Лекции по "Медицине"

Обов'язковим  при хронічних захворюваннях  є:

- періодичне підтримуюче  лікування;

- безумовне дотримання  гігієни голосу й верхніх дихальних  шляхів.

Колективні міри профілактики захворювань верхніх дихальних шляхів і голосу - це предмет турботи адміністрації школи. Комплекс заходів містить у собі:

1. Правильне  планування навчального навантаження  для кожного викладача протягом  кожного навчального дня, навчального  тижня, чверті й усього року.  Навчальне навантаження, що рекомендує, для викладачів - не більше чотирьох академічних годин підряд з 10-15-хвилинними перервами між ними. Бажано рівномірний розподіл навантаження протягом  усього навчального року.

2. Усіляке поліпшення  акустичних особливостей класних кімнат, аудиторій, лекційних залів. Зниження рівня стороннього шуму, правильне розміщення меблів, оптимальне число учнів у класі, застосування звукопідсилюючої апаратури.

3. Дотримання показників  мікроклімату приміщень (створення  температурного комфорту, систематичне провітрювання, боротьба з пилом, вологе збирання).

4. Профілактика крейдового  запилення класів (застосування  спеціальних гігієнічних видів  мела, обов'язкова наявність лотка  і ящика для крейди в класних  дощок, наявність вологої ганчірочки для стирання з дошки).

5. Створення сприятливих  умов для відпочинку викладачів  під час змін (устаткування кімнат  психофізіологічного розвантаження,  інгаляторію, наявність зручних  меблів у вчительської, можливість  прийняти гарячу їжу).

6. Організація санітарно-просвітительської роботи в педагогічному колективі на медико-гігієнічні теми.

Індивідуальна профілактика містить у собі наступні заходи:

1. Реальна оцінка можливостей  голосового апарата при виборі  професії (при надходженні в педагогічний  вуз).

Якщо в абітурієнта є або були захворювання верхніх дихальних шляхів, патологія голосу й мови, перш ніж вибрати педагогічну професію, варто порадитися з лікарем.

2. За роки навчання  у вузі обов'язкове оволодіння  раціональною технікою мови й  постановка голосу.

3. Систематичний лікарський  контроль в отоларинголога. Обов'язкова  консультація в цього фахівця,  якщо з'явилися які-небудь зміни,  неприємні відчуття й патологічні  симптоми з боку верхніх дихальних  шляхів або голосу.

4. Дотримання охоронного  режиму голосоутворення. Обмеження голосового навантаження у вихідні дні й неробочий час. Порівняння сили свого голосу з обсягом класної кімнати. Варто уникати перенапруги голосу в гучній обстановці.

5. Обмеження вживання  блюд, що дратують слизувату оболонку  верхніх дихальних шляхів (гострі, солоні, пряні блюда, міцний чай), виключення занадто холодних і надмірно гарячих блюд, відмова від алкогольних напоїв і паління.

6. Перед уроками необхідне  розігрівання голосо-мовних м'язів шляхом виконання одного-двох дихальних, артикуляційних і резонаторних вправ.

7. Після інтенсивного  голосового навантаження не слід  уживати холодного питва, не  рекомендується виходити відразу  на вулицю (особливо в холодну  пору року).

8. Оволодіння технікою  виконання найпростіших лікувально-профілактичних процедур і прийомів, спрямованих на поліпшення функцій голосоутворюючих органів.

Профілактика гіпокінезії й несприятливого впливу статичного навантаження. Характерною рисою праці педагога (крім учителів фізкультури й трудового навчання) є сполучення тривалого, повторюваного статичного навантаження з незначним загальфізичним навантаженням і дефіцитом рухової активності.

Дія тривалого статичного навантаження. Часто повторювана  статична перенапруга може привести до патологічних змін кістково-суглобної  системи й, насамперед , з боку хребта. При шийному остеохондрозі періодично з'являються скарги на хворобливість в області шиї, що підсилюється при поворотах голови. Відчуття "хрускоту" при русі головою. Можуть бути однобічні болі в області надпліччя й м'язах плечового пояса. Поряд з болючими проявами шийний остеохондроз може викликати неврологічні симптоми й порушення з боку слуху й вестибулярного апарата. З'являються головний біль, болю в потиличній області, запаморочення, шум у вухах, зниження слуху на одне або обоє юшка. Якщо патологічні зміни виражені в поперековому відділі хребта, то виникає симптоматика поперекового остеохондрозу й попереково-крижового радикуліту. Крім патології хребта, особи, праця яких сполучений із тривалим малорухомим перебуванням на ногах або в положенні сидячи, піддані розвитку варикозного розширення вен.

