Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини

Пошук для виявлення  патентних прав зводиться до визначення патентно-правової охорони певного  винаходу (корисної моделі) або патентних Прав певних осіб.

Найчастіше  під час курсового й дипломного проектування студенти мають справу з тематичним пошуком, тому розглянемо його докладніше.

Після формулювання завдання на проведення патентних досліджень розробляють регламент, який містить:

визначення предмета пошуку;

зазначення  мети пошуку інформації;

визначення  держав пошуку інформації;

визначення  ретроспективності пошуку; визначення класифікаційних індексів;

вибір джерел інформації.

Перший етап розроблення регламенту пошуку інформації на проведення патентних досліджень - визначення предмета пошуку.

Предмет пошуку визначають, виходячи з конкретних завдань патентних досліджень, категорії  об'єкта (продукт (пристрій, речовина) або  спосіб), а також з того, які  саме його елементи, параметри, властивості та інші характеристики досліджуватимуть.

Якщо тема патентних  досліджень - пристрій (апарат, машина, технологічна лінія або її елементи), то предметами пошуку можуть бути: пристрій у цілому (загальне компонування, принципова схема); принцип роботи пристрою; вузли та деталі; матеріали (речовини), використовувані для виготовлення окремих елементів пристрою; технологія виготовлення пристрою; галузі можливого застосування пристрою.

Якщо розглядають  будь-яку систему в цілому (наприклад, технологічну лінію або установку), то слід звернути увагу на її конструктивні або функціональні елементи, які не тривіальні й можуть мати загальне застосування. У цьому разі слід розглядати як систему в цілому, так і її конструктивні або функціональні елементи.

Якщо тема патентних досліджень - речовина, то предметом пошуку можуть бути: сама речовина (її якісний або кількісний склад); спосіб одержання речовини; вихідні матеріали; галузі можливого застосування речовини.

 

Якщо тема патентних  досліджень - технологічний процес (спосіб), то предметом пошуку можуть бути: технологічний процес у цілому; його етапи, якщо він являє собою самостійний охоронопридатний об'єкт; вихідні продукти; проміжні продукти та способи їх одержання; кінцеві продукти і галузі їх застосування; обладнання, на основі якого реалізується цей процес (спосіб).

Формулювати предмет  пошуку слід, по можливості, з використанням  термінології, прийнятої у відповідній  системі класифікації. Конкретизація  предмета пошуку зводиться до наближення його формулювання до найменувань рубрик МПК, НПК, УДК. Слід зазначити, що під час проведення досліджень предмет пошуку можна уточнювати.

Другий етап регламенту пошуку інформації — зазначення мети пошуку інформації.

Метою патентних  досліджень може бути одержання вихідних даних для забезпечення високого технічного рівня та конкурентоспроможності ОГД; використання сучасних науково-технічних досягнень і виключення невиправданого дублювання досліджень та розробок; дослідження технічного рівня ОГД, виявлення тенденцій його розвитку; визначення відповідності ОГД умовам патентоспроможності; обґрунтування конкретних вимог до вдосконалення існуючої та створення нової продукції й технології; аналіз конкурентоспроможності ОГД та ін.

 

Третій етап регламенту пошуку інформації - визначення держав пошуку інформації. При цьому керуються завданнями проведення патентних досліджень.

Визначаючи  патентоспроможність ОГД, пошук  зазвичай слід проводити щонайменше за такими державами, як Україна, Російська  Федерація, СРСР, США, Франція, Велика Британія, Німеччина, Японія, Швейцарія, а також за державами, у яких найбільш розвинута досліджувана галузь техніки.

Щоб визначити  технічний рівень і тенденції  розвитку ОГД, державу пошуку вибирають  за результатами попереднього пошуку за реферативними журналами (РЖ) ВШІТІ  та іншими матеріалами (тематичними добірками, картотеками, аналітичними оглядами тощо).

Визначаючи  ситуацію щодо використання прав на об'єкти промислової власності (експертиза ОГД на патентну чистоту), пошук проводять  державами, відносно яких не повинні  бути порушені права патентовласників (наприклад, застосовуючи ОГД на території України й Російської Федерації, державами пошуку будуть ці дві держави).

Четвертий етап регламенту пошуку інформації - визначення ретроспективності пошуку.

 

Визначаючи  патентоспроможність ОГД, який належить до профільних напрямів діяльності організації, патентні дослідження проводять найчастіше на глибину 50 років, а визначаючи патентоспроможність ОГД, який не належить до профільних напрямів діяльності організації, - зазвичай не менше ніж на 15 років.

