НТД – як об’єкт управління

    Лекція  №1. НТД – як об’єкт управління

    План.

1. Сутність визначень: “наукова діяльність”, “науково-технічна діяльність”, “науково-технічний потенціал”, “науково-технічний прогрес”.
2. Структурні складові науково-технічного потенціалу.
3. Функції організації, що виконують науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
4. Галузевий принцип організаційної структури управління НТП та його недоліки.
5. Основні етапи трансформації наукової системи України.

 
 

Значение  курса «Менеджмент  в научно-технической  деятельности» 

   Выпускники  университета управления - экономисты-менеджеры, в своей практической деятельности могут иметь двойственное отношение к научно-технической деятельности:

1. Некоторые выпускники могут работать в научной сфере непосредственно на различных должностях отделов НИО планово-экономических, отделов координации НИР, службы организации науки, кадров и даже работниками чисто научных  подразделений научно-исследовательских организаций, ВУЗов и предприятий. Экономистам придется решать задачи, как выполняя научную деятельность обеспечивать прибыль или доход организации.
2. Многие из выпускников будут работать непосредственно в сфере бизнеса, включая производственную или непроизводственную сферу.

   Менеджерам  этих сфер деятельности придется решать задачи, как применяя научные методы обеспечить эффективность бизнеса, получить достаточную прибыль или доход.

   В обоих случаях для этого надо знать особенности научно-технической  деятельности, уметь для достижения своих целей правильно воспользоваться  научными знаниями и услугами.

   В общих случаях для этого надо знать особенности научно-технической  деятельности, уметь для достижения своих целей правильно воспользоваться  научными знаниями.

   Настоящий курс призван помочь выпускникам  в будущей деятельности и в  этом состоит его значение. 

1. Сутність визначень: “наукова діяльність”, “науково-технічна діяльність”, “науково-технічний потенціал”, “науково-технічний прогрес”. 

    Наукова діяльність (НД) відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність" - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні і прикладні дослідження.

      Науково-технічна діяльність (НТД) - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і  використання нових знань у  всіх галузях техніки і технології. Не основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові і проектно-пошукові роботи, виготовлення досвідних зразків  чи партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, зв'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання [4, 5].

    У Законі України "Про основи державної  політики в сфері науки і науково-технічної  діяльності" дане наступне значення науки:

    Наука - визначальне джерело економічного росту і невід'ємної складової національної культури й освіти, створює необхідні умови для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері науково-технічної діяльності, забезпечує використання досягнень вітчизняної і світової науки і технології для рішення соціальних, економічних, культурних і інших проблем [4, 5].

    Науково-технічний  прогрес є головним чинником розвитку суспільства, підвищення добробуту  його громадян, їх духовний і інтелектуальний  росту.

      Науково-технічний потенціал (НТП) - розглядається як сукупність ресурсів і структур, розташованих у регіоні, що забезпечують регіону виробництво, одержання і передачу досягнень науки і техніки в практичне застосування. 

2. Структурні  складові науково-технічного потенціалу.

 

    НТП можна представити у виді 4 складових:

    1.    кадрова

    2.    матеріально-технічна

    3.    інформаційна

    4.    організаційна

    Кадрова складова НТП:

    1. Працівники наукових організацій і Вузів, що безпосередньо займаються в науково-дослідному процесі.

    2. Обслуговуючий персонал наукових установ і Вузів.

    3. Працівники науки і виробництва,  зайняті освоєнням наукових досягнень.

    Матеріально-технічна складова НТП:

    1. Будинки й устаткування наукових  організацій і Вузів.

    2. Приладова база.

    3. Дослідно-експериментальна база  наукових організацій і Вузів.

    4. Дослідно-експериментальна база  науково-технічних підрозділів підприємств.

    Інформаційна  складова НТП:

    1. Інформаційні фонди.

    2. Системно-технічні засоби інформаційного  обслуговування.

    Організаційна складова НТП:

    1. Організація територіального розміщення і ресурсного забезпечення наукових організацій і Вузів.

    2. Організація науково-технічного  процесу.

    3. Організація досвідної апробації  і виробничого освоєння наукових  досягнень.

Структурные составляющие НТП

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Рис. 1. Структурные составляющие НТП 

3. Функції організації, що виконують  науково-дослідні та дослідно-конструкторські  роботи.