Варикозне розширення вен - це захворювання, що характеризується зміною й перерозтяганням стінки венозних кровоносних посудин, зменшенням еластичності й збільшенням розмірів вен. Один з основних факторів, що привертають, - це професійні особливості робочої пози. Переважній зміні піддаються вени нижнього сегмента тіла (гемороїдальні й вени нижніх кінцівок). Якщо захворювання прогресує, то може ускладнитися утворенням трофічних виразок шкіри. Причина виникнення їх - порушення харчування й обмінних процесів у шкірі й підшкірній клітковині (трофіка - харчування). Найтяжкими ускладненнями є розвиток тромбозу (закупорки) і тромбофлебіту (запалення) посудин нижніх кінцівок. Якщо зміні піддаються венозні посудини в області прямої кишки, то виникає захворювання геморой, в основі якого лежить зміна вен підслизового шару прямій кишки й анального каналу. Характерні відчуття дискомфорту після дефекації, сверблячка заднього проходу. Із заднього проходу періодично виділяється слиз, дратуючи шкіру анальної області. Можливі різні ускладнення (сильні болі, гарячковий стан, розвиток гострого тромбофлебіту). Ушкодження поверхово розташованих вен гемороїдальних вузлів під час дефекації приводить до виникнення головного симптому геморою - ректальних кровотеч.

Профілактика гіпокінезії. Основа профілактики гіпокінезії - достатня рухова активність, оптимізація рухового режиму. Викладачеві необхідно планомірно здійснювати гігієнічні й профілактичні міри, спрямовані на те, щоб уникнути патології хребта й венозних посудин. Подібні міри повинні включати:

1) оптимізацію статичної  робочої пози при сидінні й  у положенні коштуючи;

2) розвантаження м'язів  спини й шиї, хребта в ході  уроку, під час зміни й після  закінчення робочого дня;

3) зміцнення м'язового  каркаса хребта;

4) освоєння техніки  самомасажу спини й шиї;

5) правильне підняття  ваги.

Як правильно  сидіти? Найбільш оптимальна поза характеризується наступними ознаками:

· стегна приблизно на 2/3 повинні перебувати на сидінні стільця;

· спина попереково-крижовою областю опирається на спинку стільця;

· корпус прямої, трохи  нахилений уперед;

· між тулубом і  переднім краєм стола відстань близько 4-5 див;

· у голови невеликий  нахил уперед;

· передпліччя вільно лежать на столі, надпліччя перебувають на одному рівні;

· ноги зігнуті в колінних і тазостегнових суглобах під  кутом майже 90°;

· ступні опираються на підлогу  або підставку.

Для вироблення й закріплення  правильної пози вчителеві варто  подбати про розміри й форму  свого робочого стола й стільця в класі й будинку. Для індивідуального підбора варто керуватися наступним і правилами:

· висота сидіння повинна  бути дорівнює довжині гомілки й  стопи у взутті;

· глибина  сидіння стільця на 5-б див менше  довжини стегна (приблизно від 2/3 до 3/4 довжини);

· у стільця повинен  бути відповідний профіль сидіння  й спинки;

· відстань від підлоги  до переднього краю кришки стола повинне  бути на 5-6 див більше, ніж відстань від підлоги до ліктя людини, що сидить на столі з опущеними руками.

Взаємне розташування стола повинне відповідати таким вимогам:

· відстань від переднього краю стола до спинки стільця повинне  бути на 5-6 див більше, ніж передньо-задній розмір грудної клітки сидячої людини;

· передній край стільця  повинен бути засунуть за вертикальну площину, що проходить через передній край стола на 4-8 див.

Як правильно  стояти? Під час уроку вчителеві досить часто доводиться стояти. Утримання даної пози теж від носиться до статичного навантаження, тому для зменшення її несприятливої дії на організм варто виробити в себе правильну поставу. У положенні коштуючи необхідно дотримуватися наступних правил:

· стопи повинні  бути паралельні один одному й повинні  стояти на одному рівні на ширині стегон;

· ноги виправлені в колінних і тазостегнових суглобах;

· тулуб і голова перебувають  в одній, строго вертикальної площини;

· надпліччя повинні перебувати на одному рівні;

· плечі трохи розгорнуті, відведені назад і розслаблені.

