Бізнес-планування як складова стратегічного планування діяльності підприємств туристично-готельного бізнесу

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 22:22, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи розкрити, що стратегічне планування складає основу для всіх управлінських рішень, структурних підрозділів, мотивацій, а також показати, що бізнес-планування являє собою важливою складовою стратегічного планування підприємства.

Файлы: 1 файл

курсач мен.doc

— 333.00 Кб (Скачать)

Бізнес-планування як складова стратегічного планування діяльності підприємств туристично-готельного бізнесу.   
Вступ

В сучасних умовах ринку, коли кожен крок і кожне вкладення грошей вимагає чіткого обґрунтування, значення бізнес-планування підвищується в рази. Щоб ми не починали робити, тобто будь-яка комерційна діяльність, вимагає бізнес-планування. Бізнес-план в першу чергу показує реальність та доцільність ідей чи то кредиторів, чи то спонсорів, чи то звичайних фермерів.

Стратегічне планування не лише допомагає при керуванні фірмою, з його допомогою можливо прослідкувати рух наших капіталів, ризики і перші успіхи. Також планування створює відповідний імідж надійності, що забезпечує привабливість для інвестицій та капіталовкладень.

Після встановлення ринкової системи в Україні з’явилося багато підприємств, що були створені на базі невеликого капіталу та високої некомпетентності. Стратегічне планування на той період було на задньому плані, як результат 10-15% підприємств зазнавали краху, навіть не почавши свого функціонування.

Починаючи новий бізнес головне питання, що стає перед майбутнім підприємцем: «Потреба?», тобто чого потребує ринок. Таке питання виникає не лише у фірм на стадії заснування. При створенні нового продукту чи послуги ми також задаємось цим питанням. Тому для відповіді на питання, чи буде ця послуга в попиті і чи потрібно вкласти в її розвиток гроші, проводять стратегічне і бізнес планування.

Актуальність даної теми обумовлена в першу чергу надмірною важливістю стратегічного планування. Кожен невірний крок в бізнесі може спричинити багато проблем, що потягнуть за собою дорогу ціну на їх усунення. Банкротство навіть найменших підприємств тягне за собою невиконані контракті зобов’язання, розірвання домовленостей, звільнення працівників. А  при порушенні роботи декількох і більше підприємств, це може викликати кризу даної сфери. Тому при відсутності бізнес-плану досить тяжко досягти стабільного доходу. Саме акумулювання інформації про стан та перспективи ринку, положення конкурентів допомагає забезпечити розвиток підприємства.

Метою курсової роботи розкрити, що стратегічне планування складає основу для всіх управлінських рішень, структурних підрозділів, мотивацій, а також показати, що бізнес-планування являє собою важливою складовою стратегічного планування підприємства.

Об’єктом дослідження є готель «Воздвиженський». Товариство з обмеженою відповідальністю «Воздвиженський» було засновано 14 лютого 1997 року Перевезенцовою-Окатовою І. Л. та рішенням Подільської Районної Державної адміністрації у місті Києві від 14.02.1997 р.

Підприємство володіє правами юридичної особи, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків України та за її межами; круглу печатку із своїм найменуванням, фірмові бланки, емблему.

Готель дотримується вимог Законів України: “Про туризм”; “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”; “Про господарські товариства”; “Про захист прав споживачів”; “Про страхування”; “Про рекламу”; “Про зовнішньоекономічну діяльність”; “Про аварійно-рятувальні служби” та інших нормативно-правових актів, зазначених в Ліцензійних умовах.

Предметом дослідження являється процес стратегічного планування та бізнес планування на даному підприємстві.

До основних методів, що були використані в роботі належать: метод аналізу та синтезу, метод графічного, табличного моделювання, метод абсолютних величин, метод порівняльних переваг та ін..

 

 

 

Розділ 1. Бізнес-планування як складова стратегічного планування підприємств туристично-готельного бізнесу.

