Методи управління підприеством

    3. Організація раціонального використання  матеріально-технічних ресурсів.

    4. Контроль за збереженням матеріально-технічних  ресурсів на підприємстві.

    

    

    

    

    

    

    

    

      

      

    

      

    Рис. 3.2. Організаційна структура відділу МТЗ 

    Перелічимо функції відділу МТЗ:

    1. Визначення потреби в матеріальних  ресурсах (сировині, матеріалах, напівфабрикатах,  устаткуванні, паливі, енергії тощо.).

    2. Визначення джерел покриття потреби в матеріальних ресурсах.

    3. Розробка проектів перспективних,  поточних планів і балансів матеріально-технічного забезпечення виробничої програми, ремонтно-експлуатаційних потреб підприємства і його підрозділів.

    4. Забезпечення підприємства всіма  необхідними для його виробничої  діяльності матеріальними ресурсами  необхідної якості.

    5. Складання балансів матеріально-технічного  забезпечення, зведених таблиць  за видами сировини, матеріалів.

    6. Створення запасів, необхідних для виробництва.

    7. Підготовка та укладання договорів  з постачальниками.

    8. Узгодження умов і строків поставок матеріальних ресурсів.

    9. Аналіз можливостей і доцільності  встановлення прямих довгострокових  господарських зв'язків по поставці матеріально-технічних ресурсів.

    10. Вивчення оперативної маркетингової  інформації та рекламних матеріалів  про пропозиції підприємств оптової торгівлі й заготівельних організацій з метою виявлення можливості придбання матеріально-технічних ресурсів.

    11. Доставка матеріальних ресурсів  у відповідності точно в строк.

    12. Приймання матеріально-технічних  ресурсів на склади.

    13. Контроль якості, кількості, комплектності матеріально-технічних ресурсів при прийманні їх на склади.

    14. Підготовка претензій до постачальників  при порушенні ними договірних  зобов'язань і складання розрахунків  за цими претензіями.

    15. Узгодження з постачальниками зміни умов договорів.

    16. Участь в розробці стандартів  підприємства по матеріально-технічному постачанню.

    17. Розробка нормативів виробничих (складських) запасів матеріальних ресурсів.

    18. Контроль за станом запасів матеріалів, сировини, напівфабрикатів і комплектуючих виробів.

    19. Оперативне регулювання виробничих  запасів на підприємстві.

    20. Дотримання лімітів на відпуск матеріальних ресурсів і контроль за їх витратою в підрозділах підприємства за прямим призначенням.

    21. Розробка й впровадження заходів щодо підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів, зниженню витрат, пов'язаних із транспортуванням і зберіганням.

    22. Розробка рекомендацій з використання  вторинних ресурсів і відходів  виробництва.

    23. Виявлення зайвої сировини, матеріалів, устаткування й інших видів матеріально-технічних ресурсів і їх реалізація стороннім організаціям.

    24. Організація роботи складського  господарства.

    25. Забезпечення високого рівня  механізації й автоматизації  транспортно-складських операцій, застосування  комп'ютерних систем і нормативних умов організації та охорони праці.

    26. Облік руху матеріально-технічних ресурсів.

    27. Вилучення в підрозділах підприємства  наднормативних залишків матеріалів, передача їх на склад, в інші  підрозділи й належне оформлення  таких операцій.

    28. Розробка пропозицій по заміні дорогих і дефіцитних матеріалів, сировини більше доступними за ціною.

    29. Контроль за правильністю пред'явлених  до акцепту рахунків і інших  розрахункових документів постачальників  і забезпечення своєчасної передачі цих документів для оплати.

    30. Участь у формуванні цін на  продукцію та послуги підприємства.

    31. Складання:

    - списків постачальників, їх реквізитів, схем прямих господарських зв'язків з постачальниками;

    - заявок на матеріально-технічні  ресурси (зведені річні; річні, що надійшли від підрозділів підприємств; квартальні; місячні);

    - зведених даних про розподіл  і реалізацію фондів на сировину  й матеріали;

    - документів (відомостей, довідок) про розподіл і реалізацію фондів на всі види постачання;

    - актів, висновків про якість матеріально-технічних ресурсів;

    - комерційних актів.

    Відділ  матеріально-технічного забезпечення має право:

    1. Давати структурним підрозділам  підприємства вказівки по витраті матеріально-технічних ресурсів, які є обов'язковими до виконання.