Як правильно  ходити? Ходити треба так, щоб це приносило максимальну користь всьому організму. Найбільше фізіологічний наступний спосіб ходьби:

· під час руху повинна  зберігатися правильна постава (голова й тулуб повинні перебувати в  одній вертикальній площині);

·   нога, що уперед виносить, повинна ставитися на п'яту  під кутом 45 до площини підлоги або землі, перед тим, як вона починає опускатися, повинен бути момент її повного випрямлення;

· підйом і винесення  вперед ноги, що залишилася позаду, здійснюється за рахунок роботи м'язів стегна й  енергійного відштовхування пальцями цієї ноги від підлоги або землі;

· стегно зігнутої в колінному  суглобі ноги, що уперед виносить, повинне  висунутися за ногу, що перебуває попереду, і тільки потім нога випрямляється;

· вага тіла повинен під  час кроку плавно "перетікати" від однієї

опорної ноги, що виносить уперед, до іншої по стороні останньої;

· руки повинні бути розслаблені  й рухатися в плечових і ліктьових  суглобах у такт крокам з помірною амплітудою, при винесенні вперед ноги виноситься вперед рука із протилежної  сторони.

Профілактика варикозного розширення вен нижніх кінцівок. Для нейтралізації факторів ризику педагогічної праці (повторюване статичне навантаження, необхідність довгостроково перебувати в положенні коштуючи й сидячи) варто проводити спеціальні профілактичні заходи й усунути всіх додаткових факторів, що порушують й утрудняють відтік венозної крові з нижніх кінцівок. Варто обов'язково використати під час роботи змінне взуття. Якщо доводиться тривалий час сидіти за столом, потрібно виконувати спеціальні вправи - разом або поперемінно випрямляти ноги, розігнувши їх у колінному суглобі, напружувати м'яза гомілки, відтягаючи носок стопи від себе й приводячи до себе, напружувати м'яза стегна. Таку "непомітну" гімнастику варто робити один-два рази під час кожного уроку.

Профілактика  патології зору. Основою профілактики патології зорового аналізатора є:

· створення умов "зорового комфорту";

· правильний режим зорової  роботи;

· виконання спеціальних  лікувально-профілактичних процедур;

· оволодіння прийомами  й методами збереження й поліпшення зору (офтальмотренаж).

КОМП'ЮТЕР І  ЗДОРОВ'Я

Електромагнітні поля впливають на нервові, імунні, ендокринну й полову системи. Існують як фізичне, так і психічний вплив комп'ютера на здоров'я людини. До числа найбільш специфічних і частих розладів у дорослих відносять відчуття утоми око, м'язів спини й шиї, головні болі. Електростатичне поле, що утвориться на екрані монітора, збирає пил, частки тютюнового диму, збудників повітряно-краперебігних інфекцій. Це є причиною частих вірусних інфекцій й алергійних захворювань в операторів. Захворювання, обумовлені травмою повторюваних навантажень, включають хвороби нервів, м'язів і сухожиль руки. Найбільше часто страждають кисть, зап'ястя й плече. До числа професійних захворювань належать: тендовагініт, травматичний епікондиліт, синдром каналу зап'ястя.

Комп'ютер і  зір. Надмірна напруга очей, "завіса перед очами", головні болі, болі в області шиї. Фахівці ж затверджують, що мільйонам людей, які працюють або розважаються з комп'ютерними дисплеями, страждати від цього зовсім не обов'язково. Американська оптометрична асоціація навіть увела для цих розладів спеціальний термін - "синдром комп'ютерного зору". Симптомами його можуть бути:

1. Тимчасова короткозорість - зі сфокусувати погляд на  віддалених об'єктах, яка триває від декількох хвилин до декількох годин після роботи з комп'ютером;

2. Астенопія  - швидка стомлюваність око, відчуття  хворобливої утоми в століттях  й в області чола;

3. Розмитість контурів  ближніх і далеких об'єктів,  іноді диплопія (двоїння контурів), а також збереження зображення в очах після того, як погляд перемістився убік ;

4. Сухість, подразнення очей або, навпроти, сльозотеча;

5. Підвищена чутливість  до світла;

6. Головні болі, болю  в області шиї й спини, спазми  м'язів, що виникають через незручне положення тіла, що користувач підсвідомо вибирає в пошуках оптимального кута зору.

Ергономічна безпека при роботі на комп'ютері. Ергономічна безпека характеризується такими умовами роботи, коли її зручно виконувати з максимальним ефектом. Це досягається правильним розміщенням робочого стола (місця) і застосуванням технічних засобів. Ергономічна безпека при роботі з дисплеєм і персональним комп'ютером оцінюється по трьох групах параметрів:

1) робоче місце  - розміщення робочого місця (стола  й стільця) комп'ютера, монітора, клавіатури;