Для початку потрібно розглянути саму суть слова «стратегія». «Стратегія» від грецького «strategos – мистецтво генерала».  Це слово має воєнне походження, воно несе своє коріння ще від Олександра Македонського, який саме за допомогою стратегії зміг завоювати значні території. Звертаючись до тлумачних словників ми можемо отримати наступні тлумачення даного слова:

    • Словник Ожегова:
      • Стратегія – мистецтво планування, управління, що основане на правильних і далекоглядних прогнозах.
      • Стратегія – мистецтво управління політичною боротьбою.
      • Стратегія – наука ведення війни, мистецтво ведення війни.
      • Стратегія – загальний план ведення війни, бойових операцій.
    • Словник Даля:
      • Стратегія – вчення про найкраще розташування і використання всіх воєнних сил та ресурсів.

Проаналізувавши тлумачення ми бачимо, що слово має воєнне походження і найбільше своє застосування воно приймало у війні. Це очевидно, адже в ті часи основним рушійним механізмом була війна: найбільше фінансування, підготовка бійців, нарощування армії, покращення і удосконалення бойового обладнання, а для досягнення високих результатів і отримання «прибутку» потрібно добре керувати і прогнозувати.

Стратегічне планування довгий час було притаманне лише бойовим діям лише починаючи з ХVIII ст. в капіталістичних майстернях та мануфактурах організовувалися задатки стратегічного планування. В період великого промислового перевороту без плану не могли працювати фабрики та заводи. Це говорить про те, що стратегічне планування з’явилося на підприємствах задовго до виникнення трестів.

Але все ж таки стратегічне планування на підприємствах набуло великого розмаху саме в американській економіці і лише потім розповсюдилось по до Європи. Звичайно цій перевазі у розвитку даного явища є багато пояснень, насамперед ізольованість і «острівний характер» економіки, але повернемось до планування. Відомо, що будь-яке будівництво заводу чи готелю вимагає креслень і плану будівництва. Тобто за їх відсутності виникає багато спорів, непорозумінь і робота затягується або зовсім зазнає краху. Хоча за наявності даних пунктів також потрібні навчені менеджери.

Американці звернули увагу на те, що виробництво вимагає таких методів планування, за яких би відбувався планомірний розвиток підприємства, враховуючи при цьому буд-які зміни і неполадки. Планування допомагає спрогнозувати і створити карту майбутнього за якою буде слідувати компанія. Без плану компанія схожа на людину, що заблукала в лісі без карти чи компасу. Враховуючи важливість планування на початку ХХ ст. почався бум спеціалістів по плануванню. Планування проходило не лише на підприємствах, також проводили планування на державному рівні.

  Що представляє собою планування, стратегія в економіці та для підприємства? Головною ціллю було і залишається отримання високого прибутку, отримати більше ніж конкуренти. А для забезпечення прибутку переваги над конкурентами повинні бути стабільними і якісними. Стратегія в свою чергу залежить від визначення конкурентних переваг, від розвитку ресурсів і виробничих можливостей, що надають стабільні переваги. Стратегія  - це визначення того, як компанія бере участь в конкуренції.

Майкл Е.Портер стверджує, що стратегія заключається в створенні позиції, у відмові від деяких видів діяльності і узгодження вибраних напрямків діяльності:

    • Стратегія – це створення унікальної і прибуткової позиції, включаючи ряд напрямків діяльності.
    • Стратегія – це відмова від деяких видів діяльності.
    • Стратегія – це узгодження вибраних напрямків діяльності.

Існує класифікація «5П Мінцберга», дана класифікація включає в себе п’ять основних трактатів терміну «стратегія» з економічної точки зору. Саме дослідження Г. Мінцберга по стратегічному менеджменту дозволили виділити на ступні визначення:

      1. Стратегія як план. План вищого керівництва по досягненню довгострокових цілей організації(документ).
      2. Стратегія як принцип. Стратегія являє собою установку, якої притримується фірма при прийманні рішень.
      3. Стратегія як позиція. Відносне положення підприємства компанії або товару на ринку серед конкурентів; стратегічне планування направлене на створення унікальної позиції компанії.
      4. Стратегія як перспектива. Філософія бізнесу даної організації, спосіб дій.
      5. Стратегія як прийом. Задуманий маневр, направлений на те, щоб перехитрити конкурента і захватити ринок.

Планування відноситься до вибору між альтернативними діями, а також включає в себе аналіз майбутнього стану, становлення основних цілей і задач, що допоможуть досягти цілі.

