному лишь бюджетное финансовое обеспечение.

   Отсутствие  средств на выплату заработной платы имело своими следствиями сначала физическое сокращение численности персонала, а в последнее время - постоянное возрастание задолженности работникам науки, которые еще оставались в этой сфере деятельности. Почти полное сокращение затрат на проведение научно-исследовательского процесса привело к падению производительности работы научных работников. Суммарно эти два фактора оказывали содействие постепенному разрушению налаженного порядка организации работы в научных учреждениях. Принудительный переход на сокращенный режим работы фактически обусловил беспрецедентное возрастание уровня скрытой безработицы в научной сфере. По оценкам, если учитывать реальный уровень занятости, она составляет почти 90%.

   Таким образом, современные социально-экономические  условия в значительной мере отражаются на состоянии отечественной научной системы, которая в отличие от областей материального производства имеет крайне низкие стартовые возможности для перехода к рынку. Переходный период поставил перед ней новые преграды, связанные с отсутствием финансового обеспечения научно-технической деятельности, другими экономическими и организационными неурядицами, неотработкой системы охраны интеллектуальной собственности и т.п. также следует прибавить трудности, связанные с информационным голодом, падением престижности научной работы, оттоком и постепенным старением кадров и т.п. По многим показателям состояние в научной сфере намного хуже, чем это было в условиях планово-централизованной системы хозяйствования. Поэтому, несмотря на потребность экономики в глубоком обновлении производства, научно-техническая сфера несостоятельна сегодня адекватно отреагировать на эту потребность, так как она сама находится в кризисном состоянии.

   Следует отметить, что изменения, которые произошло в научной системе Украины с начала 1990 г. до 1999 г., в основном отвечают условиям жесткой государственной консервативной политики Такая политика характеризуется не приоритетностью научной и инновационной сферы в системе государственной поддержки. Следствием реализации такой политики является обусловленное отставание Украины от стран, которые осуществляют прогрессивную или наступательную научно-техническую политику.

   В 1999 г. и в начале 2000 г. на государственном уровне осуществлен ряд важных мероприятий в направлении изменения государственной научно-технической политики [І]. В частности, официально глава государства провозглашен переход Украины на инновационную модель развития экономики. Верховной Радой утвержденна новая Концепция научно-технологического и инновационного развития Украины, которая предусматривает более активную позицию государства в развитии научно-технологической сферы, использование новых знаний в экономике и других сферах. Приняты изменения в новый Закон Украины “О науке и научно-технической деятельности”. Существенно повышенна пенсия научным работникам, а соответствующим указом Президента Украины предусмотрен повышения с 2001г. заработной платы отдельным категориям ученых. Практическая реализация этих и других государственных мероприятий позволяет предположить, что научная система Украины вступает в новый, четвертый, этап своей трансформации - этап целенаправленных регулированных изменений в научной и инновационной системах, в первую очередь качественных. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Лекція  №2. НТД та інноваційні процеси

    План.

1. Поняття  й особливості інноваційної діяльності.

2. Інноваційний  процес і наукова діяльність.

3. Життєвий  цикл інновацій й інноваційного  продукту.

4. Циклічність  інноваційної стратегії. 

1. Поняття й особливості  інноваційної діяльності. 

    В основі інноваційної діяльності лежить науково-технічна діяльність (НТД), тісно  зв'язана зі створенням, розвитком, поширенням і застосуванням науково-технічних  знань у всіх областях науки і  техніки. 

    2. Інноваційний процес і наукова діяльність. 

    Інноваційний  процес - це процес перетворення наукового  знання в інновацію, тобто послідовний  ланцюг подій, у ході яких інновація  визріває від ідеї до конкретного  продукту,  технології чи послуги  і поширюється при практичному  використанні. На відміну від ТП,  інноваційний процес не закінчується так називаним упровадженням - першою появою на ринку нового продукту, чи послуги доведенням до проектної потужності нової технології. Цей процес не переривається і після впровадження, тому що в міру поширення (дифузія) нововведення удосконалюється, робиться більш ефективним, здобуває нові споживчі властивості. Це відкриває для нього нові ринки, а отже, і нових споживачів, що сприймають даний продукт, чи технологію послугу як нові саме для себе. Таким чином, цей процес спрямований на створення необхідних ринків продуктів, чи технологій послуг і здійснюється в тісній єдності із середовищем: його спрямованість, темпи, мети залежать від соціально-економічного середовища, у якій він функціонує і розвивається [13].

    Основою інноваційного процесу є процес створення й освоєння нової техніки (технологій) - ПСНТ. Він починає з фундаментальних досліджень, спрямованих на одержання нових наукових знань і виявлення істотних закономірностей. Ціль ФД - розкрити нові зв'язки між явищами, пізнати нові закономірності розвитку природи і суспільства  безвідносно до їхнього конкретного використання. ФД поділяються теоретичні і пошукове.

