Лекции по "Медицине"

ЕКОЛОГІЯ ПРОДУКТІВ  ХАРЧУВАННЯ

Про екологічну чистоту сучасних продуктів. У продукти харчування хімічні речовини можуть попадати в результаті обробки сільськогосподарських полів мінеральними добривами, пестицидами, при транспортуванні, при використанні хімічних добавок з метою поліпшення зовнішнього вигляду, товарних й інших властивостей продуктів.

Рекомендації з готування  продуктів, що містять підвищену  дозу нітратів:

· не використайте для готування  їжі алюмінієвий посуд;

· при тепловій обробці частина  нітратів руйнується,

частина переходить у відвар, тому його не треба використати в їжу;

· варити яловичину починайте в  холодній воді, так у бульйон перейде  більше токсинів; після п'ятихвилинного  кипіння, не жалуючи, виливайте перший бульйон, варите супи тільки на другому  бульйоні;

· очищені овочі треба заздалегідь (не менше години) вимочувати в ледве підсоленій кип'яченій воді, щоб видалити надлишок нітратів.

Харчові добавки. Існує ще одне важливе джерело "забруднення" харчових продуктів - додавання в них (з метою консервування, для поліпшення смаку, кольору й т.д. ) безлічі синтетичних хімічних сполук, негативний вплив багатьох з яких на організм до кінця ще не вивчено. Підсмажене до коричневого кольору м'ясо, сильно підсмажений у тостері хліб також містять мутагенно- і канцерогенно-активні речовини.

Ряд рекомендацій з безпеки харчування:

· Не вживайте в їжу цвілі продукти! Помнете, що цвіль виділяє токсини (афлатоксин, охратоксини й ін.), які переходять у товщу продукту; афлатоксини переходять у продукти переробки овочів і фруктів. Не використайте цвілі продукти для виготовлення соків, провина, з й ін. В арахісі, сочевиці, горіхах, абрикосових кісточках афлатоксини можуть утримуватися без видимої цвілі й відчуття цвілевого заходу;

· Не їжте овочі й фрукти, якщо вони вирощені поруч із автомагістралями або заводами;

· При тривалому зберіганні спиртових  настойок на кісточкових фруктах  у розчин переходить сильна отрута - синильна кислота;

· При зберіганні картоплі на світлі, а також при його проростанні  утвориться соланін. Він надає картоплі зелений колір. Отруєння соланіном не смертельно, але все-таки  краще його уникнути. Варто ретельно чистити картоплю, що позеленіла, видаляючи "вічка";

· Не використайте для обгортання харчових продуктів папір газет: вона містить у більших кількостях свинець і кадмій;

· При користуванні чавунною сковорідкою залізо менше поглинається харчовими продуктами;

· Ступінь екстракції міді й свинцю продуктами залежить від  ступеня зношування посуду. Після  тривалого строку експлуатації ефективність захисного шару олова, що покриває мідь, зменшується;

· Цинк, у якому втримується деяка  кількість кадмію, легко розчиняється розведеними кислотами, і посуд  не можна використати для зберігання харчових продуктів, що містять кислоту;

· Після розкриття консервної банки  й зберіганні при кімнатній температурі підвищується кількість олова, що переходить із лудженої жерсті в їжу; перехід олова в їжу з консервних банок збільшується при наявності нітратів, причому токсичність олова в присутності нітратів підвищується.

КЛІМАТ І ЗДОРОВ'Я

Сама важка пора року - це весна. Оптимальним сезоном для людини є осінь. Клімат впливає на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні фактори. Погода, як фізичний стан приземного шару атмосфери характеризується наступними метеорологічними елементами: інтенсивністю променистої енергії, атмосферним тиском, температурою й вологістю повітря, напрямком і швидкістю руху повітря, концентрацією кисню, ступенем обуреності магнітного поля Землі.

Важливий кліматичний фактор - сонячна радіація.

Надмірний вплив природних  сонячних променів може викликати:

1. Гострий ефект (опік шкіри  із тривалою червоністю, набряком, пухирями й шелушенням);

2. Хронічне ушкодження шкіри  (сухість, складчастість, млявість, гніздна пігментація, "старіння", різні типи раку шкіри).

До профілактичних заходів варто віднести:

· інформацію про ризик;

· використання засобів, що охороняють від сонця (лосьйони із захищаючу шкіру факторами /КЕФ/, сонцезахисні окуляри, капелюхи, парасольки й ін.);

· помірне використання штучних  джерел При переохолодженні подих  стає рідким, знижується зміст цукру в крові й при зниженні температури ротової порожнини до 25-28 градусів може наступити смерть від зупинки дихання.