Неможливо обійти увагою визначення «планування» американського спеціаліста в сфері планування Едварда Ін скіпа. Він пропонує розглядати планування як організацію майбутнього для досягнення  ряду визначених цілей і задач. Результатом являється деякий план. План – це передбачена і підготовлена на деякий період часу програма соціально-економічного розвитку об’єкту і всіх його підрозділів. [1]

Принципи планування:

  1. Принцип єдності (холізму) – планування повинно мати системний характер. Це означає, що:
    • Виявляється сукупність елементів;
    • Виконується зв'язок між елементами;
    • Реалізується єдиний напрямок елементів системи, що орієнтований на досягненні цілі.
  2. Принцип участі членів фірми в процесі планування;
  3. Принцип непереривності передбачає:
    • Безперервний процес планування в рамках установленого циклу;
    • Розроблені плани повинні безперервно приходити на зміну один одному, при переході від одного планового періоду до іншого;
  4. Принцип гнучкості, тобто здатність планів змінювати свій напрямок.
  5. Принцип точності, плани повинні бути конкретизовані і деталізовані.

 Стратегічне планування являється каркасом для всіх управлінських рішень. Функції організації, мотивації і контролю спрямовані на створення стратегічних планів.

Планування охоплює такі етапи:

  • розробка стратегічних цілей;
  • виявлення конкретних, деталізованих цілей на заданий період часу;
  • шляхи та засоби досягнення;
  • контроль за реалізацією поставлених цілей.

Стратегічне планування складає набор дій і рішень, що прийняті керівництвом, котрі ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей. [9]  

Стратегічний план наділяє підприємство деякими особливостями, що відкриває перспективу для компанії. План має гнучку структуру і при необхідності може бути модифікованим та переорієнтованим. Стратегічний план слід розглядати як програму, що спрямовує діяльність компанії на протязі тривалого періоду.  

Згідно Пітера Лоранжу, процес стратегічного планування являє собою інструмент, що допомагає приймати рішення. Його задача забезпечити нововведення та зміни. Лоранж розділяє 4 види управлінської діяльності в процесі стратегічного планування:

    1. Розподіл ресурсів;
    2. Адаптація до зовнішнього середовища;
    3. Внутрішня координація і стратегічне передбачення. [9]  

В процесі розробки стратегії виникає бачення того, як можна досягнути успіху. Задача стратегічного планування – надати менеджерам нове бачення реальності, небезпек та можливостей. Стратегічний план повинен бути точкою опори: забезпечити основу для більш детального планування, пояснити суть бізнесу всім працівникам, допомогти при тестуванні і моніторингу продуктивності, стимулювати зміни і стати фундаментом для наступного плану.

Внутрішньофірмове планування діяльності підприємств передбачає орієнтацію на майбутнє приймання рішень, а не тільки організаційно-управлінські, фінансово-господарчі та ін. проблеми. Тому будь-яке рішення на протязі планування, являється отриманим результатом в майбутньому.

Будь-який план, як дійсний, так і перспективний, повинен бути здійсненним, життєдійсним і гнучким до внутрішніх і зовнішніх змін виробничої ринкової системи і її середовища. Ринковий план розвитку підприємства повинен бути найкращим із можливих в даних умовах варіантів, здатним легко переборювати майбутні зміни внутрішньо фірмової діяльності. Він може без кінця змінюватись під впливом нових ринкових вимог, нової нормативної інформації, отримання наукових знань і виробничого досвіду, вибору нових економічних цілей.[2] 

Вивчаючи стратегічне планування, не можна пропустити один з основних аспектів цього напрямку – прогнозування. В ринкових умовах, коли відчувається дефіцит інформації про попит на послуги, коли неможливо передбачити поведінку конкурентів та партнерів, коли питання стосується виживання підприємства, особливо гостро стає потреба в прогнозуванні.

До прогнозу відносять: передбачення, пророкування і прогноз.

Пророкування – це свого роду гадання про можливий стан об’єкту або процесу в майбутньому.

Передбачення – це виконана на базі інтуїції розробка можливих рішень – стратегії розвитку об’єкту або процесу в майбутньому.

Прогноз – це судження про можливий стан об’єкту в майбутньому, шляхах і термінах його виконання. [4]

Розглянемо цикл діяльності організації:

Информация о работе Бізнес-планування як складова стратегічного планування діяльності підприємств туристично-готельного бізнесу