Меценатство

     Варто зазначити, що 7 березня 2006 року на засіданні Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності було розглянуто проект Закону про внесення змін до Закону України “Про благодійність та благодійні організації” щодо чіткого визначення поняття благодійної діяльності.

     Закону  “Про меценатство” в Україні ще немає. 16 березня 2006 року в Міністерстві культури і туризму України відбулася  нарада з керівниками національних творчих колективів, вищих навчальних закладів з питання обговорення  проекту Закону України “Про меценатство”.

     Віце-прем’єр-міністр  України В. Кириленко заявив про  необхідність ухвалення закону про  меценатство. Він зазначив, що залучення  приватних коштів „неможливе без  надання преференцій тим, хто  ці кошти вкладає”. „Думаю, що цей  закон про меценатство буде прийнято вчасно. Єдине, що ми не повинні зробити його таким, що стати меценатом було б навіть складніше, ніж зараз, і це буде предмет моєї спеціальної уваги” [8, стр. 42].

     Отже, поступ є, і, що важливо, – саме на державному рівні. Бо, звичайно, щоб відбувалися будь-які зрушення, саме державна політика має ґрунтуватися на врахуванні доброчинності як суттєвого фактора соціального розвитку суспільства.

     Та  не залишаються осторонь і творчі люди. Наприклад, для відомої української  кіноактриси, народної артистки України Р. Недашківської, яка нині керує власним поетичним театром „Під зоряним небом”, зараз пріоритетом власної діяльності є опікування просуванням саме проекту закону про меценатство, створеного групою вітчизняних діячів культури та мистецтва на чолі з відомим оперним співаком В. Гришком. Р. Недашківська вважає, що „без підтримки духовності, культури, мистецтва – не естради, а класики – все загине! Стільки вистав чудових, сценаріїв фільмів, талантів! І все це мовчить…” [9, стр. 33].

     Справді, одна справа – володіти тим, чим можеш поділитися зі світом. І зовсім інша – мати бажання допомагати тим, хто живе поруч. А третій бік цієї проблеми – важливо, щоб держава заохочувала благодійництво, створювала для того належні умови [10, стр. 12].  

     2.1 Виникнення меценатства на Україні

     Прояви  доброчинності в Україні існували здавна, переростаючи в традиції, що жили століттями. Стародавня благодійність  існувала у формі парафіяльної та особистої. У ХІХ столітті відбувся перехід від звичайної подачі милостині і традиційних пожертв до створення організацій, фондів, закладів, які мали на меті не тільки матеріальну підтримку вразливих верств населення, а й включення їх до повноцінного громадського життя.

     На  початку ХХ століття в Україні  статус найбільшого доброчинного центру мав Київ. У 1913 році тут діяло 86 благодійних організацій та товариств. Коштом підприємців будувалися лікарні, притулки, гімназії тощо [2].

     Ця  традиція залишається чинною й сьогодні. В Україні, сповідуючи таку ж мету, діють потужні благодійні фонди  й організації.

     У грудні 1995 року в Україні було засновано  Міжнародний благодійний фонд конкурсу імені знаменитого українського піаніста, киянина В. Горовиця. З  того часу в культурних колах України  й світу фонд набув визнання як ініціатор і організатор багатьох мистецьких акцій, програм і проектів. Серед них – міжнародні конкурси молодих піаністів, фестиваль „Київські літні музичні вечори”, „Літня музична академія” та інші. Фонд видає книги, наукову й нотну літературу, випускає компакт-диски та іншу продукцію. Збираючи на свої концерти й конкурси найталановитішу молодь і досвідчених високопрофесійних музикантів, фонд, за словами його президента Ю. Зільбермана, – “Розчищає музичне сміття, яке, на жаль, завалює нас останнім часом, і сіє прекрасне і шляхетне” [6, 7].

     Великим концертом фортепіанної музики в  Колонному залі Національної філармонії України було відзначено 10-річчя  фонду (за цей час у престижних музичних змаганнях взяли участь 670 піаністів з 27 країн світу). В  урочистостях взяли участь лауреати і члени журі попередніх мистецьких перегонів, а також його організатори – Київське державне вище музичне училище ім. Р. Глієра, в якому навчався знаменитий віртуоз В. Горовиць. З ініціативи фонду та за підтримки столичної влади і було організовано це музичне свято. За внесок в українську культуру і з нагоди 10-річного ювілею Міжнародний фонд конкурсу В. Горовиця було нагороджено Почесними грамотами київського міського голови та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО” [8].

