Контрольна робота з «Маркетинг інтелектуальної власності»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України 
Державний вищий навчальний заклад 
Приазовський державний технічний університет 
Кафедра «Інновації та управління»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота 
з дисципліни «Маркетинг інтелектуальної власності»

 

 

 

 

 

 

 

                                                                         

 

 

 

 

 

 

                                                         

 

 

 

 

 

Організаційні форми міжнародного маркетингу в Україні

Термін "міжнародний маркетинг" відноситься до діяльності міжнародних фірм, сфера виробничої і комерційної діяльності, який поширюється на закордонні країни. В нашій країні українським споживачам є найбільш відомі такі міжнародні фірми, як “Кока-кола”, “Мак-Дональдс”, “Фуджі-Фільм”, “Reno”, “SONY” тощо.

Для багатьох підприємств вивчення і застосування міжнародного маркетингу необхідно внаслідок наростаючої відкритості стосовно зовнішніх ринків і з метою удосконалювання їхніх відносин з цими ринками. Зовнішньоекономічні зв'язки стають усе більш помітною складовою частиною господарської діяльності українських підприємств і організацій. Зростає інтерес до участі в економічному, виробничому і науково-технічному співробітництві з партнерами з закордонних країн. У цих умовах усе більше число працівників виробничої сфери, малих підприємств і державних установ мають потребу в об'єктивній інформації про світовий ринок, його структурі, організації і техніку здійснення комерційних операцій.

Так як наша країна має  економіку, що розвивається, то багато іноземних інвестицій починають грати усе більш істотну роль у економіці України. Крім того, необхідно було б, придивитися до того, хто саме і чому, не дивлячись ні на що, намагається вкладати свою тверду валюту в хитку українську економіку. Існує думка, що до нас йдуть, по-перше, великі компанії, для яких можливість утрати декількох чи мільйонів навіть десятків мільйонів доларів не позначиться фатально на їхній долі; по-друге, авантюристи, тобто ті хто хоче розбагатіти, використовуючи довірливість українського бізнесу.

Тепер окремо про кожну найвідомішу міжнародну фірму, яка функціонує в Україні. Найбільш відомою корпорацією-франчайзера в Україні є "Кока-Кола", яка розпочала виробництво негазованої питної води «Бонаква» ─ високоочищена питна вода, виробництво якої на початку жовтня розпочато на заводі Кока-кола Беверіджиз України, що біля Києва.

Компанія Кока-кола постійно проводить  в Україні дослідження, вивчає потреби  споживачів. Останні опитування показали, що більшість населення віддає перевагу воді з нормальним рівнем газованості. Натомість, 18% споживачів вибирають для споживання низькогазовану або негазовану воду. Для повного задоволення потреб усіх споживачів було розпочато випуск негазованої «Бонакви».

29-30 квітня в Києві, на майдані  Незалежності, пройшов перший дитячо-юнацький турнір “Кубок вуличного футболу”, організований Федерацією футболу України та її ексклюзивним партнером СП “Україна Футбол Інтернешнл” при підтримці компанії “Кока-кола”, “Мак-Дональдс” тощо.

Швейцарська компанія “Нестле”, світовий лідер у виробництві продуктів харчування, працює в Україні з 1994 року. За цей час бізнес компанії в нашій країні виріс у кілька разів. Лише у львівську фабрику Світоч компанія інвестувала близько 40 млн. доларів США та продовжує і далі інвестувати значні кошти в українську економіку.

Останнім часом в засобах  масової інформації неодноразово з’являлися повідомлення про започаткування співпраці  відомої вітчизняної кондитерської  фірми "Світоч" з транснаціональною  компанією “Нестле”, яка на сьогодні присутня на ринку ста п’ятдесяти країн світу. Їх спільні дії будуть скеровані насамперед на придбання і модернізацію того обладнання, на якому випускатиметься продукція підвищеного попиту, молоді спеціалісти фірми проходитимуть перепідготовку на спецкурсах.

Окрім виробництва продуктів харчування найвищої якості, Нестле відома в усьому світі своєю благочинністю та широкою підтримкою соціально важливих проектів. Не стала винятком з цього правила і Україна, де компанія також здійснює значну благочинну та спонсорську діяльність. Лише в жовтні 2003 року компанія прийняла участь у трьох благодійних акціях.

Щоб свій товар зробити  більш перспективними у продажі, то для цього проводять різні  акції, конкурси тощо. Прикладом можна  взяти навіть жувальну гумку “Stimorol”. Під час змагань з пляжного волейболу в , Одесі та Ялті було висунуто ідею — створити образ «Stimorol» та зв'язати його зі здоровим способом життя. Ці змагання було організовано виробниками «Stimorol». Перш за все створили пряму рекламну кампанію. Було поширено 20 тис. листівок серед відвідувачів пляжів та нічних розважальних закладів. Розносили їх спеціально відібрані для цього дівчата-волейболістки з місцевих юнацьких спортивних шкіл. Вони були одягнені у форму із символікою «Stimorol» та, крім листівок, роздавали ще й жувальну гумку (тобто вплив акції посилювався семплінгом). Також інформування про проведення акції по радіо, телебаченню, встановлення зовнішньої реклами — щитів з логотипом «Stimorol» у всіх людних місцях тощо. І результат — за вартості акції в 16 тис. доларів попит на продукцію «stimorol» під час проведення акції і відразу після неї збільшився майже на 80%.