Проводячи патентні дослідження з метою визначення рівня и тенденцій розвитку виду техніки, до якого належить ОГД, пошук  виконують на глибину, достатню для  встановлення тенденцій розвитку цього  виду техніки (5 - 15 років).

Визначаючи  ситуацію щодо використання прав на об'єкти промислової власності, глибину пошуку визначають строком дії патенту в державі пошуку (зазвичай не більше 20 років).

Виявляючи порушення  прав власників чинних охоронних  документів і заявників на об'єкти промислової власності, глибину пошуку визначають дійсним строком дії певного охоронного документа.

П'ятий етап регламенту пошуку інформації - визначення класифікаційних  індексів.

Для пошуку науково-технічної  інформації використовують універсальну десяткову класифікацію, а для пошуку патентної інформації - міжнародну й національні патентні класифікації. При цьому слід враховувати можливі зміни систем класифікації протягом часу, що дорівнює ретроспективності глибині) пошуку. (У зв'язку з цим четвертим, а не п'ятим (згідно з ДСТУ 3575-97) етапом регламенту пошуку доцільно зробити саме визначення ретроспективності пошуку.)

Шостий етап (останній) регламенту пошуку інформації - це вибір джерел інформації.

 

Правильний  вибір джерел інформації безпосередньо  впливає на якість, достовірність, а також на працевитрати всіх патентних досліджень.

Джерела інформації вибирають з урахуванням завдань  проведення патентних досліджень, наявності  інформаційних джерел у державі, оперативності виходу у світ джерела  інформації, інформативності джерела, а також характеру інформації в джерелі.

Визначаючи  патентоспроможність об'єкта, використовують джерела патентної, науково-технічної  інформації та офіційні нормативно-методичні -матеріали.

Визначаючи  ситуацію щодо використання прав на об'єкти промислової власності, використовують головним чином джерела патентної інформації та офіційні нормативно-методичні матеріали.

Найбільше коло джерел інформації застосовують під  час патентних досліджень з метою  визначення рівня й тенденцій  розвитку певного об'єкта техніки. При цьому використовують, у першу чергу, реферативну інформацію, повні описи винаходів (корисних моделей) до патентних документів, стандарти, технічні умови, кон'юнктурно-економічну інформацію (проспекти, каталоги, фірмові довідники тощо) та іншу науково-технічну літературу.

 

Передусім слід звертатися до найбільш доступних джерел інформації, що забезпечують за мінімальної  трудомісткості максимальну ймовірність  виявлення аналогів.

Після розроблення  регламенту пошуку інформації виконують  безпосередньо пошук, оброблення інформації та оформлення довідки про пошук.

Під час проведення пошуку належить установити оптимальну черговість пошуку, щоб найшвидше  знайти потрібну інформацію. При цьому  бажано концентрувати увагу на рубриках класифікації, у яких імовірність знаходження потрібних документів найбільша. Перед поширенням пошуку на інші галузі техніки слід взяти до уваги вже отримані результати пошуку і, коригуючи його галузі, вивчити посилання, які знаходяться в знайденій документації. Так, наявність значної кількості посилань на патентну літературу може бути сигналом, який вказує на потребу більш докладного вивчення науково-технічної та довідкової літератури. Під час пошуку часто доцільно користуватися посиланнями (постійними й поточними), які наводяться у виданнях. Так, у РЖ ВІНІТІ постійні посилання вказують на суміжні й міжгалузеві розділи й випуски РЖ, а поточні посилання наводяться в кінці розділів як переліки номерів рефератів, які містять відомості, що мають належність до основного розділу, але розміщені в інших розділах цієї ж серії.

Після проведення пошуку інформації настає черга її систематизації та аналізу.

 

Аналіз документації, відібраної в результаті пошуку, починають  з її систематизації, яка залежить від виду виконуваних робіт. Так, для визначення ситуації щодо використання прав на об'єкт промислової власності відібрані документи систематизують за державами та фірмами, за національними й іноземними заявниками, а охоронні документи національних заявників - за роками подачі заявок.

Для визначення рівня й тенденцій розвитку техніки відібрані патентні документи та джерела науково-технічної інформації систематизують згідно з технічними рішеннями, спрямованими на одержання одного й того самого технічного Результату, і за роками їх створення.

Відібрані проспекти й каталоги систематизують за типами об'єктів, а документи, які стосуються однотипних об'єктів ─ за державами, фірмами й роками випуску.

Після систематизації всієї відібраної документації виконують  попередній аналіз, у результаті якого  відбирають найбільш цікаві технічні рішення. Після цього детально аналізують ці рішення залежно від виду виконуваних робіт і остаточно оформлюють звіт про патентні дослідження (ДСТУ 3575-97).