     Фонд  „Україні 3000” був заснований у 2001 році тодішнім прем’єр-міністром України Віктором Ющенком. “Настав час, коли людина нарешті повинна озирнутися довкола і допомогти тому, хто цієї допомоги потребує”, – сказала голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду “Україна 3000” Катерина Ющенко. Напрямки роботи фонду стосуються збереження й відродження скарбів напівзабутої культури, відкриття центру розвитку музейної справи.

     Фонд  працює над відновленням в Україні  добрих традицій меценатства, якими  споконвіку славилася українська земля, він має намір визначити стратегію гармонійного розвитку людини майбутнього, тобто спрогнозувати, якою буде наша молодь, допомогти їй будувати майбутнє [9].

     В Україні понад 4 тисячі музеїв. За кількістю  і якістю їх колекцій наша держава  є однією з найпотужніших у Європі. Та нині музейна система переживає глибоку кризу, що спричинена низкою проблем – відсутністю стабільного фінансування, нестачею кадрів, невмінням музеїв адекватно реагувати на виклики сучасності. Фонд започаткував програму “Центр розвитку музейної справи”, яка зорієнтована на підготовку системних змін у музейній сфері. Фондом було створено інформаційний бюлетень “Український музей”, який безкоштовно розповсюджується для всіх музеїв та профільних установ. Також Фонд організував конкурс на отримання стипендій для музейних працівників [10].

     У 2005 році під час відвідування Батурина Президент України В. Ющенко запропонував представникам бізнесу та ділових кіл створити благодійний фонд “Друзі Батурина”, який би акумулював інвестиції для відродження і реставрації об’єктів історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”. І в тому ж році вже через кілька тижнів новостворений фонд прийняв перший внесок – один мільйон гривень від банку “Аваль”. В урочистій атмосфері символічний чек на цю суму представникам селищної влади, голові Чернігівської облдержадміністрації В’ячеславу Атрощенку вручили почесний президент банку ”Аваль”, народний депутат України Ф. Шпиг та народний депутат України І. Плющ [11,12].

     Активну добродійну діяльність провадить Всеукраїнський благодійний фонд Надії і Добра. Зокрема, вже шість років поспіль  фонд реалізовує програму „Діти –  надія України”, спрямовану на підтримку талановитих, обдарованих дітей, допомогу в становленні та розвитку молодих талантів, збереження національних культурних традицій, популяризації українського мистецтва, зміцнення позитивного іміджу нашої країни за кордоном. У липні минулого року відбувся міжнародний дитячий фестиваль „Змінимо світ на краще!”. Однією з найкращих на ньому цього року була делегація Німеччини. Як відлуння фестивалю на адресу Фонду Надії і Добра надійшло запрошення від організаторів Міжнародного фестивалю виконавців популярної пісні „Berliner Perle” з пропозицією взяти участь у ньому українським колективам. Фестиваль завершився у Берліні. Право представляти нашу країну на конкурсі здобули гурт „Абсолют” (Луганськ) та юна співачка з Івано-Франківської області О. Ошитко, які стали переможцями щорічної програми „Хай здійсняться дитячі мрії”. Вони й на берлінському фестивалі не залишилися без призових місць. В. Довженко, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду Надії і Добра, за підтримки якого діти взяли участь у конкурсі в Німеччині, привітала переможців.

     Наприкінці 2005 року було презентовано благодійний  фонд О. Білаша – видатного композитора, якого письменник І. Драч назвав духовним лицарем українства, що наближав державність  нації. Метою фонду є популяризація творчості майстра. А головними його завданнями – передусім збереження і видання творів О. Білаша (його спадщина – понад 300 пісень, оперна, симфонічна і фортепіанна музика та поезії) запис компакт-дисків із популярними та маловідомими творами митця створення Меморіального музично-освітнього комплексу ім. О. Білаша проведення щорічного фестивалю сучасної української пісні “Два кольори” ім. О. Білаша (живий звук, професійне виконання високохудожніх творів) підтримка і сприяння творчості талановитої молоді України [2].