В Україні з 1993 року успішно працює дочірнє підприємство Oriflame. Високі темпи зростання продажів, освоєння нових ринків збуту, широке коло споживачів — усе це свідчить про правильно вибрану політику Oriflame. За даними ЗМІ, на терені України нині діє понад 50 таких компаній - AVON Vision, MaryCay, HERBALIFE та інші. Функціонує низка зарубіжних компаній, які реалізують свою продукцію.

Avon представляє недорогу i досить якісну продукцію на  ринку косметичних засобів. В  Україну декоративна i лікувальна  косметика Avon прийшла 1997 року i завдяки  своїм маркетологам непогано прижилася:

• Дізналася, що потрібно українським споживачам;
• Постійно їх заохочує знижками, подарунками тощо;
• Постачає нову продукцію.

Нині в сітьовому  бізнесі, за даними деяких експертів, загальна кількість дистриб'юторів всіх компаній прямих продаж, сітьового та багаторівневого маркетингу в Україні становить близько 2 млн. громадян. Незалежні дистриб'ютори не захищені в правовому і соціальному полі. А сітьові компанії, використовуючи працю незалежних дистриб'юторів, як правило, уникають сплати податків в державні фонди.

Сьогодні продукція  “Проктер енд Гембел” представлена на ринках 180 країн світу. В Україні  компанія прийшла в 1993 році і розпочала  з будівництва заводу "Тамбрандс-Україна" (м. Бориспіль). Обсяг інвестицій компанії в Україну становить понад 150 мільйонів доларів США. За останні два роки компанія сплатила до бюджету України податків на суму 35 мільйонів доларів США. Сьогодні “Проктер енд Гембел” представляє на ринку України 15 своїх торгових марок, серед яких пральні порошки Ariel та Tide, шампуні Pantene Pro-V та Head&Shoulders, мило Safeguard, зубна паста Blend-a-Med, дитячі підгузники Pampers, жіночі гігієнічні прокладки Always та інші відомі торгівельні марки.

Телереклама нового «Аріелю» останнім часом гідно конкурує на вітчизняних телеекранах з рекламою отих, що з «крильцями», та найнадійніших засобів проти карієсу. Потужну рекламну кампанію Procter & Gamble офіційно розпочала в Україні з урочистої презентації нового “Аріелю” у Києві наприкінці вересня. Від осіннього рекламного прориву нового «Аріелю» на українському ринку «Проктер енд Гембл Україна» очікує значного — за деякими оцінками, від 25 до 50% на рік — збільшення обсягів продажу в країні своїх пральних засобів. За визнанням менеджерів «Проктер енд Гембл Україна», просування нового продукту на українському ринку відбувається з урахуванням його «національних особливостей», які визначено завдяки попереднім маркетинговим дослідженням.

До речі, порошок “Проктер енд  Гембел”, виготовлений у Бельгії  та Великобританії, взагалі не призначений для продажу на території України, оскільки базується на іншій технології, в результаті чого має високу концентрацію і коштує значно дорожче. Втім, представники Держстандарту стверджують, що такий товар, хоча й нелегально, але надходить на ринок України. При цьому за ціною мало чим відрізняється від інших пральних засобів. Тому, на думку Держстандарту, це не що інше, як одна з підробок.

Чотири роки тому почали вперше вироблятися речі, які розходилися  по світу під маркою Hugo Boss, яка  практично не залишала простору для маркетингу, а значить для власного розвитку підприємства. Hugo Boss близько співпрацював з двома українськими швейними підприємствами: “Україна" та "Юність". Від імені Hugo Boss він виступав внутрішнім консультант для обох фабрик, коли вони виконували замовлення для його компанії. Поки ринок є незрілим, виробники шукають шляхів, щоб зробити свою продукцію більш популярною та затребуваною.

Один з гігантів по виробництву спортивного одягу  – Adidas. Нині неможливо уявити жодні представницькі змагання, в котрих в тому чи іншому вигляді не був би присутнім “Adidas”. Більше сорока відсотків команд, котрі виступають у єврокубках, екіпіровані фірмою “Adidas”. А із 1998 року Україна почала плідно співпрацювати з нею, а тому прикладом можна взяти підписання угоди між ФК “Шахтар” та компанією “Adidas”. Цим спонсорством фірма “Adidas” нічого не втратить.

На сьогоднішній день є досить відомі такі фірм, як Panasonic, Sharp, Canon та інші. Panasonic є всесвітньо відомою  компанією. Кожного року вона представляє щось нове, або вдосконалює свою техніку. Роль піонера на українському ринку факсів надала Panasonic певних переваг порівняно з тими, хто прийшов сюди пізніше. Активна торгівля через офіційне представництво розпочалася 3 роки тому. У кожному разі найбільш серйозно (як конкурента) представники Panasonic сприймають марку Canon, хоча пропозиція її факсів з об'єктивних причин на вітчизняному ринку поки що досить обмежена. А от Sharp на ринку України з'явився близько 3-4 років тому. Особливість цієї марки в тому, що її факси завозять виключно легальними каналами. Дається взнаки чітко налагоджений контроль дистрибуторської мережі. Хоча в деякій мірі це свідчить і про те, що на українському ринку факси Sharp мають менший попит, ніж продукція Panasonic чи Canon.