 

    В основному можна виділити чотири типи науково-дослідних організацій.

1. Організації академічного сектора. Розділені в залежності від обсягу і характеру роботи на інститути, лабораторії, кабінети, вони є центрами науково-дослідної діяльності академій. Їхніми функціями є здійснення теоретичних і прикладних досліджень у відповідних з галузях наук, зв’язок з виробництвом на базі впровадження результатів науково-дослідних робіт.

    Академічну  наукову організацію звичайно очолює директор, що звітує за її роботу перед  відповідним відділенням.

2. Організації вузівського сектора. Займаються як теоретичними, так і прикладними дослідженнями в різних галузях науки. Кафедри вузів є організаційними центрами проведення педагогічної і наукової діяльності.
3. Наукові підрозділи виробничо-заводського сектора. До них відносяться заводські лабораторії, конструкторські бюро, відділи в системі промислових  підприємств чи міністерств, що займаються вивченням і розробкою спеціальних проблем, в основному зв’язаних з розвитком підприємств і удосконалювання їхньої техніки і технології, а іноді й окремої галузі виробництва.
4. Галузеві науково-дослідні інститути. Знаходяться під безпосереднім контролем міністерств і інших центральних органів державного управління.

    Функції таких інститутів полягають насамперед у проведенні прикладних наукових досліджень, спрямованих на рішення конкретних задач, що забезпечують розвиток   галузі чи її основних елементів. Деякі з цих інститутів виконують функцію головних координуючих організацій (центрів) відповідальних за здійснення складних науково-технічних розробок, що вимагають співробітництва великої кількості науково-дослідних інститутів і проектних організацій. Очолює інститут директор. 

4. Галузевий принцип  організаційної структури  управління НТП  та його недоліки. 
 
 

4. Основні етапи трансформації  наукової системи  України.

 

   Анализ  процессов формирования самостоятельной научной системы Украины позволяет охарактеризовать отдельные этапы трансформации науки Украины и выделить социально-экономические факторы, которые влияют на состояние отечественной науки. За период 1991-2000 гг., можно выделить по крайней мере три этапа развития и функционирование науки.

   Первый  этап охватывает период с начала так называемой перестройки и к провозглашению независимости Украины, благодаря чему научная система начала превращаться из региональной в самостоятельную, национальную. Он характеризуется тем, что планово-централизованная система управления наукой была дополнена рыночными средствами, в частности, такими, как переведение научных организаций на полный хозяйственный расчет и самофинансирование; введение новой системы оплаты работы научных работников, что было более существенно связано с конечным результатом деятельности; провозглашение научного результата товаром.

   Благодаря этим и некоторым другим мероприятиям состоялось кратковременное оживление научной сферы, выросшая ее финансовая поддержка. Темпы затрат на науку опережали темпы возрастания валового внутреннего продукта. В общих затратах значительно увеличилась часть внебюджетных средств, что свидетельствовало о соответствующем возрастании спроса на научно-техническую продукцию. Средняя заработная плата занятых в науке и научном обслуживании повысилась почти в 1,7 раза и за абсолютными размерами впервые за последние десятилетия превысила соответствующий уровень заработной платы в промышленности [2]. Некоторые положительные сдвиги состоялись в воспроизведении основных фондов науки. В целом этот период был сравнительно благоприятной для развития науки. Тем не менее коренных преобразований не состоялось, так как изменение внешних условий научно-технической деятельности не было комплексным.

   Второй  этап охватывает 1991-1993 года. Сложность этого этапа обусловленна наложением на процесс трансформирования научной системы Украины из региональной на самостоятельную национальную научную систему трудных следствий возрастающего в стране экономического кризиса. В этот период были созданные основные формальные условия обособления науки Украины: переведены под свою юрисдикцию все научные учреждения, размещенные на ее территории, в том числе и те, которые раньше были подчинены союзному центру; сформирована минимально необходимая правовая база сохранения и функционирование научного потенциала; начата его переориентация на решение национальных социально-экономических и других проблем путем установления государственных научно-технических приоритетов, создание системы научно-технических приграм и проектов, введение конкурсных методов финансирования НИОКР и прочее.

   В институциональном плане коренных изменений не состоялось, кроме создания отсутствующих раньше на государственному равные органов управления наукой. Возникли также условия для деятельности негосударственных научных учреждений и новых общественных научных объединений.