Найчастіше  предметом пошуку під час курсового  й дипломного проектування є пристрій (апарат, машина, технологічна лінія або їх складові частини), рідше - спосіб і речовина.

Установивши предмет  пошуку, виконують його аналіз, тобто  розчленовують об'єкт на елементи. При цьому ознаки об'єкта можна  виписати у вигляді таблиці, розміщуючи їх у певній послідовності.

 

Під час аналізу  технічного рішення, що належить до пристроїв, спочатку в таблицю вписують усі  його основні функціональні елементи (вузли, складові частини, деталі) із зазначенням  виконуваних ними функцій. Далі зазвичай визначають ознаки, які характеризують конструктивні особливості окремих функціональних елементів, тобто геометричну форму, матеріал, з якого виготовляють цей елемент, співвідношення розмірів (якщо вони впливають на ефективну роботу предмета пошуку) та ін.

Під час аналізу технічного рішення, що належить до способів, перш за все слід виділити ознаки, які характеризують наявність операцій і прийомів, які складають спосіб. Потім виписують ознаки, що характеризують послідовність здійснення операцій і прийомів у часі. (Для цього в попередній графі (стовпчику) таблиці операції записують відповідно до їх слідування під час реалізації способу.) Далі зазначають параметри проведення кожної операції і прийомів (температуру, тиск, швидкість тощо) та засоби, використовувані під час реалізації цих операцій і прийомів (речовини, інструменти, пристрої тощо).

Під час аналізу  технічного рішення щодо речовин  передусім виписують компоненти, які складають речовину, а потім  — ознаки, що характеризують кількісний склад речовини (зазвичай кількісний склад характеризують в інтервалі співвідношень компонентів, наприклад, № - 8...12 % мас). Після цього зазначають ознаки, які можуть характеризувати геометричні й фізичні властивості речовини або її компонентів (наприклад, форму частинки, довжину й діаметр волокон, агрегатний стан та ін.).

Після виділення  всіх ознак об'єкта треба виділити суттєві ознаки, тобто такі ознаки, кожна з яких необхідна, а всі  разом достатні для того, щоб відрізнити цей об'єкт від усіх інших і  характеризувати його з метою  досягнення цим об'єктом потрібного технічного результату. Тобто суттєвою ознакою можна вважати лише таку ознаку об'єкта, за відсутності якої в сукупності його ознак не можна одержати потрібний технічний результат. Якщо розглядають винахід (або корисну модель), то всі його суттєві ознаки наведено у формулі винаходу, що значно спрощує аналіз.

 

Формула винаходу (корисної моделі) – це стисла словесна характеристика технічної суті винаходу, що містить сукупність його (її) суттєвих ознак, достатніх, щоб досягти зазначеного заявником технічного результату. У разі визнання об'єкта винаходом лише формула набуває правового значення і є єдиним критерієм визначення обсягу винаходу (за нею встановлюють факт використання чи невикористання винаходу).

Формула має:

стисло й  чітко виражати технічну суть винаходу (відображати в логічному визначенні об'єкт винаходу сукупністю його суттєвих ознак);

визначати обсяг  винаходу (межі прав власника патенту, встановлені нормативними актами);

бути засобом  вирізнення об'єкта винаходу з-поміж інших об'єктів або визначення подібності для встановлення факту використання винаходу.

Формула може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів.

Одноланкову формулу  винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики технічної суті одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не можуть розвиватися чи уточнюватися стосовно окремих випадків його виконання або використання.

 

Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і (або) уточненням окремих суттєвих ознак стосовно деяких випадків виконання й використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.

Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним залежний (залежні) пункт (пункти).

Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має декілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з винаходів групи. При цьому кожний з винаходів групи можна охарактеризувати із залученням залежних пунктів, підпорядкованих відповідному незалежному пункту.

Незалежний  пункт формули має починатися з назви винаходу (корисної моделі), яку зазначено в заяві та описі, і складатися зазвичай з обмежувальної й відмітної (відрізняльної) частин формули, що відокремлюють одну від одної виразом «який (яка, яке) відрізняється тим, що...». Обмежувальна частина формули включає ознаки, спільні для об'єкта, який заявляють, і найближчого аналога (тобто відомі ознаки), а відмітна - нові ознаки, що відрізняють об'єкт від найближчого аналога (тобто відмітні ознаки). При цьому слід мати на увазі, що відрізнятись об'єкт може лише наявністю ознак, а не їх відсутністю.