    2. Вимагати й одержувати від всіх структурних підрозділів підприємства відомості, необхідні для виконання покладених на відділ завдань.

    3. Контролювати раціональність і  правильність використання матеріально-технічних  ресурсів підрозділами підприємства.

    4. Самостійно вести переписку з питань матеріально-технічного постачання.

    5. Виступати у встановленому порядку від імені підприємства з питань, що відносяться до компетенції відділу.

    6. Давати роз'яснення, рекомендації  й вказівки з питань, що входять у компетенцію відділу.

    7. Вносити пропозиції керівництву підприємства про залучення до матеріальної й дисциплінарної відповідальності посадових осіб підприємства за результатами перевірок.

    8. Залучати у встановленому порядку фахівців структурних підрозділів підприємства, експертів сторонніх організацій для участі в розгляді й виконанні робіт з питань, що входять у компетенцію відділу відповідно до справжнього положення.

    На  рис. 3.3 наведемо структуру зв’язків відділу МТЗ з іншими структурними підрозділами фірми.

    Відділ  матеріально-технічного постачання взаємодіє  з іншими структурними підрозділами підприємства з питань:

    1. одержання:

    - розрахунків потреби й заявок  на матеріально-технічні ресурси;

    - звітів про використання матеріально-технічних  ресурсів і дотриманні встановлених норм витрати;

    

    

    

    

      

      
 

    Рис. 3.3 Схема зв’язків відділу МТЗ з іншими структурними підрозділами підприємства 

    - актів про брак, оформлених у встановленому порядку;

    - документації про прийом матеріально-технічних ресурсів підрозділами;

    - відомостей про залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо;

    2. надання:

    - планів поставок матеріально-технічних ресурсів;

    - лімітних карт на відпуск матеріально-технічних ресурсів;

    - звітів про виконання планів  матеріально-технічного постачання;

    - відомостей про наявність матеріально-технічних ресурсів на складі.

    - відомостей про забезпечення підрозділів матеріально-технічними ресурсами;

    - даних про загальну кількість поставленої продукції відповідно до номенклатури, передбаченої планами матеріально-технічного постачання та договорами;

    - відомостей про наявність матеріально-технічних ресурсів на складі;

    - пояснювань про причини порушення строків і обсягів передачі матеріально-технічних ресурсів підрозділам тощо.

    Таким чином, управління політикою постачання та розподілу на підприємстві повинне здійснюватися завдяки вертикальним та горизонтальним зв’язкам таких структурних підрозділів підприємства, як: відділ збуту, відділ МТЗ та маркетинговий відділ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ 

     За  проведеним дослідженням у курсовій роботі можна зробити наступні висновки:

     1. Методи управління — способи  впливу на окремих працівників  та виробничі колективи в цілому, що необхідні для досягнення  цілей підприємства.

     2. Розрізняють такі методи управління:

• економічні.
• соціально-психологічні.
• регламентні методи.

     3. Організаційна структура ПП «Картес» доцільна для даного підприємства, працівники якого виконують приблизно однакові дії (надають однотипні послуги, обслуговують один сегмент ринку). Перевагою цієї структури є можливість швидко приймати рішення, реагувати на зміни у зовнішньому оточенні і забезпечувати неформальний підхід до мотивації і контролю діяльності співробітників.

     Така  структура задовольняє виповненню цілей та завдань, які стоять перед  підприємством. Так, наприклад, для виконання завдання реалізація продукції за встановлений термін, на складі слідкують за наявність товару, відділ торгівлі слідкує який саме товар необхідно, а головний механік слідкує за доставкою, в бухгалтерії проводиться аналіз успішного виконання завдань.

     4. Проаналізувавши баланс підприємства, і оцінивши виконання умов  його ліквідності можна зробити  висновок, що підприємство як  у 2008, 2009, 2010 роках не є ліквідним,  а саме:

     1. Підприємство не має достатньої суми наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами (А1<=П1).

     2. Ліквідними є друга та третя група активів протягом усього аналізованого періоду. Однак, слід зазначити, що підприємство не користується послугами установ банків і не має заборгованості як за довгостроковими, так і за короткостроковими кредитами.

     3. Відмічаємо достатність власного капіталу як для формування важко ліквідних активів, так і оборотних активів.

     5. У ПП «Картес» виділяють кілька ключових просторів, у рамках яких можна визначити довгострокові цілі:

     - Маркетинг;

     - Персонал;

     - Виробництво;

     - Менеджмент.