    Результати  теоретичних досліджень виявляються  в наукових відкриттях, обґрунтуванні  нових понять і представлень, створенні нових теорій. До пошукового відносяться дослідження, задачею яких виявляєте відкриття нових принципів створення виробів і технологій; нових невідомих раніше, властивостей матеріалів і їхніх з'єднань, методів аналізу і синтезу. У пошукових дослідженнях звичайно відома мета наміченої  роботи, більш-менш ясні теоретичні основи, але аж ніяк конкретні напрямки. У ході таких досліджень знаходять підтвердження  теоретичні пропозиції й ідеї. Пріоритетне значення фундаментальної науки в розвитку інноваційних процесів визначається тим, що вона виступає як генератор ідей, відкриває шляхи в нові області. Другою стадією ПСНТ є прикладні дослідження. Вони спрямовані на дослідження шляхів практичного застосування відкритих раніше явищ і процесів. Науково-дослідна робота (НДР) прикладного характеру ставить своєю метою рішення технічної проблеми, уточнення неясних теоретичних питань, одержання конкретних результатів, що будуть використані як науково-технічний  заділ у дослідно-конструкторських роботах. НД можуть бути самостійними науковими працями [13].

    Інформаційні   роботи   -   наукові   праці,   спрямовані на  поліпшення   пошуку   й   удосконалювання   аналізу   науково-технічної інформації. Найважливішою   складовою    частиною   інформаційних    робіт є патентні дослідження [13].

    Організаційно-економічні роботи спрямовані на удосконалювання організації і планування виробництва, розробку методів  організації  праці   і  керування,   методів   класифікації оцінки ефективності наукових праць і т.д.

    Науково-навчальні  роботи   -  діяльність   по   підготовці   наукові  праці аспірантів, студентів і т.д.

    Під дослідно-конструкторськими роботами (ДКР) розуміється застосування результатів ПД для створення (чи модернізацій удосконалення) зразків нової техніки, матеріалу, технологій ДКР - завершальна стадія наукових досліджень, це своєрідний перехід від лабораторних умов і експериментального виробництва до промислового виробництва. До ДКР відносяться:

    розробка визначеної конструкції  інженерного чи об'єкта технічної системи (конструкторські роботи);

    розробка ідей і варіантів  нового об'єкта;

    розробка технологічних процесом - способів об'єднання фізичних, хімічних, технологічних і інших процесів  із трудовими процесами в цілісну  систему (технологічні роботи).

    Таким чином, метою ДКР є створення (модернізація) зразків нової техніки, що можуть бути передані після відповідних  іспитів у серійне чи виробництво  безпосередньо споживачу. На цій  стадії виробляється остаточна перевірка  результатів теоретичних досліджень, розробляється відповідна технічна документація, виготовляються і випробуються зразки нової техніки. Імовірність одержання бажаних результатів підвищується від НДР до ДКР.  Завершальною стадією сфери науки є освоєння промислового виробництва нових виробів, що включає наукове і виробниче освоєння: проведення іспитів нової (удосконаленої) продукції, а також технічну і технологічну підготовку виробництва [13, 6].

    На  стадії освоєння виконуються досвідчені, експериментальні роботи на досвідченій  базі науки. Ці роботи мають на меті виготовлення і відпрацьовування досвідчених зразків нових продуктів і технологічних процесів. Експериментальні роботи спрямовані на виготовлення, ремонт і обслуговування спеціального  устаткування, апаратури, приладів, установок, стендів, макетів і т.п., необхідних для проведення наукових досліджень і розробок.

    Дослідна  база науки - сукупність досвідних виробництв, що виконують досвідні, експериментальні роботи. Досвідна база науки є складовою частиною наукового потенціалу країни, її стан і  використання характеризують здатність науки здійснювати досвідчену перевірку результатів наукових досліджень і розробок з метою забезпечення безперервності інноваційного процесу. Досвідні виробництва можуть бути різних організаційних форм – завод, цех, майстерня, дослідно-експериментальний підрозділ, досвідна станція і т.п.; мати різне місцезнаходження, різний ступінь господарської самостійності. До факторів, що гальмують освоєння інновації в промисловості, відносяться, насамперед, недостача власних фінансових ресурсів, високі ставки по кредитах комерційних банків, "стиск" внутрішнього попиту й економічний ризик освоєння нової продукції [13, 14].

    Після стадії освоєння починається процес промислового виробництва (ПВ). У виробництві  знання матеріалізуються, а дослідження знаходить своє логічне завершення. У ринковій економіці має  місце прискорення виконання ДКР і стадії освоєння виробництва. Замовники і виконавці взаємно зацікавлені в тому, щоб результати ДКР були впроваджені в практику і приносили прибуток (тобто були б реалізовані споживачу). Якщо все пройде благополучно, то промислове підприємство знову буде зацікавлено в закінченні договору з цією науковою організацією. Для наукової організації вдало виконана робота гарантує стабільні замовлення, робочі місця для співробітників з відповідною оплатою праці. У цьому полягає стимул прискорення і якісного виконання прикладних НДДКР [13].