Основні проблеми, пов'язані  із впливом холоди на організм:

· поява почуття теплового  дискомфорту й болючих відчуттів, особливо у верхніх і нижніх кінцівках;

· при тривалому повторюваному  впливі холоду можливий розвиток холодової поліневропатії (захворювання периферичних нервів і судин на руках і ногах, що супроводжується болючими відчуттями й зниженням чутливості кінцівок);

· збільшення ризику загального переохолодження  організму й виникнення холодової  травми (відмороження);

· виникнення в деяких людей холодової  алергії по типі набряку Квінке або кропивниці;

виникнення поразок органа зору відбитою сонячною радіацією в ранній весняний період (сніжна офтальмія або сніжна сліпота);

· збільшення захворюваності гострими катарами дихальних шляхів й іншими респіраторними інфекційними захворюваннями;

· збільшення ризику травм у результаті падіння людей у зв'язку зі зледенінням поверхонь і погіршенням видимості.

Зміни атмосферного тиску, пов'язані з переміщенням циклонів й антициклонів, впливають , насамперед , на серцево-судинну систему. Особливо чутливі до цих коливань люди похилого віку. В умовах високогір'я (понад 4000 м) внаслідок зниження парціального тиску кисень із працею надходить в організм, розвивається висотна хвороба (непереборна слабість, втрата свідомості). У той же час рекомендується проводити відпустку в горах на відносно невеликих висотах. При цьому організм випробовує стимуляцію життєво важливих функцій, що сприятливо впливає на загальний стан. Кесонна (декомпресійна) хвороба - захворювання, що виникає при швидкому переході людини від підвищеного атмосферного тиску до нормальних умов.

ЕНДОЕКОЛОГІЯ

Важливу роль у рішенні цього завдання зіграло новий медико-біологічний напрямок, ендоекологія - наука про екологію внутрішнього середовища організму.

Отруєння екологічного генезу у своєму розвитку проходить три стадії:

1) ушкодження тонких структур  організму й порушення їхніх функцій без клінічних проявів захворювання;

2) виснаження захисних механізмів  і поява перших ознак захворювання;

3) клінічні прояви захворювання.

Сполучення декількох, нехай слабких, але однонаправлено діючих факторів може привести до достовірних зрушень показників здоров'я. Таким чином, додавання кожного нового фактора має ризик захворювання більше високим. Зареєстровано нові, ще не до кінця вивчені захворювання, які зв'язують із забрудненням навколишнього середовища. Їх називають екологічною патологією: алопеція, "картопляна хвороба", "жовті" діти", "передчасна дитяча старість", "синдром хронічної утоми", хвороба "Мінамата", хвороба "ітай-ітай". З метою боротьби зі шкідливою дією полютантів існують різні заходи. Для цього створені різні наукові напрямки, такі як:

· екотоксикологія - розділ токсикології, що вивчає інгредіентний склад, особливості поширення, біологічної дії, актиВООЗації, дезактивизації шкідливих речовин у навколишнім середовищі;

· медико-генетичне консультування - консультації в спеціальних медичних установах для з'ясування характеру й наслідків дії екотоксикантів на генетичний апарат людини з метою народження здорового потомства;

· скринінг - відбір і перевірка на мутагеність і канцерогенність факторів середовища (виробничого, домашнього, природного середовища);

· гігієнічна регламентація шкідливих  речовин у середовищі (нормування) - тобто встановлення санітарно-гігієнічних  нормативів.

МІЖНАРОДНІ ПРИРОДООХОРОННІ  ЕКОЛОГІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Організація Об'єднаних Націй (ООН) з питань утворення, науки й культури (ЮНЕСКО). Сфера діяльності: 1. Керівництво міжурядовими програмами;

2. Облік й організація охорони  природних об'єктів, віднесених  до Всесвітньої спадщини; 3. Надання  допомоги в розвитку екологічного утворення.

Міжнародний союз охорони природи й природних ресурсів (МСОП). Сфера діяльності: 1. Збереження природних екосистем; 2. Збереження рідких і зникаючих видів рослин і тварин, пам'ятників природи; 3. Організація заповідників, резерватів, національних природних парків; 4. Екологічна освіта.

Всесвітня організація охорони  здоров'я (ВООЗ). Сфера діяльності: 1. Охорона здоров'я людини в аспекті його взаємодії з навколишнім середовищем; 2. Організація санітарно-епідеміологічного моніторингу навколишнього середовища; 3. Проведення санітарно-гігієнічної експертизи й оцінка якості навколишнього середовища.

Міжнародне агентство  по атомній енергії (МАГАТЕ).

Сфера діяльності: 1. Розробка правил будівництва й експлуатації АЕС; 2. Проведення експертизи проектованих і діючих АЕС; 3. Оцінка впливу радіоактивних матеріалів на навколишнє середовище; 4. Установка норм радіаційної безпеки.

Продовольча й сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Сфера діяльності: 1. Рішення екологічних проблем у сільському господарстві; 2. Охорона й використання земель, водних ресурсів, лісів, тваринного миру, біологічних ресурсів Світового океану.