     Також у столиці було створено благодійний  фонд "Музика – дітям", заснований Ю. Полунєєвим, виконавчим директором Європейського банку реконструкції  та розвитку. Мета фонду – допомогти  дітям пізнати світ музики, виявити і розвинути музичні таланти .

     Часто в Україні проводяться спільні  акції українських та закордонних  фондів. Наприклад, “Фонд сприяння розвитку музею М. Булгакова” (за допомогою  американського фонду “Ucan”) розпочав довготривалу добровільну акцію  “Чаювання на булгаковській веранді”. Згідно з її умовами, кожен, хто зробив добродійний внесок (щонайменше 15грн.) на користь музею, отримує унікальну можливість випити чаю на веранді знаменитого будинку. Цілі проекту цілком зрозумілі й актуальні – знайти кошти на розвиток і збереження музею, на закупівлю нових експонатів, на нові виставки .

     Із  нагоди 15-річчя започаткування доброчинними фондами „Сейбр” та „Сейбр-світло”  української програми в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського 6 грудня 2005 року відбулася презентація унікальної добірки літератури (близько двох тисяч назв), яку урочисто передали бібліотеці ці фонди. Більшість книг із цієї добірки – англійською мовою. Але є й книжки українською, які в різні роки видавала в США українська діаспора. Фонд „Сейбр” – авторитетна благодійна організація, яка надає гуманітарну книжкову допомогу близько 60 країнам світу, – діє в Україні уже 15 років. Саме Україна одержала найбільшу кількість книжок – понад мільйон (10 тисяч назв). Сьогодні фонди „Сейбр” та „Сейбр-світло” є єдиними постійними джерелами надходження в Україну на доброчинних засадах англомовної наукової та освітньої літератури. Одержувачами книг фондів є 406 національних, обласних, міських, районних бібліотек, майже 300 вищих та середніх навчальних закладів, 100 науково-дослідних інститутів, школи та інші установи й організації [8].

     Українці  діаспори також вносять свою лепту  у розвиток української культури, бо для них добродійництво є, крім усього, ще й виявом любові до своєї  Батьківщини. Так, американський благодійник українського походження Т. Терена-Юськів придбав для Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка два роялі австрійської фірми "Безендорфер". До їх придбання долучилася і екс-міністр культури і туризму України, випускниця Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка (колишньої консерваторії) О. Білозір. На презентацію роялів (їх виготовляють вручну) приїхав до Львова директор австрійської фірми М. Айхінгер [9].

     Меценатська діяльність здійснюється у таких  основних напрямах, як: сприяння доступу населення до культурних цінностей сприяння охороні та збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам`яток історії та культури підтримка музеїв та музейної справи сприяння поверненню в Україну національних культурних цінностей, що були вивезені за кордон підтримка бібліотек і бібліотечної справи сприяння розвитку видавничої справи підтримка професійної діяльності в культурно-мистецькій сфері сприяння розвитку народного мистецтва та мистецького аматорства підтримка відродження та розвитку народних художніх промислів сприяння естетичному вихованню (художньо-естетичній освіті) дітей і молоді сприяння популяризації вітчизняного мистецтва та кращих досягнень світового мистецтва в засобах масової інформації пошук і підтримка обдарованої молоді та дітей сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, надання допомоги вчителям (викладачам), вченим, студентам, учням сприяння популяризації українського мистецтва за кордоном, входженню України до європейського та світового культурного простору підтримка національної кінематографії підтримка української музичної індустрії, концертно-гастрольної галузі підтримка оновлення матеріально-технічної бази закладів культури, інформатизації у сфері культури. Метою меценатської діяльності є сприяння розвитку культури, мистецтва, науки та освіти України [20].

     Цікавими  виявилися результати всеукраїнського  дослідження щодо сучасного стану  розвитку корпоративної благодійності (філантропії) та перспектив її розвитку у вітчизняних бізнес-колах, яке проводилось благодійним фондом „Творчий центр „Каунтерпарт” у партнерстві з Київським міжнародним інститутом соціології за фінансової підтримки фонду Чарльза Стюарта Мотта”. Учасниками дослідження стали представники 879 компаній – 532 середніх та 357 великих – з 23 областей України, АР Крим та Києва.