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО). Сфера діяльності: 1. Вивчення й узагальнення впливу людини на погоду й клімат планети в цілому й по окремих регіонах; 2. Глобальний моніторинг.

Міжнародна організація  праці (МАРНОТРАТ). Сфера діяльності:

1. Підвищення рівня  утворення керівників, фахівців  і трудящих в області безпеки  й охорони праці; 2. Створення умов  для безпечної праці; 3. Попередження  професійних захворювань; 4. Зменшення забруднення середовища й ліквідація інших u1092 факторів, що негативно позначаються на здоров'ї й благополуччі працюючих. Грінпіс (Зелений мир) - міжнародна неурядова організація, створена в 1971 році з метою збереження природного середовища Землі від руйнування. Основні цілі: залучення широкої громадськості до питань охорони навколишнього середовища.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Агаджанян  Н.А. и др. Екологія человека: словарь – справочник / 1997

2. Алексеев  В.П. Очерки екології человека, 1993.

3. Алексеев  С.В. Екологія: наука и область утворення/ Методичнийие рекомендації. – СПб. - 1994. – 55 с.

4. Афанасьев  А.И. Проблеми електромагнитної безопасности и аттестації рабочих мест с компьютерної техникой /ГНПП «Циклон – Тест», Апрель, 2000.

5. Безопасность  жизнедеятельности (учебное пособие) \ Под ред. Е.А. Арустамова. – Москва, 1999. – Часть 2. – 303 с.

6. Вдовиченко  Л.М. Некоторие екологичнийие проблеми Россії и их связь с национальними особенностями россиян \\ Вестник Балтийской Академії. - 1998. - Вип. 20. - С.73-75.

7. Гігієничнийие требования к видеодисплейним терминалам, персональним електронно-вичислительним машинам и организация работи. СанПиН 2.2.2.542-96.

8. Дубров А.П. Екологія жилища и здоровье человека / Уфа: Издательство «Слово». – 1995. – 96 с.

9. Криксунов Е.А. Екологія / Москва, 1995. – 240 с.

10. Кузовникова  Т.А. Екологія. Основи екології. /Пособие для студентов Современного Гуманитарного Университета. – Москва, 2000. – 67 с.

11. Кузовникова  Т.А. Екологія. Екологія человека. /Пособие для студентов Современного Гуманитарного Университета. – Москва, 2000. – 92 с.

12. Марьясис  В.В. Берегите себя от болезней / Москва, 1992. – 112 с.

13. Моисеев  Н.Н. Екологія человечества глазами математика / М.: Молодая гвардия. – 1988

14. Новиков  Ю.П. Екологія, окружающая среда и человек // М., 1998. – 411 с.

15. Основи валеології \ Билич Г.Л., Назарова Л.В. ОсМСМХСV111, Санкт-Петербург – 1998. – С. 16. Петленко В.П. Валеологія Человека: Здоровье – Красота / СПб. – 1998. – 5 томов.

17. Ревелль  П., Реввель Ч. Среда нашего обитания / В 4-х книгах. Кн. 4. Здоровье и среда, в которой ми живем: Пер. с англ. - М.: Мир. – 1995. – 191 с.

18. Справочник  по гігієне труда /Под ред. Карпова Б.Д., Ковшило В.Е. – Л. «Медицина». – 1976. – 536 с.

19. Старостенко  В. Аварії с вибросом порадиоактивних веществ //Основи безопасности жизни. – 1997. - №4-5. - С. 71-92.

20. Суравегина И.Т., Сенкевич  В.М. Как учить екології / М.: «Просвещение». – 1995. – 95 с.

21. Ушаков И.В., Солдатов  С.К. Порадиация и здоровье //Профілактика заболеваний и укрепление здоровья. – 1999. - №3. – С. 35-38.

22. Чернова Н.М., Билова А.М. Екологія /М.,Просвещение. – 1988. – 272 с.

23. Чрезмерная експозиция ультрафиолетовой порадиації // Профілактика заболеваний и укрепление здоровья. – 1999. - №2. – С. 42-43.

 

Лекція 5.

ЗДОРОВ'Я Й СПОСІБ ЖИТТЯ

 

Спосіб життя: рівень життя, якість життя, стиль життя. Здоровий спосіб життя: мотивації, компоненти здорового  способу життя. Рухова активність і  здоров'я: еволюційні передумови рухової  активності, гіподинамія, фізична культура, загальні ефекти й принципи фізичного тренування. Харчування й здоров'я: теорії харчування й роль харчування в здоров'я людини; хвороби, пов'язані з порушенням харчування; еволюційні передумови раціонального харчування; роль натурального харчування; вплив на організм технологічно обробленої їжі, сполучення харчових речовин; сучасні основи раціонального харчування.